Контроль ґрунтових шкідників на початкових етапах розвитку соняшнику
Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічна менеджерка з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»
В умовах України науково обґрунтовані розміри площ під соняшником, які мають становити не більше ніж 1,5–1,7 млн га, значно перевищені. Зокрема, у 2020-му вони складали 6,37 млн га, а це, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на 523 тис. га більше, ніж у попередньому році. До того ж спеціалісти відмічають вагомі порушення у технології вирощування цієї культури, коригування 8-, 9-пільних сівозмін і введення 3-, 4-пільних. Водночас досягти реалізації потенціалу сучасних сортів та гібридів теж не завжди вдається, про що свідчать перевищені вдвічі показники врожайності соняшнику у Франції, Німеччині, Чехії, Угорщині.
Не менш важливим чинником вирощування сільгоспкультур є погодні умови, які останні кілька років більш сприятливі для розвитку шкодочинних організмів, ніж для культури. Як наслідок, різновиди шкідників на соняшнику та їх чисельність у кілька разів перевищили показники економічної шкодочинності. Особливого клопоту аграріям в Україні завдають шкідники сходів, переважна більшість яких є багатоїдними.
Фахівці компанії «Сингента» вирішили встановити, який вплив сучасні умови вирощування сільгоспкультур справляють на розвиток популяції ґрунтових шкідників. Зокрема, особливу увагу спеціалісти приділили дротяникам, оскільки українські аграрії саме їх вважають основними шкідниками посівів усіх культур. Тож починаючи з 2013-го і до 2022 року із залученням кількох наукових установ було здійснено низку досліджень, у ході яких по всій території України проводилися розкопки і було встановлено, що впродовж останніх 8 років популяція дротяників залишилася приблизно на тому самому рівні. Тут варто сказати про взаємозв’язок між рівнем зволоженості ґрунту й заселеністю ґрунтовими шкідниками та їхнім життєвим циклом. Будь-який шкідник не вестиме активний спосіб життя і не харчуватиметься в сухому ґрунті. Зважаючи на це, менш чисельними популяції дротяника були в тих регіонах нашої країни, де поверхневий горизонт ґрунту висихає швидше. Проте за таких умов один шкідник завдаватиме більшої шкоди, адже навіть незначні пошкодження рослин призводять до їх загибелі.
Середньозважені дані, отримані під час проведення розкопок в окремих господарствах на території України, представлені на рис. 1.
Рис. 1. Кількість дротяників у розкопках по території України (середньозважені дані 2013–2020 рр.).
Підбиваючи підсумки досліджень, можна зробити такі висновки:
Порівняльна оцінка засвідчила стабільність популяції дротяників на території України (2014–2020 рр.).
Погодні умови та попередник справляють більший вплив на зростання чисельності дротяників, ніж застосування інсектицидів.
Кількість шкідників фіксувалася на максимальному рівні на тих полях, де попередниками були багаторічні трави чи злаки. На цьому слід особливо зауважити, оскільки багато вітчизняних сільгоспвиробників не погоджуються з тим, що дротяники є шкодочинними на зернових культурах.
Встановлено, що в ~70 % популяції домінували личинки дротяників 1–2-го років розвитку. Саме в цьому й криється небезпека, адже в такому разі визначити рівень загрози самостійно аграрію здебільшого не вдається, оскільки личинки 1–2-го віків йому непомітні.
Системні продукти (соло) не забезпечують належний захист урожаю за тривалої атаки шкідників (на основі спостережень 2020 року).
Рис. 2. Склад популяції дротяників в Україні.
Зазвичай доцільність проведення захисних заходів визначають за економічним порогом шкодочинності (ЕПШ). Тож пропонуємо детальніше розглянути цей показник і всі його складові.
ЕПШ — це показник чисельності шкідливих організмів (шт. на 1 рослину, шт. на 1 м2 тощо) у посівах культурних рослин, за якого величина очікуваної втрати врожаю вища, ніж загальна вартість процедур захисту рослин. У розрізі даної статті детальніше зупинимося на порозі шкодочинності саме дротяників, який залежить від різних чинників, як от ґрунт, культура, що вирощується, та спосіб її висіву. В наукових джерелах зустрічається такий показник ЕПШ — 3 личинки на 1 м2. Тобто, за продуктивної густоти соняшнику 5,5 рослин/м2 пошкодженими або повністю знищеними будуть 3 із цих рослин, що становить близько 60 %. Також нам відомо, що за наявності вологи у поверхневому горизонті ґрунту одна личинка здатна пошкодити 3, а іноді й до 5 рослин. З огляду на це можемо констатувати, що ЕПШ в умовах України залежить від зони вирощування сільгоспкультури, ґрунту й погодно-кліматичних умов і, відповідно, може становити 1–3 личинки/м2. Це дає нам підстави говорити про те, що, зважаючи на попередника, перевищення цього показника спостерігається в усіх регіонах.
Які ж рішення контролю шкідників на початкових етапах розвитку соняшнику існують на сьогодні? На перший погляд, асортимент багатий, але чи так це насправді. Донедавна всі інсектициди для обробки насіння соняшнику належали до групи неонікотиноїдів, які вирізняються тим, що діюча речовина швидко проникає всередину рослини й переміщується по ній разом із тим, як рослина росте. І це надзвичайно важливо з точки зору раннього періоду розвитку рослин, адже в такому разі всі їхні органи будуть токсичними для шкідників. Однак є одне «але» щодо цієї хімічної групи — шкідник повинен з’їсти свою летальну дозу.
Тобто, якщо на полі переважають личинки старших віків, яким потрібно з’їсти більше рослинного субстрату для задоволення своїх потреб, то поки один із таких дротяників загине, йому доведеться пошкодити від 1 до 3 рослин. Таким чином, частину рослин буде втрачено, і не через те, що продукт для обробки насіння неефективний, а через те, що поле заселяють саме такі личинки.
До того ж існує таке явище, як резистентність, що виникає у шкідливих комах у разі тривалого застосування будь-якого інсектициду. Й неонікотиноїди не є виключенням. Внаслідок чого вже сьогодні для забезпечення ефективності протруйника з цієї хімічної групи доводиться збільшувати кількість діючої речовини в складі такого продукту.
Зі свого боку компанія «Сингента» запропонувала інше рішення даної проблеми й підвищила ефективність інсектицидного протруйника, поєднавши хімічні сполуки з різних класів, а саме неонікотиноїд із синтетичним піретроїдом. В підсумку на ринку України та інших країн було представлено продукт Форс® Зеа для захисту насіння кукурудзи і поєднання препаратів Круїзер® і Форс® для захисту соняшнику.
Давайте ж детальніше розглянемо тіаметоксам і тефлутрин — діючі речовини даних препаратів.
Тіаметоксам із класу неонікотиноїдів внаслідок високої системної активності справляє дію на комах, які гризуть листя або висмоктують поживні речовини з рослин. Тіаметоксам швидко проникає в молоді сходи з поверхні насіння і формує високу концентрацію активної речовини у сім'ядолях, водночас він вивільняється із насіння в ґрунт, де відбуваються поглинання корінням й додатковий розподіл по рослині, що й забезпечує довгостроковий захист. Тривалість захисної дії складає від 14 до 30 діб і залежить від швидкості наростання вегетативної маси, на що неабиякий вплив має наявність доступної для рослин вологи і температура повітря.
Тефлутрин належить до класу піретроїдів, його унікальною особливістю є утворення активної газової фази навколо обробленого насіння. А саме, на відстані 2–2,5 см від насінини формується захисна сфера, і ґрунтові шкідники, потрапляючи в таке газове середовище, гинуть і не встигають завдати будь-якої шкоди насінню, проростку або кореню. Механічний склад ґрунту, його відносна вологість і температура справляють вплив на тривалість захисної дії тефлутрину, яка може становити від 20 до 45 діб.
Отже, завдяки поєднанню вищезазначених діючих речовин вдається забезпечити контроль значної частини ґрунтоживучих шкідників, окрім лускокрилих, які контролюються частково.
Також варто зазначити, що в посівах соняшнику, насіння якого оброблено поєднанням Круїзер® і Форс®, за умови перевищення ЕПШ можливі пошкодження рослин, і це може позначитися на кінцевій густоті їх стояння.
Форс® постачається лише на ті насіннєві заводи, які перевірили спеціалісти компанії «Сингента», оскільки для його застосування потрібне дотримання спеціальних умов.
Бакова суміш Круїзер® і Форс® на сьогодні є саме тим рішенням, що забезпечує найефективніший захист насіння соняшнику в усіх зонах його вирощування від ґрунтових і надземних шкідників.
