Роль інсектицидів у формуванні врожайності сої
Висока врожайність сої формується завдяки поєднанню багатьох факторів: генетичного потенціалу сорту, збалансованого живлення, сприятливих погодних умов і ефективного захисту посівів від шкідливих організмів протягом усього періоду вегетації. Важливу роль у цій системі відіграє своєчасний контроль шкідників, які можуть завдавати шкоди культурі на різних етапах розвитку.
Пошкодження сходів, листкового апарату, квіток, бобів і насіння фітофагами призводять до зниження густоти рослин, погіршення фотосинтетичної активності, зменшення кількості сформованих бобів та маси насіння. Особливо небезпечними є пошкодження у репродуктивний період, коли шкідники живляться квітками та молодими бобами. На цьому етапі навіть короткочасний вплив від них може призвести до абортації генеративних органів і безпосередньо вплинути на майбутню врожайність.
Саме тому застосування інсектицидів є важливим елементом інтегрованого захисту сої. Проведення обробок у періоди найбільшої шкодочинності та з урахуванням економічних порогів шкідливості сприятиме збереженню продуктивності посівів та високої якості урожаю і забезпечуватиме максимальну реалізацію потенціалу культури.
Ключові шкідники сої
Протягом усього періоду вегетації соя може пошкоджуватися широким спектром шкідників. Найбільшої шкоди вони завдають у період активного росту рослин, цвітіння та формування бобів, коли навіть незначні пошкодження можуть призвести до відчутних втрат урожаю.
До найбільш економічно важливих шкідників сої належать:
КЛАСИ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН
Вибір інсектициду для захисту сої залежить від видового складу шкідників, рівня заселення ними посівів та фази розвитку рослин культури. Сучасний захист базується на застосуванні діючих речовин із різних хімічних класів, кожен із яких має свої особливості та переваги.
Забезпечують виражену контактну й кишкову дії і так званий нокдаун-ефект, швидко припиняючи живлення та активність шкідників. Найбільш ефективні проти клопів, довгоносиків, гусениць совок, вогнівок та інших листогризучих комах. Оптимально працюють за помірних температур повітря, тому за спекотних умов їх ефективність може знижуватися.
Один із найсучасніших класів інсектицидів, що відзначається високою ефективністю проти лускокрилих шкідників. Справляють контактну, кишкову та трансламінарну дії. Забезпечують тривалий захист, швидко припиняють живлення гусениць і мають високу селективність щодо багатьох корисних ентомофагів. Особливо цінні для контролю листогризучих совок, акацієвої (бобової) вогнівки та чортополохівки.
Спеціалізований клас інсектоакарицидів, який широко застосовують для контролю павутинних кліщів. Діючі речовини цієї групи мають трансламінарну активність, проникають у тканини листків, токсикують їх та ефективно діють на всі рухомі стадії кліщів, допомагаючи стримувати їх розвиток навіть за високої чисельності, зокрема в умовах епізоотій.
Характеризуються широким спектром дії та поєднанням контактної, кишкової, а в окремих діючих речовин і фумігантної активності. Використовуються для контролю комплексу листогризучих і сисних шкідників, особливо за високого ступеня заселення ними рослин, коли потрібно швидко знизити їх чисельність до безпечного рівня. Водночас потребують дотримання регламентів застосування і також мають температурні обмеження щодо застосування.
Мають контактну, системну та трансламінарну дії, завдяки чому токсикують і захищають рослину зсередини. Особливо ефективні проти сисних шкідників, зокрема попелиць, а також клопів та інших комах із колюче-сисним ротовим апаратом. Відзначаються тривалішим захисним ефектом порівняно зі звичайними контактно-кишковими інсектицидами (наприклад піретроїдами).
Інсектициди природного походження, які ефективно контролюють окремі види лускокрилих, твердокрилих та інших шкідників. Швидко припиняють живлення у гусениць лускокрилих та інших фітофагів. Мають порівняно позитивний токсикологічний профіль стосовно багатьох корисних організмів, тому є відносно безпечними для них за умови дотримання рекомендацій із застосування.
Фази внесення інсектицидів на сої
Ефективний захист сої від шкідників базується на регулярному моніторингу посівів та проведенні обробок після досягнення економічних порогів шкідливості. Водночас існують критичні фази розвитку культури, коли пошкодження можуть найбільше вплинути на густоту рослин, формування генеративних органів і майбутню врожайність.
BBCH 10–19 | Сходи — розвиток листкового апарату
Мета: зберегти густоту посіву, забезпечити рівномірний ріст і розвиток рослин, захистити молоді рослини від ранніх пошкоджень.
Шкідники: бульбочкові довгоносики, попелиці, павутинні кліщі (за раннього заселення), чортополохівка.
BBCH 51–69 | Бутонізація — цвітіння
Мета: захистити генеративні органи (бутони та квітки), запобігти можливим втратам потенційної кількості бобів.
Шкідники: акацієва (бобова) вогнівка, листогризучі совки, чортополохівка, попелиці, клопи, павутинні кліщі.
BBCH 70–79 | Формування бобів з насінням
Мета: зберегти кількість сформованих бобів і забезпечити нормальний розвиток насіння.
Шкідники: акацієва (бобова) вогнівка, листогризучі совки, чортополохівка, попелиці, клопи, павутинні кліщі.
BBCH 80–89 | Налив та дозрівання бобів з насінням
Мета: мінімізувати пошкодження насіння, зберегти його масу, якість та товарні характеристики до збирання врожаю.
Шкідники: клопи, окремі види листогризучих совок (за пізнього заселення), павутинні кліщі.
На що важливо звернути увагу при виборі інсектициду на сої?
Захист сої від шкідників потребує гнучкого підходу, адже видовий склад і чисельність шкідників можуть швидко змінюватися протягом періоду вегетації. Щоб інсектицидна обробка була максимально ефективною, варто враховувати не лише характеристики препарату, а й особливості розвитку культури та фітосанітарну ситуацію в полі.
Під час вибору інсектициду варто зважати на такі ключові фактори:
Регулярний моніторинг посівів
Ефективний захист починається з вчасного виявлення шкідників. Регулярне обстеження посівів дозволяє вчасно зафіксувати заселення фітофагами посівів, оцінити рівень їх чисельності та ухвалити рішення про необхідність проведення обробки відповідно до економічних порогів шкідливості.
Правильне визначення виду шкідника
На сої можуть одночасно розвиватися різні види гризучих і сисних шкідливих комах, а також павутинні кліщі, які відрізняються біологією та чутливістю до різних діючих речовин (інсектицидних і акарицидних). Тому препарат слід підбирати з урахуванням конкретних чи домінантних видів шкідників або їх комплексу.
Фаза розвитку культури
Найбільш критичними є періоди цвітіння та формування бобів, коли пошкодження фітофагами можуть безпосередньо призвести до зменшення кількості й маси товарного насіння.
Тривалість захисної дії
У разі тривалого льоту шкідників або повторного заселення ними посівів доцільно використовувати препарати, що забезпечують довший період захисної дії.
Контроль павутинних кліщів
У спекотних і посушливих умовах павутинні кліщі можуть швидко розмножуватися та досягати високої чисельності, завдаючи значної шкоди рослинам. Якщо під час моніторингу посівів було виявлено рухомі стадії цих фітофагів, варто обирати препарати з акарицидною дією.
Раціональне використання інсектицидів є основою не лише ефективного контролю шкідників, а й збереження ефективності діючих речовин у довгостроковій перспективі. Повторне застосування препаратів з однаковим механізмом дії створює селекційний тиск на популяції шкідників і може призводити до формування у них резистентності.
Щоб знизити ризики розвитку резистентності, рекомендується дотримуватися таких принципів:
1. Чергувати діючі речовини з різних хімічних класів та з різними механізмами дії (згідно з класифікацією IRAC), якщо протягом сезону виникає потреба у повторних обробках.
2. Застосовувати інсектициди лише за результатами моніторингу та після досягнення економічного порога шкідливості, уникаючи профілактичних обробок, без особливої необхідності.
3. Використовувати рекомендовані норми внесення, адже занижені дозування можуть сприяти виживанню менш чутливих особин і прискорювати розвиток резистентності, що генетично успадковуватиметься та передаватиметься наступним поколінням шкідників.
4. Добирати препарат відповідно до конкретних видів фітофагів, враховуючи, що різні групи шкідливих комах і кліщі можуть по-різному реагувати на одну й ту саму діючу речовину, виявляючи до неї різну чутливість.
5. Поєднувати хімічний захист з іншими елементами інтегрованої системи захисту рослин — регулярним моніторингом посівів, агротехнічними прийомами та заходами, що спрямовані на збереження природних ентомофагів.
6. Для контролю павутинних кліщів особливо важливо чергувати препарати з різними механізмами акарицидної дії, оскільки ці шкідники мають високу адаптивність та здатні швидко формувати резистентні популяції.
Додержання принципів антирезистентної стратегії допомагає підтримувати високу ефективність інсектицидів, забезпечує стабільний контроль шкідників та збереження достатнього рівня продуктивності посівів сої в майбутньому.
Одні з найнебезпечніших шкідників сої, особливо в умовах спекотної та сухої погоди. Живляться рослинним соком із листків, злегка обплутуючи їх павутиною. Це призводить до їх знебарвлення (посвітління), плямистості (мармуровості), пізніше — до пожовтіння, передчасного засихання та опадання з рослини.