Україна

You are here

Share page with AddThis

Рейтинг шкодочинності хвороб зернових культур. Прогноз від «АгроГід» на 2019 рік

Зернові
07.03.2019


Ольга Жужуян, менеджер Одеського діагностичного центру «АгроГід» компанії «Сингента»
Наталія Щербина, менеджер Хмельницького діагностичного центру «АгроГід» компанії «Сингента»

 

Під впливом грибів — збудників хвороб у рослинах виникають патологічні зміни фізіологічних процесів, що супроводжуються порушенням функцій рослини або окремих її частин. Хвора рослина є своєрідною біологічною системою, в межах якої ростуть і розвиваються два організми — рослина і патоген, що співіснують на основі особливої взаємодії та регулюються умовами зовнішнього середовища.  

Зараження листковими хворобами призводить до зменшення фотосинтетичної поверхні листків, їх передчасного старіння і відмирання. Крім того, розвиток патогену глибоко змінює фізіологічні процеси рослини. Потік асимілятів, синтезованих рослиною, спрямовується не на розвиток самої рослини, а частково крадеться грибами-патогенами для власного розвитку. Це негативно впливає на всі елементи структури врожаю: кількість колосків, кількість зерен у колосі та масу 1000 зернин. У підсумку — втрати врожайності й прибутку.

Топ-5 хвороб зернових — рейтинг-антирейтинг. Наші спеціалісти збирають багато інформації за результатами моніторингу полів і ретельного аналізу рослинних зразків у чотирьох діагностичних центрах «АгроГід» — Одеському, Хмельницькому, Білоцерківському і Харківському. На основі цих даних ми вибрали і оцінили головні хвороби зернових культур, що забрали найбільшу кількість урожаю у 2018 р. Наша вибірка для аналізу з фітосанітарної діагностики рослин ґрунтується на 900 ретельно вивчених зразках рослин зернових з усіх регіонів України та емпіричних розрахунках із використанням загальнодоступних статистичних даних про використання фунгіцидів. Порівняно з минулими роками, рівень ураження хворобами був помітно меншим з природних причин: пізній час відновлення вегетації та тривала посуха в Степу і деяких районах Лісостепу України. Через пізній ЧВВВ скоротився період вегетації, а низька вологість повітря протягом квітня-травня не сприяла поширенню хвороб зернових культур.

5-те місце —  Іржа злаків

  • Ступінь ураження, 2018 р. — 1 та 2 бали на 4 % зразків.
  • Орієнтовні загальні втрати врожайності у 2018 р. — 100 тис. т.

Різні види збудників роду Puccinia уражують усі злакові культури:

  • Пшеницю і тритикале — бура листова іржа (Puccinia recondita Roberge ex Desm.), жовта іржа (Puccinia striiformis Westend.);
  • Ячмінь — карликова іржа (Puccinia hordeina Lavrov);
  • Жито — бура листова іржа (Puccinia dispersa Erikss. & Henn.).

Іржа злаків є звичним явищем для території України. Незважаючи на те, що селекція пшениці на стійкість до певних видів іржі досягла суттєвого успіху, проблема ураження іржастими захворюваннями лишається дуже актуальною.

Зазвичай хвороба проявляється у весняний період у вигляді бурих і жовтих пустул (залежить від збудника). Останнім часом дедалі частіше гриб проявляється вже на ранніх фазах в осінній період, що є наслідком скорочення періоду між збиранням урожаю та сівбою. Дана тенденція пов’язана з кліматичними змінами, які спостерігаються протягом декількох останніх років.

В осінній період іржа на листі проявляється у вигляді точкових хлорозів, що дуже схожі на первинні симптоми ураження септоріозом. Відмінністю між цими хворобами є те, що після проходження інкубаційного періоду, який у іржі триває від 5 до 15 днів, на поверхні листків з’являються пустули з урединіоспорами (рис. 1). Спори патогену здатні проростати за наявності краплинної вологи та температури +4–18 С, що спостерігалося в осінній період. На зразках пшениці озимої, які надходили до діагностичних центрів компанії «Сингента», було виявлено два види іржі: жовта і бура (Puccinia striiformis та Puccinia recondita відповідно). Варто зазначити, що інфікування рослин відбувається від злакових бур’янів, рослинних решток і падалиці культурних рослин. Перші симптоми ураження  проявлялися на нижніх листках і з часом мігрували до верхнього ярусу.

У рослинному матеріалі, наданому для аналізу, фаза розвитку варіювала від 2-го листка до кущення (ВВСН 12–25), рівень ураження — 1 і 2 бали. В уражених рослин є загроза загибелі під час перезимівлі. Розмір урединій коливався від 2 до 10 мм. Слід зауважити, що при пізньому осінньому зараженні рослин урединіоспори утворюються лише навесні, адже грибниця патогену здатна добре переносити низькі температури. Утворення нових спор навесні відбувається відразу після відновлення вегетації.

Шкодочинність іржі проявляється у зменшенні асимілятивної поверхні листя, підвищенні транспіраційного коефіцієнта, скручуванні листя, внаслідок чого відбувається порушення водного балансу та фотосинтезу, що є причиною відмирання листків рано навесні, зменшення кількості продуктивних пагонів і раннього перезараження здорових рослин у посіві. 

 
Рис. 1. Урединіопустули збудника бурої іржі на зразках пшениці, 2018 р

 

Наша експертна оцінка щодо орієнтовних втрат урожайності від видів іржі — 100 тис. т.

4-те місце — Темно-бура плямистість

  • 2018 р. — ступінь ураження у переважній більшості зразків складав 1 бал (40 % зразків) та 2 бали (10 %)
  • Орієнтовні загальні втрати врожайності зерна у 2018 р. — 220 тис. т.

Збудником захворювання є гриб Cochliobolus sativus (S. Ito & Kurib.) Drechsler ex Dastu. Хвороба уражує ячмінь і пшеницю, викликаючи прикореневу гниль і плямистість листків.

Перші симптоми ураження ячменю озимого сезону 2018 р. відмічали у фазі ВВСН 13–18 ще восени 2017-го.  Рівень інфікування у переважній більшості зразків складав 1 бал (40 % зразків) та 2 бали (10 %). Гриб інфікує рослину через пряме проникнення в епідерміс молодого листя або через продихи, утворюючи чітко обмежені, подовжені темно-коричневі плями, які зрідка досягають 1 см у довжину. Плями контрастують із зеленою тканиною листя (рис. 2). Після проникнення в тканину листка міцелій росте всередині та між клітинами. Зберігається на рослинних рештках, на зерні й у ґрунті.

Оптимальна температура для росту гриба становить +27–28 °C, для утворення конідій — +16–25 °C, мінімальна — +10 °C, максимальна — +29 °C. Освітлення прискорює спороутворення. Міцелій і конідії гриба переносять зниження температури до -32–33 °С. Максимальне зараження наземних органів рослин відбувається при температурі +15 °С і вище та відносній вологості повітря 95–97 %. В умовах посушливого клімату конідії зберігаються в ґрунті до 5 років. 

Втрати врожаю сприйнятливих (понад 80 % ураженої листкової поверхні) сортів сягають 24–27 %. Темно-бура плямистість іноді призводить до розвитку чорного зародка насіння, що знижує якість зерна і його схожість. 


Рис. 2. Симптоми темно-бурої плямистості на зразках ячменю, 2018 р.

Втрати врожайності пов’язані з передчасним старінням листків і виляганням. За нашими оцінками, орієнтовні втрати врожайності від темно-бурої плямистості — близько 220 тис. т.

 

3-тє місце — Сітчаста плямистість ячменю.

  • 2018 р. — ступінь ураження у переважній більшості зразків складав 1 бал (70 % зразків) та 2 бали (15 %). 
  • Орієнтовні загальні втрати врожайності зерна ячменю озимого і ярого у 2018 р. — 310 тис. т.

Збудник хвороби — Pyrenophora teres Drechsler. Сітчаста плямистість уражує ячмінь у всіх регіонах України. У 2018-му симптоми хвороби активно проявлялися рано навесні з початку кущення та досягли максимуму в фазі колосіння. Рівень інфікування здебільшого складав 1 бал (70 % зразків) та 2 бали (15 %). 

Проявляється хвороба у вигляді бурих овальних плям з великою кількістю поперечних і поздовжніх рисок, які створюють візерунок сітки. Плями не зливаються в окремі повздовжні смуги, на яких утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. На зернівках плями світло-бурі з ніжним сітчастим візерунком. Джерела інфекції — міцелій, склероції, конідії, які зберігаються на рослинних рештках і зерні. Хвороба більше уражує ранні посіви.

Втрати врожаю при інтенсивному ураженні можуть сягати до 40 %.


Рис. 3. Симптоми сітчастої плямистості на зразках озимого ячменю, 2018 р.

2-ге місце — Борошниста роса

  • 2018 р. — ступінь ураження був незначним порівняно з минулими роками й у переважній більшості зразків складав 1 бал (80 % зразків) та 2 бали (16 %).
  • Орієнтовні загальні втрати врожайності зерна зернових культур у 2018 р. в Україні — 370 тис. т.

Перші симптоми ураження озимих зернових борошнистою росою (Blumeria graminis) фіксували вже у фазі ВВСН 12–13, тобто у фазі 2–3-го листка ще восени. Первинні симптоми проявлялися у вигляді хлоротичних матових плям, які без додаткового лабораторного аналізу можна було сплутати з ознаками нестачі елементів живлення. У більш пізні строки на листках з’являвся білий пухкий павутинний наліт — конідіальне спороношення гриба (рис. 4), яке з часом набувало світло-бурого кольору. Розвитку Blumeria graminis у деяких районах Лісостепу сприяла погода і майже в усіх зразках, що надходили до діагностичних центрів, відмічалося ураження цим патогеном. Проте порівняно з минулими роками ступінь поширення і ураження зернових борошнистою росою був суттєво меншим.

Рівень інфікування був незначним порівняно з минулими роками й здебільшого складав 1 бал (80 % зразків) та 2 бали (16 %). 

 

% ураження поверхні листка
Бал, ураження 0—4

01234
4 % зразків80 % зразків16 % зразків0 % 0 % 

Рис. 4. Середні дані ураження борошнистою росою пшениці, вибірка 900 зразків — усі регіони України, 2018 р.

Первинне зараження рослин відбулося від злакових бур’янів та культурних рослин за допомогою конідіального спороношення. Також гриб утворює сумчасту стадію — клейстотеції з сумками та аскоспорами, останні є додатковим джерелом інфекції.

При моніторингу полів в осінній період було відмічено, що інтенсивність ураження збільшувалася і перепади температур у зимовий період сприяли поширенню патогену. Водночас через доволі короткий цикл розвитку, що складає 3–11 днів, є схильність до швидкого поширення у посіві. Слід зазначити, що борошниста роса має широке вікно температур для розвитку й зараження — від 0 до +19 С (В. Ф. Пересипкін, 1989). Тобто, при настанні позитивних температур під час зимівлі гриб продовжить завдавати шкоди рослинам.

Шкодочинність борошнистої роси насамперед проявляється у зменшенні асимілятивної поверхні листків та руйнуванні хлорофілу, тобто відбувається прямий вплив на ефективність фотосинтезу в рослині. Внаслідок патогенного впливу на рослину зменшується кущистість та кількість продуктивних пагонів. При інтенсивному ураженні посівів восени уповільнюється розвиток кореневої системи, відповідно, рослини погано перезимовують. В окремі роки випадіння рослин у посіві пшениці через шкодочинність гриба складає 15–30 %. Зимовий моніторинг і вчасний фунгіцидний захист рано навесні сприятимуть локалізації інфекції.

   

Рис. 5. Симптоми борошнистої роси на зразках рослин, 2018 р.

№ 1 — Септоріоз листя пшениці по праву посідає перше місце за шкодочинністю та поширенням на полях України!

  • 2018 р. —  ступінь ураження був незначним порівняно з минулими роками й у переважній більшості зразків складав 1 бал (80 % зразків) та 2 бали (16 %).
  • За нашими розрахунками, з усієї площі пшениці (6,4 млн га) у 2018 р. септоріоз забрав близько 400 тис. т зерна.

Прояви розвитку септоріозу на рослинах озимої пшениці спостерігалися протягом усієї вегетації 2018 р.  Перші симптоми ураження відмічали у фазі ВВСН 12–13. Типовими ознаки хвороби  була поява спершу світлих, жовтих, світло-коричневих, інколи слабовиражених плям із темною облямівкою або без неї. У центрі плями або по всій її поверхні з’являлися чорні дрібні пікніди. Як правило, уражене листя всихає (рис. 6). 

   
Рис.  6. Ураження рослин озимої пшениці збудниками септоріозу.

Типові ознаки септоріозу листя можуть змінюватися залежно від стійкості сорту, погодних і агротехнічних умов.

Збудники хвороби — гриби роду Septoria, серед яких переважають S. tritici Rob. et Desm. (сумчаста стадія — Micosphacrella graminicola (Fuckel) Schroeter), що паразитує переважно на листках; Stagonospora nodorum Berk. (Leptosphaeria nodorum Muller), яка уражує всі надземні органи, зокрема й насіння. Септоріоз найшвидше розвивається від моменту поновлення вегетації озимої пшениці до фази появи прапорцевого листка. 

Масовому розвитку хвороби сприяє температура 12–25 °С і наявність краплинної вологи або відносна вологість повітря 90–100 % — за таких умов пікноспори можуть прорости протягом кількох годин після виходу з пікнід (рис. 7), однак мінімальним порогом розвитку хвороби є температура 5 °С. Інфекція зберігається на рослинних рештках і сходах падалиці у вигляді пікнід і міцелію. Крім пшениці, збудники септоріозу уражують інші зернові колосові культури і дикі злаки, що теж можуть бути джерелом інфекції.

    
Рис. 7. Кожна пікніда містить до 20 тис. пікноспор, кожна з яких готова миттєво прорости на нових здорових листках.

% ураження поверхні листка
Бал, ураження 0—4


 

01234
20% зразків40 % зразків20 % зразків20 % зразків0 % 

Рис. 8.Середні дані ураження септоріозом пшениці, вибірка 900 зразків — усі регіони України, 2018 р.

Шкодочинність хвороби полягає в тому, що в ураженій рослині відбуваються суттєві зміни фізіолого-біохімічних процесів. Під впливом хвороби у рослин погіршуються основні показники структури врожаю. Недобір урожаю може сягати до 30 % і більше. За нашими розрахунками, з усієї площі пшениці (6,4 млн га) у 2018-му септоріоз забрав близько 400 тис. т зерна: біля 20 % не обробляли фунгіцидами й у деяких випадках їх було внесено невчасно.

Загальні втрати всіх зернових культур від хвороб у 2018 р. можна оцінювати у 4,3 %, або 1,4 млн т зерна. Для обрахування цих показників було використано дані «АгроГід» та загальнодоступні джерела, включаючи основні втрати урожаю з 5-ї частини посівів, що не оброблялися фунгіцидами, та з посівів, де захист був необґрунтованим або невчасним. Адже ми всі бачили ці симптоми.

Прогноз на 2019 р. Насправді практична цінність прогнозів майже нульова, тому що будь-які прогнози не мають жодного значення при складанні системи захисту та заявки на фунгіциди, аж допоки не настане весна.

Головні чинники збільшення ризику ураження хворобами:

  • Гарний стан посівів. Саме велика біомаса є гарним середовищем для поширення хвороб. За даними Мінагрополітики, стан озимих восени 2018 р. був такий: 48 % — добрий, 38 % — задовільний, 14 % — слабкі та зріджені посіви. Отже, середовище для грибів-патогенів є. Ризик 3/5 .
  • Тепла зима. На момент написання цієї статті вже пройшла рівно половина зими. В цілому температурний режим у середньому вище норми. Отже, є умови для перезимівлі та навіть розвитку деяких грибів взимку під снігом (снігової плісняви, септоріозу, борошнистої роси). Ризик 4/5 .
  • Сніговий покрив у більшості районів Степу та по всьому Лісостепу і Поліссю також сприяє поширенню хвороб, зокрема снігової плісняви. Ризик 4/5 .
  • Час відновлення весняної вегетації — чим раніше, тим вищий ризик ураження хворобами. Однак, на жаль, людство з усіма своїми сучасними технологіями не може передбачити погоду більш ніж на тиждень. Отже, Ризик 4/5 .

Тому наші рекомендації прості: чекаємо весни і вже тоді плануємо систему захисту саме з огляду на час відновлення весняної вегетації та стан посівів після перезимівлі.