Роль фунгіцидів у формуванні врожайності ріпаку
Роль фунгіцидів у формуванні та збереженні врожайності ріпаку є фундаментальною складовою сучасної технології вирощування цієї стратегічної олійної культури. Інтенсифікація виробництва ріпаку та кліматичні зміни призвели до зростання фітопатологічного навантаження на культуру, що робить фунгіцидний захист невід'ємною частиною технології. Фунгіциди відіграють потрійну роль у технології вирощування ріпаку.
По-перше, вони забезпечують безпосередній захист від комплексу хвороб, які можуть призвести до втрати до 50 % потенційного врожаю.
По-друге, сучасні фунгіциди, особливо з групи стробілуринів та SDHI, демонструють виражений фізіологічний вплив на рослини, що проявляється у підвищенні стресостійкості та оптимізації процесів формування генеративних органів.
По-третє, застосування окремих фунгіцидів з точки зору морфорегуляції посівів озимого ріпаку. Осіннє застосування фунгіцидів з рістрегулюючими властивостями водночас із захистом від хвороб (передусім фомозу) дає змогу контролювати розвиток рослин, запобігаючи переростанню і покращуючи їх підготовку до зимового періоду. Це має прямий вплив на перезимівлю посівів та реалізацію потенціалу врожайності надалі. Весняно-літній період характеризується підвищеним ризиком розвитку комплексу хвороб, що можуть суттєво впливати на продуктивність культури.
Своєчасне застосування фунгіцидів забезпечує:
Збереження фотосинтетичного апарату рослин
Захист генеративних органів від патогенів
Покращення процесів наливу насіння
Підвищення олійності та якості продукції
Ключові хвороби ріпаку
Економічні наслідки ураження хворобами: |
|---|
| Прямі втрати: - Зниження врожайності - Погіршення якості продукції - Зменшення вмісту олії |
Непрямі втрати: |
Ефективний контроль хвороб ріпаку потребує комплексного підходу, що включає дотримання сівозміни, використання стійких гібридів та своєчасне застосування фунгіцидів з урахуванням епідеміологічних особливостей патогенів і фаз розвитку культури.
Особливе місце в сучасному захисті ріпаку посідають інгібітори сукцинатдегідрогенази, або SDHI (Адепідин®). Вказані речовини блокують процес клітинного дихання патогенів шляхом інгібування ферменту сукцинатдегідрогенази в мітохондріальному ланцюзі транспорту електронів. Це призводить до порушення енергетичного балансу клітин грибів та їх загибелі. Важливою перевагою цього класу є тривалий захисний період, який може сягати 30–40 днів, та виражені захисні, профілактичні властивості, що відіграють ключову роль у захисті від таких складних збудників захворювань, як, наприклад, склеротиніоз чи альтернаріоз.
Стробілурини (азоксистробін). Ця група фунгіцидів вирізняється подвійною дією — безпосереднім фунгіцидним ефектом і позитивним впливом на фізіологію самої рослини. Механізм їх дії пов'язаний із порушенням процесів електронного транспорту в мітохондріях патогенів, що призводить до енергетичного колапсу та загибелі шкідливих організмів. Водночас стробілурини сприяють оптимізації азотного обміну в рослинах ріпаку, подовжують період активної вегетації та підвищують стресостійкість культури.
Триазоли (дифеноконазол, ципроконазол) реалізують свій захисний потенціал через порушення біосинтезу ергостеролу — важливого компонента клітинних мембран патогенних грибів. Особлива цінність триазолів полягає в їх здатності швидко проникати в тканини рослини і переміщуватися по судинній системі, забезпечуючи захист частин рослини, на які не потрапив робочий розчин. Ця властивість робить їх незамінними компонентами в системі захисту ріпаку, особливо в періоди активного росту культури.
Сучасна стратегія фунгіцидного захисту ріпаку базується на науково обґрунтованому поєднанні цих трьох класів діючих речовин, що не лише забезпечує надійний контроль основних захворювань культури, але й створює передумови для максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних гібридів ріпаку. При цьому особлива увага приділяється запобіганню розвитку резистентності патогенів, що досягається через ротацію діючих речовин з різними механізмами дії та їх раціональне комбінування в межах однієї обробки.
Фази внесення фунгіцидів на ріпаку
Застосування фунгіцидів на посівах ріпаку озимого має чітко визначену періодизацію відповідно до фенологічних фаз розвитку культури та біології розвитку збудників хвороб. Осінній період: 1. BBCH 13–15 Мета: регуляція ростових процесів та захист від раннього ураження фомозом. 2. BBCH 16–18 (інтервал між обробками може бути скоригований залежно від погодних умов) Мета: регуляція ростових процесів, накопичення цукрів для покращення перезимівлі культури та контроль фомозу надалі. Весняний період: 1. Видовження стебла (BBCH 30–39) Мета: регуляція ростових процесів для оптимізації архітектури рослин, наслідком чого є утворення більшої кількості гілок і стручків на них, підвищення ефективності використання вологи та поживних речовин, захист нової розетки листя від грибних хвороб (фомозу). 2. Цвітіння (BBCH 65) — за опадання перших пелюсток проводиться обробка для контролю склеротиніозу (Sclerotinia sclerotiorum), альтернаріозу (Alternaria brassicae) та борошнистої роси (Erysiphe cruciferarum). 3. Кінець цвітіння — формування стручків (BBCH 69–79): спрямована на захист стручків від альтернаріозу (Alternaria brassicae) та захисту від борошнистої роси надалі (Erysiphe cruciferarum), проводиться за потреби.
Резистентність (стійкість) стосовно фунгіцидів — це набуте, успадковане зниження чутливості гриба до певного протигрибкового агента (фунгіциду).
Загальні рекомендації щодо запобігання виникненню та поширенню резистентності (для всіх фунгіцидів):
1. Використовуйте комбіновані препарати, що містять д. р. з різних груп з різним механізмом дії.
2. Чергуйте фунгіциди з різними групами речовин із відмінним механізмом дії.
3. Застосовуйте фунгіциди, суворо дотримуючись вимог виробника.
4. Не занижуйте дозування, не зменшуйте інтервал між внесеннями, застосовуйте вчасно.
5. Уникайте викорінювальних обробок (за явних ознак ураження).
6. Використовуйте інтегровану схему захисту (біопрепарати, стійкі сорти, обробіток ґрунту із заробкою рослинних решток, сівозміна, обґрунтовані норми азотних добрив).
На що звернути увагу при виборі фунгіцидів для ріпаку?
Вибір фунгіцидів для захисту ріпаку є комплексним завданням, що вимагає глибокого розуміння як біології культури, так і особливостей розвитку патогенних організмів. Особливу увагу при цьому слід приділяти профілактичному характеру захисних заходів, що зумовлено специфікою патогенезу основних хвороб ріпаку.
Профілактичний захист набуває першочергового значення, оскільки більшість збудників хвороб ріпаку характеризуються прихованим періодом розвитку. До моменту появи візуальних симптомів патоген уже встигає колонізувати значну частину рослинних тканин, що суттєво знижує ефективність лікувальних обробок. Особливо це стосується таких небезпечних захворювань, як склеротиніоз, альтернаріоз та борошниста роса.
Морфологічні особливості ріпаку створюють значні технічні складнощі при проведенні фунгіцидних обробок. Під час цвітіння висота рослин може сягати 1,5–2 м, що разом із густим стеблостоєм і потужною листковою масою створює своєрідний екран, який перешкоджає якісному покриттю всіх частин рослини фунгіцидним препаратом. Це вимагає особливої уваги до вибору норми витрати робочого розчину, типу розпилювачів та швидкості руху обприскувача.
При виборі фунгіцидів необхідно зважати на:
- Спектр контрольованих патогенів та їх біологічні особливості
- Механізм дії препарату і його системність
- Погодні умови та їх прогноз
- Стійкість гібрида до основних хвороб
- Економічну доцільність обробок
- Ризики розвитку резистентності
Альтернаріоз (Alternaria spp.) активно розвивається при температурі 20–25 °C і високій вологості повітря (понад 70 %). Джерелом інфекції є рослинні рештки та насіння. Розвитку хвороби сприяють загущені посіви й надмірне азотне живлення.
Симптоми: найчастіше уражує стручки. Уражені стручки чорніють і передчасно розтріскуються.
Зв'язок зі стадіями розвитку: найбільш критичний період — від цвітіння до дозрівання. Особливо небезпечне ураження стручків у фазу наливу насіння.
Вплив на врожайність: втрати врожаю можуть сягати до 30 %, значно знижуються якість насіння і вміст олії. Опосередкованим наслідком ураження стручків альтернаріозом та їх розтріскування є проблематика боротьби з падалицею ріпаку в наступних культурах у сівозміні.