Чим небезпечні гризуни?
Лептоспіроз є найпоширенішим у світі зоонозом (тобто повсюдно поширеним, який реєструють на всіх континентах і який не має сезонних коливань захворюваності) з переважно водним шляхом зараження та зустрічається на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Основними джерелами інфекції для людини є понад 100 видів дрібних мишоподібних гризунів (полівка, польові та будинкові миші, водяні полівки, сірі щурі, землерийки, їжаки тощо), а також комахоїдні та багато видів м'ясоїдних домашніх тварин. Збудник циркулює серед тварин, формуючи природні вогнища інфекції, які зазвичай розташовані в лісовій зоні, на заплавах річок, поширюючись на Лісостепову і Степову зони.
Інфікування людини відбувається при прямому контакті з сечею інфікованих тварин або через об’єкти довкілля, які були забруднені інфікованими тваринами (здебільшого через воду, ґрунт і рослини, іноді через харчові продукти). Найчастіше людина заражається при купанні у відкритих водоймах, риболовлі, полюванні та під час здійснення різних видів господарської діяльності на водоймах. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи або рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Безпосередньо від людини людині захворювання не передається.
В Україні лептоспіроз залишається однією з найбільш небезпечних інфекційних хвороб із досить високим показником летальності. За останні 2 роки, через запровадження обмежувальних заходів та значне навантаження на медичну систему, пов’язане з епідемією COVID-19, різко знизилася динаміка реєстрації всіх захворювань, в тому числі й лептоспірозу.
Захворювання на лептоспіроз є професійним фактором ризику для людей, що працюють з тваринами та на сільськогосподарських угіддях, особливо в місцевостях з зараженими водоймами, а також для працівників утильзаводів, каналізаційних мереж, портів, складських приміщень, шахтарів тощо.
Гризуни залишаються на першому місці серед джерел зараження людей лептоспірозом, а сільськогосподарські та домашні тварини на другому.
Основними джерелами (резервуарами) патогенних для людини лептоспір в осередках лептоспірозу були:
- хатня миша (67,39 %)
- європейська нориця (10,87 %)
- мідиці (6,52 %)
- житник пасистий і мишак жовтогрудий (4,35 %)
- мишак лісовий, руда нориця та інші види (по 2,17 %).
Важливо розуміти, що сільськогосподарські тварини, будучи інфікованими лептоспірами, набувають значення додаткового резервуару інфекції, від якого через фактори довкілля інфікується людина.
Значна ураженість сільськогосподарських тварин та гризунів збудниками лептоспірозу показує, що існують реальні умови виникнення захворювань людей.
Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо ви уникаєте потенційно заражених водойм, контактів з інфікованими тваринами, вакцинуєте домашніх та сільськогосподарських тварин.
Проте найважливішим методом профілактики є боротьба з основними резервуарами інфекції: знищення мишоподібних гризунів на промислових об’єктах, складах та в сільськогосподарських приміщеннях.
На жаль, за останні роки обсяги дератизаційних робіт значно скоротилися. Через нестачу коштів практично призупинено проведення щорічної планової весняної та осінньої суцільної дератизації на всій території України, особливо на об'єктах соціальної сфери (охорони здоров'я, дитячих та учбових закладах), що призводить до розмноження переносників інфекції та збільшує ризики для людини.
Боротьба із синантропними гризунами — важливий метод контролю захворювання, який не можна недооцінювати.
Детально про родентициди компанії «Сингента» тут.
