Аргументований вибір протруйника

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічна менеджерка з підтримки й розвитку протруйників, компанія  «Сингента»

Як би ми не намагалися звикнути до примх природи, як би не зважали на всі її можливості, вона все одно приносить сюрпризи. Ситуація, яка склалася на сьогодні на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативної та чіткої оцінки їх стану і гнучкого реагування на можливі постійні зміни.

Які ж основні моменти, що викликали занепокоєння у сільгоспвиробників у весняний період 2023 року?

Передусім це досить повільне підняття температури, тривала затяжна весна зі значною кількістю опадів у більшій частині України. З одного боку, це дуже добре для озимої пшениці, бо саме таку погоду ця культура полюбляє, але це призвело до доволі повільного розвитку вторинної кореневої системи. Особливо затримка була помітна на посівах, які були добре розвинені з осені, тому що велика кількість вегетативної маси не давала змоги ґрунту погрітися. Крім цього, через наявність постійної вологи у поверхневому шарі ґрунту в осінньо-весняний період досить значного розвитку набули ґрунтові патогени. Істотного ураження рослини зазнали від фузаріозних і гельмінтоспоріозних гнилей, пітіуму, ризоктонії, церкоспори та гібеліни. Це призвело до накопичення вказаних патогенів, і вони становитимуть загрозу для посівів озимих зернових культур у 2023 році. 
На сьогодні врожай озимих зернових 2023 року вже сформовано, і тепер нам необхідно планувати захист урожаю наступного року. Захист майбутнього врожаю будь-якої культури починається з вибору протруйника. Те, від чого слід захищати врожай сьогодні, — це фузаріоз, який буде присутній на насіннєвому матеріалі по всій території країни, до того ж ґрунтові інфекції фузаріозу, гельмінтоспоріозу, пітіуму, ризоктонії тощо.

Ми не торкатимемося питання продовольчого зерна, оскільки маємо на меті зрозуміти, що робити з насіннєвим матеріалом, які критерії будуть мати значення при виборі протруйників.

Отже, на що слід звертати увагу, коли йдеться про вибір протруйників на посівну кампанію 2023 року:

До наступної, більш багаточисельної та різноманітної групи інфекцій зернових відносяться кореневі та прикореневі гнилі. Боротьба з цими захворюваннями набагато складніша, оскільки тут представлені збудники різноманітних класів та різної біології з дуже різним рівнем чутливості до різних діючих речовин і, крім того, більшість з них є факультативними патогенами, тобто здатні уражати не тільки зернові, а й цілу низку інших культурних та диких рослин. Ще однією важливою особливістю цієї групи грибів, яка ускладнює боротьбу з ними, є те, що вони здатні передаватися як через насіння, так і через ґрунт.

Зазвичай розрізняють 6 видів головних і найбільш характерних для нашої зони кореневих / прикореневих гнилей: фузаріозні, гельмінтоспоріозні, церкоспорельозні, офіобольозні, пітіозні та ризоктоніальні.

1. Пліснявіння насіння

Перше, на чому варто зосередитися при визначенні кількості та видового складу пліснявіння насіння, — це те, що візуальної оцінки недостатньо. Для чіткого розуміння кількості й видового складу необхідно проводити фітопатологічну експертизу насіннєвого матеріалу. Слід розуміти, що плісняві гриби будуть активно розвиватися в осінньо-зимовий період, особливо за умови теплої та вологої погоди, і можуть призвести до значних втрат.

Пліснявіння насіння і проростків у ґрунті потужно розвивається в умовах затяжної безсніжної осені, при висіванні насіння в недостатньо зволожений або недостатньо прогрітий ґрунт, заглибленні насіння при висіванні, за неякісного обробітку ґрунту, недостатньої аерації та низького рівня забезпеченості органічними добривами. Пліснявіння насіння — одна з головних причин зниження польової схожості зернових культур, особливо в зоні ризикованого землеробства. Інфекційне джерело збудників пліснявіння міститься в ґрунті або на поверхні насіння.

Пліснявіння насіння викликає комплекс збудників, таких як Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis,Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium та ін. Як правило, ці збудники є скрізь і завжди, тому фактично викликають інфекцію, а швидкість її наростання визначають тільки вологість і температура. Внаслідок пліснявіння насіння послаблюється енергія росту рослин, знижується схожість, зріджуються посіви. Основний симптом — формування на поверхні зернівок нальоту грибів різного кольору.

Пліснявіння насіння контролюється комплексною дією контактної та системної діючої речовини одночасно, адже важливо знезаразити поверхню насіннєвого матеріалу і не дати збуднику проникнути всередину. Важливо розуміти, що всі ці збудники на даний момент достатньо накопичилися в ґрунті і становлять істотну загрозу майбутньому врожаю.

Рис. 1. Розвиток грибів роду Alternaria та Aspergillus на насінні озимої пшениці.
 

2. Збудники кореневих та прикореневих гнилей

До наступної, більш багаточисельної та різноманітної групи інфекцій зернових відносяться кореневі та прикореневі гнилі. Боротьба з цими захворюваннями набагато складніша, оскільки тут представлені збудники різноманітних класів та різної біології з дуже різним рівнем чутливості до різних діючих речовин і, крім того, більшість з них є факультативними патогенами, тобто здатні уражати не тільки зернові, а й цілу низку інших культурних та диких рослин. Ще однією важливою особливістю цієї групи грибів, яка ускладнює боротьбу з ними, є те, що вони здатні передаватися як через насіння, так і через ґрунт.

Зазвичай розрізняють 6 видів головних і найбільш характерних для нашої зони кореневих / прикореневих гнилей: фузаріозні, гельмінтоспоріозні, церкоспорельозні, офіобольозні, пітіозні та ризоктоніальні.

Якщо говорити про їх географічний розподіл по території України, то маємо таку картину:

● фузаріозні кореневі гнилі — зустрічаються на більшій частині нашої країни і завдають значної шкоди як в умовах достатнього, так і недостатнього зволоження. При цьому за нестачі вологи шкодочинність більш відчутна матеріально, але майже непомітна з точки зору наявності симптомів;

● гельмінтоспоріозні кореневі гнилі — зустрічаються всюди, але переважають на Півдні та Сході України;

● церкоспорельозні кореневі гнилі — поширені всюди, але найбільш шкодочинні на Поліссі, в Західному та Центральному Лісостепу, в Степу на зрошенні;

● офіобольозні кореневі та прикореневі гнилі — зустрічаються в зоні достатнього зволоження в західній частині Полісся та Лісостепу. Значної шкоди завдають також в Одеському регіоні та на Півдні в умовах зрошення;

● пітіозні кореневі гнилі — є будь-де, але найбільш шкодочинні на Півночі, в Центрі та Заході України;

● ризоктоніальні прикореневі гнилі (очкова плямистість) — Степ, Південний Степ, зони достатнього зволоження, небезпечні у разі використання попередників, що вирощувалися в умовах зрошення;

● гібелінозна коренева гниль — набуває шкодочинності по всій території України, особливо небезпечна в південній частині. В 2019 році в деяких районах Одеської області призвела до повного знищення 30 % посівів озимої пшениці.

3. Розвиток септоріозу на насінні

Тривалий період вологої погоди з сильними вітрами у фазу молочно-воскової стиглості сприяв значному відсотку ураження насіння озимої пшениці септоріозом колосу. За даними діагностичних центрів, на сьогодні зустрічаються партії насіннєвого матеріалу, де розвиток септоріозу становить 15 %. Дуже важливо контролювати розвиток St. nodorum, починаючи з фази насіннєвого матеріалу, тобто завдяки протруйникам. Джерелом інфекції септоріозу колосу є також рослинні рештки (стерня, солома, полова) і зерно, де збудник зберігається у вигляді пікнід зі спорами або перитеціїв із сумками, в яких містяться сумкоспори, звідки інфекція переходить на сходи і потім, упродовж усієї вегетації, розвивається на всіх надземних органах, аж до колосу й зерна.

Рис. 2. Симптоми розвитку септоріозу на насінні.
 

4. Хвороби зимового періоду

Слід добре пам’ятати про те, що снігова пліснява і тифульоз завдають значної шкоди посівам озимої пшениці та ячменю протягом останніх 5 років. Відповідно, їх збудники накопичуються у ґрунті. Зимовий період не здатен обмежувати вказані хвороби, оскільки вже впродовж декількох років фізіологічна зима відсутня: ґрунт не промерзає, низькі температури не тримаються протягом 5–6 тижнів. Крім того, в цьому році спостерігався досить істотний розвиток тифульозу на ріпаку — одному з найбажаніших і найкращих попередників під озимі пшеницю та ячмінь. Отже, необхідно розуміти, що природа поклала відповідальність за контроль цих патогенів на нас із вами. Контролюються вказані хвороби сильними контактними діючими речовинами з широким спектром.

5. І останнє, але мабуть найголовніше правило при виборі протруйника, — пам’ятати про необхідність контролю сажкових хвороб!

Важливо розуміти, наскільки суттєвою є загроза від сажкових хвороб, що стали причиною значного занепокоєння в минулому році. Тож давайте подивимося на діаграми поширення сажкових хвороб по території України у 2022 році, і які види сажки були присутні.

Почнемо з географії та територіального розподілу сажкових хвороб на пшениці. Наразі ми маємо два види сажкових хвороб — тверду та карликову. На Заході нашої країни зустрічається карликова сажка, в Центральній і Східній частинах — як тверда, так і карликова. Основна проблема полягає в тому, що відрізнити їх можна тільки в травостої пшениці, оскільки спори дуже схожі й візуально в мікроскоп розпізнати тверду та карликову сажку можуть тільки спеціалісти, які тривалий час займалися вивченням даних хвороб і яких досить небагато на території нашої країни. На даний момент у нас також немає відомостей щодо робочої тест-системи для проведення ПЛР-діагностики. Ми намагаємося відслідковувати їх наявність, адже досить ретельно вивчаємо сажкові хвороби і навіть маємо патент на ПЛР-систему для визначення летючої сажки на кукурудзі. Тому діагностувати різновид сажки вже на зерні доволі складно. На рис. 3 можна спостерігати приблизний пропорційний розподіл сажкових хвороб пшениці по території України. Основне, що слід розуміти, в Україні поширені обидва види сажки. На Заході домінує карликова сажка, на Сході — тверда.

Рис. 3. Поширення сажкових хвороб по регіонах України у 2022 році.

Варто пригадати, що протруйники як засоби захисту насіннєвого матеріалу з’явилися для того, щоб насамперед контролювати сажкові хвороби, про які ми забули на певний проміжок часу, тож вони, відповідно, нагадали про себе. В 2023 році на полях України спостерігався прояв 3 видів сажки: твердої та карликової на пшениці й летючої на ячмені. Отже, слід обов’язково використовувати протруйники, у складі яких не тільки є діючі речовини, здатні контролювати сажку, а ще й вони у відповідній кількості.

Нагадаємо, що для контролю твердої та летючої сажки потрібно використовувати тебуконазол у нормі 20 та 30 г діючої речовини на тонну насіннєвого матеріалу відповідно. Для контролю карликової сажки застосовуємо дифеноконазол або Седаксан™. При цьому ми рекомендуємо звернути увагу саме на Седаксан™, оскільки не можемо бути на 100 % впевнені, що загрозу на пшениці становить саме карликова, а не тверда сажка. До того ж Седаксан™ не тільки володіє хорошими фунгіцидними властивостями, а й дає змогу простимулювати розвиток кореневої системи, що доведено великою кількістю наукових досліджень як у країнах Європи, так і в Україні.

Крім того, слід добре розуміти, що сажкові хвороби контролюються не лише протруйниками. Дотримання організаційно-господарських та агротехнічних заходів також є важливим компонентом контролю сажкових хвороб.

Отже, мої рекомендації для захисту від твердої та карликової сажки такі:

Основне джерело інфекції — ґрунт, тому необхідний максимальний розрив у сівозміні між посівом озимої пшениці. До речі, карликова і тверда сажка не будуть уражувати ячмінь, також немає даних про карликову сажку на житі й тритикале.

Оранка — хоча б на 20 см з обертом пласта, тому що спори будуть проростати тільки з поверхні ґрунту, коли на них потрапляє частково невелика кількість освітлення.

Контроль злакових видів бур'янів не лише на полях сівозміни, а й на узбіччях.

Якість посівного матеріалу, в якому відсутні або мінімальна наявність спор сажки.

Згідно з ДСТУ 3768:2019 сажковим вважається зерно, в якому 100 і більше спор на одну насінину. Відповідно, все, що менше, не вважається ураженим сажкою. Ми на сьогодні спостерігали різну кількість спор на одну насінину — від 10 до 180 шт. На чому базується це твердження, важко сказати. За нашими спостереженнями, спори на поверхні насіння не будуть здатні уражувати рослину, оскільки знешкоджуватимуться контактними діючими речовинами, що є у складі протруйника. Звісно, ми не маємо права рекомендувати до висіву насіння, на якому більше ніж 100 спор, тому умовно будемо вважати цей показник пороговим.

Підбір відповідного протруйника з контролем сажки — нині в світі є відомості про 85 % контролю карликової сажки завдяки двом діючим речовинам, а саме дифеноконазолу і Седаксану™.

Європейські країни для контролю вказаної хвороби використовують поєднання цих діючих речовин і  в подібних умовах зимово-весняного періоду досягають 90–95 % ступеня контролю. У нас в країні немає готового продукту, який би містив ці обидві діючі речовини. Чому? Тому що, на жаль, у нас присутня тверда сажка, яка не становить загрози в Європі. При чому наші колеги в європейських країнах чітко дотримуються ефективних норм Седаксану™ (50 г/т насіннєвого матеріалу) та дифеноконазолу (45–50 г/т), і саме завдяки поєднанню повних норм цих діючих речовин вони й отримують такий високий ступінь контролю.

Що ж стосується наукового обґрунтування застосування цих діючих речовин в Україні, то, на жаль, на даний момент тут більше питань, ніж відповідей. Ми, звісно, продовжуємо вивчати ці питання.

Ось те, що можемо стверджувати напевно:

1. Ефективність Седаксану™ й дифеноконазолу в повній нормі в польових умовах знаходиться в межах похибки досліду.

2. Сучасний протруйник повинен містити одну з вказаних діючих речовин для захисту від карликової сажки.

3. В умовах нестабільного зволоження в осінній період для запобігання пригніченню сходів слід уникати суттєвого навантаження системних продуктів. Тобто, потрібно розуміти, що поєднання більш ніж двох системних діючих речовин буде як згубно впливати на вегетативну масу, так і затримувати розвиток кореневої системи.

4. В умовах 2023 року максимальний вплив на інтенсивність ураження сажковими хворобами, зокрема карликовою сажкою, мали погодно-кліматичні умови лютого-квітня, які й спровокували сильний розвиток хвороби, адже на цей період усі діючі речовини в рослинах не мали необхідної ефективності для надійного контролю захворювання.

Отже, в умовах сьогодення вибір протруйника має ґрунтуватися на класичних методах контролю хвороб і на теперішній реакції на нові патогени. Сучасний протруйник повинен бути результатом поєднання досвіду та інновацій. І саме тому компанія «Сингента» рекомендує звернути увагу на нову родину протруйників Вайбранс^®.

Що таке Вайбранс^®?

Лінійка продуктів Вайбранс^® — це сучасна відповідь європейських науковців на примхи української природи. В основі протруйників знаходиться нова діюча речовина Седаксан™, яка належить до інгібіторів синтезу сукцинатдегідрогенази, або, простіше кажучи, карбоксамідів. Для Седаксану™ характерне поєднання відмінних фітопатологічних властивостей і фізіологічного впливу на рослину. Седаксан™ входить до складу двох продуктів для обробки озимих зернових культур: Вайбранс^® Інтеграл та Вайбранс^® Тріо. Різниця між ними полягає в тому, що Вайбранс^® Інтеграл містить інсектицидний компонент у своєму складі, а саме 175г/л тіаметоксаму, а Вайбранс^® Тріо — це тільки фунгіцидний захист. Щодо останнього, то він максимально збалансований під вищеперераховані проблеми. До складу продуктів входять: Седаксан™, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л. Норма використання однакова для обох продуктів — 1,5–2,0 л/т насіння.

Вайбранс^® Інтеграл та Вайбранс^® Тріо — це максимальний захист від усіх можливих неприємностей в осінній та зимовий періоди на озимих зернових. Це подовжена дія, покращений контроль септорії, снігової плісняви, сажкових хвороб, кореневих та прикореневих гнилей різної природи, пліснявіння насіння. Вайбранс^®Інтеграл та Вайбранс^® Тріо - єдині протруйники, які контролюватимуть тифулу і забезпечуватимуть рослинам стимулюючий ефект розвитку кореневої системи та вегетативної маси. Вайбранс^® Інтеграл і Вайбранс^® Тріо відмінно регулюють стресовий чинник.

Варто також згадати можливість використання протруйників Вайбранс^® Інтеграл або Вайбранс^® Тріо на площах, де є загроза одночасного розвитку твердої та карликової сажки озимої пшениці. Продукти показали відмінні результати контролю обох хвороб на території багатьох областей без ретардантного ефекту з покращеними фізіологічними показниками в нелегких умовах 2021–2022 років.