Роль фунгіцидів у формуванні врожайності
Фунгіциди відіграють критичну роль у збереженні генетичного потенціалу врожайності, оскільки хвороби можуть знищити від 20 до 50 % очікуваного врожаю.
Головними аспектами впливу фунгіцидів на формування врожаю є:
1. Захист фотосинтетичної поверхні (листкового апарату й колосу)
У пшениці та ячменю прапорцевий і підпрапорцевий листки відповідають за формування 60–70 % урожаю.
2. Вплив на фізіологію («green»-ефект)
Сучасні фунгіциди (особливо групи стробілуринів та SDHI) впливають на:
— Азотний обмін — стимулюють активність нітратредуктази. Це означає, що азот, який ви внесли з добривами, засвоюється ефективніше і швидше перетворюється на білок зерна.
— Блокування етилену — гальмують синтез гормону старіння (етилену), що відтерміновує природне дозрівання (старіння) і дає рослині більше часу на налив зерна.
— Водоспоживання — фунгіциди допомагають рослині ефективніше тримати тургор під час посухи, оптимізуючи роботу продихів.
3. Збереження структури врожаю на різних етапах
Фунгіцидний захист критично важливий у ключові фази розвитку зернових культур (T1, T2, T3):
— Кінець кущення — початок виходу в трубку (T1) — захист листкового апарату на ранніх етапах розвитку є критично важливим етапом у захисті зернових культур від таких хвороб, як септоріоз, борошниста роса, гельмінтоспоріози.
— Підпрапорцевий / прапорцевий листки (T2) — найважливіша обробка для захисту зернових культур, оскільки це органи рослини, які забезпечують найбільший внесок у формування врожайності.
— Початок — середина цвітіння (T3) — важливий етап захисту зернових колосових культур, оскільки саме в цей період відбувається захист якості врожаю і його безпечності.
4. Економічна ефективність
Застосування фунгіцидів — це не просто «прибавка», а показник повернення інвестицій. У сучасному рослинництві фунгіциди мають окупність одну з найвищих серед усіх технологічних операцій.
Ключові хвороби зернових культур
КЛАСИ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН
Інгібітори сукцинатдегідрогенази або карбоксаміди (SDHI)
Механізм дії: інгібування ферменту сукцинатдегідрогенази (комплекс II) у мітохондріальному ланцюзі транспорту електронів. Блокують клітинне дихання патогену.
Тип дії: системна і трансламінарна. Характеризуються тривалим захисним періодом (30–40 днів). Мають високу превентивну ефективність.
Обмеження або ризики: високий ризик розвитку резистентності. Потребують обов’язкового комбінування з іншими класами (триазолами, стробілуринами).
Діючі речовини і препарати «Сингента»: Адепідин® (Міравіс® Нео, Міравіс® Ейс), Солатенол™ (Елатус® Ріа).
Стробілурини (QoI)
Механізм дії: інгібування комплексу III дихального ланцюга мітохондрій (блокування транспорту електронів між цитохромами b та c1).
Тип дії: трансламінарна і локально-системна. Мають виражений фізіологічний ефект (активація азотного обміну, зниження рівня етилену). Ефективні проти широкого спектра патогенів.
Обмеження або ризики: високий ризик швидкої адаптації збудників.
Діючі речовини і препарати «Сингента»: азоксистробін (Амістар® Екстра, Міравіс® Нео).
Триазоли (DMI)
Механізм дії: інгібування біосинтезу ергостеролу (основи клітинних мембран грибів). Порушують цілісність клітинних стінок.
Тип дії: системна. Забезпечують швидке проникнення в тканини і виражений лікувальний ефект (стоп-ефект) на ранніх етапах інфікування.
Обмеження або ризики: середній рівень ризику резистентності.
Діючі речовини і препарати «Сингента»: дифеноконазол (Магнелло®), ципроконазол (Альто® Супер, Амістар Екстра®, Елатус® Ріа), пропіконазол (Альто® Супер, Тілт® Турбо, Елатус® Ріа, Міравіс® Нео, Міравіс® Ейс), тебуконазол (Магнелло®).
Морфоліни
Механізм дії: інгібування синтезу стеринів, але в інших точках ланцюга, ніж триазоли (редуктази та ізомерази). Це спричинює накопичення аномальних стеринів, що призводить до потовщення клітинних стінок і порушення метаболізму патогену.
Тип дії: системна. Швидко поглинаються асимілюючими частинами рослини й акропетально (знизу вгору) переміщуються по ксилемі. Характеризуються високою швидкістю проникнення і специфічною активністю проти борошнисторосяних грибів. Має захисну, лікувальну та викорінювальну дії. Використовуються як партнери для розширення спектра дії.
Обмеження або ризики: ризик виникнення резистентності оцінюється як низький або середній, що робить їх важливими партнерами для триазолів.
Діючі речовини і препарати «Сингента»: фенпропідин (Тілт® Турбо).
Фази внесення фунгіцидів на зернових
T0: Фаза кущення (BBCH 21–29)
Мета: контроль інфекційного фону, що перезимував або розвивається на ранніх етапах, захист нижнього ярусу листків.
Найбільш небезпечні хвороби: борошниста роса, септоріоз листя, ринхоспоріоз, гельмінтоспоріози (на ячмені).
T1: Фаза початок виходу в трубку (BBCH 30–32)
Мета: забезпечення старту розвитку посівів без хвороб для формування майбутнього врожаю.
Найбільш небезпечні хвороби: борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість), гельмінтоспоріози (на ячмені).
T2: Фаза підпрапорцевого — прапорцевого листка (BBCH 37–39)
Мета: максимальний захист верхнього ярусу листкового апарату (забезпечує понад 60 % урожаю).
Найбільш небезпечні хвороби: септоріоз листя, бура іржа, жовта іржа, піренофороз, гельмінтоспоріози (на ячмені).
T3: Фаза початок цвітіння (BBCH 59–65)
Мета: захист колоса і збереження якості врожаю.
Найбільш небезпечні хвороби: фузаріоз колоса, септоріоз колоса, альтернаріоз.
Технічний алгоритм вибору фунгіцидів для захисту зернових культур
На що звернути увагу при виборі фунгіцидів для зернових культур?
1. Препарат повинен забезпечувати тривалу захисну дію і володіти широким спектром контрольованих хвороб.
2. Необхідно використовувати комбіновані препарати, діючі речовини яких із різних хімічних класів і ефективно контролюють збудника на різних етапах його розвитку.
3. Слід дотримуватись антирезистентних рекомендацій як щодо вибору препарату, так і його норми застосування.
4. Препарат повинен бути ефективним за нестабільних погодних умов.
5. Препарат має бути безпечним для використання в бакових сумішах із гербіцидами, регуляторами росту й іншими компонентами.
Резистентність — це набута або успадкована здатність окремих рас гриба виживати після обробки фунгіцидом, який раніше був для них смертельним. Це результат природного відбору — фунгіцид знищує чутливі патогени, а ті, що вижили завдяки мутації, швидко розмножуються, роблячи препарат або групи діючих речовин неефективним.
Fungicide Resistance Action Committee (FRAC) — це міжнародний технічний комітет, що здійснює розробку стратегій управління резистентністю (стійкістю) грибів до фунгіцидів.
Поради щодо запобігання резистентності:
Використовуйте багатокомпонентні продукти — обирайте фунгіциди, що містять 2–3 діючі речовини з різних FRAC-груп і володіють різними механізмом впливу на патоген.
Чергування груп — не застосовуйте препарати однієї групи більше ніж два рази за сезон.
Використовуйте фунгіциди превентивно — найвищий ризик виникнення резистентності при застосуванні фунгіцидів за наявних зовнішніх ознак розвитку гриба.
Дотримуйтеся науково обґрунтованих концентрацій застосування препаратів та діючих речовин — ніколи не занижуйте норму витрат препарату, «половинні» дози не вбивають патоген повністю, а лише «тренують» його, прискорюючи появу стійких рас.
Використовуйте інтегрований підхід у захисті зернових культур (стійкі сорти), дотримуйтеся сівозміни, застосовуйте обґрунтований підхід із рослинними рештками (біопрепарати, заробка та ін.), обґрунтоване внесення добрив. Чим менший стартовий інфекційний фон, тим нижче навантаження на культуру.
Чітке дотримання рекомендацій використання фунгіцидів, особливо із груп з високим ризиком резистентності (стробілурини, SDHI).
Борошниста роса (Blumeria graminis) — облігатний паразит (розвивається на живих тканинах рослини), що уражує всі надземні органи (листя, стебла, рідше колос).
Умови ураження: висока вологість повітря (80–100 %) за відсутності опадів (сильні зливи змивають конідії). Температурний оптимум — +15–22 °С, проте добре розвивається і від +5 °С. Розвиток провокують загущені посіви й надлишок азотних добрив.
Симптоми: білий павутинний наліт, що стає ватоподібним (борошнистим). Із часом він сіріє, а всередині з’являються дрібні чорні цятки (клейстотеції).
Найсприятливіша фаза ураження — кущення та вихід у трубку, однак може уражувати посіви протягом усього періоду вегетації.
Вплив на врожай — знижує кущистість і масу 1000 насінин, викликає передчасне відмирання листків. Втрата врожайності може сягати 10–25 %.