Україна

You are here

Share page with AddThis

«Круглий стіл» із науковцями й практиками: взаємовигідне партнерство

Захист насіння
26.07.2021

 

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

Останніми роками погодні умови Харківської області суттєво змінилися, і це великою мірою вплинуло на трансформацію процесів і взаємовідносин в агробіоценозах. Тут ці зміни навіть відчутніші, ніж по Україні взагалі. Серед погодних чинників слід відзначити зміну температурного режиму, посухи, різку зміну режимів опадів в кількісному й часовому еквіваленті та багато інших. Звичайно, це позначилося на культурі землеробства. Особливу небезпеку становить наявність вологи в ґрунті на момент висіву озимих зернових культур і в період їхньої активної вегетації. Сьогодні зрозуміло, що всі ці зміни дуже впливають на фундамент вирощування зернових культур. Ми вичерпали базові складники для підвищення врожайності, і щоб успішно конкурувати в ціновому плані та рівні рентабельності на ринку, потрібно збільшувати віддачу з кожного гектара за рахунок пошуку нових елементів, яким раніше не приділяли належної уваги.

 

 

Підсумок дискусії:

Погодні умови вегетаційного періоду 2021 року склалися на користь активного розвитку фітопатогенної мікрофлори на зернових колосових культурах. Нерівномірне зволоження на первинних етапах органогенезу рослин, відсутність фізіологічної зими в грудні-січні, нетривалі, але помітні коливання температури в лютому зі зниженням до –28 °С, коливання температури і надмірна кількість опадів протягом дальшої вегетації, різке підвищення температури в період молочно-воскової стиглості — усе це становило фітопатологічну картину зернових культур у Харківській області, а отже, позначиться на якості посівного матеріалу та первинному інфекційному фоні 2021 року.

Крім того, за останні роки суттєво змінився баланс фітопатогенів і їхня шкодочинність. Борошниста роса 2021 року масово не проявлялася, лише в другій половині вегетації спостерігалося невелике ураження культур, яке не становило якоїсь загрози. Можна сказати, що наразі ми достатньо контролюємо рівень борошнистої роси. Натомість суттєво розвинулися листові плямистості, зокрема спостерігалося істотне ураження септоріозом листового апарату (Septoria tritici) і колосу (Stangospora nodorum (Septoria nodorum)). На ячмені й іноді на пшениці спостерігався розвиток трьох форм гельмінтоспоріозів (Drechslera gramineaD. Sorokiniana). Внаслідок рясних опадів під час цвітіння озимих зернових культур зафіксовано сильне ураження фузаріозом колосу, що саме тепер починає активно проявлятися. Отже, всі перераховані інфекції вплинуть на насіннєвий матеріал і залишаться як інфекційний початок на рослинних рештках у полі. Цього року активно розвиваються також вірусні й бактеріальні хвороби.

Актуалізувалися прикореневі гнилі — ризоктоніозна і гельмінтоспоріозна. Ці хвороби особливо небезпечні в роки з нестійким або надмірним зволоженням восени або навесні. Цьогоріч погодні умови дуже сприяли їхньому розвитку. Протягом зимового періоду спостерігалися такі хвороби, як тифульоз і снігова пліснява. Відтак потрібні засоби для їх контролю.

Сучасні умови посіву й перебігу осінньої вегетації озимих зернових культур вимагають максимальної точності використання і хімічних, і агротехнічних прийомів. Треба створити для рослини всі умови для максимальної реалізації її генетичного потенціалу. Досвід південних областей кількох останніх років свідчить, що потрібно оптимізувати використання об’ємів вологи в ґрунті та переглянути підходи до норм висіву і глибини заробки насіннєвого матеріалу. Звичайно, це питання ще вимагає уважного вивчення на території області, але вже нині постає питання про зменшення норм висіву насіння та ретельного контролю глибини заробки насіння.

Так само потребує вивчення й корегування питання припосівного внесення добрив, забезпечення відповідних до вимог сорту/гібрида фонів живлення. При цьому із самого початку вегетації важлива доступність для рослин азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, кальцію, мікроелементів.

 

Сучасні технології вимагають також нових підходів до контролю шкідників і листкових хвороб. Прояв листкових форм захворювань в осінній, ранньовесняний періоди, погодні умови для їхнього розвитку взимку вимагають застосовувати фунгіциди з новими властивостями, з діючими речовинами, здатними контролювати хвороби в умовах низьких температур або різких коливань температури протягом доби.

За наявності великої кількості сисних шкідників треба застосовувати системні інсектицидні компоненти на самому початку вегетації, а саме в складі протруйника, та ретельно контролювати їхню чисельність протягом усієї вегетації. Слід розуміти, що використання інсектицидного складника на етапі протруювання насіння — це перший і максимально ефективний крок захисту зернових культур від вірусних хвороб. А ще це важливий складник профілактики вірусних хвороб, актуальність яких зростає.

 

Щоб забезпечити ефективний захист сходів від ураження хворобами і шкідниками, особливу увагу слід звернути на якісне протруєння насіння озимої пшениці. Протруювати насіння треба тільки оригінальними препаратами. Суттєве зростання імпорту пестицидів і величина частки фальсифікату на ринку України засмучують. При цьому перевагу треба віддавати протруйникам, у яких широкий спектр дії та висока фунгіцидна ефективність проти твердої і летючої сажки, фузаріозної і гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, снігової плісняви, тифульозу, прикореневих гнилей, поширених в агроценозі, інших хвороб. У разі загрози пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками (дротяник, хлібна жужелиця, ін.), злаковими мухами, попелицею, цикадками тощо для передпосівної обробки насіння доцільно використовувати інсектицидно-фунгіцидні протруйники.

З огляду на чималий відсоток пізніх посівів та обмежений період для повноцінного кущіння озимини очевидна потреба вносити сучасні препарати з фізіологічною активністю, щоб активувати розвиток кореневої системи рослин. Цим слід керуватися при виборі протруйника. Крім того, це важливий чинник при посіві в умовах дефіциту вологи і за низьких рівнів внесення елементів живлення.

Отже, при підготовці до посіву пшениці озимої та інших зернових колосових культур враховуємо досвід попередніх років, можливі зміни погодних умов протягом вегетації, останні досягнення селекціонерів і генетиків. Також враховуємо суттєве погіршення фітосанітарної ситуації в агрофітоценозах останніми роками. При цьому належний захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб та сприяння формуванню потужної кореневої системи восени й навесні — важливий чинник підвищення стійкості посівів до несприятливих умов вирощування і високих рівнів врожайності озимини.