Україна

You are here

Share page with AddThis

Максим ® Стар — ефективний фунгіцид у захисті пшениці ярої від хвороб

Зернові
26.03.2020

Володимир ТУРЕНКО,
доктор с.-г. наук,
Вікторія ГОРЯНІНОВА,
канд. с.-г. наук
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва


Поява нових високоврожайних сортів пшениці ярої з високою хлібопекарською якістю, що здатні забезпечити в умовах виробництва 4,0–6,0 т/га зерна, сприяла підвищенню уваги товаровиробників до цієї культури та збільшенню посівних площ під нею.

У 2018 р. площа посівів пшениці ярої в Україні становила 175 тис. га, зокрема в Харківській області близько 7 тис. га. Зерно пшениці — один із найважливіших продуктів харчування населення та додаткова стаття прибутку від експорту. Одним із факторів, які суттєво знижують урожайність пшениці, є хвороби. Її уражують близько 60 збудників захворювань, що призводить до зниження врожайності до 15 %.

Захист пшениці від хвороб є істотним резервом збільшення валового збору зерна та підвищення його якості.

Аналіз шкідливості хвороб зернових культур свідчить, що останніми роками відбулися зміни у структурі видового складу патогенів. Цьому сприяє погіршення фітосанітарної ситуації в посівах, що зумовлено низкою чинників: скороченням ротації зернових культур, сівбою по зернових попередниках, використанням неякісного посівного матеріалу, порушенням рівноваги в агроценозах. Тривале використання фунгіцидів, що мають високу технічну ефективність залежно від певних видів збудників, відіграє селективну роль по відношенню до інших мікроорганізмів, які мають меншу чутливість і згодом можуть зайняти екологічну нішу. Крім того, постійно відбуваються еволюційні процеси в популяціях збудників хвороб, що збільшують їх генетичну різноманітність.

Серйозною проблемою у виробництві зерна є шкідливість від збудників хвороб, які заселяють насіння та рослинні рештки в полі. Для підвищення життєздатності та схожості насіння проводять його знезараження.

В інтегрованому захисті рослин від хвороб найбільш поширеним і ефективним є хімічний метод захисту. Інтенсифікація рослинницької продукції вимагає більш інтенсивного застосування як пестицидів, так і інших методів захисту рослин в інтегрованому поєднанні.

На сьогодні ринок України пропонує велику кількість фунгіцидних протруйників насіння для зернових культур. Більшість із них мають системну й контактно-системну дію та тільки незначна кількість — контактну.

Залежно від класу хімічних сполук, які входять до складу препаратів, вони мають різний механізм дії на збудників хвороб.

Варто зважати на спектр фунгіцидної активності, тип метаболізму, швидкість розкладу в рослинах та ґрунті, а також ризик виникнення резистентності у грибів. Знання хімічної структури фунгіцидних протруйників насіння необхідне для побудови антирезистентної стратегії застосування нових хімічних груп діючих речовин фунгіцидів на зернових культурах та принципів диференційованого їх застосування.

   

Впродовж 2012–2019 рр. нами доведено, що одним з ефективних способів хімічного захисту рослин від хвороб є обробка насіння фунгіцидними протруйниками, що дає змогу знешкодити збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал, захищає насіння і проростки від пліснявіння в ґрунті, знижує ураження сходів кореневими гнилями, послаблює негативний вплив пошкоджень і травмування посівного матеріалу, стимулює ріст та розвиток рослин завдяки дії препаратів на деякі фізіологічні процеси при проростанні насіння.

Максим Стар 025 FS, т. к. с. — контактно-системний фунгіцид захисної дії. Наявність двох діючих речовин (18,75 г/л флудиоксонілу + 6,25 г/л ципроконазолу) дає можливість поєднати в препараті найкращу ефективність. Призначений для знищення збудників хвороб на поверхні та всередині насіння, запобігає ураженню сходів культур, на яких застосовується. Препарат має широкий спектр фунгіцидної дії, інгібує розвиток збудників фузаріозно-гельмінтоспоріозної кореневої гнилі, септоріозу, борошнистої роси.

Вивчаючи вплив протруйників на посівні якості та біологічні показники насіння і проростків пшениці ярої у лабораторних умовах, нами встановлено, що, крім захисної дії протруйників проти насіннєвої інфекції, вони спроможні підвищувати лабораторну схожість і стимулювати ріст проростків, про що свідчать результати лабораторних та польових досліджень. Рослини утворювали добре розвинену кореневу систему, кількість первинних корінців перевищувала даний показник у контрольних варіантах. Процес появи сходів на полях тривав декілька днів, тому забезпечення дружних сходів є одним із головних завдань при сівбі.

ТАБЛИЦЯ 1. ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКА МАКСИМ ® СТАР НА ЕНЕРГІЮ ПРОРОСТАННЯ ТА ПОЛЬОВУ СХОЖІСТЬ НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ (ННВЦ «ДОСЛІДНЕ ПОЛЕ» ХНАУ ІМ. В. В. ДОКУЧАЄВА 2012–2019 РР.)

Аналізуючи дані, наведені в табл. 1, встановлено, що протруйники покращують схожість, забезпечують рівномірний ріст проростків. Слід зазначити, що більшість препаратів, якими обробляють насіння, мають ретардантний ефект і уповільнюють появу сходів. З’являються вони на 1–2 дні пізніше, але через 20–30 днів після повних сходів рослини на контролі та у варіантах вирівнюються за висотою.

ТАБЛИЦЯ 2. ВПЛИВ ПРОТРУЙНИКА МАКСИМ ® СТАР НА РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ХВОРОБ ЛИСТЯ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ (ННВЦ «ДОСЛІДНЕ ПОЛЕ» ХНАУ ІМ. В. В. ДОКУЧАЄВА, 2012–2019 РР.)

Як видно з табл. 2, нами встановлено суттєвий вплив протруйника Максим ® Стар на обмеження розвитку основних хвороб листя пшениці ярої.

Одержані результати досліджень з вивчення ефективності протруйника Максим ® Стар на сорті Спадщина в захисті від борошнистої роси (93,3 %) та септоріозу (82,1 %) свідчать про позитивну дію препарату на обмеження розвитку хвороб листя пшениці ярої (рис. 1). Що стосується інших сортів пшениці, то ефективність цього препарату також знаходилася на досить високому рівні (58,5–90,7 %).


Рис. 1. Технічна ефективність застосування протруйника Максим ® Стар
у захисті пшениці ярої сорту Спадщина в ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ
ім. В. В. Докучаєва (2012–2019 рр.)

Результатами проведених нами досліджень встановлено, що використання протруйника Максим ® Стар у захисті від хвороб позитивно впливало на проростання насіння, а також на подальший розвиток пшениці ярої, що забезпечило одну з умов антирезистентної стратегії його застосування та зменшило пестицидне навантаження на довкілля.