ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОГЛЯД З ХВОЙНИМИ ТА ЛИСТЯНИМИ ПОРОДАМИ

Збудник — гриб Phacidium infestans Karst. Він має здатність розвиватися під сніговим покривом при температурі 0 °С і заражати хвою, навіть укриту товстим шаром снігу. Інфіковані голки стають блідо-зеленими або сірими, а після танення снігу на них з’являється світла плівка міцелію, яка досить швидко зникає. Після цього заражена хвоя стає червоною або рудою. Поступово голки світлішають і вкриваються маленькими темними цятками — зачатками апотеції. У літній період хвоя набирає сірого забарвлення, а на початку осені — попелястого, при цьому голки стають ламкими і крихкими. У цей час розкривається апотецій, що розриває епідерміс хвої, після чого інфекція починає активно розсіюватися.

Збудник — гриб Неrpotrichia nigra. Перші ознаки хвороби помітні в березні-квітні. Гриб має здатність розвиватися під снігом при температурі вище за +0,5 °С. На хвої утворюється буро-чорний павутинний міцелій. Поступово вона темніє, але не опадає, бо грибковий наліт склеює відмерлі голки і так надовго затримує їх на гілках. Восени на хвоїнках з’являються дрібні шаро- або грушоподібні чорні перитеції діаметром 0,2–0,3 мл. Біля основи у них є довгі волосяні придатки. Якщо рослину вчасно не полікувати, у весняно-літній період міцелій поширюється по всій рослині і призводить до її загибелі.

БУРЕ ШЮТТЕ, БУРА СНІГОВА ПЛІСНЯВА ХВОЇ (HERPOTRICHIA PINETORUM (FUCKEL) G. WINTER)

Захворювання поширене на ялівці горизонтальному, також трапляється на інших хвойних під товщею снігу. Хвоя заражається восени аскоспорами. Дозріванню спор, поширенню й ураженню хвої сприяє висока вологість. Гриб розвивається у весняний період під снігом за температури +0,5 °С.

Перші симптоми патології можна виявити навесні, одразу після танення снігу. У цей час хвоя вкрита густим чорно-бурим міцелієм. Потім хвоя буріє й відмирає, але довго не опадає. Восени на уражених пагонах утворюються плодові тіла гриба — перитеції.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

• Ретельне санітарне обрізування уражених пагонів навесні, одразу після танення снігу.

• Після танення снігу обприскування фунгіцидами Тіовіт Джет® у нормі 60 г на 10 л; за температури + 5...10 °С — Хорус® у нормі 3 г на 10 л; наприкінці весни (початок формування приросту) — Світч® у нормі 10 г на 10 л; на пізніших стадіях вегетації — Скор® у нормі 2 мл на 10 л або з додаванням біостимулятора Ізабіон® у нормі 40 мл на 10 л.

ЗВИЧАЙНЕ ШЮТТЕ СОСНИ (LOPHODERMIUM PINASTRI (SCHRAD.) CHEVALL., L. SEDITIOSUM MINTER)

Захворювання поширене на сосні звичайній і гірській. Шкодочинність полягає в передчасному відмиранні та опаданні хвої 2–3 року розвитку. Навесні і на початку літа всередині крони з’являється хвоя з ознаками хлорозу й коричневими цятками. При дальшому розвитку патології вона повністю буріє, стає червонуватою, на ній з’являються поперечні чорні лінії і пікніди (чорні цяточки діаметром до 0,5 мм). У кінці липня — на початку серпня хвоя опадає і гриб утворює апотеції (чорні овальні блискучі подушечки). На початку літа наступного року вони починають продукувати спори, заражаючи молоду хвою протягом усього вегетаційного періоду.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

• Слід ретельно збирати й утилізувати опалу хвою, заражені рослини (час проведення — травень-червень, серпень-вересень).

• Навесні на початку вегетації слід провести обприскування препаратами на основі міді: за температури + 5...10 °С — Хорус® у нормі 3 г на 10 л, під час вегетації — Скор® у нормі 2 мл на 10 л з додаванням біостимулятора Ізабіон® у нормі 20 мл на 10 л.

Гриб, збудник сірої гнилі, здатний уражувати некротизовані (відмерлі) або фізіологічно слабкі тканини рослини. Грибниця часто розвивається у вигляді густого нальоту, утворюючи густе конідіальне спороношення. Гіфи грибниці сірувато-оливкові. Конідієносці прямостійні, з водянисто-товстою оболонкою. Конідії яйцеподібні, формуються і дозрівають у темряві. Конідії в сухому вигляді при температурі не вище за +25...30 °С можуть зберігати життєздатність кілька місяців. Збудник (гриб-патоген) зберігається у вигляді грибниці, склероціїв на рослинних рештках.

На основі хвої молодих рослин спостерігаються буруваті мокрі плями, неглибокі виразки, на яких у вологу погоду формується густий сірий наліт. Уражені хвоїнки в’януть, жовтіють і відмирають.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Профілактично або при перших ознаках хвороби здійснюють обприскування фунгіцидом Світч® із розрахунку 10 г на 10 л води.

Найнебезпечніша хвороба. Частіше уражуються рослини, які ростуть на важких, перезволожених ґрунтах. На початку розвитку хвороби гілки втрачають колір, буріють, пізніше всихають. При сильному ураженні руйнується коренева система, нижня частина стовбура стає м’якою.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

При перших ознаках хвороби проводять обприскування фунгіцидом Ридоміл Голд® із розрахунку 50 г на 10 л води. Профілактично можна поливати цим самим препаратом у нормі 50 г на 5 л води по 2–3 л під рослину.

ЯЛІВЦЕВА ЩИТІВКА (CARULASPIS JUNIPERI)

Розмір дорослих особин досягає 1–1,5 мм. Щитки самок нерухомо прикріплено до хвоїнок і молодих пагонів рослини. Як і в інших щитівок, самка ялівцевої щитівки повністю нерухома, без ніг, очей і вусиків. Живиться шкідник соками рослини. Розселюють щитівок рухливі личинки-бродяжки. Вони дуже маленького розміру і можуть навіть літати — потоки повітря переносять їх на великі відстані. Шкідник дає на рік лише одне покоління, розселяючись у травні-червні і формуючи яйця, які потім зимують, у липні-серпні.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Єдиний спосіб боротьби з цим шкідником — обробки в період розселення бродяжок, одразу після цвітіння плодових і на початку червня. Використовують інсектициди Актеллік®, Енжіо®, Актара®. Добре зарекомендував себе препарат Актара® (3 г на 1 л води) з розрахунку 3 л на 1–1,5-метрову рослину при внесенні в кореневу зону.

Цей шкідник частіше трапляється на невеликих, карликових рослинах. Характерна ознака — поява тоненької павутини. Глиця вкривається жовтуватими плямами, потім буріє й осипається. Найбільша шкодочинність проявляється в жарку погоду.

Кліщі активні навесні і влітку, протягом якого вони можуть з’являтися кілька разів. Це м’якотілі тварини еліпсоїдної форми, верхня частина тіла в них опукла, нижня — рівна. Самки завдовжки 0,4–0,6 мм, самці — 0,3–0,45 мм. Личинки кліщів прозорі, забарвлення від світло-зеленого до зелено-коричневого, на боках є дві виразні, великі темні плями. Колір самок, які зимують від пізнього літа до весни, — від оранжевого до яскраво-червоного. У всіх дорослих кліщів 8 ніг. Про наявність шкідника свідчить тонка павутинка і маленькі білі крапки на хвої. У разі сильного ураження хвоя повністю біліє, вся рослина вкривається павутиною. Головна передумова для появи кліщів — знижена вологість повітря.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Пошкодження сприяють поширенню хвороб типу шютте й оливково-бурою плісняви. При перших ознаках слід обробити препаратом Актеллік® або Вертімек®.

Ушкоджує сосну звичайну, веймутову, кедрову. На хвої заражених сосен можна виявити невеликих червонувато-бурих попелиць, укритих білими воскоподібними скрученими волосками.

Є кілька видів цих шкідників. У кінці червня активний ранній, який утворює дрібні овальні гали на кінцях гілок. Жовтий хермес активізується в серпні, він розвиває зелені великі гали. Пізній вид шкідників утворює великі кулясті гали в кінці серпня — у вересні. Самки хермес харчуються соком дерев і відкладають на них яйця.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

При перших ознаках появи шкідника. Обприскування в період вегетації (початок літа) препаратами Актеллік®, Енжіо®.