МУРАХИ

Особливе місце серед шкідників належить мурахам. З дитинства ми знаємо, що мурахи приносять людям користь, їх називають санітарами лісу. Усе це правильно, але не так однозначно. У природі існує близько 14 тисяч видів мурах, це 10–15% біомаси планети, ареал їх поширення охоплює всі кліматичні зони, крім Антарктиди. Тому узагальнювати не варто, адже багато залежить від виду, харчових уподобань комах, ареалу життєдіяльності.

Усі мурахи — суспільні комахи. Серед них є три типи: робочі особини — саме з ними ми маємо справу в оселі й на городі, самки — їх можна побачити лише всередині мурашника або під час періоду статевого розмноження комах, та самці, які, виконавши свою функцію, переважно гинуть.

У лісі ці комахи справді корисні, а вдома? Для людей у приміщеннях мурахи шкодочинні. Неприємно бачити в себе на столі робочих мурах, які харчуються недоїдками, але ще гірше те, що вони переносять на лапках безліч захворювань і інфекцій — від своїх гнізд через забруднені поверхні до кухонних предметів і продуктів харчування. Уявіть лише, що шлях цих комах пролягає по підлозі, за меблями, через санвузли, туалети — і до вашого столу. Так мурахи спричиняють швидке псування продуктів, можуть навіть призвести до зараження кишковими інфекціями, дифтерії, тифу й інших хвороб.

Мурахи шкодять не тільки в приміщеннях, а й поза ними. Особливо вони завдають шкоди в садах і на присадибних ділянках. Дорослі особини потребують постійного вуглеводного харчування і з цією метою часто вирощують попелиць, червців, щитівок, цикадок — комах, які виділяють солодку падь. З такою підтримкою популяція шкідників активно розвивається і чисельно зростає. Тому подолати, наприклад, попелиць, не взявши під контроль популяцію мурах на ділянці, — марна справа.

У приміщеннях ці представники пошкоджують продукти, переносять на лапках захворювання, окремі види можуть призводити до алергічної реакції при контакті. Живуть мурахи в суспільних групах (родинах) в особливих гніздах — мурашниках, що їх розташовують у ґрунті, під доріжками й деревами, у будь-яких приміщеннях людей.

Особливість боротьби з мурахами — те, що в усіх них різні харчові звички: хтось віддає перевагу рослинній їжі і цукрам, хтось — білковій їжі. Такі відмінності спостерігаються навіть від мурашника до мурашника одного виду. А от методи боротьби з ними мають бути універсальними, адже на одній території може жити кілька видів. Прислухайтеся до рекомендацій і використовуйте комплексний підхід та принади, які, не зважаючи на особливості й уподобання в харчуванні, мурахи однаково споживали і препарати діяли.

Боротися з цими комахами треба поетапно, комбінуючи різні методи.

1. Приберіть усі можливі залишки їжі, доступні цукри й білки, ретельно вимийте поверхні. На присадибній ділянці проведіть обробку інсектицидним засобом, бажано системної дії, від сисних комах, коштом яких харчуються мурахи.
2. Обробіть поверхні в приміщенні спреями широкого спектра дії, які довго залишаються на поверхні і не дають комахам-розвідникам знову прийти на територію. Такі спреї захистять вашу оселю й від інших шкідників, як-от таргани й лусочниці.
3. Використовуйте як приманку гелі і гранули, розкладайте їх на можливих шляхах переміщення мурах на однаковій відстані (вздовж їхніх стежок, адже мурахи рухаються феромонними стежками і майже не змінюють їх), у місцях можливого розташування гнізд, у місцях захóду комах у приміщення, на виходах із їхніх гнізд, уздовж стін, у щілинах і тріщинах. Важливо не мити поверхні після розкладання принади! Так само розкладають приманки навколо приміщень, на присадибних ділянках, треба тільки захистити оброблену територію від дощу/води та від прямих сонячних променів, наприклад за допомогою плитки.

Такі засоби дуже ефективні, адже комахи поїдають препарат і не гинуть негайно, а повертаються в мурашник і заражають решту популяції, обмінюючись їжею через так званий «соціальний шлунок», ділячись спожитим з іншими комахами. Летальний ефект виникає в наступні години після проковтування. Видимий ефект спостерігається через один тиждень. Повне руйнування гнізда настає через 2–4 тижні.