Парша яблуні — ключова проблема садівництва
Незалежно від того, де ваш сад — у посушливому степу чи на вологому Поліссі, ризик інфікування паршею існує щороку. Це не просто естетичний дефект на шкірці плоду, це ключова економічна проблема, яка без належного контролю може знищити від 40 до 70 % урожаю. На листових пластинах захворювання проявляється у вигляді бурих плям із зеленувато-оливковим нальотом (у яблуні переважно на верхньому боці листка, у груші — на спідньому). Уражене листя жовтіє, засихає та обпадає. На плодах з’являються бурі шкуркуваті плями, з часом виникають розтріскування й деформації.
Парша яблуні — це не поодинока подія, а система інфекційних хвиль, яка запускається навесні і триває до збирання врожаю. Саме тому її контроль не може бути епізодичним: він починається з розуміння циклу розвитку патогену.
Збудник парші — сумчастий гриб Venturia inaequalis. Зимує в сумчастій стадії, яка розвивається з осені на ураженому листі (іноді у формі грибниці, що зберігається у тканинах кори уражених пагонів). На спідньому боці листових пластин формуються псевдотеції — плодові тіла, у яких навесні утворюються сумки із сумкоспорами — первинне джерело зараження. Дозрівають і поширюються сумкоспори за підвищеної вологості й температури повітря в межах +7...24 °C (оптимум +18...20 °C).
Щойно спора потрапляє на молодий листок чи бруньку, вона проростає інфекційною гіфою, яка проникає у тканини і дає початок розвитку грибниці. За допомогою ферментів гриб буквально розчиняє кутикулу листка і проникає під неї. Цей процес надзвичайно швидкий: за температури +15...20 °C інфікування завершується лише за пару годин. Далі події розвиваються за принципом геометричної прогресії: всередині листя грибниця розростається і вже за 10–14 днів утворюються мільйони нових спор — конідій (вторинна інфекція). За сезон гриб може дати від чотирьох до десяти генерацій конідій (залежно від кліматичних умов), що призводить до стрімкої епіфітотії — масового ураження всього саду.
Головна підступність парші в тому, що перші інфекції часто непомітні. Коли з’являються перші оливкові плями на листі, це означає, що інкубаційний період завершився, гриб уже всередині тканини і запущено цикл вторинного зараження конідіями.
Інтенсивність первинної інфекції безпосередньо залежить від кількості сформованих псевдотецій на опалому листі та від погоди, яка створює умови для масового викиду аскоспор у період розпускання бруньок.
Цьогоріч узимку зафіксовано суттєві температурні коливаннями та незвичайно низькі температури, що могло вплинути на процес зимівлі збудника парші яблуні. Щоб детально оцінити вплив кліматичних умов на розвиток і зимівлю парші, у другій декаді лютого на базі Хмельницького діагностичного центру ми провели комплексне дослідження з оцінки життєздатності псевдотецій та проаналізували майбутні ризики весняного зараження. Перший етап лабораторного моніторингу — це був відбір зразків у садах на Вінниччині та підрахунок псевдотецій на опалому листі для оцінки реального запасу інфекції.
На спідньому боці листових пластин, у місцях прояву симптоматичних плям парші, фіксували кількість плодових тіл на 1 см2. За результатами обліку встановлено, що в середньому трапляється від 10 до 20 од./см2, на окремих ділянках цей показник перевищує 30 од./см2. Це вказує на високий рівень накопичення інфекційного фону.
Наступний етап дослідження — визначення життєздатності псевдотецій шляхом мікроскопіювання 100 одиниць відібраних плодових тіл. Під час аналізу враховували морфологічний стан псевдотецій, ступінь сформованості сумок та наявність і зрілість аскоспор.
За результатами моніторингу встановлено, що 78 % досліджуваних плодових тіл життєздатні і перебувають на різних етапах морфогенезу. Це свідчить про наявність чималого й пролонгованого інфекційного потенціалу збудника. Спори дозрівають неодночасно, тому загроза первинного зараження розтягнеться в часі, що вимагає тривалого і безперервного контролю. Вихід сумкоспор із сумок залежить від погодних умов і може тривати 60 днів і більше. Небезпечним для ураження рослин уважають період викидання сумкоспор під час розпускання бруньок, забарвлення пуп’янків, цвітіння й масового опадання пелюсток.
Попри низькі температурні режими взимку, переважна більшість патогену не просто вижила, а готова до активного розмноження. Лише 22 % псевдотецій виявилися нежиттєздатними, без сформованих генеративних структур, що, ймовірно, пов’язано з впливом несприятливих кліматичних умов. Отже, інфекційний потенціал залишається надзвичайно високим.
Для математичної оцінки масштабу інфекційного резервуару проведено розрахунки.
У кожній псевдотеції утворюється 150–220 сумок.
У кожній аскосумці утворюється по 8 аскоспор.
Враховуючи середню кількість псевдотецій на 1 см2 листової пластини, виявлених на першому етапі лабораторного моніторингу, та помноживши ці показники між собою, отримуємо результат: один листок може формувати десятки тисяч аскоспор, кожна з яких — первинне джерело зараження паршею. Температурний режим від +7 до +24 °C і мінлива весняна погода роблять ураження саду паршею неминучим, якщо захисний «екран» не було створено заздалегідь.
Щоб забезпечити контроль парші при захисті яблуневого саду, варто виконувати певні правила.
Ранньовесняна обробка саду мідьвмісними препаратами. Так ми починаємо боротися з аскоспорами парші на ранніх етапах розвитку дерева при низьких температурах.
На початку розвитку бруньок і до цвітіння застосовуємо Хорус®, 0,2–0,25 кг/га. Продовжуємо викорінювати аскоспори при нестабільній температурі.
Якщо листова пластина з’являється до цвітіння, використовуємо Міравіс®, 0,2–0,25 л/га. У цей час можливий розвиток і вторинної інфекції парші. Потрібен надійний і пролонгований захист.
При вологій погоді додаємо Скор®, 0,2 л/га в суміш до Хорус® або Міравіс®. Так ми забезпечуємо не тільки профілактичний, а й лікувальний ефект.
Цвітіння — Геокс®, 0,4 кг/га. Безпечний для бджіл, ефективний проти парші, гарантує контроль гнилей насіннєвої камери й моніліозу. Можна в суміші зі Скор® залежно від погоди.
Після цвітіння — важлива фаза, коли триває суттєве навантаження паршею, борошнистою росою, альтернаріозом. На дереві наявні первинна і вторинні інфекції. Помилитися в цей період означає втратити врожай у майбутньому. Найкращий вибір — Циделі® Топ, 0,7 л/га. Для пролонгації захисту можна додати контактний фунгіцид.
Захищаємо сад правильно і впевнено, адже це наш достаток і наше майбутнє!
Катерина Даценко, менеджерка лабораторії
Хмельницького діагностичного центру, компанія «Сингента»
Дмитро Тимошенко, менеджер з технічної підтримки
засобів захисту спеціальних культур та винограду, компанія «Сингента»
