Роль фунгіцидів у формуванні врожайності цукрового буряку
Цукровий буряк — стратегічно важлива технічна культура, що забезпечує сировинну базу цукрової промисловості. Ефективний фунгіцидний захист відіграє ключову роль у реалізації генетичного потенціалу культури та забезпеченні стабільно високої врожайності коренеплодів з оптимальним вмістом цукру.
Значення фунгіцидного захисту цукрового буряку обумовлене кількома ключовими факторами:
1. Тривалий вегетаційний період, що створює сприятливі умови для розвитку й накопичення інфекції різноманітних патогенів. Протягом усього періоду вегетації рослини потребують надійного захисту листкового апарату для забезпечення максимального накопичення цукрів.
2. Особливості формування врожаю — процес накопичення цукру в коренеплодах безпосередньо залежить від фотосинтетичної активності листкового апарату. Ураження листків хворобами призводить не лише до зниження врожайності коренеплодів, але й до суттєвого падіння їх цукристості, що має подвійний негативний економічний ефект.
3. Економічна складова — втрати від комплексу хвороб цукрового буряку без належного фунгіцидного захисту можуть сягати 30–50 % потенційного врожаю та призводити до значного зниження цукристості коренеплодів (на 1,5–2,5 %). Своєчасне застосування фунгіцидів забезпечує збереження врожаю та його якісних показників, що має вирішальне значення для рентабельності виробництва.
Ключові хвороби цукрового буряку
КЛАСИ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН
Фунгіцидний захист цукрового буряку базується на системних і контактних препаратах. Основні групи фунгіцидів: SDHI, стробілурини, триазоли, морфоліни та контактні фунгіциди.
SDHI, або інгібітори сукцинатдегідрогенази (Адепідин®), блокують клітинне дихання патогенів через інгібування ферменту сукцинатдегідрогенази, забезпечуючи тривалий профілактичний захист проти церкоспорозу та рамуляріозу.
Стробілурини (азоксистробін) інгібують мітохондріальне дихання патогенів та позитивно впливають на фізіологію рослин.
Триазоли (дифеноконазол, ципроконазол, пропіконазол) порушують біосинтез ергостеролу, проявляючи системну та лікувальну дію.
Контактні (мідьвмісні) фунгіциди відіграють важливу роль у системі захисту цукрового буряку. Їх механізм дії базується на вивільненні іонів міді, які блокують ферментні системи патогенів та перешкоджають проростанню спор. Ці препарати формують захисний бар'єр на поверхні рослин, запобігаючи інфікуванню. Вони є важливим антирезистентним елементом у загальній системі захисту цукрових буряків. Контактні (мідьвмісні) фунгіциди доцільно використовувати для профілактичних обробок на початку вегетації та в періоди з помірним інфекційним навантаженням. Їх рекомендується комбінувати із системними препаратами для посилення захисної дії та розширення спектра контрольованих патогенів.
Морфоліни (фенпропідин) також впливають на біосинтез ергостеролу та ефективні проти борошнистої роси й церкоспорозу.
Фази внесення фунгіцидів на цукровому буряку
Ефективна система фунгіцидного захисту цукрових буряків має базуватися на глибокому розумінні біології збудників та особливостей їх розвитку. Стратегія захисту повинна враховувати сезонну динаміку розвитку захворювань і забезпечувати превентивний контроль основних патогенів.
Перші фунгіцидні обробки (профілактичний етап):
1. Фаза: початок змикання рядків
Обґрунтування вибору д. р.: на початковому етапі вегетації, при перших фунгіцидних обробках, доцільно застосовувати комбінацію системних триазолів зі стробілуринами або дієвими SDHI, доповнюючи їх контактними мультисайтовими фунгіцидами. Така комбінація забезпечує профілактичний захист від раннього розвитку основних хвороб і створює надійний захисний бар'єр.
Основна мета:
• Профілактичний захист від раннього розвитку церкоспорозу та рамуляріозу
• Контроль первинної інфекції борошнистої роси
• Пригнічення розвитку фомозу на ранніх стадіях
• Фізіологічний вплив стробілуринів на рослину
2. Обробки в середині сезону (основний захисний етап)
Фаза: період активного росту листкового апарату
Обґрунтування вибору д. р.: особливого значення набуває використання комбінованих препаратів, що містять діючі речовини з різних хімічних груп із різними ділянками впливу, наприклад SDHI та триазолів у поєднанні з морфолінами. Включення до бакових сумішей мультисайтових фунгіцидів дозволяє розширити спектр контрольованих патогенів та подовжити захисний період. При цьому важливо дотримуватися повних норм внесення як системних, так і контактних компонентів для забезпечення надійного захисту та запобігання селекції резистентних штамів.
3. Обробки в кінці сезону (завершальний етап)
Фаза: період технічної стиглості
Обґрунтування вибору д. р.: на цьому етапі для забезпечення лікувальної дії доцільно поєднувати системні триазоли й морфоліни з контактними фунгіцидами. Така стратегія не лише забезпечує захист від пізніх інфекцій та стоп-ефект, а й покращує лежкість коренеплодів при зберіганні.
Загальні принципи побудови системи захисту:
1. Чергування препаратів з різним механізмом дії для запобігання резистентності.
2. Врахування погодних умов і прогнозу розвитку захворювань.
3. Дотримання оптимальних інтервалів між обробками (14–21 день).
4. Використання повних рекомендованих норм витрати препаратів.
5. Забезпечення якісного покриття листкової поверхні робочим розчином.
6. Моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного коригування системи захисту.
На що звернути увагу при виборі фунгіцидів для цукрового буряку?
При виборі фунгіцидів для захисту цукрового буряку необхідно зважати на комплекс чинників, що безпосередньо впливають на ефективність захисних заходів та економічну доцільність їх застосування.
1. Пріоритет профілактичного захисту — превентивні обробки є основою ефективного контролю хвороб цукрового буряку.
2. Дотримання рекомендацій з протидії поширення резистентності при плануванні та реалізації системи захисту цукрового буряку від хвороб.
3. Принципи чергування препаратів (груп діючих речовин).
Додаткові фактори вибору:
— спектр контрольованих патогенів
— погодні умови та прогноз розвитку хвороб
— тривалість захисної дії препаратів
— сумісність з іншими пестицидами
Резистентність (стійкість) стосовно фунгіцидів — це набуте, успадковане зниження чутливості гриба до певного протигрибкового агента (фунгіциду).
Загальні рекомендації щодо запобігання виникненню і поширенню резистентності:
1. Використовуйте комбіновані препарати, що містять д. р. з різних груп із різним механізмом дії.
2. Чергуйте фунгіциди з різним механізмом дії.
3. Не перевищуйте дозволену кратність обробок однією групою речовин протягом сезону (для стробілуринів — не більше ніж 50 % від загальної кількості обробок за сезон, для SDHI — не більше ніж дві обробки за сезон).
4. Партнери для бакової суміші або ті, що входять до складу багатокомпонентних фунгіцидів, повинні бути високоефективними при соло-застосуванні й мати інший механізм дії.
5. Не занижуйте дозування, не зменшуйте інтервал між внесеннями, застосовуйте препарати вчасно.
6. Уникайте викорінювальних обробок (за явних ознак ураження).
7. Застосовуйте інтегровану схему захисту (біопрепарати, стійкі сорти, обробіток ґрунту із заробкою рослинних решток, сівозміна, обґрунтовані норми азотних добрив).
Церкоспороз, збудником якого є гриб Cercospora beticola, вважається найбільш шкодочинною хворобою цукрового буряку. Патоген найактивніше розвивається при температурі 25–30 °C та відносній вологості повітря понад 60 %. Критичним чинником є наявність краплинної вологи на листковій поверхні протягом 8–12 год. Перші симптоми захворювання зазвичай з'являються на початку липня у вигляді округлих плям діаметром 2–4 мм із червоно-бурою облямівкою та світло-сірим центром. Важливою біологічною особливістю патогену є здатність швидко формувати нові генерації — повний цикл від зараження до утворення нового спороношення може тривати всього 7–10 днів. За сприятливих умов хвороба може призвести до втрати врожаю до 40 % і зниження цукристості на 1,5–3 %.