Україна

You are here

Share page with AddThis

Міль каштанова мінуюча — загроза для насаджень гіркокаштана звичайного в Україні

Захист каштанів
09.12.2021

Іван Мринський, канд. с.-г. наук

Херсонський державний аграрно-економічний університет

 

Останніми роками суттєво погіршилася декоративність каштанів, які прикрашають мальовничі міста й селища України. Винуватиця цього — міль каштанова мінуюча (Cameraria ohridella Deschka & Dimic.) із ряду лускокрилих родина молі-строкатки. Вона активно пошкоджує гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum).

Уперше цю міль було виявлено 1985 року в Північній Македонії поблизу озера Охрид. Науковий опис виду складено 1986 року. У наш час цього шкідника зареєстровано в більшості країн Центральної, Східної і Західної Європи. У 2002 році цю міль зафіксували навіть на заході Англії і в північній частині Данії. Міль каштанова мінуюча поширюється в межах помірної зони північної півкулі — в ареалі гіркокаштана звичайного.

В Україні міль з’явилася 1998 року на Закарпатті, куди проникла, мабуть, з Угорщини. За наступні десять років міль заселила майже всю територію України.

У літературі приділяють велику увагу харчовій спеціалізації шкідника. Більшість дослідників уважають, що основний господар цього виду — гіркокаштан звичайний, який широко використовують в озелененні міст. Цей факт, напевно, сприяв розширенню ареалу шкідника. У Боснії й Герцеговині каштанова міль, крім того, нападала на гіркокаштан голий (Aesculus glabra) і гіркокаштан жовтий (Aesculus flava) та проходила на них повний розвиток. Гіркокаштан японський (Aesculus turbinata) дуже сприйнятливий до каштанової молі; окремі різновиди роду Aesculus із Північної Америки вона заселяє помірно і, навпаки, інші види роду Aesculus з Азії стійкі до каштанової молі, їх вона та не пошкоджує. Самки каштанової молі відкладають яйця на гіркокаштан криваво-м’ясний (штучний гібрид гіркокаштана червоного і звичайного, Aesculus × carnea), але молоді личинки швидко гинуть.

Зареєстровано можливість повного розвитку каштанової мінуючої молі на листках різних видів клена гостролистого (Acer platanoides) і клена-явора (Acer pseudoplatanus), але при цьому відзначено високу смертність личинок і менші розміри імаго. І все-таки з’являються плідні самки.

Личинки мінують листя каштана, що знижує естетичні властивості дерева. При сильному пошкодженні це призводить до передчасного листопаду, що дуже послаблює дерево і за кілька років може призвести до його загибелі.

Міль каштанова мінуюча переносить збудників низки захворювань гіркокаштана звичайного. Її потенційна шкідливість пов’язана з тим, що пошкоджені дерева втрачають естетичний вигляд, у них зменшується фотосинтезуюча поверхня листя, а відтак знижується екологічна роль таких насаджень у містах. Агресивність виду щодо кормової рослини зростає у зв’язку з обмеженою роллю природних ворогів. Крім того, каштан не відновлює втрачене листя.

Шкода, яку завдають гусениці, виражається, зокрема, в тому, що пошкоджені крони каштана не забезпечують деревам достатнє накопичення поживних речовин, що взимку призводить до їх вимерзання. Якщо дерева не вимерзають повністю, то сильно ушкоджені каштановою міллю рослини навесні погано розпускаються, окремі гілки всихають. На ослаблених деревах, як правило, поселяються інші шкідники, які ушкоджують листя, пагони, стовбури, крім того, в них розвиваються грибні інфекції.

Унаслідок пошкодження каштанової міллю каштани, які в багатьох містах становлять основу міського озеленення, втрачають природний декоративний вигляд. Це серйозна проблема для служб, які доглядають за зеленими насадженнями, парками.

Каштани, що їх міль уражує кілька років поспіль, зазвичай гинуть. Та навіть якщо вони виживають, естетичні збитки такі серйозні, що в багатьох європейських містах муніципалітети вже вживають заходів для вирішення цього питання.

В Україні каштанова мінуюча міль за вегетаційний період дає 3–4 покоління. Зимуюча стадія — лялечки в мінах в опалому листі каштанів. Особливість їхня в тому, що частина лялечок (3,6 %) першої і другої генерацій залишається на зимівлю.

Рис. 1. Стадії розвитку молі каштанової мінуючої: а — імаго, б — личинка, в — лялечка

 

Біологія розвитку шкідника

Активний літ метеликів починається з другої декади травня. Тривалість життя імаго — 5–8 днів. Фенологічний індикатор початку льоту метеликів перезимувалої генерації каштанової мінуючої молі — цвітіння сливи Пісарді, або початок цвітіння каштана — поява пелюсток у квіток. Метелики відроджуються (з’являються) з лялечок переважно в першій половині дня. У другій половині дня випадки відродження поодинокі.

Метелики перезимувалої генерації починають спаровуватися і відкладати яйця через 7 днів після своєї появи. Одна самка відкладає 20–40 яєць (іноді до 150 штук) поодинці на верхній бік листка біля бічних жилок 2–3 порядку. Розвиток яєць першої генерації триває 10 днів.

Гусениці першої генерації відроджуються з другої декади травня, тобто після дати сталого переходу температури повітря вище за поріг +15 °С, і зустрічаються до кінця другої декади червня. Гусениці утворюють коричнево-білі міни, у своєму розвитку проходять шість віків; передлялечка не харчується.

За конфігурацією міни каштанової молі комбінованого типу — галерейно-плямові. Відроджена гусениця проникає в тканину листка під яйцевою капсулою. Спочатку вона формує дуже тонку й коротку галерею завдовжки 0,1 мм вздовж жилки, потім розширює її. Міна набирає округлої або овальної форми, 0,3 мм в діаметрі; у п’ятому віці гусениця робить міну у вигляді широкої галереї. В одній міні розвивається лише одна гусениця. Максимальна зазначена площа міни — 3,6 см2.

Лялечки утворюються з третьої декади травня.

Літ імаго другої генерації починається в перших числах червня і триває до початку другої декади липня. У першу декаду червня починається відкладання яєць, і в цю саму декаду з’являються гусениці другої генерації.

Літ метеликів третьої генерації починається в середині липня і триває протягом чотирьох декад, як і метеликів попередніх генерацій.

Гусениці третьої генерації відроджуються в третій декаді липня, коли закінчують розвиток гусениці другої генерації. Лялечки, які мають зимувати, утворюються на початку другої декади вересня, а гусениць п’ятого й шостого віку, які не харчуються, фіксують навіть на початку жовтня. Можна припустити, що так само як навесні розвиток лялечок починається після встановлення температури повітря вище за +10 °С, так і восени розвиток каштанової молі припиняється після зниження температури повітря за цю саму позначку.

Виявлено невелику кількість імаго каштанової молі четвертої факультативної генерації.

Рис. 2. Зовнішній вигляд пошкодження рослин міллю каштановою мінуючою

Заходи захисту від шкідника

1. Агротехнічні. Систематичне прибирання і знищення (утилізація) опалого листя знижують шкодочинність мінуючої молі та сприяють підвищенню життєздатності дерев.

2. Відбір і розмноження фенотипів, стійких до пошкодження фітофагом, наприклад уведення в насадження гіркокаштана м’ясо-червоного (Aesculus carnea) та гіркокаштана дрібноквіткового (Aesculus parviflora), стійких до пошкоджень каштановою мінуючою міллю.

3. Компанія «Сингента» розробила ексклюзивну технологією внесення препарату Tree Micro Injection (мікроін’єкція дерева). Препарат уводиться безпосередньо в стовбур дерева і переміщується його судинною системою. Така обробка передбачає використання спеціального обладнання для буріння серії невеликих 10-міліметрових отворів у стовбурі, які потім заповнюються речовиною і гігієнічно пломбуються захисними втулками, здатними до біологічного розкладання протягом року.

Біологічна ефективність однієї ін’єкції розрахована до 3 років. Дерево, оброблене за цією технологією, не становить загрози здоров’ю міської громади, тварин та інших живих організмів, зокрема й мікроорганізмів, які живуть на поверхні листя й кори дерева, адже суттєва перевага такої обробки полягає в «прицільному» введенні препарату, що унеможливлює розпилення в навколишнє середовище, витікання препарату з дерева, контактування зі шкірою спеціаліста, котрий проводить обробку.

Обробку виконують тільки спеціалісти, які пройшли відповідне навчання по роботі з обладнанням та отримали сертифікацію від компанії «Сингента», що дає змогу контролювати і тримати якість обробок на високому професійному рівні. Такий метод захисту каштанів дозволить безпечно для людей і довкілля надовго захистити та зберегти дерева, які є основними зеленими насадженнями в багатьох містах України, а для Києва взагалі стали символом міста.

Рис. 3. На фото ліворуч — уражений мінуючою міллю каштан, праворуч — каштан, оброблений продуктом за технологією захисту каштанів від компанії «Сингента»