Україна

You are here

Share page with AddThis

Основні шкідники хлібних зернових культур і прогноз їхнього розвитку

Зернові
21.03.2018

Ірина Леженіна, канд. біол. наук, доцент ХНАУ ім. В. В. Докучаєва

Зернові складають основу рослинництва світу, в Україні серед них озима пшениця є стратегічною культурою, також суттєву частку посівних площ займає ярий ячмінь, менші площі відведені під інші зернові (ячмінь озимий, жито, тритикале, яру пшеницю та ін.).

Восени 2017 року в регіонах України склалися різні погодні умови, переважно сприятливі для озимих зернових культур. За даними експертів, стан посівів озимих зернових перед зимою 2017–2018 був найкращий за останні чотири роки. Заселення і живлення шкідників на посівах зернових культур починається вже з осені. В допосівний період та під час появи сходів посіви озимих зернових масово заселяють хлібний турун, цикадки, попелиці, злакові мухи. Також шкодять дротяники, яких мало хто вважає за шкідників на зернових.

Шкідливість дротяників на зернових досі не вважається суттєвою проблемою. На жаль.

Хлібний турун (Zabrus tenebrioides Goeze) масово розмножується і шкодить на озимій пшениці в Степовій зоні. За сприятливих умов перезимівлі та відсутності хімічного захисту у фазу молочно‑воскової стиглості зер‑ на в Степовій зоні можливе осередкове підвищення чисельності та шкідливості хлібного туруна. На півдні країни на ранніх сходах можливе підвищення чисельності хлібних турунів. 

При моніторингу шкідника на початку кущення слід звернути увагу на жовте листя, яке лежить на землі. Це є ознакою наявності личинок турунів, які «жують» лист в основі і він падає. Саме по цих жовтих прапорцях помітне пошкодження по ранніх сходах. Підвищенню чисельності хлібного туруна сприяють перш за все колосові попередники, особливо повторні посіви озимої пшениці. Доведено, що протруювання насіння є одним із потужних чинників, які контролюють чисельність хлібних турунів.

І, нарешті, звернемо увагу на комплекс злакових мух із родин злакові мухи, мінуючі мухи, квітарки. До цього комплексу входять пшенична муха (Phorbia securis), шведські мухи (Oscinella frit, Oscinella pusilla), хлібна опоміза (Opomyza florum), озима муха (Leptohylemyia coarctata), гессенська муха (Mayetiola destructor),зеленоочка хлібна (Chlorops pumilionis).

Гессенська муха. Останніми роками спостерігається незначна чисельність гессенської мухи. Основна причина цього — високі літні температури в поєднанні з низькою вологістю. Збільшення чисельності весняного та літнього поколінь цього шкідника можливе тільки в умовах помірно теплого та дощового літа.

Шведські мухи. Шведські мухи входять до сталого комплексу шкідників, проте чисельність їх суттєво коливається по роках. Останні два роки висока чисельність спостерігається осередково. Серед них ячмінна муха більш стійка до високих температур та посухи. У наступному році очікується помірна чисельність шведських мух. Треба звернути увагу на ярий ячмінь, на цій культурі ячмінна шведська муха є основним шкідником, тому саме від неї ячмінь потребує хімічного захисту.

Імаго шведської мухи

Хлібна опоміза. Не очікується високої чисельності хлібної опомізи в регіонах, де в кінці літа та восени спостерігалась посуха та спека. Ці фактори негативним чином впливають на кормову базу імаго мух — квітучу рослинність та уповільнюють розвиток статевих продуктів. Оскільки мухи відкладають зимуючі яйця у вересні-жовтні, то їх шкідливість у наступному році буде залежати саме від цього періоду. Підвищення чисельності можливе тільки на ранніх посівах з достатньою кількістю вологи, зазвичай це регіони Полісся.

Пшенична муха. Висока чисельність пшеничної мухи обумовлена сприятливими умовами для відкладання яєць і розвитку личинок у вересні — озимина раннього строку сівби, тепла погода та добрі умови перезимівлі, а саме сформований сніговий покрив, стабільна температура, відсутність відлиги. Для прогнозування чисельності пшеничної мухи слід проводити обстеження рослин озимої та ярої пшениці у травні. За результатами цих аналізів можливе прогнозування чисельності шкідника на сходах у вересні. Звертаємо увагу, що для ярої пшениці і тритікале неприпустиме їх розміщення поряд з посівами озимої пшениці. Для захисту посівів від пшеничної мухи необхідно висівати протруєне насіння.

Імаго пшеничної мухи

Озима муха. Характерна для регіонів з достатнім зволоженням – в Поліссі та Лісостепу. Шкідливість в цих регіонах буде визначатися умовами, подібними до умов розвитку хлібної опомізи, тобто за достатньої вологи на ранніх на посівах буде відчутна шкода від озимої мухи.

Зеленоочка хлібна. Найбільш поширена в Центральному Лісостепу. У ярої пшениці та ячменю личинка пошкоджує верхнє міжвузля, проїдаючи у ньому борозенку від колосу до першого вузла. Шкодочиннісь може сягати 20‑40 % для колосоносних стебел ярої пшениці. Може пошкоджувати такі культури: пшеницю, ячмінь, гречку, жито, кукурудзу, овес, рис, сорго.

Зауважимо, що останніми роками спостерігається дуже контрастна та мінлива погода, в якій посухи чергуються зі зливами, сприятливі для сільськогосподарських рослин роки — з несприятливими, тому сьогодні дуже важко дати точний прогноз розвитку шкідників. Проте викреслюються певні тенденції, на які звертаємо увагу. 

Зеленоочка хлібна

Останніми роками до найбільш шкідливих видів шкідників хлібних злаків входять група хлібних клопів і передусім клоп шкідлива черепашка, пшеничний трипс, злакові попелиці, місцями — хлібні жуки, хлібні туруни, хлібні п’явиці, блішки, злакові мухи. Навесні слід звернути увагу на хлібних блішок (Phyllotreta vittula). Вони особливо небезпечні на нерозкущених або слабо розкущених посівах. На початку квітня на півдні та наприкінці другої декади квітня у центральних областях вони перелітають на озимі посіви, де зішкрібають паренхіму, особливо пошкоджують перший листок. Після появи сходів ярих зернових перелітають на ці посіви, суттєвої шкоди можуть завдати ярому ячменеві та ярій пшениці. Очікується осередкове збільшення чисельності хлібної блішки на нерозкущених посівах ячменю на півдні країни. Для зменшення чисельності цих фітофагів ефективним буде просторова ізоляція ярих та озимих зернових злаків.

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps). Основна зона шкідливості цього виду — схід Лісостепової та Степова зони України. Звернемо увагу, що завдяки підвищенню середньорічної температури спостерігається поступове розширення ареалу клопа шкідливої черепашки і у подальшому зона його шкідливості буде розширюватися, на що треба звернути увагу фахівцям із захисту рослин. Крім того, загущення лісосмуг, яке спостерігається вже протягом багатьох років, створює сприятливі умови для його перезимівлі.

Розвиток клопів синхронізований з розвитком озимої пшениці, яка для нього є основною живильною рослиною. Проте навесні він додатково живиться на ярій пшениці, вівсі та ячмені. Для моніторингу клопа шкідливої черепашки бажано обстежувати спочатку ярі зернові, де він краще помітний. У разі виявлення його на ярих культурах наприкінці першої та у другій декаді квітня необхідно обстежити посіви озимих культур.

Його шкідливість у наступному році буде залежати від зимуючого запасу та умов зимівлі дорослих клопів. За відсутності різких коливань зимових температур та відлиг загибель шкідникабуде незначною, що сприятиме підвищенню його чисельності, а значить і шкідливості.

Таким чином, клоп шкідлива черепашка входить до сталого комплексу шкідників і потребує постійного хімічного контролю. Саме регулярний та масштабний захист від шкідника дозволив обмежувати його шкідливість останніми роками. Треба пам’ятати, що головний захист від хлібних клопів здійснюється під час їхнього заселення посівів, масове заселення відбувається у 2–3-й декадах квітня, це фаза виходу в трубку озимої пшениці. Другу обробку посівів слід проводити у період прапорцевого листка, що дозволить також контролювати трипсів та попелиць.

Імаго клопа шкідливої черепашки зимують у лісосмугах, балках, перелогах під шаром підстилки і саме там їх легко знайти та встановити життєздатність.

Пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.) — найбільш шкідливий в Степовій зоні, хоча широко поширений у посівах зернових колосових по всій Україні. Його життєвий цикл тісно пов’язаний з ярою пшеницею, якій він завдає суттєвої шкоди. Шкодить також озимій пшениці. Меншою мірою — озимому житу, ячменю та іншим злакам. Якщо в кінці літа у регіоні спостерігались високі температури, суховії — це призводить до швидкого достигання зерна, а значить період живлення личинок скорочується і значна кількість їх гине. Зазначимо, що останніми роками спостерігається помірна чисельність пшеничного трипса у більшості регіонів країни. Високі літні температури і невелика кількість опадів у період виходу в трубку — наливу зерна сприятливо впливають на розвиток шкідника.

У наступний рік за сприятливих умов (тепла та суха погода у зазначені фази розвитку рослин) можливе зростання чисельності пшеничного трипса, особливо за відсутності просторової ізоляції ярих та озимих злаків.

Трипс пшеничний зимує в стадії личинки в ґрунті на глибині 10 –20 см і саме в рослинних рештках зернових його можна знайти. Виходить рано навесні.

Злакові попелиці поширені по всій Україні, значно шкодять на півдні Лісостепу і в Степу. Найбільш масові три види: звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.), велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.) та черемхово‑злакова попелиця (Rhopalosiphum padi L.).

На початку вегетації попелиці живляться та розмножуються на листках, пізніше крилаті самки‑мігранти перелітають з листя злаків на колосся у фазах цвітіння — наливу зернівок, де можуть утворювати численні колонії. У цей період вони є найбільш шкідливими. Крім безпосередньої шкоди, попелиці є спеціалізованими переносниками небезпечного вірусного захворювання — вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Цей вірус уражує пшеницю, ячмінь, овес, жито, тритікале, кукурудзу та дикі злаки. Чи слід очікувати підвищення чисельності попелиць? У поточному році спостерігалась помірна шкідливість та чисельність злакових попелиць. У наступному не очікується різкого підвищення їх чисельності, проте за посушливої погоди в травні-червні їхня чисельність може відновитися.

Черемхово-злакова попелиця

Велика злакова попелиця

Звичайна злакова попелиця

Останніми роками на півдні склалися сприятливі умови для хлібних п’явиць (червоногрудої Oulema melanopus та синьої Oulema lichenis). Що сприятиме зростанню чисельності цих видів? Це погодні умови — високі температури та посуха, а також відсутність просторової ізоляції від минулорічних посівів ярих зернових.

Хлібні п’явиці

Можливе підвищення чисельності хлібних п’явиць на півдні країни. Хімічний захист від них за строками збігається із захистом від імаго клопа шкідливої черепашки і здійснюється у фазу трубкування. Таким чином, узагальнюючи дані розвитку шкідників, зазначимо, що хімічний захист у фазу трубкування і прапорцевого листка дозволить контролювати чисельність низки фітофагів, а саме клопа шкідливої черепашки, хлібних п’явиць, трипсів.

Окремо слід нагадати про такого специфічного для Степу шкідника, як хлібний пильщик. Імаго хлібного пильщика з’являються під час цвітіння білої акації та живляться на її квітках та квітках інших рослин. Запліднені самиці хлібного пильщика залітають на посіви зернових і відкладають яйця у верхнє міжвузля. Віддають перевагу пшениці озимій. Після виходу з яйця личинка поступово рухається донизу, перегризаючи вузли всередині соломини. Втрати врожаю за рахунок вилягання можуть бути дуже суттєвими.

Імаго хлібного пильщика відкладає яйця у верхнє міжвузля пшениці. Личинки поступово рухаються до основи стебла і роблять круговий надріз соломини під час дозрівання. Зрізане стебло з колосом падає на ґрунт.

У червні, на посівах озимих зернових у фазу наливу зерна з’являються хлібні жуки. З хлібних жуків в Україні найбільш поширені кузька хлібний (Anisoplia austriaca Hrbst.) та кузька посівний, або красун (A. segetum Hrbst.). Хлібні жуки з’являються на посівах озимої пшениці в червні в період наливу зерна, вигризають м’які зернівки та вибивають тверді з колосся.

У наступному році на південному сході очікується осередкове підвищення чисельності хлібних жуків. 

ЗВАЖАЮЧИ НА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ НА ЗЕРНОВИХ ЗЛАКАХ, ДЛЯ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ У 2018 РОЦІ РЕКОМЕНДУЄМО:

• протруювання насіння для контролю чисельності шведських мух, пшеничної мухи та хлібного туруна;

• хімічний захист у фазу виходу в трубку для контролю клопа шкідливої черепашки, попелиць, трипсів та хлібних блішок;

• хімічний захист у фазу прапорцевого листка для контролю попелиць, трипсів, клопа шкідливої черепашки.

• за необхідності, крайові обробки інсектицидами проти імаго хлібного пильщика у фазі початку‑середини цвітіння пшениці (орієнтовно під час цвітіння білої акації).

• за необхідності крайові обробки інсектицидами у фазі наливу зерна проти хлібних жуків.