Поширення хвороб зернових культур 2020 року і прогноз на 2021 рік
Ольга Жужуян, менеджер Одеського діагностичного центру «Сингента»
Анна Радковська, спеціаліст ОДЦ
Валерія Кобицька, молодший фахівець ОДЦ
Марина Мироненко, молодший фахівець ОДЦ
Аналіз 2020 року
Осінньо-зимовий період 2019–2020 року відзначився теплою погодою, що вже стало нормою для України. Більшу частину зимового періоду озимина зимувала без снігового покриву, з мерзлоталим ґрунтом і місцями з низькою температурою повітря недовгий час. За такої погоди ризик для майбутнього врожаю становить інфекційний запас грибкових хвороб і шкідників, умови для зимівлі яких складалися сприятливо. Окрема проблема — загальний дефіцит вологи через тривалу посуху. Порівняно з початком 2019 року 2020-го поширення ранніх хвороб зернових було помітно меншим.
У посівах озимої пшениці на початку 2020-го зафіксовано ураження рослин септоріозом, борошнистою росою, гельмінтоспоріозними прикореневими гнилями; у посівах озимого ячменю — сітчастою плямистістю, борошнистою росою, темно-бурою плямистістю і так само прикореневими гельмінтоспоріозними гнилями. Проаналізувавши 2250 зразків рослинного матеріалу зернових культур, ми визначили три основні хвороби озимої пшениці й озимого ячменю, які переважали 2020 року.
Топ–3 хвороб озимого ячменю за період зима-весна 2020 року
Перше місце — сітчаста плямистість (збудник Pyrenophora teres)
Фітоекспертизою рослинного матеріалу озимого ячменю встановлено, що в середньому ступінь ураження вегетативної маси хворобою становив 2,0 бали (25–50 %).
Рис. 1. Симптоми ураження й конідії сітчастої плямистості (збудник Pyrenophora teres)
Симптоми хвороби — поява на листках темно-коричневих або темно-бурих плям із жовтуватою облямівкою. Характерна ознака хвороби — формування малюнка у вигляді сітки на поверхні листової пластини (рис. 1). На ураженій тканині за сприятливих умов утворюється спороношення збудника хвороби. Конідії світло-коричневі або коричневі, видовжені, можуть переноситися вітром або механічним шляхом і уражують інші рослини. Джерелом інфекції може бути також міцелій гриба. Оптимальні умови для розвитку хвороби — температура +20...22 °С і висока вологість повітря. Хвороба може призводити до зниження натури зерна і зменшення кількості насінин у колосі, а відтак недобору врожаю.
Друге місце — борошниста роса (збудник Blumeria graminis)
У середньому ступінь ураження вегетативної маси озимого ячменю борошнистою росою становив 1,0 бал, у відсотках це від 5 до 25 %.
На ранніх стадіях розвитку хвороби на листках у місцях ураження з’являються невеликі світлі плями, які згодом розростаються й утворюють добре помітний борошнистий білий або сірий наліт, що є характерною ознакою захворювання (рис. 2). Конідії збудника прозорі, продовгувато-овальні, розміщені одна за одною у вигляді ланцюжка. Згодом на поверхні нальоту можна помітити чорні вкраплення, це сформовані плодові тіла — клейстотеції, функція яких — зберігати інфекцію під час зимівлі. Хворобу можуть поширювати конідії й аскоспори, які вивільняються рано навесні і проростають міцелієм на поверхні листя рослин.
Рис. 2. Симптоми ураження й конідії борошнистої роси (збудник Blumeria graminis)
Оптимальні умови для розвитку — температура +18...20 °С і підвищена вологість повітря. Шкодочинність хвороби полягає в зменшенні площі асиміляційної поверхні, що впливає на розвиток рослини і призводить до зменшення її продуктивності.
Третє місце — темно-бура плямистість (збудник Bipolaris sorokiniana)
Найменше за період зима-весна 2020 року було діагностовано темно-бурої плямистості листя озимого ячменю. У середньому ступінь ураження рослин становив 1,0 бал (5–15 %).
Характерна ознака хвороби — утворення на поверхні листових пластин спочатку світло-бурих, а згодом темно-коричневих продовгувато-овальних плям (рис. 3). На поверхні некротизованих плям формується спороношення гриба. Конідії збудника темно-бурої плямистості видовжені, з одного боку вигнуті, темно-коричневі і служать джерелом інфекції.
Рис. 3. Симптоми ураження й конідії темно-бурої плямистості (збудник Bipolaris sorokiniana)
Оптимальні умови для розвитку хвороби — підвищена вологість повітря і температура на рівні +22...25 °С. Збудник темно-бурої плямистості також може викликати прикореневі гнилі і «чорний зародок» зерна, що спричиняє його щуплість, зниження маси тисячі насінин і натури.
ТОП-3 хвороб пшениці
Перше місце — септоріоз
Наразі хвороба займає одне з перших місць за шкідливістю і поширенням, це один із найбільш прогресуючих видів плямистостей культури в Європі та світі.
Найпоширеніші збудники плямистостей пшениці на території України — Septoria tritici Desm., Stagonospora nodorum (Berk.) E. Castcle Germano та Stagonospora abenae f. sp. triticca Bissett.
Перші симптоми ураження на сходах спостерігаємо у фазі початок кущення — початок виходу в трубку у вигляді бурих смуг, плям або побуріння колеоптиля (рис. 4). Від уражених проростків хвороба поширюється на інші листки, де утворюються неправильної форми бурі плями з жовтуватою облямівкою. Пізніше вони можуть зливатися, а листок або його частина засихають. На поверхні плям формуються темно-коричневі або чорні плодові тіла — пікніди. Ураження рослинного матеріалу, отриманого для аналізу й діагностики, варіювало в межах 2 балів.
Рис. 4. Симптоми ураження й конідії септоріозу (збудник Septoria tritici)
За сприятливих умов (прохолодна волога погода) збудник хвороби уражує колоскові лусочки й насіння. Зерно при цьому може мати зморшкувату поверхню і меншу масу або ж не відрізнятися від здорового. Збудники септоріозу пшениці розвиваються в широкому діапазоні температури — +4...35 °С. Оптимальна температура — +20...22 °С. Інтенсивному розвиткові хвороби сприяють часті дощі, коли відносна вологість повітря перевищує 80 %.
Друге місце — борошниста роса
Основне джерело поширення хвороби в період вегетації злаків — конідії (збудник Blumeria graminis (DC.) Speer). Ураження рослин відбувається за температури 0...+20 °С і вологості повітря 50–100 %. При цьому інкубаційний період хвороби триває 3–11 днів. У вигляді поверхневого білого павутинного нальоту, який складається з міцелію й конідіального спороношення збудника, хвороба уражує листки, листкові піхви, стебла, колоскові луски й остюки (рис. 5). Пізніше міцелій ущільнюється й утворює спочатку білі, а потім буруваті ватоподібні подушечки, на яких з’являються чорні плодові тіла — клейстотеції. Рівень інфікування переважної більшості уражених зразків рослинного матеріалу, який надходив для діагностики, становив 1–2 бали.
Рис. 5. Симптоми ураження й конідії борошнистої роси (збудник Blumeria graminis)
Шкодочинність ураження борошнистою росою залежить від погодно-польових умов і проявляється в зменшенні асиміляційної поверхні та зниженні інтенсивності фотосинтезу рослин. Сильне й раннє ураження призводить до зменшення кущистості і висоти рослин, затримання термінів колосіння, передчасного достигання зерна. При цьому зерно формується кволе. Рівень утрат урожаю від борошнистої роси варіює в межах від 5 до 50 %.
Третє місце — іржа
Збудники роду Puccinia уражують усі злакові культури:
- бура іржа пшениці, тритикале — Puccinia recondita Roberge ex Desm.;
- карликова іржа ячменю — Puccinia hordeina Lavrov;
- бура іржа жита — Puccinia dispersa Erikss. & Henn.
Зазвичай хвороба з’являється навесні у вигляді бурих і жовтих пустул. Спочатку, як правило, на верхньому боці листків виникають хаотично розміщені іржасто-бурі урединії. Хвороба з’являється переважно на листі, рідше на листкових піхвах і стеблах (рис. 6). Основні джерела інфекції — уражені бурою іржею посіви пшениці і дикі злаки. Зараження рослин відбувається при температурі від +2,5 °С до +31 °С за наявності крапель роси або дощу на листі. Інкубаційний період залежно від температури і стійкості сорту триває від 5 до 18 днів. Максимальний розвиток хвороби, як правило, спостерігається у фазі цвітіння — молочна стиглість.
Рис. 6. Симптоми ураження й конідії іржі (збудник Puccinia)
Рівень зараженості аналізованого діагностичними центрами рослинного матеріалу в середньому становив 1 бал (5–10 %). Шкодочинність іржі полягає в зменшенні acимiляцiйної пoвepxні, зниженні зимocтiйкоcті, продуктивності.
Загальна кількість рослин 2019 року — 1660 зразків (пшениця і ячмінь).
Загальна кількість рослин 2020 року — 2250 зразків.
Жовто-бура плямистість (сколекотрихоз)
Останніми роками в наших ДЦ нам часто трапляється жовто-бура плямистість, описана в літературі як сколекотрихоз (Підоплічко, 1977; інші вітчизняні й зарубіжні автори). На жаль, на цього збудника звертають мало уваги, бо його симптоми схожі на звичайне фізіологічне старіння, і найчастіше саме на нижніх листках.
Mycosphaerella recutita — сумчаста стадія (телеоморфа) збудника жовто-бурої плямистості (сколекотрихозу) вівса. Цей патоген паразитує на різних злакових культурах, таких як пшениця, ячмінь, жито, злакові трави. Конідіальна стадія — Scolicotrichum graminis. Поширений повсюдно.
Симптоми хвороби проявляються протягом вегетаційного періоду на нижніх, а при інтенсивному розвитку патогена на середніх і верхніх листках рослин. Сколекотрихоз призводить до утворення розсіяних сіро-бурих плям довгастої форми з червонуватою облямівкою. Іноді плями зливаються. Спороложа крапкоподібної форми, формуються і розвиваються на спідньому боці листових пластин. У літній і осінній період патоген розвивається і розмножується за допомогою макроконідій. Міцелій гриба розвивається всередині рослинних тканин.
Рис. 7. Симптоми й конідії жовто-бурої плямистості (Mycosphaerella recutita)
Конідієносці оливкові або бурі, найчастіше простої форми, іноді розгалужені, у верхній частині завжди зубчасті. Конідії оливкові, яйцеподібні, з 1–3 перегородками.
Шкодочинність cколекотрихозу полягає в негативному впливі на стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища, призводить до зниження врожайності і якості зерна. Цього збудника можна легко контролювати, якщо в період вегетації зернових провести хоча б дві фунгіцидні обробки. Також слід використовувати якісний посівний матеріал, знищувати пожнивні рештки комплексним зяблевим обробітком ґрунту, дотримуватися рекомендацій зі сівозміни і термінів посіву.
Прогноз розвитку хвороб на 2021 рік
Враховуючи найважливіші чинники, які впливають на збільшення і зменшення ризиків поширення ранніх хвороб зернових культур, можна вже тепер упевнено стверджувати, що навесні 2021 року є всі передумови для їх інтенсивного поширення.
- Посіви, за оцінками експертів, на 90 % у доброму й задовільному стані, тобто в кращому стані, ніж торік (72 %), а це середовище для росту грибів-патогенів.
- Тепла зима сприяє збереженню й активному розвитку хвороб.
- Сніговий покрив в більшості областей є, порівняно з минулим роком снігу більше і лежить він довше. Отже, це плюс чинник для поширення хвороб.
- Час відновлення весняної вегетації: що раніше, то вищий ризик ураження хворобами. На жаль, у нас немає доступу до технологій, які передбачають точну погоду більше як на 7 діб, але з огляду на історичні дані існує 70–80 % імовірності раннього відновлення весняної вегетації.
Отже, порівняно з минулим сезоном є всі передумови для поширення ранніх хвороб зернових культур — борошнистої роси, септоріозу, прикореневих гнилей, плямистостей ячменю і снігової плісняви.
Урожайність озимих зернових культур суттєво залежить від осінньо-зимових запасів вологи в ґрунті на час відновлення весняної вегетації. Порівняно з минулим сезоном запаси вологи в метровому шарі суттєво кращі.
Рис. 8. Вміст вологи в шарі ґрунту 0–100 см. 3 січня 2021 року, дані USDA (Україна, Молдова, Білорусь)
З огляду на ризики раннього поширення борошнистої роси і решти хвороб варто планувати інтенсивний ранній захист фунгіцидами.
Тілт ® Турбо застосовуємо на інтенсивно розвинутих посівах після попередників горох, ріпак, зернові в разі раннього інтенсивного поширення борошнистої роси. Зупиняємо борошнисту росу на ранніх стадіях, а цей фунгіцид ефективний уже за +6 °С, має швидкий стоп-ефект і широкий спектр ефективної дії. Це Т0 обробка у фазі кінець кущення.
Амістар ® Екстра застосовуємо на менш розвинутих посівах, які наразі перебувають у фазі початок кущення, після пізніх попередників соняшник, кукурудза, соя, цукровий буряк. Тут чекаємо фази трубкування і вносимо Амістар ® Екстра. Це Т1 обробка у фазі ВВСН 31–32 — початок трубкування.
Якщо посіви сильно уражено сніговою пліснявою, варто дочекатися відростання на них 1–2 нових листочків і захистити їх потужним фунгіцидом Амістар ® Тріо.
