Україна

You are here

Share page with AddThis

Поширення хвороб зернових культур 2020 року і прогноз на 2021 рік

Зернові
15.02.2021

Ольга Жужуян, менеджер Одеського діагностичного центру «Сингента»
Анна Радковська, спеціаліст ОДЦ
Валерія Кобицька, молодший фахівець ОДЦ
Марина Мироненко, молодший фахівець ОДЦ


Аналіз 2020 року

Осінньо-зимовий період 2019–2020 року відзначився теплою погодою, що вже стало нормою для України. Більшу частину зимового періоду озимина зимувала без снігового покриву, з мерзлоталим ґрунтом і місцями з низькою температурою повітря недовгий час. За такої погоди ризик для майбутнього врожаю становить інфекційний запас грибкових хвороб і шкідників, умови для зимівлі яких складалися сприятливо. Окрема проблема — загальний дефіцит вологи через тривалу посуху. Порівняно з початком 2019 року 2020-го поширення ранніх хвороб зернових було помітно меншим.

У посівах озимої пшениці на початку 2020-го зафіксовано ураження рослин септоріозом, борошнистою росою, гельмінтоспоріозними прикореневими гнилями; у посівах озимого ячменю — сітчастою плямистістю, борошнистою росою, темно-бурою плямистістю і так само прикореневими гельмінтоспоріозними гнилями. Проаналізувавши 2250 зразків рослинного матеріалу зернових культур, ми визначили три основні хвороби озимої пшениці й озимого ячменю, які переважали 2020 року.

 

Топ–3 хвороб озимого ячменю за період зима-весна 2020 року

Перше місце — сітчаста плямистість (збудник Pyrenophora teres)

Фітоекспертизою рослинного матеріалу озимого ячменю встановлено, що в середньому ступінь ураження вегетативної маси хворобою становив 2,0 бали (25–50 %).

   
Рис. 1. Симптоми ураження й конідії сітчастої плямистості (збудник Pyrenophora teres)

Симптоми хвороби — поява на листках темно-коричневих або темно-бурих плям із жовтуватою облямівкою. Характерна ознака хвороби — формування малюнка у вигляді сітки на поверхні листової пластини (рис. 1). На ураженій тканині за сприятливих умов утворюється спороношення збудника хвороби. Конідії світло-коричневі або коричневі, видовжені, можуть переноситися вітром або механічним шляхом і уражують інші рослини. Джерелом інфекції може бути також міцелій гриба. Оптимальні умови для розвитку хвороби — температура +20...22 °С і висока вологість повітря. Хвороба може призводити до зниження натури зерна і зменшення кількості насінин у колосі, а відтак недобору врожаю.

 

Друге місце — борошниста роса (збудник Blumeria graminis)

У середньому ступінь ураження вегетативної маси озимого ячменю борошнистою росою становив 1,0 бал, у відсотках це від 5 до 25 %.

На ранніх стадіях розвитку хвороби на листках у місцях ураження з’являються невеликі світлі плями, які згодом розростаються й утворюють добре помітний борошнистий білий або сірий наліт, що є характерною ознакою захворювання (рис. 2). Конідії збудника прозорі, продовгувато-овальні, розміщені одна за одною у вигляді ланцюжка. Згодом на поверхні нальоту можна помітити чорні вкраплення, це сформовані плодові тіла — клейстотеції, функція яких — зберігати інфекцію під час зимівлі. Хворобу можуть поширювати конідії й аскоспори, які вивільняються рано навесні і проростають міцелієм на поверхні листя рослин.

   
Рис. 2. Симптоми ураження й конідії борошнистої роси (збудник Blumeria graminis)

Оптимальні умови для розвитку — температура +18...20 °С і підвищена вологість повітря. Шкодочинність хвороби полягає в зменшенні площі асиміляційної поверхні, що впливає на розвиток рослини і призводить до зменшення її продуктивності.

 

Третє місце — темно-бура плямистість (збудник Bipolaris sorokiniana)

Найменше за період зима-весна 2020 року було діагностовано темно-бурої плямистості листя озимого ячменю. У середньому ступінь ураження рослин становив 1,0 бал (5–15 %).

Характерна ознака хвороби — утворення на поверхні листових пластин спочатку світло-бурих, а згодом темно-коричневих продовгувато-овальних плям (рис. 3). На поверхні некротизованих плям формується спороношення гриба. Конідії збудника темно-бурої плямистості видовжені, з одного боку вигнуті, темно-коричневі і служать джерелом інфекції.

  
Рис. 3. Симптоми ураження й конідії темно-бурої плямистості (збудник Bipolaris sorokiniana)

 

Оптимальні умови для розвитку хвороби — підвищена вологість повітря і температура на рівні +22...25 °С. Збудник темно-бурої плямистості також може викликати прикореневі гнилі і «чорний зародок» зерна, що спричиняє його щуплість, зниження маси тисячі насінин і натури.

 

ТОП-3 хвороб пшениці

Перше місце — септоріоз

Наразі хвороба займає одне з перших місць за шкідливістю і поширенням, це один із найбільш прогресуючих видів плямистостей культури в Європі та світі.

Найпоширеніші збудники плямистостей пшениці на території України — Septoria tritici Desm., Stagonospora nodorum (Berk.) E. Castcle Germano та Stagonospora abenae f. sp. triticca Bissett.

Перші симптоми ураження на сходах спостерігаємо у фазі початок кущення — початок виходу в трубку у вигляді бурих смуг, плям або побуріння колеоптиля (рис. 4). Від уражених проростків хвороба поширюється на інші листки, де утворюються неправильної форми бурі плями з жовтуватою облямівкою. Пізніше вони можуть зливатися, а листок або його частина засихають. На поверхні плям формуються темно-коричневі або чорні плодові тіла — пікніди. Ураження рослинного матеріалу, отриманого для аналізу й діагностики, варіювало в межах 2 балів.

   
Рис. 4. Симптоми ураження й конідії септоріозу (збудник Septoria tritici)

За сприятливих умов (прохолодна волога погода) збудник хвороби уражує колоскові лусочки й насіння. Зерно при цьому може мати зморшкувату поверхню і меншу масу або ж не відрізнятися від здорового. Збудники септоріозу пшениці розвиваються в широкому діапазоні температури — +4...35 °С. Оптимальна температура — +20...22 °С. Інтенсивному розвиткові хвороби сприяють часті дощі, коли відносна вологість повітря перевищує 80 %.

 

Друге місце — борошниста роса

Основне джерело поширення хвороби в період вегетації злаків — конідії (збудник Blumeria graminis (DC.) Speer). Ураження рослин відбувається за температури 0...+20 °С і вологості повітря 50–100 %. При цьому інкубаційний період хвороби триває 3–11 днів. У вигляді поверхневого білого павутинного нальоту, який складається з міцелію й конідіального спороношення збудника, хвороба уражує листки, листкові піхви, стебла, колоскові луски й остюки (рис. 5). Пізніше міцелій ущільнюється й утворює спочатку білі, а потім буруваті ватоподібні подушечки, на яких з’являються чорні плодові тіла — клейстотеції. Рівень інфікування переважної більшості уражених зразків рослинного матеріалу, який надходив для діагностики, становив 1–2 бали.

   
Рис. 5. Симптоми ураження й конідії борошнистої роси (збудник Blumeria graminis)

Шкодочинність ураження борошнистою росою залежить від погодно-польових умов і проявляється в зменшенні асиміляційної поверхні та зниженні інтенсивності фотосинтезу рослин. Сильне й раннє ураження призводить до зменшення кущистості і висоти рослин, затримання термінів колосіння, передчасного достигання зерна. При цьому зерно формується кволе. Рівень утрат урожаю від борошнистої роси варіює в межах від 5 до 50 %.

 

Третє місце — іржа

Збудники роду Puccinia уражують усі злакові культури:

  • бура іржа пшениці, тритикале — Puccinia recondita Roberge ex Desm.;
  • карликова іржа ячменю — Puccinia hordeina Lavrov;
  • бура іржа жита — Puccinia dispersa Erikss. & Henn.

Зазвичай хвороба з’являється навесні у вигляді бурих і жовтих пустул. Спочатку, як правило, на верхньому боці листків виникають хаотично розміщені іржасто-бурі урединії. Хвороба з’являється переважно на листі, рідше на листкових піхвах і стеблах (рис. 6). Основні джерела інфекції — уражені бурою іржею посіви пшениці і дикі злаки. Зараження рослин відбувається при температурі від +2,5 °С до +31 °С за наявності крапель роси або дощу на листі. Інкубаційний період залежно від температури і стійкості сорту триває від 5 до 18 днів. Максимальний розвиток хвороби, як правило, спостерігається у фазі цвітіння — молочна стиглість.

 

   
Рис. 6. Симптоми ураження й конідії іржі (збудник Puccinia)

Рівень зараженості аналізованого діагностичними центрами рослинного матеріалу в середньому становив 1 бал (5–10 %). Шкодочинність іржі полягає в зменшенні acимiляцiйної пoвepxні, зниженні зимocтiйкоcті, продуктивності.


Загальна кількість рослин 2019 року — 1660 зразків (пшениця і ячмінь).

Загальна кількість рослин 2020 року — 2250 зразків.

 

Жовто-бура плямистість (сколекотрихоз)

Останніми роками в наших ДЦ нам часто трапляється жовто-бура плямистість, описана в літературі як сколекотрихоз (Підоплічко, 1977; інші вітчизняні й зарубіжні автори). На жаль, на цього збудника звертають мало уваги, бо його симптоми схожі на звичайне фізіологічне старіння, і найчастіше саме на нижніх листках.

Mycosphaerella recutita — сумчаста стадія (телеоморфа) збудника жовто-бурої плямистості (сколекотрихозу) вівса. Цей патоген паразитує на різних злакових культурах, таких як пшениця, ячмінь, жито, злакові трави. Конідіальна стадія — Scolicotrichum graminis. Поширений повсюдно.

Симптоми хвороби проявляються протягом вегетаційного періоду на нижніх, а при інтенсивному розвитку патогена на середніх і верхніх листках рослин. Сколекотрихоз призводить до утворення розсіяних сіро-бурих плям довгастої форми з червонуватою облямівкою. Іноді плями зливаються. Спороложа крапкоподібної форми, формуються і розвиваються на спідньому боці листових пластин. У літній і осінній період патоген розвивається і розмножується за допомогою макроконідій. Міцелій гриба розвивається всередині рослинних тканин.

   
Рис. 7. Симптоми й конідії жовто-бурої плямистості (Mycosphaerella recutita)

Конідієносці оливкові або бурі, найчастіше простої форми, іноді розгалужені, у верхній частині завжди зубчасті. Конідії оливкові, яйцеподібні, з 1–3 перегородками.

Шкодочинність cколекотрихозу полягає в негативному впливі на стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища, призводить до зниження врожайності і якості зерна. Цього збудника можна легко контролювати, якщо в період вегетації зернових провести хоча б дві фунгіцидні обробки. Також слід використовувати якісний посівний матеріал, знищувати пожнивні рештки комплексним зяблевим обробітком ґрунту, дотримуватися рекомендацій зі сівозміни і термінів посіву.

 

Прогноз розвитку хвороб на 2021 рік

Враховуючи найважливіші чинники, які впливають на збільшення і зменшення ризиків поширення ранніх хвороб зернових культур, можна вже тепер упевнено стверджувати, що навесні 2021 року є всі передумови для їх інтенсивного поширення.

  • Посіви, за оцінками експертів, на 90 % у доброму й задовільному стані, тобто в кращому стані, ніж торік (72 %), а це середовище для росту грибів-патогенів.
  • Тепла зима сприяє збереженню й активному розвитку хвороб.
  • Сніговий покрив в більшості областей є, порівняно з минулим роком снігу більше і лежить він довше. Отже, це плюс чинник для поширення хвороб.
  • Час відновлення весняної вегетації: що раніше, то вищий ризик ураження хворобами. На жаль, у нас немає доступу до технологій, які передбачають точну погоду більше як на 7 діб, але з огляду на історичні дані існує 70–80 % імовірності раннього відновлення весняної вегетації.

Отже, порівняно з минулим сезоном є всі передумови для поширення ранніх хвороб зернових культур — борошнистої роси, септоріозу, прикореневих гнилей, плямистостей ячменю і снігової плісняви.

Урожайність озимих зернових культур суттєво залежить від осінньо-зимових запасів вологи в ґрунті на час відновлення весняної вегетації. Порівняно з минулим сезоном запаси вологи в метровому шарі суттєво кращі.


Рис. 8. Вміст вологи в шарі ґрунту 0–100 см. 3 січня 2021 року, дані USDA (Україна, Молдова, Білорусь)

З огляду на ризики раннього поширення борошнистої роси і решти хвороб варто планувати інтенсивний ранній захист фунгіцидами.

Тілт ® Турбо застосовуємо на інтенсивно розвинутих посівах після попередників горох, ріпак, зернові в разі раннього інтенсивного поширення борошнистої роси. Зупиняємо борошнисту росу на ранніх стадіях, а цей фунгіцид ефективний уже за +6 °С, має швидкий стоп-ефект і широкий спектр ефективної дії. Це Т0 обробка у фазі кінець кущення.

Амістар ® Екстра застосовуємо на менш розвинутих посівах, які наразі перебувають у фазі початок кущення, після пізніх попередників соняшник, кукурудза, соя, цукровий буряк. Тут чекаємо фази трубкування і вносимо Амістар ® Екстра. Це Т1 обробка у фазі ВВСН 31–32 — початок трубкування.

Якщо посіви сильно уражено сніговою пліснявою, варто дочекатися відростання на них 1–2 нових листочків і захистити їх потужним фунгіцидом Амістар ® Тріо.