Позакореневе живлення — ефективно та безпечно
Позакореневе підживлення рослин набуває дедалі більшого значення в усьому світі. При обґрунтованому застосуванні воно може бути більш екологічним і цільовим, ніж внесення добрив у ґрунт, хоча реакція та відгук культур на позакореневе підживлення можуть бути різними, а багато його принципів й досі залишаються недостатньо вивченими.
Так, роль продихів у процесі поглинання елементів живлення почала викликати інтерес ще з початку ХХ століття. Проте лише у 1972 році було висунуто припущення, що чиста вода не може самовільно проникнути в продихи, якщо поверхнево-активний агент для зниження поверхневого натягу не буде застосовано разом із розчином. З часу свого першого зареєстрованого використання, на початку ХІХ століття, позакореневе підживлення було предметом значної кількості лабораторних і польових досліджень й, зрештою, набуло широкого застосування на багатьох культурах.
Ринок добрив для позакореневого підживлення в Україні вражає різноманіттям та пропозицією. Проте є кілька факторів, що стримують подальший розвиток цього методу живлення сільськогосподарських культур, а саме:
Недовіра або розчарування у багатьох аграріїв через низьку ефективність або її відсутність. Цьому, своєю чергою, може слугувати кілька причин, зокрема, присутність на нашому ринку великої кількості низькоякісних продуктів з низькою ефективністю та неправильне або невчасне застосування.
Недостатнє знання чинників, що можуть обмежувати доступність основних елементів живлення з ґрунту. Адже навіть за умови внесення певного елемента живлення в ґрунт його засвоєння може бути обмеженим через деякі фактори, наприклад, неоптимальний для його доступності рівень рН, дефіцит вологи чи несприятливий температурний режим.
Наразі фінансова складова має визначальну роль, й до позакореневого підживлення часто відносяться як до другорядного елемента технології вирощування. Що казати про мікродобрива, коли ми змушені зменшувати норми застосування основного удобрення, а подекуди й зовсім від нього відмовлятися. Та в цьому випадку не слід забувати, що фактор, який лімітує врожайність, може знаходитись як у мінімумі, так і в максимумі, обмежуючи використання інших чинників. Тому підхід до системи живлення має бути збалансованим і враховувати потребу культур на формування планового врожаю на різних стадіях розвитку.
Переконавшись у важливості збалансованої системи живлення загалом та ролі позакореневого підживлення в ній, пропонуємо розглянути основні види мікродобрив для внесення під час вегетації та їх особливості.
Солі (ZnSO4, CaCl2 тощо).
Перевагою цього типу добрив є низька вартість застосування й у деяких випадках висока концентрація необхідного елемента живлення. Та на цьому переваги закінчуються, оскільки вказаний вид добрив має і низку суттєвих недоліків, а саме ризик фітотоксичності, низьку стабільність у бакових сумішах з іншими ЗЗР та, що найголовніше, низький ступінь проникнення і засвоєння рослинами при використанні по листу.
Сіль плюс EDTA (хелатуючий агент, або комплексонат).
У такому разі є два підтипи добрив. Перший — це фізична суміш солей з EDTA, що не є справжніми хелатами. Відповідно, в нас виникають такі самі питання стосовно безпеки для культури, технологічності використання в бакових сумішах та ефективності. Другим підтипом є справжні хелати, які отримують внаслідок хімічних реакцій солей та EDTA. В цьому випадку ми маємо кращу ефективність поглинання елемента живлення в порівнянні з попередніми типами добрив, однак ризик фітотоксичності за певних умов і відкрите питання сумісності з іншими ЗЗР у бакових сумішах залишаються. Крім того, на сьогодні точаться дискусії стосовно екологічної безпеки EDTA, а також є думки щодо ефективності використання елементів живлення, які були хелатовані за її допомогою, оскільки елемент живлення, «охоплений» EDTA, — це досить стійка сполука, а для поглинання рослиною необхідно, щоб іон металу після проникнення в тканини рослини був доступним для засвоєння.
Суміш амінокислот та солей.
Цей тип добрив також досить часто використовується, коли потрібно справити антистресову чи стимулюючу дію на культуру й додатково забезпечити тим чи іншим елементом живлення. Проте, як і у випадку з фізичною сумішшю солей з EDTA, солі з амінокислотами не є справжніми хелатами. Однак варто зазначити, що дійсно деякі з амінокислот (гліцин та глутамінова амінокислота) мають хелатуючі властивості, й за умови їх внесення з певними елементами живлення можуть підвищувати ефективність їх використання рослиною.
Отже, як бачимо, кожен із типів добрив має як певні переваги, так і недоліки. Та чи є альтернатива вказаним типам добрив, адже в сучасних технологіях вирощування ми потребуємо ефективних, з точки зору засвоєння, добрив для позакореневого живлення, які, крім цього, матимуть високу сумісність з іншими засобами захисту рослин, а також високу безпечність і для рослин, і для навколишнього середовища. Така альтернатива дійсно є, і це добрива, що поєднали в собі низку важливих для нас переваг і не мають недоліків, які є у тих, що ми вже розглянули.
Як і в багатьох випадках, відповідь, що допоможе вирішити наші потреби, була підглянута в самої природи. Йдеться про хелатуючий агент (комплексонат) — лігносульфонат амонію (LSA), що був використаний при створенні лінійки добрив Брексіл®.
Чим же відрізняються мікродобрива Брексіл®, в основі яких лежить LSA, від решти продуктів на ринку? Ключова різниця полягає в тому, що LSA є речовиною природного походження (отримують з лігніну), яка має високу спорідненість з тканинами рослини. Лігнін (від лат. lignum — деревина, дерево) — органічна речовина, нерегулярний полімер з розгалуженими макромолекулами, побудованими головним чином із залишків заміщених фенолоспиртів. Разом із целюлозою є складовою частиною здерев'янілих тканин судинних рослин. Для виробництва Брексіл® використовується деревина особливих порід, отримана з одного джерела, завдяки чому ми одержуємо стабільну й високу якість і, головне, — специфічне співвідношення мономерів з високими зв'язуючими властивостями. Чому це важливо? Тому що для ефективного хелатування металів потрібне саме правильне співвідношення мономерів, чого досягти не так легко, зважаючи на те, що ми маємо справу з речовиною природного походження.
LSА (лігносульфонат амонію) приєднується до мікроелемента, створюючи стабільний комплекс за допомогою іонної взаємодії. Реакція контролюється завдяки особливій технології комплексоутворення (рис. 1).
Рис. 1. Хелатування (комплексоутворення) за допомогою LSA.
В підсумку, використання іншого типу хелатуючого агента (природного походження), а саме LSA, дозволяє швидко адсорбуватися елементам живлення через кутикулу без залишків на поверхні, що значно підвищує ефективність засвоєння елементів живлення порівняно з іншими типами добрив. Крім того, на відміну від EDTA, після вивільнення елемента живлення в тканинах рослин лігносульфонат амонію використовується рослиною як джерело живлення та додатково справляє стимулюючу дію. Схематично це виглядає так, як показано на рис. 2.
Рис. 2. Брексіл®: поглинання та засвоєння.
Окрім вищеперелічених переваг, формуляція мікродобрив Брескіл® являє собою водорозчинні гранули, що повністю розчиняються у воді, додатково володіє підкислювальними властивостями і зменшує поверхневий натяг робочого розчину, що робить цю лінійку добрив досить технологічною та безпечною при використанні в бакових сумішах.
Підсумовуючи, слід зауважити, що лінійка мікродобрив Брескіл® з-поміж інших видів мікродобрив вирізняється низкою беззаперечних переваг, серед яких:
Високий ступінь та швидкість засвоєння при листових підживленнях, що дає змогу оперативно запобігти дефіциту елементів живлення або швидко його подолати.
Підвищення ефективності використання інших елементів живлення, що дуже важливо в сучасних реаліях зменшення використання норм добрив або, наприклад, однобічного внесення лише одного елемента живлення (азоту).
Формуляція, що є повністю водорозчинною та має високу сумісність з іншими ЗЗР і зменшує поверхневий натяг робочого розчину (ефект ПАР).
Безпечність для культури та навколишнього середовища.
Поява такого інструменту в сучасному сільському господарстві, що поступово переходить на підвищення ефективності використання наявних ресурсів та екологізацію, — це важливий елемент для отримання гарних і сталих урожаїв, чого ми вам і бажаємо!
