Чому не варто ігнорувати мишоподібних гризунів на полі
На питання, чи можна на 100 % знищити мишоподібних гризунів на полі, доводиться впевнено відповідати «Ні!». У чому їхній секрет і чи варто їх ігнорувати на полі — спробуймо розібратися разом.
Насамперед про яких шкодочинних гризунів на полі йдеться? Наразі на сільськогосподарських угіддях України найпоширеніші і найчисельніші гризуни — це полівка звичайна, полівка гуртова, нориця руда, миша польова і миша курганцева.
Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року, тому їх чисельність сягає надзвичайно великих цифр і швидко змінюється.
Ще одна особливість мишоподібних гризунів — висока плодючість, що за сприятливих кормових і погодних умов зумовлює їх масове розмноження.
Для різних видів мишоподібних гризунів характерна пристосованість до певного виду корму. Скажімо, польова, курганцева миші за типом харчування — насіннєїди, основну енергію вони отримують від поїдання зерна. Якщо його немає, тваринки не тільки перестають розмножуватися, а й протягом кількох днів гинуть.
Рис. 1. Зовнішній вигляд курганчика, який створюють миші курганцеві
Зовсім інша кормова прив’язаність у полівок. Основну енергію вони можуть отримувати, харчуючись зеленими частинами рослин.
Рис. 2. Полівки активно харчуються на полях узимку
З огляду на харчування насінням у мишей і зеленими частинами рослин у полівок вони виживають і розмножуються в біотопах, насичених відповідним видом кормів. Якщо вчасно і без утрат зібрати врожай, умови для розмноження насіннєїдних видів гризунів усуваються. Водночас великі площі посівів озимої пшениці і багаторічних трав, копиці сіна забезпечують кормами полівок, які харчуються зеленими частинами рослин в усі сезони. Полівки здатні розмножуватися протягом усього року.
У роки з теплою весною і вологим літом розмноження гризунів не припиняється і восени на полях спостерігається їх висока чисельність. Зазвичай мишоподібні гризуни, які живуть на полях, узимку не розмножуються. При низьких температурах для підтримки життєдіяльності гризунам потрібна більша кількість кормів, ніж при плюсовій температурі. Добування кормів узимку вимагає великих витрат енергії на зігрівання й рух у пошуках корму. Крім того, при різкій зміні від позитивних до негативних температур, що супроводжуються опадами, на поверхні ґрунту нерідко утворюється крижана кірка, яка не тільки ускладнює добування корму, а й закриває нори та спричиняє загибель гризунів.
В окремі зими мишоподібні гризуни, які живуть на посівах сільськогосподарських культур, не тільки виживають і зберігаються до настання весняного тепла, а й успішно розмножуються. Сприятливі місця для зимівлі полівок — посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння, та посіви багаторічних трав із великим травостоєм. У таких місцях навіть при промерзанні ґрунту й наявності снігового покриву полівки не відчувають нестачі корму і не витрачають енергію на його добування, адже біля нори є великий запас зеленої маси.
У південних районах України на посівах озимої пшениці за наявності снігового покриву полівки можуть успішно розмножуватися цілу зиму. У лісостеповій зоні зимове розмноження буває рідко і тільки в західних районах. Сприятливі місця для зимівлі польових мишоподібних гризунів — копиці соломи й сіна, у яких теж нерідко відбувається їх зимове розмноження.
Рис. 3. «Залисини» від хазяйнування мишоподібних гризуні на посівах ріпаку озимого
Рис. 4. Поява першої колонії на полі спочатку не дуже помітна
Рис. 5. Далі ситуація погіршується
Рис. 6. Уже через 4–6 тижнів ситуація набагато погіршується — поруч із материнською колонією з’являються дочірні...
Рис. 7. Навесні на господарів поля може чекати несподіваний сюрприз — велика зрідженість культурних рослин, яких просто з’їдено під час зимівлі
Під час збільшення чисельності гризуни суттєво пошкоджують молоді лісонасадження й сади. Вони вміють добре лазити по деревах і тому завдають пошкодження вище за рівень землі. При цьому знищується кора дерев, що призводить до їх ослаблення й загибелі.
Рис. 8. Наслідки харчування полівок у саду в зимовий період
