Фунгіцидний захист насіння в умовах сьогодення. Чому вибір стає щораз складнішим?

Отримання сталих урожаїв озимих зернових культур на території України стає дедалі складнішим завданням для аграріїв. По-перше, дуже змінилися погодно-кліматичні умови на території нашої країни. Кожна пора року вносить свої корективи, передбачити які просто неможливо. По-друге, нестабільність економічної ситуації має суттєвий вплив на рівень рентабельності зернових колосових культур, і, як би прикро це не було, ми нічого не можемо з цим вдіяти. Єдине, що нам до снаги, так це проаналізувати дані чинники і намагатися по максимуму врахувати їх у подальшій роботі.

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічна менеджерка з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»

Спробуємо проаналізувати погодно-кліматичні умови минулого року і їх вплив на фітопатологічну ситуацію та визначити, яких факторів ризику ми можемо уникнути і завдяки чому.

Посівна кампанія 2022 року проходила в складних і неодноманітних умовах. Нестача вологи на початку осені змінилася зливами в деяких регіонах. Цікаво й те, що за останні 5 років ми мали так звану фізіологічну зиму, тобто на території України мінусова температура трималася більше шести тижнів. На частині території ми мали частковий сніговий покрив, складні погодні умови відносно тривалого весняного періоду, пізнє поновлення вегетації та швидкий дальший розвиток зернових колосових культур. Усе це призвело до зміни фітопатологічної ситуації.

Основні проблеми озимих зернових 2019–2023 років:

1. Значне ураження насіннєвого матеріалу грибами роду Fusarium.

2. Неабиякий розвиток сажкових хвороб, при цьому на території України зустрічаються всі три види сажки: тверда, летюча й карликова.

3. Сильне ураження посівів озимих культур кореневими гнилями переважно фузаріозної природи.

4. Тривалий період низьких температур навесні з постійним поверненням заморозків.

5. Інтенсивний розвиток хвороб зимового періоду (снігова пліснява, тифульоз).

6. Поява і поступове поширення територією України гібелінозної прикореневої гнилі.

7. Фітотоксичність робочих розчинів.

8. Опади у фазу початок — середина цвітіння спровокували розвиток фузаріозу та септоріозу колосу.

Важливо й те, що в умовах весняного періоду 2023 року було складно точно діагностувати справжню причину існуючих проблем. Звертаю вашу увагу, що точна діагностика хвороб можлива лише в лабораторних умовах. На фото нижче (рис. 1) ми можемо бачити симптоми прояву піренофорозу на озимій пшениці. При проведенні лабораторних досліджень було встановлено, що ці симптоми (в даному випадку) були спричинені впливом низки чинників: насичення робочого розчину продуктами захисту рослин і добривами та стресові фактори через погодні умови.

Рис. 1. Симптоми прояву фітотоксичності в умовах 2023 року.

На сьогодні врожай озимих зернових 2023 року вже сформовано, і тепер нам необхідно планувати захист урожаю наступного року. Захист майбутнього врожаю будь-якої культури починається з вибору протруйника. Те, від чого слід захищати врожай сьогодні, — це фузаріоз, який буде присутнім на насіннєвому матеріалі по всій території країни.

Розвиватися хвороба починає ще з насіння, і, відповідно, симптоми можна побачити вже з моменту сходів. Перший помітний прояв фузаріозу — загнивання насіння і проростків у полі. Помітити його складно, оскільки для діагностики необхідно провести детальний моніторинг із розкопуванням проростків та насіння, а потім — діагностику в лабораторних умовах, тому що подібні симптоми може спричинювати ціла низка мікроорганізмів. Як правило, на території України діагностикою кореневих гнилей у період сходів нехтують, маючи переконання, що насіння було протруєне, а значить — захищене. Надалі шкодочинність фузаріозів буде проявлятися протягом зимового періоду, водночас взимку можливі різні варіанти прояву хвороби. Це або кореневі гнилі у разі малосніжної зими, або збудники будуть присутні у патогенному комплексі під назвою «снігова пліснява*». Навесні можемо бачити все ті ж кореневі гнилі, але вже вторинної кореневої системи, прикореневі гнилі й розвиток листкової форми фузаріозу. І тільки в період молочно-воскової стиглості проявляються симптоми, які викликають велике занепокоєння, а саме фузаріоз колосу.

Для більш детального розуміння проблеми розглянемо склад «фузаріозного комплексу» на території нашої країни. В науковій літературі описується 21 вид грибів роду Fusarium, які найчастіше присутні в патогенному комплексі України. На зернових колосових культурах особливо небезпечними залежно від року будуть 6–10 видів. У мікологічному комплексі найбільш поширеними і шкодочинними є такі види: F. graminearum, F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. heterosporum, F. gibbosum, F. sporotrichiella, F. avenaceum і F. verticillioides (Sacc) Nirenberg (F. moniliforme). Використовується систематика грибів роду різних авторів. Звертаємо увагу на те, що в номенклатурі видів відбулися певні зміни відповідно до сучасних концепцій. А саме, використовується систематика,  прийнята на VІІІ Міжнародній нараді з грибів роду Fusarium. Зокрема, було ухвалено рішення перейменувати вид F. moniliforme на F. verticillioides. За систематикою К. І. Білай, до секції Sporotrichiella включено гриб F. sporotrichiella (перейменовано з F. sporotrichioides) і його різновиди: F. sporotrichiella var. Poae, F. sporotrichiella var. Tricinctum. За систематикою німецьких вчених (Gerlah, Nirenberg, 1982), секція Sporotrichiella включає F. poae, F. sporotrichioides, F. tricinctum, F. chlamydosporum, а також різновид F. sporotrichioides var. Minus (С. В. Ретьман, Т. Кислих, Т. Гаккаєва).

Навіщо ми так заглибилися в наукові пізнання і систематику грибів роду? Передусім для того, щоб виробники усвідомили, що, коли йдеться про фузаріоз, то це цілий комплекс подібних за будовою і розвитком мікроорганізмів, кожен із яких, окрім загальних рис, має ще й якісь певні особливості, що проявляються за конкретних умов. Відповідно, треба добре розуміти, що цими особливостями не можна нехтувати при побудові системи захисту від вказаних збудників. Правильно побудувати систему, враховуючи всі аспекти та нюанси, досить непросто.

Кожен із вказаних видів має свої характерні симптоми, притаманні тільки йому. І насамперед слід пам’ятати, що від відсоткового співвідношення видів у кожному конкретному агроценозі залежить можливість або неможливість візуалізації симптомів хвороби в полі і, відповідно, час її прояву.

Отже, розглянемо, які збудники дають видимі симптоми в полі.
 

Таблиця 1. Здатність грибів роду Fusarium викликати типові симптоми фузаріозу

Як бачимо з таблиці, далеко не всі збудники фузаріозного комплексу мають особливість залишати «видимий слід» на колосі під час його достигання. З огляду на це можливість візуальної діагностики передусім ґрунтуватиметься на відсотковому співвідношенні різних збудників.

Проаналізувавши значну кількість наукових робіт в Україні, Європі, можна говорити по те, що на даний момент простежується чітка тенденція до зменшення кількості видів у патогенному комплексі збудників фузаріозу колосу. Частота ізоляції типових для наших умов збудників, таких як F. graminearum і F. сulmorum, поступово зменшується, а на домінуюче місце виходять гриби, які можуть розвиватися в посушливих погодних умовах. Небезпека цих збудників полягає в тому, що візуалізувати їх на стадії формування зерна в умовах кожного конкретного господарства досить важко, а, крім безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, вказані збудники секції Sporotrichiella, які виходять на перше місце в патогенному комплексі, є продуцентами трихотецинових мікотоксинів. Ці речовини можуть викликати гострі отруєння у людей і тварин, до того ж дослідження, проведені в світі, показують, що в лабораторних умовах штами F. sporotrichiella при температурі 26–28 ⁰С здатні втричі швидше синтезувати і накопичувати мікотоксини.

Доведено, що на формування видового складу і співвідношення видів значний вплив мають погодні умови, зокрема режим зволоження. При чому основну роль відіграють не всі опади за сезон, а тільки ті, які випадають у період від цвітіння до дозрівання зерна. Крім того, саме вони визначають рівень розвитку і поширення хвороби. В умовах України за кількістю опадів у період цвітіння — дозрівання зерна менше ніж 50 мм домінуючим у комплексі буде Fusarium poae (Peck) Wollenw in Lewis, тимчасом як за високого рівня зволоження, що характерно для 85 % території України в цьому році, — F. graminearum. Саме тому в посушливі роки виникає складність діагностики фузаріозу колосу, через це ми добре можемо діагностувати фузаріоз майже на всій території нашої країни, крім деяких областей південної та південно-східної її частини.

Сьогодні багато аграріїв запитують у представників хімічних компаній і науковців: чому, провівши три, а то й чотири хімічні обробки, ми маємо на своїх полях усі характерні симптоми розвитку фузаріозу?

Спробуємо відповісти і для початку розглянемо повний цикл розвитку хвороби.

Збудники зберігаються у ґрунті, на рослинних рештках та в зимуючих рослинах у вигляді міцелію, хламідоспор та перитеціїв. Навесні первинне зараження проходить від аскоспор або конідій, уражується надземна частина рослин. У весняно-літній період кількість генерацій залежить від погодних умов. Пізні заморозки і зворотні холоди сприяють розвитку захворювання, коливання температур як упродовж доби, так і протягом декількох тижнів також стимулюють утворення додаткової кількості конідій. Крім того, внесення азотних добрив у стресових умовах стимулює збільшення кількості спороношення збудника і зменшує здатність рослини опиратися вторгненню патогену.

Рис. 2. Цикл розвитку грибів роду Fusarium.

Найбільш поширеним шляхом інфікування колосу пшениці фузаріозом є зараження під час цвітіння через виступаючі пиляки. Згодом біля основи колоскових лусочок з'являються перші симптоми у вигляді бурих водянистих плям. Характерною ознакою є дострокове визрівання окремих колосків, які вирізняються білим кольором на тлі зеленого недозрілого колосся.

Також інфекція може проникнути в колос із краплями дощу чи роси вже після піку цвітіння. У такому разі буде розвиватися інший тип зараження, який призводить до накопичення мікотоксинів, але вже без видимих симптомів на колосі та зерні. Це стосується найпоширенішого збудника цього вегетаційного періоду — Fusarium graminearum. Інші ж збудники можуть розвиватися і заражувати рослини протягом усього періоду вегетації, викликаючи, крім фузаріозу колосу, інші хвороби, такі як снігова пліснява, фузаріозна коренева гниль (відмирання продуктивних стебел, пустоколосся, щуплість зерна).

За такої погоди й рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися також нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого колоски стають чорними. Ураження колосу завжди призводить до ураження зерна. На зерні захворювання проявляється у вигляді таких ознак: білувата, крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску та склоподібності, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і плюсклість із вдавленою глибокою борозенкою, наявність у ній або в зародкові зернівки павутинного нальоту гриба; зародок нежиттєздатний і на зрізі темний. За раннього, найнебезпечнішого, зараження колосу у фазу цвітіння утворюється плюскле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється під час сортування. За пізнього ураження зерно за величиною не різниться зі здоровим, але знижуються його посівні якості, а в вологій камері через один-три дні на ньому з'являється наліт гриба. Під час зберігання хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах за його вологості 18 % і більше хвороба інтенсивно розвивається й поширюється, склеюючи грибницею масу зерна в тверді грудки. Це свідчить про сапрофітні властивості збудників Fusarium. Отже, хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, що слугує джерелом ураження для іншого насіння під час зберігання. У разі висівання насіння з прихованою інфекцією уможливлюється загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини сприйнятливіші до ґрунтової та аерогенної інфекцій.

Саме тому методи боротьби з фузаріозом (і фузаріозом колосу в тому числі) не повинні бути шаблонними, а мають враховувати всі біологічні особливості патогену.

Загальноприйнятим правилом у боротьбі з фузаріозом колосу як в Україні, так і в інших європейських країнах є застосування фунгіцидів триазольної групи у період цвітіння. При своєчасному внесенні триазоли запобігають розвитку фузаріозу (блокують розвиток ростових трубок у момент їх проростання) і, відповідно, якщо на момент обробки колос не було інфіковано, то у зерні не будуть утворюватися мікотоксини. Обробку слід проводити в момент появи першої квіточки на полі, й у цьому випадку вона буде своєчасною і доцільною.

Проте на практиці неможливо досягти ідеального результату, застосовуючи лише триазольні фунгіциди. Цвітіння одного колосу продовжується 3–5 днів, але, залежно від погодних умов, період цвітіння може затягнутися до 6–10 днів. Також очевидно, що всі рослини на полі одночасно в однаковій фазі не перебувають. Таким чином, дуже часто складається ситуація, коли на момент застосування фунгіцидів частина рослин уже інфікована, спори гриба проникли всередину колосу й розвиваються. У такому разі фунгіциди триазольної групи вже не покажуть максимального результату.

Отже, основна передумова ефективного захисту від фузаріозу — це насамперед своєчасне застосування засобів захисту. І першою передумовою захисту зерна є вибір якісного протруйника, який би повністю відповідав фітосанітарному стану кожної конкретної партії насіннєвого матеріалу, кожного конкретного агроценозу, строкам та термінам висіву зернових культур, довгостроковому прогнозу погодних умов.

Зернімося до європейського досвіду: на сьогодні діючою речовиною № 1 у світі для захисту від фузаріозів на початковому етапі розвитку рослин є флудиоксоніл. Кількість насіння, обробленого препаратами, до складу яких входить флудиоксоніл, з року в рік зростає — нині в різних країнах це від 30 до 41 %. Беззаперечна ефективність вказаної діючої речовини обумовлена низкою чинників. Передусім вона відноситься до хімічної групи фенілпіролів, які на сьогодні представлені на світовому хімічному ринку тільки у якості протруйників насіння. Немає препаратів, що використовуються в період вегетації, з даної хімічної групи, а це говорить про те, що у збудників мінімальні шанси створити стійкі раси до фенілпіролів. Це досить важливий фактор, оскільки рід Fusarium має вірулентну здатність на рівні базидіальних грибів, максимально високу в мікологічному царстві.

Слід пам’ятати, що за способом проникнення флудиоксоніл належить до контактних препаратів, відповідно, тривалість його знаходження на насінні буде максимально довга і обумовлена періодом напіврозпаду. До речі, за даними Pesticides manual, період розпаду флудиоксонілу становить 390–530 діб залежно від типу ґрунту. Це максимально тривалий період для протруйників.

Завдяки своїй контактній дії та подовженому періоду напіврозпаду флудиоксоніл значно ефективніше стримує розвиток комплексу мікроорганізмів під назвою «снігова пліснява».

Цікавим залишається і той факт, що суттєва зміна погодно-кліматичних умов призводить до щораз частіших проявів хвороб зимового періоду, навіть при захисті культури за допомогою флудиоксонілу. Сьогодні дедалі більше сільгоспвиробників цікавляться методами посилення захисту від вказаних хвороб. І таким методом може бути використання синергічної активності деяких речовин з флудиоксонілом, наприклад азоксистробіну або Седаксану™. Поєднання вказаних діючих речовин із флудиоксонілом значно посилює захист від снігової плісняви. Саме тому ми наполегливо радимо звернути увагу на такий продукт, як Максим^®Форте. І ще одна вагома складова на користь Максим® Форте — це прояв нових хвороб та їх активний розвиток. Поєднання флудиоксонілу з азоксистробіном буде максимально потужним у боротьбі з офіобольозом та гібелінозом, які досить активно шкодили в 2021–2023 роках.

Рис. 3. Прояв гібелінозу на озимій пшениці у 2023 р.

Формуляція протруйника Максим® Форте розроблена з урахуванням новітніх досягнень у галузі захисту рослин. Вказаний препарат має формуляцію під назвою «Формула М». Завдяки зниженню абразивності обробленого насіння значно зменшується кількість пилу, а це насамперед безпечніші умови праці персоналу, менше часу на очищення обладнання, зменшення піноутворення при приготуванні робочого розчину для більшої зручності. Крім того, краще покриття насіння для забезпечення максимальної ефективності, навіть за екстремальних умов, інтенсивніше забарвлення для кращого візуального контролю. Для того щоб максимально заощадити ваші витрати, технологія Формула М гарантує, що ваш препарат буде знаходитися там, де повинен — на насінні.

Отримання сталих урожаїв починається з надійного захисту насіння. Звісно, неможливо врахувати всі майбутні ризики і застрахуватися від них, але слід пам’ятати, що високі врожаї — це передусім результат використання максимальної низки профілактичних заходів. З хворобами і шкідниками не треба боротися, треба запобігати їхньому розвитку. Сприятливої всім погоди на осінню посівну кампанію!

* Звертаємо увагу на те, що на сьогодні науковий світ прийняв загальне поняття «снігова пліснява» як комплекс мікроорганізмів, у тому числі грибної природи, до складу яких входять і гриби роду Fusarium, зокрема і F.nivale (анаморфа Microdochium nivale).