Роль фунгіцидів у формуванні врожайності сої
В умовах інтенсифікації виробництва, кліматичних змін та появи нових рас патогенів роль фунгіцидів у системі захисту стає особливо актуальною. Водночас неабиякого значення набуває раціональне використання препаратів різних хімічних груп і механізмів дії, що дозволяє забезпечити ефективний контроль хвороб і запобігти розвитку резистентності патогенів.
Застосування фунгіцидів на посівах сої спрямоване на вирішення декількох стратегічних завдань.
По-перше, це превентивний захист від розвитку хвороб і збереження функціональної активності фотосинтетичного апарату протягом вегетації, що безпосередньо впливає на накопичення пластичних речовин і формування врожаю.
По-друге, це захист генеративних органів та насіння від патогенів, що визначає не лише кількісні, але й якісні показники врожаю.
Економічна ефективність застосування фунгіцидів на сої визначається комплексом факторів, серед яких ключовими є потенціал урожайності сорту, фітосанітарний стан посівів та погодні умови вегетаційного періоду. За даними досліджень, своєчасне застосування фунгіцидів дозволяє зберегти від 15 до 40 % потенційного врожаю залежно від інтенсивності розвитку хвороб. Особливе значення має вплив фунгіцидного захисту на якість насіння сої. Контроль патогенів забезпечує формування повноцінного насіння з високими показниками схожості та енергії проростання, що особливо важливо для насіннєвих посівів. Крім того, захист від хвороб сприяє підвищенню вмісту протеїну в насінні.
Ключові хвороби сої
Економічні втрати від комплексу хвороб сої визначаються не лише прямим зниженням урожайності, але й додатковими витратами на захисні заходи, погіршенням якості врожаю. За відсутності належного захисту сумарні втрати можуть перевищувати 50 % потенційного врожаю.
Особливе місце в сучасному захисті сої посідають інгібітори сукцинатдегідрогенази, або SDHI (Адепідин®). Вказані речовини блокують процес клітинного дихання патогенів шляхом інгібування ферменту сукцинатдегідрогенази в мітохондріальному ланцюзі транспорту електронів. Це призводить до порушення енергетичного балансу клітин грибів та їх загибелі.
Важливою перевагою цієї групи є тривалий захисний період, який може сягати 30–40 днів, та виражені захисні, профілактичні властивості, що відіграють ключову роль у захисті від таких складних збудників захворювань, як, наприклад, склеротиніоз чи пурпурний церкоспороз.
Стробілурини (азоксистробін) діють на патогени шляхом блокування мітохондріального дихання в комплексі III (цитохром bc1). Крім фунгіцидної активності, мають виражений фізіологічний вплив на рослини сої, подовжуючи період вегетації та підвищуючи стресостійкість. Ефективні проти збудників септоріозу, склеротиніозу та пероноспорозу за умови профілактичного застосування. Характеризується захисною і частково лікувальною діями.
Триазоли (дифеноконазол і ципроконазол) належать до групи інгібіторів біосинтезу стеролів (DMI-фунгіциди). Механізм дії полягає в порушенні цілісності клітинних мембран патогенів шляхом інгібування синтезу ергостеролу. Забезпечують системний захист рослин і мають виражену лікувальну дію. Ефективні проти широкого спектра збудників хвороб сої, особливо септоріозу та церкоспорозу.
Сучасна стратегія фунгіцидного захисту базується на науково обґрунтованому поєднанні цих трьох класів діючих речовин, що не лише забезпечує надійний контроль основних захворювань культури, але й створює передумови для максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів сої. При цьому особлива увага приділяється запобіганню розвитку резистентності патогенів, що досягається через ротацію діючих речовин з різними механізмами дії та їх раціональне комбінування в межах однієї обробки.
Фази внесення фунгіцидів на сої
Застосування фунгіцидів у посівах сої має чітко визначену періодизацію відповідно до фенологічних фаз розвитку культури та біології розвитку збудників хвороб.
Бутонізація — цвітіння (BBCH 53–65)
Мета: захист листкового апарату і стебла.
Хвороби: септоріоз, пероноспороз, склеротиніоз, округлий церкоспороз.
Кінець цвітіння — формування бобів (BBCH 69–79)
Мета: захист середнього і верхнього ярусів листя, стебла й бобів.
Хвороби: септоріоз, несправжня борошниста, склеротиніоз, округлий і пурпурний церкоспороз.
На що звернути увагу при виборі фунгіцидів для сої?
При виборі фунгіцидів для захисту сої необхідно враховувати комплекс чинників, що визначають ефективність їх застосування та економічну доцільність захисних заходів. Також слід приділити увагу специфіці морфологічної будови культури та її впливу на якість фунгіцидного захисту.
Архітектоніка посівів сої створює певні складнощі для якісного нанесення фунгіцидів. Щільне розміщення листків, їх опушення і восковий наліт можуть значно знижувати ефективність обробок через недостатнє проникнення робочого розчину в середні та нижні яруси рослин. Це особливо критично при захисті від септоріозу й округлого церкоспорозу, які починають розвиватися саме з нижніх ярусів.
Захист генеративних органів від склеротиніозу ускладнюється особливостями розміщення квіток на стеблі та складністю їх обробки робочим розчином. З огляду на те, що саме через квітки найчастіше відбувається інфікування склеротиніозом, особливого значення набуває вибір розпилювачів та налаштування обприскувачів.
При виборі фунгіцидів необхідно зважати на такі ключові аспекти:
— Превентивність захисту: основний акцент — на профілактичних обробках до появи симптомів хвороб з урахуванням фази розвитку культури та погодних умов.
— Формуляція: обирайте препарати з якісною формуляцією, що забезпечує ефективне проникнення, розподіл і утримання діючих речовин.
— Економічна складова: вартість захисту має відповідати потенційним втратам від хвороб та очікуваній врожайності.
— Екологічний аспект: перевагу варто надавати препаратам з оптимальним екологічним профілем.
Резистентність (стійкість) стосовно фунгіцидів — це набуте, успадковане зниження чутливості гриба до певного протигрибкового агента (фунгіциду).
Загальні рекомендації щодо запобігання виникненню та поширенню резистентності (для всіх фунгіцидів):
1. Використовуйте комбіновані препарати, що містять д. р. з різних груп з різним механізмом дії.
2. Чергуйте фунгіциди з різними групами речовин із відмінним механізмом дії.
3. Застосовуйте фунгіциди, суворо дотримуючись вимог виробника.
4. Не занижуйте дозування, не зменшуйте інтервал між внесеннями, застосовуйте вчасно.
5. Уникайте викорінювальних обробок (за явних ознак ураження).
6. Використовуйте інтегровану схему захисту (біопрепарати, стійкі сорти, обробіток ґрунту із заробкою рослинних решток, сівозміна, обґрунтовані норми азотних добрив).
Септоріоз (збудник — Septoria glycines) є одним із найпоширеніших захворювань сої, що найчастіше уражує листковий апарат. Патоген зберігається на рослинних рештках і насінні. Оптимальні умови для розвитку хвороби — температура 20–25 °C та відносна вологість повітря понад 80 %. Перші симптоми проявляються на нижніх листках у вигляді дрібних, темно-коричневих плям із жовтою облямівкою. З часом плями збільшуються, зливаються, що призводить до передчасного відмирання листя. Найінтенсивніший розвиток хвороби спостерігається у фази цвітіння та формування бобів (BBCH 61–75). За сильного ураження втрати врожаю можуть сягати 15–30 %, що пов'язано зі зменшенням асиміляційної поверхні та передчасним старінням рослин.