Захист зернових колосових культур від хвороб та переростання посівів в осінній період
Новини компанії

Системи захисту щороку піддаються змінам та адаптації, і це зрозуміло, оскільки кожен наступний сезон відрізняється від попередніх. Не буде виключенням і сезон 2022–2023 років, коли водночас із погодно-кліматичними чи біологічними (хвороби, шкідники та ін.), вже звичними для всіх аграріїв чинниками, ми всі зіткнулися з соціально-економічними та безпековими, що, своєю чергою, частково або повністю змінило підходи у захисті сільськогосподарських культур, а особливо зернових колосових.

Одним з елементів збільшення врожайності озимих зернових культур та їхньої рентабельності є ранні або оптимальні терміни посіву, які водночас дозволяють зменшити норми висіву та отримати якісні, добре розкущені посіви перед припиненням вегетації в осінній період. Згідно з багаторічними даними, такі посіви демонструють значне зростання врожайності (20–40 %) порівняно з пізніми строками посіву, за яких, як правило, не завжди можна отримати сходи в осінній період, у кращому разі це будуть строкаті посіви у фазі «шильця» — одного-двох листків (ВВСН 10–12).

Найоптимальніша фаза перезимівлі зернових культур — фаза кущення (ВВСН 22–25), і для того, щоб культура накопичила достатню кількість цукрів та не переросла в осінній період, доцільно на таких посівах використовувати регулятор росту та фунгіцид, оскільки на них у фазі кущення вже відбувається інтенсивне ураження грибковими хворобами, такими як гельмінтоспоріози (зазвичай темно-бурий), септоріоз, борошниста роса, а також в окремі роки може відмічатись прояв ураження іржастими захворюваннями. Усі вони негативно впливатимуть на природну стійкість рослин до факторів навколишнього середовища та накопичення достатньої кількості цукрів для перезимівлі, внаслідок чого навесні можуть спостерігатися часткова втрата густоти, потенціалу посівів та інтенсивний розвиток хвороб.

 Борошниста роса

Blumeria graminis (DC) Speer., Syn.: Erysiphe graminis DC.

При температурі 20–25 ⁰С, вологість — 75–100 %, інкубаційний період — 6–9 діб. Уражені борошнистою росою посіви знижують урожайність на 5–25 %, що становить 300–1500 кг/га (за умови епіфітотій). Розвивається скрізь на всіх культурних і дикорослих злаках. Має багато пристосованих до паразитування на різних культурах форм.

Симптоми

  • З обох боків листків, на листкових піхвах, а при сильному ураженні також на стеблах і колосках утворюється спочатку світлий павутинний наліт, потім світлі подушечки борошнистого нальоту, які з часом темніють до жовтувато-сірих; ураження поширюється від нижніх ярусів рослини до верхніх;
  • На старіючих листках і основах стебел на тлі світлого нальоту з'являються дрібні чорні крапки — плодові тіла сумчастої стадії клейстотеції;
  • Листя жовтіє і передчасно засихає, стебла вилягають;
  • У фазі трубкування рослини набувають тимчасової стійкості, у місцях інфікування замість борошнистого нальоту можуть з'являтися темні дрібні плями, некрози.

Умови, що сприяють розвитку хвороби

  • Прохолодна (+10–20 ⁰С) і волога погода в осінній період;
  • Перепади температури, чергування посух і опадів, часті роси в період вегетації;
  • Загущені й затінені посіви, низька інсоляція рослин;
  • Завищені норми азотних добрив.

Септоріоз листя

Septoria tritici

В умовах підвищених температур і сухості повітря конідії (пікноспори) спроможні зберігати життєздатність протягом трьох і більше місяців. Розвиток гриба спостерігається при температурі 12–26 ⁰C. Оптимальна температура для розвитку гриба становить 20–26 ⁰C. Спори здатні розвиватися не тільки за наявності краплинної вологи, а й за вологості повітря понад 85 %.

Відзначено, що ранні посіви озимої та пізні посіви ярої пшениці сильніше уражуються септоріозом, ніж посіви, проведені в оптимальні терміни. Крім того, стійкості до хвороби сприяє внесення повних норм мінеральних добрив, що включають азот, фосфор і калій. Одностороннє внесення азоту знижує стійкість зернових до захворювання. Септоріоз листя негативно впливає на ріст і розвиток рослин-господарів. Зменшується асиміляційна поверхня листової пластинки, відзначається недорозвиненість колосу і передчасне дозрівання зернових. Хворі рослини відстають у рості, кущаться сильніше, у них зменшується колос та скорочується число зерен. Недобір урожаю досягає 30–50 % (1500–3000 кг/га), а також погіршуються посівні та якісні показники.

Пікноспори виштовхуються за допомогою осмотичного тиску і поширюються з краплями дощу і потоками повітря на відстань до 100 м. Максимальна шкідливість відзначається в західному і центральному Лісостепу.

Симптоми

  • На стеблах, листках і піхвах утворюються плями жовтого і світло-бурого кольору з чорними точками дрібних пікнід, які можна розглянути за допомогою лупи;
  • Листки бліднуть, поступово втрачають зелений колір і всихають;
  • Стебла набувають бурого забарвлення, зморщуються і перегинаються, на стеблах пікніди утворюються рідко.

Умови, що сприяють розвитку хвороби

  • Тривала волога погода, часті опади з несильним вітром  в осінній період;
  • Надмірне внесення азотних добрив.

Темно-бура гельмінтоспоріозна плямистість

Bipolaris sorokiniana Shoem

Рослини схильні до зараження протягом всієї вегетації — від проростання насіння до наливу зерна. Рослини, які були уражені під час проростання-сходів, як правило, гинуть. Ті, що вижили або уражені в більш пізню фазу, відстають у рості, часто вже не виколошуються або утворюють щупле зерно з низькою схожістю. Значною мірою уражаються яра пшениця, ячмінь, злакові трави, трохи менше озима пшениця і жито.

Збудник розвивається при температурі від + 5 до 35 ⁰C, оптимальними для зараження рослин умовами є вологість повітря понад 90–100 % і температура 20–22 ⁰С. Внаслідок масового поширення патогену недобір урожаю може досягти 30–40 % (1500–2000 кг/га).

Збудник має 3 форми прояву захворювання: гельмінтоспоріозна (звичайна) коренева гниль, бура плямистість листя і чорний зародок зерна.

Тривалість життєздатності гриба в ґрунті залежить від його фізико-хімічних характеристик, мікрофлори і становить від 3 до 5 років. В 1 г ґрунту чисельність гриба коливається від 8 до 983 шт. конідій.

Хвороба зустрічається в Україні повсюдно, переважно на ячмені та ярій пшениці, рідше — на озимій пшениці, найбільшу шкодочинність має в регіонах із рясним зволоженням (Полісся та західний Лісостеп).

Симптоми

  • На сходах рослин, уражених гельмінтоспоріозом, буріє основа стебла і піхва першого листка;
  • Симптоми хвороби при ураженні листя і листових піхов рослин проявляються в появі на них дрібних, продовгуватих світло-бурих плям із темно-бурою облямівкою, за сильного ураження листя всихає;
  • Заражені стебла загнивають в зоні нижніх вузлів, що призводить до вилягання рослин;
  • В умовах підвищеної вологості уражена тканина стебел і листя покривається оксамитовим нальотом чорного кольору;
  • Ураження зерна проявляється у зміні кольору зародкової точки насіння на чорний;
  • Темна плямистість, що виникає на поверхні зерна, проявляється у появі плям від дрібних, ледь помітних, до великих, що поширюються на половину поверхні зерна.

Умови, що сприяють розвитку хвороби

  • Затяжна прохолодна осінь на початкових етапах розвитку культури;
  • Тривала волога погода, часті опади з несильним вітром  ;
  • Надмірне внесення азотних добрив.

Бура листкова іржа

Pucciniа recondita, Syn.: Pucciniа triticina Erikss

На пшениці може розвиватися за скороченим циклом без стадії 0 та 1. Інкубаційний період залежно від температури та стійкості сорту триває від 5 до 18 днів.

Уражені бурою листковою іржею посіви знижують урожайність на 10–20 %, що становить 600–1200 кг/га (за умови епіфітотій можливе зменшення урожайності на рівні 2500).

Поширена в Україні в усіх регіонах вирощування пшениці та жита, особливо в зонах достатнього зволоження, у степу — на зрошенні. Уражає пшеницю, жито, тритикале та численні злакові трави.

Симптоми

  • Поява переважно на верхньому боці листя і листкових піхвах дрібних, округлих, іржаво-бурих подушечок спороношення гриба (уредопустул), які спочатку прикриті епідермісом, а пізніше прориваються і порошаться. Листя має вигляд присипаного іржею. Якщо провести рукою по ураженому листку, іржавий наліт залишається на пальцях (на відміну від ураження плямистостями);
  • Через 10–15 діб на нижньому боці листя виникають такі самі пустули, але чорного кольору (теліопустули);
  • При сильному ураженні на рослинах виникає «опік», листя передчасно жовкне і всихає.

Умови, що сприяють розвитку хвороби

  • Масовий розвиток хвороби у попередньому році;
  • М'які зими, тепла волога погода восени і навесні;
  • Часті опади у першій половині вегетації рослин;
  • Ранні строки посіву;
  • Внесення тільки азотних добрив;
  • Велика кількість сходів падалиці, забур'яненість посівів злаковими бур'янами.

Складністю у контролі всіх цих хвороб є також і обмежений перелік дійсно дієвих препаратів як за спектром контролю хвороб, так і за умовами застосування, оскільки в пізньоосінній період відбувається значне коливання температур в діапазоні від +5 до 18 ⁰С, і в таких умовах більшість препаратів будуть просто малодієвими.

Рішення у даній ситуації полягає у використанні Тілт® Турбо, адже цей препарат протягом уже тривалого часу демонструє відмінно високу ефективність у контролі хвороб не лише в пізньоосінній, а й в ранньовесняний періоди, коли спостерігається різка зміна погодних умов.

Переваги Тілт® Турбо

  • Найсильніший стоп-ефект та лікувальна дія проти комплексу хвороб, особливо борошнистої роси
  • Унікальна ефективність за низьких температур (від +5 до 10 ⁰С)
  • Забезпечує ранній (у тому числі й в осінній період) захист майбутнього врожаю
  • Безпечний для культури при використанні у бакових сумішах з гербіцидами, інсектицидами та фунгіцидами

Що дає та які преваги має Моддус® за використання в осінній період

  • Збільшення об’єму і довжини кореневої системи
  • Сприяє розвитку продуктивного стеблостою
  • Збільшення накопичення цукрів
  • Покращення зимостійкості та стресостійкості рослин
  • Безпечний для культури при використанні у бакових сумішах з фунгіцидами, гербіцидами та інсектицидами

Найкращою та найбільш дієвою фазою внесення суміші Моддус® + Тілт® Турбо є ВВСН 22–25 (кущення, наявність 2–5 стебел), потенційно дані стебла будуть формувати майбутній урожай навесні, тому надзвичайно важливо їх зберегти та розвивати ще в осінньо-зимовий період для забезпечення максимального розкриття потенціалу врожайності посівів. Насамперед особливу увагу необхідно звертати на ранні та оптимальні терміни посіву озимих зернових культур. Рекомендована норма використання Моддус® становить 0,2–0,4 л/га, а Тілт® Турбо — 0,8–1,0 л/га.

Отже, підсумовуючи, можна сказати, що ефективний захист озимих зернових культур розпочинається ще в осінній період на посівах раньооптимальних строків висіву, вони мають найвищий потенціал урожайності й, відповідно, найвищу рентабельність, а це надзвичайно важливо як для продовольчої, так і економічної безпеки України та світу загалом.