Цибуля ріпчаста (Allium cepa L.) належить до основних овочів борщового набору в Україні, стабільно посідаючи вагоме місце за площами промислового вирощування у відкритому ґрунті. Продукція має стратегічне значення для продовольчої безпеки, закриваючи постійний внутрішній попит і формуючи базу для тривалого зимового зберігання. Зміщення векторів товарного виробництва у Центральний і Західний регіони країни спонукає господарства активніше впроваджувати інтенсивні технології задля отримання стабільних валових зборів і збереження високої якості продукції.
Проте реалізація потенціалу врожайності культури суттєво обмежується високим тиском патогенів та фітофагів, який посилюється кліматичними змінами. Серед грибних хвороб вегетаційного періоду найбільшу шкодочинність виявляють пероноспороз (несправжня борошниста роса) й альтернаріоз, які здатні за лічені дні знищити листковий апарат. На етапі дозрівання та зберігання цибулин критичну небезпеку становлять фузаріозна гниль денця, сіра шийкова гниль, а також комплекс бактеріозів, зокрема мокра бактеріальна гниль. Фітосанітарну ситуацію ускладнює діяльність прихованоживучих шкідників — тютюнового трипса і цибулевої мухи, які додатково виступають векторами поширення інфекцій.
Хвороби цибулі
Основні шкідники цибулі
Пероноспороз цибулі (Peronospora destructor Casp.)
Умови розвитку
Висока вологість: тривалі дощі, тумани, роса та вологість повітря понад 90 %.
Крапельна волога: наявність плівки води на поверхні листків протягом 4–6 годин.
Помірні температури: оптимальний діапазон для розвитку патогену становить +11–15 °C.
Температурні коливання: різкі перепади між денною і нічною температурами, що провокують випадання конденсату.
Загущеність посівів: надмірна густота і забур'яненість, які заважають швидкому просиханню рослин.
Симптоми
На листках: блідо-зелені або жовтуваті розмиті плями видовженої форми.
У сиру погоду: поява на плямах сірувато-фіолетового оксамитового нальоту спороношення.
Некроз листя: уражені листки швидко жовтіють, втрачають тургор, надламуються та засихають з верхівок.
На цибулинах: інфекція переходить у системну форму, соковиті луски розм'якшуються.
При зберіганні: уражені цибулини передчасно проростають і масово загнивають від вторинних гнилей.
Фаза ураження
Фаза 3–5 листків: первинний вияв від зараженого посадкового матеріалу (сіянки); листки закручуються.
Фаза наростання вегетативної маси: вторинне зараження повітряними конідіями у червні під час дощів.
Формування і розростання цибулини (критична): друга половина літа; епіфітотійний спалах і масове всихання листя.
Вплив на врожай
Найнебезпечніший мікоз цибулі у відкритому ґрунті. Через передчасне відмирання листкового апарату припиняється асиміляція та налив цибулин, викликаючи недобір врожаю від 30 до 50 % і більше. Продукція формується дрібною, недозрілою, з товстою шийкою і стає повністю непридатною для тривалого зберігання.