Не чекаючи доброї погоди. У СТОВ «Агросвіт» адаптували технологію вирощування пшениці до погодних умов

Пшениця для СТОВ «Агросвіт», що в Київській області, — одна з основних культур поряд із кукурудзою, соєю, ячменем, соняшником. Пшеницю тут вирощувати вміють, тож і врожаї отримують добрі — в середньому по 7 т/га першого-другого класу. Висока культура землеробства, дотримання технології, якісні продукти та ще, як кажуть агрономи, травневий дощик — і рецепт високої врожайності готовий. Однак минулого сезону на Київщині, як і на більшості території України, травень із дощами трохи перестарався...
— Останні два роки в нашій зоні складаються приблизно однакові погодні умови, — розповідає головний агроном СТОВ «Агросвіт» Віталій Войцехівський. — Весна дощова, а від серпня опадів немає. Тому восени виникають проблеми із сівбою озимини, доводиться сіяти фактично в сухий ґрунт. Навесні, навпаки, дощів забагато. Тобто загалом опадів ніби й достатньо, але випадають вони нерівномірно. От торік у травні випало 90 мм, цього року — 115 мм. Натомість наша середня травнева норма — 45 мм. А велика кількість опадів сприяє поширенню хвороб, виникає потреба в посиленому фунгіцидному захисті пшениці.
За словами головного агронома, найбільше дошкуляють пшениці септоріози, борошниста роса, іржа, фузаріози листу й колосу. У попередні роки за звичайних умов із цими хворобами справлялися двома обробками фунгіцидом Амістар® Екстра; захисту протягом двох-трьох тижнів було досить, щоб тримати посіви в доброму стані. Цьогоріч вікно застосування препарату через дощі дуже звузилося, й окремі хвороби, які швидко поширюються, стримати важко. Тому агрономи вирішили змінити схему захисту.
— Перший раз ми обробили посіви пшениці препаратом Амістар® Екстра у фазі виходу в трубку, вдруге застосували Елатус® Ріа у фазі появи прапорцевого листка, — розповідає Віталій Войцехівський. — Елатус® Ріа стримує хвороби добре, зазвичай до 50 днів, хоча в дощову погоду термін дещо скорочується, бо зменшується концентрація препарату в рослині за рахунок збільшення вологи. У таких умовах потрібно використовувати максимальні дози 0,6 л/га. Свою справу препарат робить, проблем не було. Період захисту в Елатус® Ріа довший порівняно з аналогами, він повністю захищає прапорцевий листок пшениці, який «працює» на врожай. Крім того, застосувавши в друге внесення Елатус® Ріа, ми в такий спосіб поміняли діючу речовину фунгіциду, тобто уникнули резистентності. Отож фунгіцидним захистом я задоволений.
За словами головного агронома, Елатус® Ріа в господарстві використовують з 2018 року. Тоді вперше випробували препарат на ячмені й пшениці і залишилися задоволені результатом. Фунгіцид добре показав себе і як баковий партнер, зазвичай його вносять у суміші з інсектицидом Карате® Зеон та добривами. Працює без проблем. Також з досвіду господарства, найкоротший термін внесення Елатус® Ріа перед дощем — півгодини, волога вже не вплинула на його дію препарату та результат.
Як посієш...

Що посієш, те й пожнеш, — кажуть у народі. Аграрії можуть додати ще і як посієш. У СТОВ «Агросвіт» сіють пшеницю вітчизняної й німецької селекції. Цього року в товарних посівах висіяли три сорти — Світанок Миронівський, Скаген і Бонанза, а також Самурай та Ахім на розмноження. Комбінують ранні й середні сорти, сподіваючись, що якийсь та уникне запалу зерна в літню спеку. Бо, як згадує Віталій Войцехівський, не раз бувало, що пшениця з осені і навесні нормально розвивається, а потім половину врожаю втрачають спекотного літа.
Щоб допомогти пшениці вчасно зійти й увійти в зиму в доброму стані, в «Агросвіті» намагаються всі технологічні операції провести вчасно.
— Оранку проводимо через три тижні після збирання попередника, щоб земля вляглася, — розповідає головний агроном. — Наприклад, цього року терміни змістилися на два тижні, бо попередники довше вегетували через холодний травень. Під озиму пшеницю ми ще встигли виорати, а під озимий ячмінь проводили тільки поверхневий обробіток. Сіяли пшеницю 22 вересня в нормі 3,7 млн насінин/га. Норми я розраховую після того, як отримаю з лабораторії «Сингента» в Білій Церкві результати аналізу посівного матеріалу на предмет ураження хворобами та фізичних показників — засміченість, маса тисячі, схожість насіння тощо. Останнім часом ми зменшили норми.
Крім інформації про якість посівного матеріалу, технічні експерти дають рекомендації з використання ЗЗР для захисту посівів. За словами Віталія Войцехівського, схему захисту пшениці повністю побудовано на препаратах компанії «Сингента». Крім її фунгіцидів та інсектицидів, у господарстві використовують протруйники для захисту насіння на початкових фахах розвитку.
— Насіння пшениці ми протруюємо самі, у нас є дві протруювальні машини, — розповідає агроном. — Донедавна використовували Максим® Форте, а останнім часом перейшли на Селест® Макс, бо він містить ще й тіаметоксам проти шкідників. Тобто це вдосконалений Максим® Форте. Цього ж року, зважаючи на зрослий тиск хвороб на посівний матеріал, застосували Вайбранс® Тріо + інсектицидний протруйник на основі імідаклоприду. Зізнаюся, вимушено: хотіли придбати інсекто-фунгіцид Вайбранс® Інтеграл, але попит на нього був великий (погодні умови посприяли) і ми просто не встигли закупити. Зазначу, що перехід на потужніший захист насіння цього року цілком себе виправдав.
Комбіноване живлення

У СТОВ «Агросвіт» для удобрення пшениці практикують комбіновану схему — мінеральними й органічними добривами. Маючи розвинене тваринництво, щороку вносять 30–60 т/га гною, а цьогоріч уперше удобрили гноївкою зі свинокомплексів. За словами головного агронома, результат побачили одразу — на удобрених органікою полях пшениця, посіяна після ріпаку, вродила по 7,4 т/га.
В основне живлення розкидним способом вносять NPK у нормі 100–200 кг/га. Щоправда, торік, коли була посуха, гранульовані добрива замінили на рідкі комплексні. За словами пана Віталія, хоча внесення обійшлося дорожче, ніж розкидним способом, але було виправдано — РКД у доступній для рослини формі швидко спрацювали.
Навесні вносять 200 кг/га аміачної селітри, а потім по листу пшеницю підживлюють азотно-магнієвим добривом Розалік у нормі 2 л/га, а також сумішшю сульфату магнію з карбамідом, яку готують самі. Одночасно з добривом вносять ЗЗР. Так рослини за вегетацію отримують три листові підживлення, а завдяки грамотному розподілу азотного живлення формують класне зерно.
— На класність зерна впливають температура, вологість і азот, який треба вносити під час колосіння, — розповідає Віталій Войцехівський. — Однак треба бути обачними, щоб не потрапити на пиляк. Один тиждень ми вносимо добрива, другий тиждень — препарати, хоча це економічно недоцільно. До цвітіння ми можемо вносити вдвічі-втричі більші дози азоту, під час цвітіння така доза неприйнятна. Ще один нюанс: не можна вносити карбамід у посуху, бо він може попалити рослину.
Нині на полях СТОВ «Агросвіт» зеленіють здорові дружні сходи пшениці. Утім, агрономи все-таки непокоються, чи вистачить їм вологи для виходу із зими й дальшого розвитку, бо запасів ґрунтової вологи обмаль. Отож сподіваються на зимові снігопади і відпрацьовану ефективну технологію.
Щоб допомогти пшениці вчасно зійти й увійти в зиму в доброму стані, в «Агросвіті» намагаються всі технологічні операції провести вчасно.