Альтернаріоз, або суха плямистість огірка (Alternaria cucumerina)

Умови розвитку

• Температурний режим: патоген теплолюбний, активний при +12–30 °C (оптимум +25–28 °C).

• Гідротермічний режим: тривала вологість повітря, тумани, роси. Для проростання спор крапельна волога на листі має утримуватися 2 години.

• Повітряні потоки: суха вітряна погода вдень після нічних опадів для масового розлітання конідій.

• Стан рослини: дефіцит азотного живлення, загальне ослаблення та фізіологічне старіння тканин.

Симптоми

• На листі з верхнього боку: дрібні сухі коричневі плями з білуватим центром, які розростаються і набувають концентричних кіл.

• Наліт спороношення: в сиру погоду плями вкриваються щільним оксамитовим нальотом оливково-чорного кольору.

• Деструкція тканин: плями зливаються, тканина висихає та викришується дірками, внаслідок чого листя відмирає.

• На плодах: вдавлені чорні виразки з темним нальотом, що спричинюють загнивання серцевини плоду.

Фаза ураження

• Сходи: ураження сім'ядоль і нижнього ярусу листя, що сповільнює ріст молодих рослин у теплицях.

• Цвітіння: ураження листя середнього ярусу в умовах високої вологості приземного шару повітря.

• Наливання плодів (найкритичніша): липень — серпень; вибуховий спалах у спекотні місяці, що призводить до тотального випалювання листя.

Вплив на врожай
Патоген руйнує асиміляційну поверхню, припиняючи розвиток нових зав'язей. Хвороба зумовлює недобір 20–40 % урожаю через зменшення кількості та маси плодів. Передчасна дефоліація призводить до сонячних опіків плодів, втрати їхньої цукристості, швидкого в'янення та повної втрати товарності.

Сіра гниль огірка (Botrytis cinerea)

Умови розвитку

• Температурний режим: оптимум +16–20 °C. Похолодання до +15 °C стимулює утворення спор.

• Гідротермічний режим: вологість повітря понад 90 %, наявність конденсату та крапельної вологи на органах рослин.

• Агротехнічний фактор: закритий ґрунт без вентиляції, полив холодною водою, загущеність, надлишок азоту.

• Травматичний фактор: рани після пасинкування, механічні пошкодження тканин, залишки відмерлих пелюсток квітів.

Симптоми

• На стеблах: видовжені водянисті бурі плями в пазухах листя або місцях зрізів, що спричинюють перелом стебла.

• На плодах: розм'якшення та побуріння тканини, яке починається з верхівки (від квітки).

• Наліт спороношення: у сиру погоду уражені органи вкриваються густим, пухнастим, димчасто-сірим нальотом.

• Деструкція тканин: тканина мокро загниває, на поверхні або всередині нальоту утворюються дрібні чорні склероції.

Фаза ураження

• Цвітіння: первинне ураження відмерлих пелюсток, з яких міцелій переходить на молоду зав'язь.

• Масове плодоношення (найкритичніша): стрімке ураження плодів і стебел під час затяжних дощів.

Вплив на врожай
Призводить до масового відмирання зав'язей, гниття плодів та загибелі кущів через ураження стебел. Зумовлює недобір 20–40 % урожаю (у теплицях без вентиляції до 60–70 %). Плоди втрачають лежкість і швидко згнивають при транспортуванні.

Антракноз або мідянка огірка (Colletotrichum orbiculare)

Умови розвитку

• Температурний режим: оптимум для інфікування +22–27 °C.

• Гідротермічний режим: вологість повітря понад 90–95 %, затяжні дощі. Крапельна волога на рослинах.

• Повітряні потоки: суха погода після злив для розлітання конідій; спори також розносяться водою при поливі та комахами.

• Травматичний фактор: мікротріщини плодів, пошкодження батогів шкідниками, градом або при збиранні.

Симптоми

• На листі: округлі або кутасті, розмиті жовтувато-бурі плями, які швидко збільшуються і розриваються.

• Наліт спороношення: у вологу погоду виразки вкриваються рожевуватим або мідно-рудим подушкоподібним нальотом.

• На стеблах і черешках: видовжені, вдавлені коричневі виразки-перетяжки, що призводять до надлому батогів.

• На плодах: глибокі, округлі, вдавлені виразки («віспини») рожевого кольору, які з часом чорніють.

Фаза ураження

• Сходи: ураження сім'ядоль від насіннєвої інфекції, що спричинює виразки на кореневій шийці та випадіння рослин.

• Ріст батогів: масове червневе ураження листкового апарату середнього ярусу під час дощів.

• Плодоношення (найкритичніша): липень — серпень; інтенсивне інфікування плодів у полі або теплицях.

Вплив на врожай
Патоген нищить асиміляційну поверхню та провідну систему батогів, зумовлюючи недобір 20–40 % урожаю через відмирання кущів. Головна шкода полягає в тотальному псуванні плодів: через глибокі виразки огірки гіркнуть, загнивають зсередини, повністю втрачають товарність і непридатні для консервування.

Біла гниль, або склеротиніоз огірка (Sclerotinia sclerotiorum)

Умови розвитку

• Температурний режим: оптимум +15–20 °C. Похолодання провокує спалах.

• Гідротермічний режим: вологість повітря понад 95 %, часті дощі, застій конденсату в теплицях.

• Агротехнічний фактор: загущеність посадок, полив холодною водою, відсутність вентиляції, надлишок азоту.

• Травматичний фактор: рани від пасинкування й зрізання листя, механічні пошкодження, відмерлі пелюстки квітів.

Симптоми

• На стеблах: розм'якшення тканини в пазухах листя та біля основи куща з утворенням мокрих білих плям.

• Наліт спороношення: в сиру погоду уражені органи вкриваються щільним, пластівчастим сніжно-білим нальотом.

• На плодах: розм'якшення м'якоті без зміни кольору, поверхня заростає щільною білою «ватою».

• Деструкція тканин: стебла всередині стають порожніми й сохнуть; наліт ущільнюється у великі чорні склероції.

Фаза ураження

• Цвітіння: первинне заселення зів'ялих пелюсток і нижнього листя, звідки міцелій переходить на пазухи стебел.

• Масове плодоношення (найкритичніша): червень — серпень; стрімке поширення міцелію по батогах і загнивання плодів під час дощів.

Вплив на врожай
Руйнує провідну систему стебел, унаслідок чого швидко відмирають цілі кущі. Призводить до недобору 25–40 % урожаю (в теплицях без вентиляції до 60–80 %). Уражені плоди миттєво втрачають лежкість і загнивають при транспортуванні.

Кладоспоріоз, або оливкова плямистість огірка (Cladosporium cucumerinum)

Умови розвитку

• Температурний режим: Спалах провокують різкі добові коливання температури — +12–15 °C вночі та +25–30 °C вдень).

• Гідротермічний режим: вологість повітря понад 85–90 %, затяжні дощі, тумани. Для проростання конідій обов'язкова наявність краплинної вологи.

• Агротехнічний фактор: застій вологого повітря й протяги в теплицях, полив холодною водою методом дощування.

• Джерело інфекції: рослинні рештки, верхній шар ґрунту та конструкції теплиць.

Симптоми

• На плодах: дрібні водянисті цятки, що перетворюються на глибокі бурі виразки з краплями в'язкої смолистої рідини, яка застигає.

• На листі: округлі світло-коричневі плями з жовтою облямівкою. Тканина в центрі плям підсихає та викришується дірками.

• Наліт спороношення: в сиру погоду поверхня виразок і плям вкривається щільним оксамитовим сіро-зеленим або оливковим нальотом.

• Деструкція тканин: молоді зав'язі сохнуть, а дорослі плоди викривляються, зупиняють ріст і розтріскуються.

Фаза ураження

• Зав'язування: ураження квіток та ніжних молодих зав'язей, що веде до їх швидкого відмирання.

• Масове плодоношення (найкритичніша): стрімке зараження плодів у полі та теплицях під час похолодань і затяжних дощів.

Вплив на врожай
Патоген зумовлює недобір 30–50 % урожаю. Головна шкода полягає в тотальному псуванні плодів: вони деформуються, втрачають товарний вигляд і стають непридатними для переробки. Через виразки в м'якоть проникає вторинна бактеріальна інфекція, спричинюючи гниття. У плівкових теплицях без вентиляції хвороба здатна повністю знищити товарну продукцію.

Фузаріозна коренева гниль (в'янення) огірка (Fusarium oxysporum)

Умови розвитку

• Температурний режим: оптимум +24–28 °C.

• Гідротермічний режим: дефіцит вологи в ґрунті й тривала посуха, що травмує коріння.

• Агротехнічний фактор: різкі коливання вологості субстрату, монокультура, висока концентрація солей.

• Травматичний фактор: пошкодження коренів під час розпушування або ґрунтовими шкідниками.

Симптоми

• На коренях: головний корінь стає темно-коричневим, сухим і трухлявим, із поздовжніми тріщинами.

• Анатомічна ознака: ураження ксилеми, на зрізі стебла чітко видно потемніле буре кільце судин.

• На листі: нижні листки жовтіють; кущ повністю в'яне вдень, частково відновлюючись уночі.

• Наліт спороношення: у вологу погоду біля основи стебла утворюється пухнастий білувато-рожевий наліт.

Фаза ураження

• Сходи: загнивання коренів сіянців, в'янення сім'ядоль і випадіння розсади.

• Масове плодоношення (найкритичніша): стрімке в'янення кущів через закупорку судин міцелієм.

Вплив на врожай
Блокує судинну систему, спричинюючи незворотне в'янення та загибель кущів. Призводить до недобору 20–40 % урожаю (у теплицях до 60 %). Плоди не наливаються, гіркнуть, в'януть і втрачають товарність.

Пітіозна коренева гниль огірка (Pythium debaryanum)

Умови розвитку

• Температурний режим: оптимум +12–15 °C.

• Гідротермічний режим: надмірне зволоження ґрунту (понад 85 %), застій води і тривалі холодні опади.

• Агротехнічний фактор: полив холодною водою, висока щільність субстрату (дефіцит аерації), глибоке загортання шийки при висадці.

• Джерело інфекції: ооспори та міцелій у ґрунті, рослинних рештках і відкритій поливній воді.

Симптоми

• На коренях: тканина стає м'якою, водянистою, брудного кремово-жовтого або бежевого кольору.

• Анатомічна ознака: кора кореня загниває і легко зсувається пальцями, наче чохол, оголюючи білу судинну нитку.

• На листі та стеблі: нижні листки жовтіють, рослина стрімко в'яне без відновлення; відчувається болотний запах біля основи.

• Наліт спороношення: у сиру погоду на кореневій шийці утворюється мокрий, слизистий брудно-білий наліт.

Фаза ураження

• Сходи і розсада (найкритичніша): масове випрівання насіння, загнивання сім'ядольного коліна та блискавична загибель сіянців («чорна ніжка»).

• Висадка в ґрунт: спалах хвороби під час весняних похолодань і перезволоження субстрату.

Вплив на врожай
Руйнує абсорбуючу поверхню, що веде до масового випадіння проростків і зрідження посівів. Зумовлює недобір 30–50 % загального врожаю. Рослини, що вижили, відстають у розвитку, а плоди формуються дрібними, гіркими та швидко в'януть, втрачаючи товарність.

Ризоктоніозна коренева та прикоренева гниль огірка (Rhizoctonia solani)

Умови розвитку

• Температурний режим: широкий діапазон — +12–35 °C, але пік ураження розсади припадає на помірне тепло +15–20°C.

• Гідротермічний режим: висока вологість приземного шару повітря за помірного або зниженого зволоження самого ґрунту.

• Агротехнічний фактор: утворення щільної ґрунтової кірки, глибоке загортання насіння чи розсади, відсутність розпушування, свіжий гній.

• Джерело інфекції: склероції та міцелій у ґрунті (багатоїдний патоген).

Симптоми

• На кореневій шийці: сухі, чітко обмежені вдавлені плями або виразки-пояски бурого чи червоно-коричневого кольору.

• Анатомічна ознака: тканина стебла в місці ураження висихає, утворюючи тонку перетяжку («дротяна ніжка»), що спричинює надлом і вилягання.

• На коренях: сухі бурі штрихи переважно на верхніх бічних корінцях без глибокого руйнування всієї кореневої системи.

• Наліт спороношення: в сиру погоду біля основи стебла з'являється ледве помітний павутинний брудно-коричневий наліт.

Фаза ураження

• Розсада (найкритичніша): масове ураження підсім'ядольного коліна, пересихання стебельця і масове вилягання сіянців у касетах.

• Початок розгалуження батогів: червень; інфікування дорослих рослин через рани після механічного прополювання або підгортання.

Вплив на врожай
Механічно перекриває зв'язок між коренем і листям, внаслідок чого раптово всихає кущ. У фазу розсади хвороба знищує до 40–50 % рослин. На дорослих посівах призводить до недобору 15–30 % урожаю через точкове випадіння батогів. Плоди на уражених кущах жовтіють і в'януть недорозвиненими.

Бактеріальне в'янення огірка (Erwinia tracheiphila)

Умови розвитку

• Наявність сисних і гризучих фітофагів: в умовах України головними поширювачами бактерії є трипси, попелиці та хрестоцвіті (гарбузові) блішки, які травмують епідерміс рослини під час живлення.

• Гідротермічний режим: помірно тепла й волога погода. Наявність краплинної вологи (роса, туман, полив) обов'язкова для того, щоб бактеріальні клітини з ротового апарату або тіла комах потрапили безпосередньо у відкриті рани та місця механічних пошкоджень.

• Травматичний фактор: мікротравми листя від граду, вітру, пасинкування або сліди живлення комах, через які бактерія проникає в судини.

• Джерело інфекції: уражені маточні рослини або дикорослі бур'яни родини гарбузових, наприклад переступень білий. На сухому рослинному бадиллі взимку бактерія не виживає. 

Симптоми

• На листі: поява тьмяних плям, після чого окремі листки раптово втрачають тургор, темніють і засихають.

• На стеблах: засихання окремих пагонів (батогів) при абсолютно зеленому кольорі решта рослини.

• Анатомічна ознака: при стисканні зрізу в'янучого стебла виділяється густий, липкий бактеріальний слиз, що тягнеться нитками.

• На плодах: дрібні вдавлені бурі плями на шкірці; на зрізі плоду помітні коричневі прожилки судин. 

Фаза ураження

• Інтенсивне розгалуження батогів (найкритичніша): червень — липень; збігається з піком чисельності сисних шкідників (попелиць, трипсів). В'янення батогів носить незворотний характер.

• Формування плодів: липень — серпень; ураження верхніх ярусів рослин, що зупиняє наливання та ріст плодів. 

Вплив на врожай
Уражений кущ неминуче гине протягом 1–2 тижнів через закупорку ксилеми. Захворювання призводить до недобору 30–60 % урожаю. Огірки стають дрібними, гіркими та швидко згнивають від супутніх мокрих гнилей.

Кутаста бактеріальна плямистість, або бактеріоз огірка (Pseudomonas syringae)

Умови розвитку

• Температурний режим: помірно теплолюбний патоген, активний у межах +10–35 °C з оптимумом для розмноження бактерій +25–27 °C.

• Гідротермічний режим (критичний): надвисока відносна вологість повітря (понад 95–100 %) та затяжні дощі. Інфікування відбувається лише за наявності краплинної вологи на листі.

• Травматичний фактор: мікротравми тканин від сильного вітру, граду, пасинкування, а також через продихи листка і механічні сліди від живлення комах.

• Джерело інфекції: патоген зберігається на зараженому насіннєвому матеріалі та неперегнилих рослинних рештках у верхньому шарі ґрунту.

Симптоми

• На листі з верхнього боку: поява дрібних водянистих або маслянистих плям, які швидко розростаються і набувають чіткої незграбно-кутастої форми, будучи обмеженими жилкою листка. Згодом плями буріють і висихають.

• На листі з нижнього боку: у вологу погоду або вранці на місцях плям виділяється каламутний бактеріальний ексудат у вигляді жовтуватих крапель, який при висиханні утворює білувату кору.

• Деструкція тканин: суха уражена тканина в центрі кутастих плям розтріскується і масово викришується, через що листя стає дірявим, засихає і відмирає.

• На плодах: утворення дрібних, глибоких, водянистих округлих виразок, із яких також витікає ексудат. Плоди викривляються, а через виразки бактерії проникають до насіння, спричинюючи гниття всього плоду.

Фаза ураження

• Сходи та розсада: прояв насіннєвої інфекції у вигляді бурих виразок на сім'ядолях і відмирання точки росту сіянців у теплицях.

• Ріст батогів та цвітіння: масове поширення бактерій краплями дощу або під час поливу дощуванням, що випалює середній ярус листя.

• Масове плодоношення (найкритичніша): інтенсивне ураження зеленців у полі під час літніх злив та різких добових коливань температур (конденсату).

Вплив на врожай
Патоген руйнує до 50–70 % асиміляційної поверхні бадилля і безпосередньо нищить плоди. Хвороба призводить до недобору 30–50 % урожаю. Уражені зеленці повністю втрачають товарний вигляд, стають гіркими, деформуються і швидко перетворюються на рідку масу через супутні гнилі, що унеможливлює їхнє транспортування, реалізацію чи консервування

Баштанна попелиця (Aphis gossypii Glov.)

Систематичне положення:
ряд Напівтвердокрилі (Hemiptera), родина Попелиці (Aphididae).

Морфологічні особливості

• Імаго (безкрила): 1,2–2,1 мм, овальна, від світло-жовтої до темно-зеленої або майже чорної; сокові трубочки чорні.

• Імаго (крилата): 1,2–1,9 мм, прозорі крила, голова й груди чорні, черевце зелене чи жовте.

• Личинка: схожа на безкрилу дорослу особину, але значно менша.

• Яйця: близько 0,5 мм, видовжено-овальні, блискучі, чорні.

Біологія та екологія
Зимують безкрилі самки й личинки в теплицях або яйця на бур'янах у відкритому ґрунті. Активні від +12 °C. Пік розмноження збігається з помірно теплою і вологою погодою +22–25°C. Зливи механічно змивають і пригнічують колонії. Дає 9–15 поколінь за сезон.

Фенологічний календар на огірку

• Травень (сходи): переліт крилатих самок-розселювачок із бур'янів чи теплиць на посіви. У разі заселення нижнього боку листків починається народження живих личинок.

• Червень — липень (ріст батогів): вибухове розмноження. Утворення щільних колоній, що повністю покривають пагони, квітки, зав'язі та нижню поверхню листків.

• Серпень — вересень (плодоношення): пік чисельності. Поява крилатих особин, які відлітають на бур'яни або переходять у теплиці на зимівлю.

Характер пошкоджень та шкодочинність
Висмоктує сік із листків та пагонів. Листя зморщується, скручується краями донизу і засихає, квітки й зав'язі обсипаються. Виділяє липку «медяну росу», на якій розвиваються сажкові гриби. Є головним переносником вірусу огіркової мозаїки. За відсутності захисту знищує 30–60 % врожаю.

Теплична, або оранжерейна білокрилка (Trialeurodes vaporariorum)

Систематичне положення:
ряд Напівтвердокрилі (Hemiptera), родина Білокрилки (Aleyrodidae).

Морфологічні особливості

• Імаго: 1,1–1,5 мм, блідо-жовте тіло, дві пари крил вкриті чистим борошнисто-білим нальотом без цяток.

• Личинка: перший вік рухливий, наступні й пупарій — нерухомі, пласкі, овальні, блідо-зелені з короткими волосками.

• Яйця: 0,2–0,25 мм, видовжено-овальні, на короткій стеблинці, зеленувато-жовті, згодом темно-сірі.

Біологія та екологія
Зимує на всіх стадіях у теплицях на рослинах або бур'янах, де розвивається безперервно. Оптимум захищеного ґрунту — +21–27 °C, вологість — 60–75 %. Дає від 10 до 12–15 поколінь на рік, які повністю накладаються одне на одне.

Фенологічний календар у теплиці

• Лютий — березень (весняний оборот): заселення розсади імаго з конструкцій чи бур'янів. Відкладання яєць кільцями на нижній бік листків верхнього ярусу.

• Квітень — червень (пік плодоношення): геометричне зростання чисельності. Колонії всіх стадій суцільним шаром вкривають середній та нижній яруси.

• Вересень — листопад (осінній оборот): новий спалах на молодих рослинах другого обороту через міграцію комах із поля. Розвиток до ліквідації культури.

Характер пошкоджень та шкодочинність
Висмоктує сік, спричинюючи хлороз, втрату тургору та всихання кущів. Виділяє липку «медяну росу», через яку листя й плоди заростають чорним нальотом сажкових грибів (черні), що блокує фотосинтез. Переносить вірус інфекційної жовтяниці огірка. Без захисту знищує 80–100 % урожаю, роблячи плоди нетоварними.

Комплекс трипсів на тепличному огірку (тютюновий трипс Thrips tabaci, західний квітковий трипс Frankliniella occidentalis)

Систематичне положення:
ряд Бахромчатокрилі (Thysanoptera), родина Справжні трипси (Thripidae).

Морфологічні особливості

• Імаго (T. tabaci): 0,8–1,0 мм, тіло вузьке, від світло-жовтого до темно-бурого.

• Імаго (F. occidentalis): 1,2–1,4 мм, ширше, жовте чи темно-коричневе, з довгими щетинками перед очима.

• Личинка: безкрила, схожа на імаго, білувато-прозора або яскраво-жовта.

• Яйця: 0,2–0,3 мм, блідо-білі, ниркоподібні, відкладаються всередину тканин.

Біологія та екологія
Розвиваються цілорічно без діапаузи. Тютюновий трипс активізується у спеку й сухість. Західний квітковий трипс — карантинний вид, стійкий до інсектицидів, що тримається у квітках. Оптимум — +25–30 °C, вологість — 50–70 %. Дають 12–15 поколінь на рік.

Фенологічний календар у теплиці

• Лютий — березень (весняний оборот): заселення розсади імаго з конструкцій. Вогнища формуються вздовж жилок листя (T. tabaci) або всередині перших квіток (F. occidentalis).

• Квітень — червень (пік плодоношення): геометричне зростання чисельності. Личинки та імаго масово заселяють квітки, зав'язі та листя всіх ярусів.

• Вересень — листопад (осінній оборот): новий спалах розмноження на молодих кущах другого обороту через міграцію трипсів із поля.

Характер пошкоджень та шкодочинність
Висмоктують сік. На листі з'являються сріблясті плями з чорними крапками екскрементів. Західний трипс пошкоджує квітки, спричинюючи обсипання зав'язей. Плоди викривляються (стають гачкуватими), вкриваються корковими смугами й втрачають товарність. Віруси без захисту знищують 40–80 % врожаю.

Огірковий комарик (Bradysia brunnipes Meig.)

Систематичне положення:
ряд Двокрилі (Diptera), родина Сціариди (Sciaridae).

Морфологічні особливості

• Імаго: 3,5–4,5 мм, темно-сірий із чорною кулястою головою та прозорими коричнюватими крилами.

• Личинка: до 6 мм, біла, напівпрозора, безнога, з блискучої чорною головою.

• Яйця: 0,15 мм, овальні, білувато-жовті.

Біологія та екологія
Шкідник захищеного ґрунту України. Зимує личинка в коконі в субстраті. Виліт імаго відбувається в лютому-березні. Гігрофіл, заноситься з торфом та перегноєм. Розвиток генерації триває 25–30 діб.

Фенологічний календар у теплиці

• Лютий — березень (розсада): вихід імаго з зимівлі. Відкладання яєць купками (20–40 шт.) на вологий субстрат чи в тріщини стебел.

• Квітень — червень (пік плодоношення): безперервний розвиток генерацій. Масове занурення личинок у підземні органи огірка. Пік шкоди.

• Вересень — листопад (осінній оборот): підтримання чисельності на другому обороті. Лялечки йдуть у стадію кокона на зимівлю в субстрат.

Характер пошкоджень та шкодочинність
Імаго не шкодять. Личинки прогризають ходи в коренях і підсім'ядольному коліні, руйнуючи провідні тканини. Рослини втрачають тургор, в'януть і легко висмикуються. Ходи стають воротами для пітіозної та фузаріозної кореневих гнилей. При заселенні понад 50 личинок кущ гине. Знищує 20–40 % розсади.