Резистентність – небезпека, на яку варто зважати
Багато з господарств, що спеціалізуються на вирощуванні буряку цукрового, знають про існування проблеми резистентності церкоспорозу до певних фунгіцидів.
Термін «резистентність» є досить часто вживаним, проте наслідки цього явища у більшості випадків недооцінюються, як і важливість заходів задля попередження його поширення.
Резистентність (стійкість) стосовно фунгіцидів — це набуте, успадковане зниження чутливості гриба до певного протигрибкового агента (фунгіциду). Механізм виникнення резистентності в польових умовах зображено на рис. 1.
Рис. 1. Механізм виникнення резистентності
Недостатня ефективність фунгіциду чи інших ЗЗР сама по собі не є ознакою виникнення резистентності, дане твердження повинно бути доведено в лабораторних умовах.
Так, продукт може не спрацювати з декількох причин:
Опади
Використання неефективного дозування препарату
Неякісне внесення
Вчасність застосування (профілактична чи викорінююча обробка)
Інтенсивність розвитку популяції гриба на момент внесення
Якщо всі з вище перелічених факторів виключено, тоді можна розглядати резистентність як причину низької ефективності препарату.
Наразі вивченням проблематики резистентності займається Комітет з протидії розвитку стійкості патогенів до фунгіцидів (FRAC), до якого входять ключові мультинаціональні хімічні компанії. За класифікацією FRAC, фунгіциди розподіляються на класи відповідно до механізму їхньої дії (специфічний клітинний процес, який інгібується певним фунгіцидом). На сьогодні FRAC визначає 11 механізмів дії у своїй класифікації. Однак деякі фунгіциди можуть мати спосіб дії, який на даний момент є не достатньо зрозумілим. Поки немає конкретних доказів впливу на конкретні біохімічні процеси, FRAC класифікує такі сполуки як «Невідомий спосіб дії». За способом дії фунгіциди діляться на вказані 11 класів, кожен із яких має свою систематизацію відповідно до ризику виникнення резистентності.
Серед ключових класів діючих речовин, що найчастіше використовуються в нашій країні, слід виокремити такі:
Інгібітори дихання — стробілурини (високий ризик виникнення резистентності. Крос-резистентність* між усіма д. р. даної групи).
Інгібітори дихання — карбоксаміди або SDHI (середній-високий ризик виникнення резистентності. Крос-резистентність між усіма д. р. даної групи).
Інгібітори біосинтезу стеролу (SBI) — триазоли, імідазоли (середній ризик. Cercospora beticola — крос-резистентність спостерігається для всіх триазолів. Zymoseptoria tritici (Septoria tritici) — крос-резистентність спостерігається по групах: протіоконазол, епоксіконазол, ципроконазол та дифеноконазол, тебуконазол, мефентріфлюконазол).
Інгібітори біосинтезу стеролу (SBI) — аміни (фенпропідин)— низький-середній ризик виникнення резистентності).
Інгібітори біосинтезу тубуліну (МВС) — бензимідазоли (карбендазим, тіофанат-метил — високий ризик виникнення резистентності).
*Крос-резистентність — стійкість до групи діючих речовин, що мають однаковий механізм дії.
Окрім специфіки діючих речовин (їх механізму дії на цільовий об’єкт), щоб попередити виникнення резистентності, слід зважати і на низку чинників, пов’язаних з особливостями самого патогену:
Цикли розвитку патогену протягом року чи сезону та кількість поколінь
Механізм розмноження: статевий, безстатевий, змішаний
Генетична мінливість у популяції
Міграційний потенціал
Діапазон культур/рослин, що уражуються: чи розвивається на інших культурах/рослинах.
Тобто, за умови, коли патоген протягом року може давати кілька поколінь з коротким проміжком часу, його високого міграційного потенціалу та збігу інших вищевказаних факторів, такий патоген буде мати високу імовірність виникнення стійкості до дії тих чи інших фунгіцидів.
До патогенів з середнім рівнем виникнення резистентності відносять септоріоз і піренофороз пшениці, церкоспороз цукрових буряків та ін.
До патогенів з високим рівнем виникнення резистентності відносять сіру гниль (Botrytis spp.), види несправжньої борошнистої роси (Plasmopara) та низку ін.
З огляду на особливості механізму дії фунгіцидів та біологію патогенів для досягнення високої ефективності фунгіцидної схеми захисту й попередження ризику виникнення резистентності, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:
Використовуйте комбіновані препарати, що містять д. р. з різних груп з різним механізмом дії.
Не занижуйте дозування, застосовуйте вчасно — профілактично або за перших ознак розвитку хвороб (стробілурини та карбоксаміди).
Уникайте повторних обробок одними й тими самими препаратами, особливо в заниженому дозуванні.
Використовуйте інтегровану схему захисту (біопрепарати, стійкі сорти, обробіток ґрунту із заробкою рослинних решток, сівозміна, обґрунтовані норми азотних добрив).
При виборі дво- (чи більше) компонентних фунгіцидів звертайте увагу, щоб обидві складові препарату були ефективними проти цільового патогену.
Як згадувалось на початку статті, особливо гостро стоїть проблема стійкостіцеркоспорозу цукрового буряку до стробілуринів, що підтверджують дані наших досліджень зразків рослинного матеріалу. Причиною вказаної проблеми є мутація G143А (містить мутацію в цитохромі b (cytb), яка призвела до амінокислотного обміну з гліцину на аланін, тобто відбулася заміна цільової ділянки впливу фунгіцидного агента). Наслідком такої заміни є повна втрата ефективності всіх стробілуринів (крос-резистентність між усіма д. р.) через специфіку дії цього класу д. р. Нагадаємо, що за принципом дії карбоксаміди (SDHI) дуже подібні до стробілуринів, тобто вони також інгібують дихання, проте роблять це на іншому етапі, пригнічуючи інший фермент — сукцинатдегідрогеназу. Тож за неправильного їх застосування вже через короткий термін ми можемо стикнутися з повною втратою ефективності й цього класу д. р. Триазоли мають інший механізм дії, та у випадку з даним класом при зниженні чутливості патогену ми можемо певний час боротися з цим явищем, підвищуючи норму використання фунгіцидів. Та й тут є кілька «але», як от залишки д. р. у врожаї чи фітотоксичність.
Що ж до результатів аналізів на предмет стійкості збудника церкоспорозу цукрових буряків до найбільш поширених класів д. р., відмічається поступове збільшення резистентних рас церкоспорозу до стробілуринів, а також у деяких зразків фіксувалося зменшення чутливості до класу триазолів, тимчасом як у жодного зразка не було виявлено стійкості до фенпропідину.
Однак отримані результати не є причиною для виключення стробілуринвмісних продуктів зі схеми захисту цукрового буряку з огляду на такі причини:
Крім церкоспорозу, на цукровому буряку можуть розвиватися низка інших збудників хвороб, описаних вище, які не мають резистентності до стробілуринів і які з успіхом можуть контролюватися вказаним класом д. р.
Не у всіх зразках була виявлена стійкість, проте відмічається тенденція до збільшення частки резистентних зразків.
Стробілурини, крім прямої фунгіцидної дії, також забезпечують і фізіологічний вплив на культуру, тому в умовах поширення резистентних до стробілуринів рас церкоспорозу найдоцільнішим буде їх профілактичне застосування в першу обробку, завдяки чому ми отримаємо і позитивний «озеленювальний» ефект і тривалий захист проти інших збудників хвороб.
Які причини появи резистентності?
1. Занижені норми використання препаратів.
Раніше, а в деяких господарствах і зараз, існувала практика застосування кількох препаратів у баковій суміші, але в заниженому дозуванні. Аргументом для такої практики найчастіше вказується розширення спектра контрольованих хвороб і бажання знизити вартість обробки. А втім, застосування фунгіцидів у заниженому дозуванні, особливо таких, що працюють на ранніх етапах розвитку хвороби (стробілурини та карбоксаміди), ще й за явних симптомів масового розвитку хвороби, по суті є поступовим виведенням стійких до фунгіцидів, що використовуються, рас грибів.
2. Застосування стробілуринвмісних продуктів в останні обробки за наявного масового розвитку церкоспорозу.
Нагадаємо, що стробілурини забезпечують найвищу ефективність за умови профілактичного їх застосування, на ранніх етапах розвитку хвороби, тоді як за явних симптомів розвитку хвороби вони є малоефективними, і тут радше потрібні триазольні продукти, що забезпечують «стоп»-ефект та лікувальну дію.
Детально розглянувши проблему поширення резистентності церкоспорозу, механізми і причини появи такої стійкості, ми розуміємо, що ця проблема буде тільки набирати обертів у майбутньому. Все це ускладнює і без цього інтенсивну технологію вирощування цукрового буряку. Вже зовсім скоро ми вас познайомимо з нашим новим фунгіцидом, який значно полегшить вирішення цієї проблеми. Очікуйте…
