Роль інсектицидів у формуванні врожайності соняшнику
Шкідники можуть впливати на врожайність соняшнику протягом усього періоду вегетації. На ранніх етапах розвитку пошкодження ними призводять до зрідження посівів та нерівномірного розвитку рослин культури.
Живлення шкідників на листках, стеблах і генеративних органах надалі послаблює рослини, знижує ефективність фотосинтезу та обмежує здатність культури реалізувати свій потенціал урожайності.
Роль інсектицидів полягає не лише у знищенні шкідників, а й у збереженні здорового стану посівів соняшнику в критичні фази розвитку. Своєчасний контроль чисельності шкідників допомагає уникнути економічно відчутних втрат урожаю, сприяє формуванню якісного товарного насіння та створює умови для максимальної реалізації генетично закладеного потенціалу культури.
Ефективний інсектицидний захист є важливою складовою інтегрованої системи захисту соняшнику від шкідливих організмів, особливо в роки зі сприятливими для розвитку шкідників погодними умовами.
Ключові шкідники соняшнику
Протягом вегетації соняшник може пошкоджуватися різними видами шкідників, які знижують густоту рослин, пошкоджують листя, стебла, кошики та насіння, що негативно впливає на врожайність і якість продукції.
Найбільшу небезпеку для культури становлять:
Регулярний моніторинг посівів та своєчасний контроль шкідників є основою ефективного захисту соняшнику й збереження його потенціалу врожайності.
КЛАСИ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН
Для захисту соняшнику від шкідників застосовують інсектициди з діючими речовинами всіх основних хімічних класів. Кожен із них має свій механізм дії та ефективний проти певних груп шкідників.
Один із найпоширеніших класів інсектицидів для захисту соняшнику. Відзначаються вираженими контактною і кишковою діями, швидким «нокдаун»-ефектом. Ефективно контролюють широкий спектр шкідників, зокрема довгоносиків, мідляків, шипоносок, клопів і гусениць лускокрилих. Найкращу ефективність демонструють за помірних температур, тому вибір правильних строків і часу внесення стосовно погодних умов має важливе значення.
Інсектициди з контактною, системною та трансламінарною діями, що швидко проникають у тканини рослини, рухаються по провідній системі, якісно токсикуючи рослини та забезпечуючи тривалий захист. Особливо ефективні проти сисних шкідників, таких як попелиці та клопи, адже спричинюють отруєння у цих комах саме ід час їхнього живлення.
Клас інсектицидів із контактною та кишковою діями, які застосовують для контролю широкого спектра сисних і гризучих шкідників. Окремі діючі речовини справляють ще й фумігантну дію. Завдяки комплексному механізмові дії можуть бути ефективним рішенням у разі високої чисельності шкідників або змішаного заселення посівів різними їх видами. Водночас потребують особливої уваги до регламентів застосування та дотримання вимог безпеки.
Сучасний клас інсектицидів, який вирізняється високою ефективністю проти лускокрилих шкідників. Справляють контактну, кишкову та трансламінарну дії. Діючі речовини цієї групи впливають на м'язову систему органів комах, швидко припиняючи їхнє живлення, що дозволяє мінімізувати пошкодження ними рослин. Діаміди відзначаються тривалим захисним ефектом і є важливим інструментом у програмах антирезистентного захисту. Найефективніші проти совок, вогнівок та інших лускокрилих.
Мають інсектоакарицидну дію та застосовуються переважно проти павутинних кліщів. Завдяки трансламінарній активності та тривалому захисному періоду забезпечують ефективний контроль усіх рухомих стадій цих фітофагів та застосовуються в умовах епізоотій і масового заселення ними посівів.
Фази внесення інсектицидів на соняшнику
BBCH 10–12 | Сходи: сім'ядолі — перші справжні листки
Мета: збереження густоти посіву, захист молодих рослин від пошкоджень і забезпечення рівномірного їх росту й розвитку.
Шкідники: дротяники, довгоносики, мідляки.
BBCH 13–39 | Вегетативний ріст: наростання листкового апарату — стеблування
Мета: захист листкового апарату та стебел від сисних і внутрішньостеблових шкідників, підтримання активного росту рослин.
Шкідники: геліхризова попелиця, рослиноїдні клопи, соняшникова шипоноска, павутинні кліщі.
BBCH 50–59 | Бутонізація
Мета: захист вегетативних і генеративних органів (попередження пошкодження кошиків), збереження потенціалу врожайності.
Шкідники: лускокрилі шкідники (совки, вогнівки), рослиноїдні клопи, попелиці, соняшникова шипоноска, павутинні кліщі.
Подальші обробки проводять лише за результатами моніторингу посівів, з урахуванням економічного порога шкідливості, дотриманням вимог щодо попередження отруєння бджіл та інших корисних запилювачів.
На що важливо звернути увагу при виборі інсектициду на соняшнику?
Ефективність інсектицидного захисту залежить від правильного визначення видового складу шкідників, урахування їхніх біологічних особливостей, вибору препарату й своєчасних строків його застосування.
Під час вибору інсектициду варто враховувати кілька ключових факторів:
Вид шкідника. Різні діючі речовини по-різному працюють проти сисних і гризучих шкідників, тому важливо правильно визначити видовий склад фітофагів, які заселили посіви.
Фаза розвитку культури. Потреба в захисті змінюється протягом періоду вегетації. Інсектициди мають відповідати актуальним ризикам від певних шкідників для конкретної фази розвитку соняшнику, ефективно їх контролюючи.
Механізм дії інсектициду. Чергування препаратів із різних хімічних класів допомагає запобігати розвитку резистентності та підтримувати високу ефективність захисту.
Швидкість і тривалість дії. Залежно від ситуації (шкідники з різних біологічних груп, рівень їх чисельності, особливості біології, різні фази розвитку рослин) може бути важливим як швидкий «нокдаун»-ефект, так і тривалий захисний період.
Погодні умови. Температура, вітер, вологість повітря та можливі опади можуть суттєво впливати на ефективність обробки. Тому всі ці метеофактори необхідно враховувати під час планування та проведення інсектицидних обробок.
Безпека для запилювачів. Особливо важливо дотримуватися її наприкінці фази бутонізації (перед початком цвітіння). Під час проведення обробок слід додержуватися регламентів застосування інсектицидних препаратів, строків їх внесення та вимог щодо запобігання отруєнню бджіл.
Резистентність до інсектицидів у шкідників виникає тоді, коли вони поступово втрачають чутливість до діючої речовини через її багаторазове чи інше нерегламентоване використання. Щоб зберегти ефективність інсектицидів і забезпечити надійний захист посівів соняшнику, важливо дотримуватися принципів антирезистентної стратегії.
З метою попередження розвитку резистентності у шкідників та збереження ефективності інсектицидів рекомендується дотримуватися таких підходів:
1. Чергуйте механізми дії. Не використовуйте препарати з однаковим механізмом дії в послідовних обробках. Чергування діючих речовин з різних хімічних класів знижує ризик формування стійких популяцій у шкідників.
2. Проводьте обробки за результатами моніторингу. Застосовуйте інсектициди лише за наявності шкідників й досягнення чи перевищення ними економічного порога шкідливості, а не профілактично, без особливої потреби.
3. Дотримуйтеся рекомендованих норм внесення. Занижені норми витрати препаратів можуть сприяти виживанню менш чутливих особин і прискорювати розвиток резистентності, що генетично успадковуватиметься та передаватиметься наступним поколінням шкідників.
4. Обирайте оптимальний час обробки. Найвищу ефективність інсектициди забезпечуватимуть тоді, коли шкідники перебуватимуть у найбільш вразливих стадіях свого розвитку.
5. Поєднуйте різні методи захисту. Інтегрований підхід, що включає регулярний моніторинг посівів, агротехнічні заходи разом із хімічним методом, який передбачає раціональне використання інсектицидів, допомагають зменшити пестицидне навантаження на агроценози та сповільнити розвиток резистентності у шкідників.
Важливо: при плануванні антирезистентної стратегії потрібно брати до уваги механізм дії (MoA) інсектицидів, а не лише їх торгову назву чи хімічний клас. Препарати з однаковим механізмом дії не варто застосовувати два чи більше разів поспіль проти одного й того самого покоління шкідника.
Личинки жуків-коваликів пошкоджують проростаюче насіння, корені та підземну частину стебла. У підсумку це може спричинити зрідження посівів або сповільнення розвитку рослин і зниження їхньої продуктивності.