Прогнози ринку картоплі в Україні та Європі. Зміни й пріоритети. Куди рухатися?
Микола Гордійчук, директор «Агріко Україна»:
«На насіння картоплі очікуйте дефіцит»
І він може зберігатися упродовж трьох років. Такий прогноз озвучив директор ТОВ «Агріко Україна» Микола Гордійчук. Господарство, яке він очолює, є одним із провідних постачальників високоякісного насіння картоплі іноземної селекції. Крім імпорту, на 100 га «Агріко Україна» самостійно виробляє сертифікований посадковий матеріал першої репродукції та є бажаним постачальником до супермаркетів столової картоплі під ТМ Papas, під яку в господарстві на Київщині відведено 50 га.
Юлія Уманська
Миколо Павловичу, як на виробництво картоплі вплинули останні два роки, коли аграрний сектор намагається виживати в умовах воєнного стану?
У багатьох господарствах, які виробляють картоплю й овочі, відбулися суттєві зміни. Понад 8 млн населення виїхало з України, а це основні споживачі цих продуктів –– жінки й діти. Через це ми втратили чималу частку споживчого ринку. У другу чергу спостерігається падіння купівельної спроможності. «Агріко Україна» це відчуло, співпрацюючи з торговельними мережами.
Також два роки війни вплинули на канали логістики й збуту. Вартість доставки –– як добрив і засобів захисту рослин, так і готової продукції до магазинів –– стала вищою. Безумовно, цей тягар ліг на плечі виробників, збільшивши собівартість. Для нас собівартість зросла на 40 % у гривні. Щоб чітко виконувати свої зобов’язання перед мережами, ми були змушені купити вантажівку та рефрижератор до неї.
Вартість добрив у порівнянні з минулим роком впала, але все одно вони лишаються дорогими.
Окрім того, що по регіонах, де вирощується картопля, пройшлися бойові дії, ще й було мобілізовано трактористів і механіків. Тепер навчаємо та саджаємо за кермо жінок. Подібна ситуація з кадрами і в наших колег-картоплярів Житомирської, Київської, Чернігівської областей.
Чим відрізнявся цей картопляний сезон з огляду на погодні умови?
Спочатку нас випробувала затяжна мокра весна, а потім — сухе літо. У липні ми прогнозували рекордний урожай по всій Україні. Урожай-то був, але коли у вересні по сухому почали копати, бульби стали травмуватися щільними грудками землі. Якість таких бульб гірша, зберігати їх складно. У результаті, якщо вереснева ціна з поля починалася з 4,50–5 грн/кг, бо картоплі було багато, то за три місяці вона зросла фактично в 2–2,5 раза –– до 12–14 грн/кг. І я думаю, що це не межа. Ціна продовжить рости у зв’язку з морозами.
Гадаю, повториться минулорічна ситуація, яка мала місце з цибулею. Непогана ціна на картоплю поточного маркетингового року спонукатиме до того, що наступного сільгоспвиробники кинуться засаджувати свої поля другим хлібом. Як правило, так роблять новачки. Ті, хто в картопляному бізнесі давно, знають, що золоті медалі на картопляній «олімпіаді» можна отримати не частіше, ніж раз на чотири-п’ять років. Цього сезону багатьом картоплярам вдалося добре спрацювати. І це приємно, бо маємо мінус по пшениці та меншу, ніж до війни, ціну на соняшник. Проте навряд чи хороша ціна на картоплю буде й наступного року.
Ви зазначили, що у вашому господарстві собівартість вирощування зросла на 40 %. Зазвичай така ситуація спонукає виробників економити на добривах і ЗЗР. Як це у вас?
Ми дотримуємося високих стандартів вирощування і опускати планку не збираємося.
Цього року ми також заклали демонстраційне поле в рамках Клубу стратегічних партнерів, на якому використовували захист виключно від «Сингента». Нагадаю, що Клуб був створений у 2018 році компанією «Сингента» та проєктом USAID з метою просування українських плодів і овочів на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Демополе було закладене столовими сортами Рів’єра, Арізона, Парадізо, Алюетт і Констанс. Посадку провели з 22 по 28 квітня.
Вже традиційно перед посадкою бульби обробили на столі трикомпонентним препаратом Селест® Топ у нормі 0,5 л/т, щоб захистити посадковий матеріал від ґрунтових шкідників та від пошкоджень колорадськими жуками, а також від комплексу збудників хвороб.
Під час посадки бульби й ґрунт були оброблені препаратом Юніформ® у нормі 1,5 л/га із додаванням добрива Комбіфос 5 л/га, щоб посилити живлення фосфором. Юніформ® — наша надійна страховка від широкого спектра збудників ґрунтових хвороб, що вкрай важливо в умовах вологої, холодної та затяжної весни.
Першу гербіцидну обробку провели метрибузином у нормі 0,5 л/га, по сходах також застосовували метрибузин у дозі 0,1 л/га + римсульфурон 25 г/га. Цього було цілком достатньо у сезоні 2023 року, щоб упоратися з першою хвилею небажаної рослинності. Перед змиканням рядків внесли Фюзілад Форте® 1,0 л/га для боротьби з поодинокими злаковими бур’янами.
Передпосадкові обробки не дали розвинутися хворобам, тож першу обробку по листу ми провели превентивно аж 10 червня сумішшю препаратів Ширлан® та Ізабіон®.
Далі 19 червня працювали сумішшю препаратів Ридоміл® Голд МЦ 2,5 кг/га та Енжіо® 0,18 л/га, плюс додали листкове водорозчинне добриво 20:20:20. Ридоміл® Голд МЦ працював для захисту від фітофторозу, а Енжіо® — для профілактики від колорадських жуків, яких на той час фактично не було, але дуже важлива й профілактика сисних шкідників, про яких багато хто забуває.
29 червня провели профілактичну обробку від альтернаріозу новим препаратом Міравіс® у нормі 0,25 л/га, до якого додали водорозчинне добриво 13:7:24. Препарат спрацював на відмінно.
Наступну інсекто-фунгіцидну обробку на полі провели 7 липня: Ридоміл® Голд R 5,0 кг/га (для захисту від фітофторозу, профілактики альтернаріозу та бактеріозу) + інсектицид Ампліго® 0,2 л/га.
20 липня вже вносили Ревус® Топ 0,6 л/га для одночасного захисту культури як від альтернаріозу, так і від фітофторозу. Обов’язково чергуємо протягом сезону препарати системної, трансламінарної та контактної дій, щоб уникнути будь-якої резистентності.
Цього року картопля дозрівала довше, тож і десикацію почали дещо пізніше: першу провели 10 серпня препаратами Ширлан® 0,4 л/га + Реглон® Супер 1 л/га, повторно 15 серпня внесли препарат Реглон® Супер у нормі 1,5 л/га. Останній пришвидшує висихання стебла і робить цей процес рівномірним, чого неможливо досягти природним способом, а фунгіцид Ширлан® знищує спори фітофторозу на стеблі та листках, щоб надалі вони не лишалися у ґрунті й не заражували фітофторозом бульби, які ми закладаємо на зберігання.
Цього року ви вперше застосували на посівах препарат Міравіс® 200 від альтернаріозу. Чи задоволені ви його дією?
Так, абсолютно. Це новий препарат з діючою речовиною Адепідин® 200 г/л, який варто включати до базової схеми захисту. Адепідин® майже повністю абсорбується рослиною протягом години. Потрапляючи на рослину, він рівномірно розподіляється в тканинах листка і здатен пересуватися акропетально. Крім того, чимала його кількість міцно зв’язується з восковим шаром і не змивається опадами. Щоб досягти кращого ефекту, фунгіцид рекомендується застосовувати профілактично або за перших ознак розвитку хвороби, що ми й зробили. Важливо, що він ефективний у складних погодних умовах до +35 °С та при вологості понад 80 %, адже вносити його потрібно в кінці червня — на початку липня, до повного змикання рядів.
Як складалася ситуація з опадами в сезоні 2023 року?
Дощів було так мало, що я пам’ятаю кожен. Перший дощ пішов 27 квітня, трохи затримавши посадку. Далі мали посушливий період аж до 16 червня, у цілому за червень випало 14 мм опадів.
У липні — 86 мм, у серпні мали трохи дощів, але вони істотно на процес вегетації вже не впливали.
Витримати сезон допоміг полив, який ми запустили 31 травня. Через систему краплинного зрошення виливали від 50 до 70 куб. м води на гектар.
Давайте повернемося до ситуації на ринку насіння. Поясніть феномен, коли у 2022 році ціна на товарну картоплю була низькою, проте напередодні нового сезону спостерігався неабиякий попит на посадковий матеріал.
Я б не називав це феноменом. Це була ситуація, якою керувала невизначеність. Люди не знали, що відбуватиметься далі й хотіли бути впевненими, що прогодують свої родини, адже картопля — базовий продукт, як у народі кажуть, другий хліб. Тому в полях і домогосподарствах відводили під неї більші площі, ніж раніше. Знаю навіть такий випадок, коли люди під картоплю клумбу перекопали. У деяких регіонах з’явилися переміщені особи, тобто додаткові їдці. Зрозуміло, що садивного матеріалу знадобилося більше. У зв’язку з цим Продовольча організація об’єднаних націй (FAO), проєкт USAID ухвалили рішення запустити кілька програм із роздачі насіння картоплі й овочів фермерам і одноосібникам, що опинилися на прифронтових територіях і в зоні ризику. «Агріко Україна» теж брало участь у цих програмах і ми теж відчули підвищений попит на насіннєву картоплю.
Виходить, покупці насіння керувалися лише страхом нестачі продуктів?
Не лише. На той момент пішли з ринку виробники ранньої картоплі, яку традиційно вирощували в Херсонській області та частині Запорізької. Нішу одразу зайняли виробники Одещини, Буковини, Закарпаття. Вони якраз і стали нашими покупцями ранніх сортів картоплі, а також сортів для переробки на чипси. Ці два напрями є актуальними вже кілька років поспіль і продовжують стрімко розвиватися.
Чи прогнозуєте ви проблеми з поставкою насіння через блокаду, що періодично відбувається на кордонах з країнами ЄС: польському, словацькому, угорському?
Основний обсяг насіння картоплі із Західної Європи до нас завозиться в лютому-березні-квітні. Провідні компанії прагнуть завезти садивний матеріал раніше –– до Нового року, бо тоді є можливість вибору кращої якості. Тобто, вже зараз почався процес постачання насіннєвої картоплі до України і його заблоковано. Ситуація доволі критична. Я знаю компанію, яка спробувала завезти насіння картоплі. Простояла в черзі 20 днів. Якість вантажу опинилася під питанням, тому що на вулиці мороз і не завжди вдається ввімкнути компресор, аби дотримуватися необхідних 6–8 °С. Чи назбирається в Україні напередодні сезону вдосталь імпортного насіння картоплі доброї якості, невідомо. Це також шкодить планам із розмноження картоплі високої репродукції всередині України.
До того ж ми не знаємо, чи достатньо буде насіннєвої картоплі в самій Європі. Під час ковіду її вирощували більше, натомість виробництво картоплі на фрі було радикально зменшене. Нині ситуація змінилася: кафе й ресторани відновили роботу, тож попит на фрі пішов угору. І тепер фермер аналізує, що йому посадити: насіннєву з урожайністю 30–35 т/га чи картоплю на фрі, що дасть на поливі 50 т/га? Із фрі менше мороки й ризиків, а ціна — майже однакова, оскільки завдяки зростанню попиту на картоплю фрі переробні заводи готові дати за неї таку саму ціну, яку платять покупці за насіннєву. Тож площі, що могли б бути зайняті під насіннєву, фермер використовує під фрі. Як наслідок, зменшення площ під насіннєві посадки в деяких країнах Західної Європи до 12 %.
І треба взяти до уваги особливості європейських трендів. Якщо вже запущено процес зменшення посадки насіннєвої картоплі, то він триватиме не один рік, а два-три. Зважаючи на це, дефіцит імпортної насіннєвої картоплі нам загрожує й у наступному році, а може й далі. До цього треба бути готовими. Я пропоную мислити позитивно: давайте сподіватися, що нестача завезеного товару дасть стимул для розвитку насінництва всередині країни.
Будемо сподіватися. Водночас попит на насіння іноземної селекції продовжує зберігатися, навіть попри щорічне зростання ціни, чи не так?
Так, і цьому є доволі просте пояснення. У реєстрі сортів насіння України половина картопляних сортів належить закордонним оригінаторам. Якщо казати про фактичну кількість картоплі на полях, то 20–30 % становить картопля української селекції й відповідно 70–80 % –– іноземної, яка здебільшого походить з Німеччини та Нідерландів, частково –– з Польщі та Франції. Серйозний виробник саджає дорожчу іноземну, бо хоче впевненості в садивному матеріалі та в урожаї.
Скажіть, чи вдається поліпшити в Україні ситуацію зі сховищами?
Поки проблема залишається. Лише 15–20 % господарств забезпечені сучасними сховищами для картоплі й овочів. За їх відсутності виробник, звісно, не може взяти максимальної ціни, бо змушений продавати врожай з поля.
Чи зберігаються перспективи інтеграції вітчизняних виробників на картопляний ринок ЄС?
Європейський ринок закритий як для нашої столової картоплі, так і для насіннєвої. Згідно з директивою Ради ЄС від 2002 року, забороняється ввозити до ЄС картоплю з третіх країн, у тому числі з України. І поки ми не гармонізуємо наше законодавство у сфері насіннєвої картоплі, у тому числі в частині контролю за певними карантинними організмами, ми не зможемо експортувати. У той же час, як його можна імплементувати, коли 90 % нашої картоплі вирощується у приватному секторі й не контролюється ні споживчою, ні фітосанітарною службами? Наша Асоціація виробників картоплі зробила перші кроки й почала організовувати ділянки, вільні від карантинних організмів, але в цілому експорт до ЄС — це питання неблизького майбутнього.
Хоча є позитивні моменти. Адаптацію нашого законодавства до законодавства ЄС було розпочато ще 2011 року, і вона сприяла поліпшенню якості українського товару. Вітчизняні торговельні мережі, орієнтуючись на вимоги закордонних колег, посилюють їх і в Україні: картопля має бути велика, мита, фасована. Відповідальні виробники, такі як «Агріко Україна», стали дотримуватися європейського протоколу безпечності вирощування та постачання. Тобто, виробляти якісне ми спроможні, але це, на жаль, невеликі площі в масштабах країни. Тож у цілому картоплі на вітчизняному ринку багато, якісної — ні. Мені як виробнику іноді соромно від того, що продається в мережах.
Яка в цілому ситуація з експортом?
До початку повномасштабної агресії основними ринками збуту української картоплі були Росія й Білорусь. Добре, що в нас вийшло переорієнтувалися на Молдову –– тепер ми відправляємо туди від 17 до 19 тис. т, це наш основний експортний покупець.
Що для вас як виробника у вирощуванні залишається безальтернативним?
Ми й надалі будемо піклуватися про якість нашої продукції, ефективно використовувати ефективні та якісні ЗЗР і дбати про родючість ґрунтів. Починаємо сезон із аналізу ґрунту та рекомендацій щодо внесення добрив. Також щороку удосконалюємо технологію оптимального використання засобів захисту рослин. «Агріко Україна» була однією з перших компаній, хто почав досліджувати залишки діючих речовин у бульбах, хоча цього не вимагає система контролю якості чи сертифікації. Робимо це у співпраці з нашим стратегічним партнером –– компанією «Сингента» і нашим стабільним торговим партнером — Goodwine.
Ваші канали збуту товарної картоплі зазнали змін?
Зменшився продаж столової картоплі через ринки. Частина гуртової торгівлі відпала під час ковіду, частина –– через війну. Ми готові повністю відмовитися від цього напряму, якби не деякі постійні клієнти. Натомість частка збуту через торговельні мережі зростає й на сьогодні становить 80 %.
У мережі ми продаємо преміальну столову картоплю під брендом Papas. Це загальний бренд високоякісної картоплі кулінарних сортів. Причому окремо продаємо картоплю для варіння та смаження, а також універсальні сорти. Картопля, яка продається під брендом Papas, уже традиційно вирощується в господарствах Київської та Чернігівської областей за найвищими стандартами, відповідно до протоколів, розроблених компанією «Сингента». Цей товар повністю відповідає українським та європейським стандартам якості й безпечності.
Чи змінилися вимоги покупців столової картоплі?
На жаль, купівельна спроможність українців зменшилася. У цьому сезоні покупці частіше вибирають товар насипом, те, що ми називаємо ваговою картоплею й постачаємо в мережі в мішках по 20 кг. Натомість продаж фасованої по 2,5 кг продукції має щораз менший попит, і це пов’язано виключно з ціною.
Які в «Агріко Україна» є плани та мрії?
Чим скоріше в Україну прийде мир, тим легше буде будувати плани. Поки крок за кроком втілюємо у життя складові нашої довгострокової стратегії. Наразі мінімізуємо залишки діючих речовин у готовій продукції, почали використовувати в господарстві краплинне зрошення, через яке здійснюємо фертигацію, переймаємо досвід наших західноєвропейських колег, співпрацюємо з нашим партнером «Сингента», впроваджуючи її програму підтримки клієнтів «АгроГід». У підсумку хочемо отримати таку середню врожайність товарної картоплі, як у Європі –– 53 т/га, товарність –– на рівні 85–90%. Для порівняння: в Україні середня врожайність становить 16 т/га, тож є куди розвиватися.
