Синатропні шкідники

З приходом тепла до наших осель зазвичай бажають завітати небажані гості — комахи, які давно звикли ділити територію існування з людиною, жити її коштом. Видів таких синантропних комах багато, і дошкуляють вони по-різному, а частина з них узагалі весь час перебуває на території життєдіяльності людини.

Особливе місце серед них займають мурахи. З дитинства ми вчили, що мурахи — корисні для людини комахи, а ще вони «санітари лісу». І хоча це справді так, проте не все так однозначно. Мурах у природі існує близько 14 тис. видів, це десь 10–15 % земної біомаси планети, а ареал їх поширення — всі кліматичні зони, крім Антарктиди. Тому узагальнювати складно, оскільки багато залежить від виду, харчових уподобань комах, ареалу життєдіяльності.

Усі мурахи — громадські комахи. Вони поділяються на робочих особин, із якими ми маємо справу в наших домівках і на городах, на самок — їх можна побачити лише всередині мурашника або в період статевого розмноження комах, та самців, які, виконавши свою функцію, переважно гинуть.

У лісі ці комахи справді корисні, а вдома? Для людей у приміщеннях ці комахи є шкодочинними: нам не тільки неприємно бачити в себе на столі купу мурах-робітників, які поїдають недоїдки, а й небезпечно, адже на своїх лапках вони переносять велику кількість хвороб та інфекцій — від гнізда через забруднені поверхні на кухню, до продуктів харчування. Уявіть собі, шлях комах пролягає по підлозі, на стінах за меблями, іноді в санвузлах, туалетах, і після цього вони забираються на обідній стіл. Так вони спричинюють швидке псування продуктів і навіть можуть призвести до зараження кишковими інфекціями, дифтерією, тифом та ін.

А що на присадибних ділянках? Мурахи — хижаки, чи допомагають вони боротися зі шкідниками? Уважний садівник помічав і знає, що більшість колоній сисних комах, як-от попелиці та червці, доглядають мурахи. Вони не тільки захищають свою ферму, а й переносять комах на вигідніші рослини для харчування. Натомість самі мурахи живляться солодкими виділеннями сисних комах, які називаються падь. При загибелі колонії попелиць мурахи переносять нових особин з інших ділянок, тому часто інсектицидні обробки діють зовсім недовго проти такого простого, здавалося б, у боротьбі шкідника, як попелиці.

Отже, із сильним зараженням попелицею на рослинах дуже важко боротися, не звертаючи увагу на колонії мурах. Не кажучи вже про те, що окремі види мурах агресивні, кусаються і можуть викликати сильну алергічну реакцію. При щільному заселенні мурахами (таке іноді трапляється поблизу пустирів на посушливих територіях) неможливо перебувати на тій ділянці, навіть стояти, адже робочі комахи кусаються і швидко залазять під одяг, спричиняючи подразнення від укусів.

Як же боротися з цими шкідниками?

Це прихованоживучі комахи, тож вирішити проблему не так просто. Як уже зазначалося, протягом року ми бачимо тільки мурах-робітників; знищивши їх, ви послабите колонію, але не позбудитеся її. Через день чи через кілька тижнів настирливі комахи повернуться знову. Ваша оселя, ділянка — територія їхнього існування і харчова база.

Боротися з цими комахами треба в кілька етапів, комбінуючи різні методи.

1. Приберіть усі можливі залишки їжі, доступні цукри й білки, ретельно вимийте поверхні. На присадибній ділянці проведіть обробку інсектицидним засобом, бажано системної дії, від сисних комах, коштом яких живляться мурахи.
2. Використовуйте як приманку гелі й гранули: розкладайте їх на можливих шляхах переміщення мурах на однаковій відстані (вздовж їхніх стежок, адже мурахи рухаються феромонними стежками і майже не змінюють їх), у місцях можливого розташування гнізд, місцях заходу комах у приміщення, на виходах з їхніх гнізд, уздовж стін, у щілинах і тріщинах. Важливо не мити поверхні після розкладання принади! Так само розкладають приманки навколо приміщень, на присадибних ділянках, треба тільки захистити оброблену територію від дощу / води та від прямих сонячних променів, наприклад, за допомогою плитки.
3. Такі засоби дуже ефективні, адже комахи поїдають препарат і не гинуть негайно, а повертаються в мурашник і заражають решту популяції, обмінюючись їжею через так званий соціальний шлунок, ділячись спожитим з іншими комахами. Летальний ефект виникає в наступні години після проковтування. Видимий ефект спостерігається через один тиждень, повне руйнування гнізда — через 2–4 тижні.

Також доцільно обробити поверхні в приміщенні спреями широкого спектра дії, які довго залишаються на поверхні й не дають комахам-розвідникам знову прийти на територію. Такі спреї захистять вашу оселю і від інших шкідників, як-от таргани й лусочниці.