Україна

You are here

Share page with AddThis

«Круглий стіл» із науковцями й практиками: взаємовигідне партнерство

Зернові
05.08.2020

РЕЗОЛЮЦІЯ

Зимова посуха 2019/2020 років і такі самі попередні теплі зими в Україні як наслідки останніх змін клімату активно впливають на стан посівів культурних рослин в Україні й у світі. За даними NASA, 2016 року температура поверхні Землі була найгарячішою з 1880 року, відколи почали вести спостереження. Глобально середня температура 2016 року на 0,99 °С перевищувала такий показник середини ХХ століття. А з кінця ХІХ століття середня температура поверхні планети піднялася десь на 1,1 °С.

Ці зміни ми спостерігаємо по всій території України й особливо відчуваємо їхній вплив на агровиробництво. Серед чинників, які впливають на процеси і взаємовідносини в агробіоценозах, слід назвати зміни температурного режиму, посухи, різкі коливання режимів опадів у кількісному й часовому еквівалентах. По-перше, озимі культури вегетують до кінця грудня — початку січня. По-друге, відсутність сильних морозів узимку сприяє розвитку шкідливих організмів. По-третє, зменшення снігового покриву або його відсутність негативно впливають на вологозабезпечення.

Відомі фахівці, представники науки і практики, обговорили проблеми забезпечення стабільної врожайності озимих культур в умовах зміни клімату в України.

Підсумок дискусії:

  1. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, 2019 року всього було посіяно 5,9 млн га озимих зернових культур. Погодно-кліматичні умови осінньої вегетації майже по всій території України складалися несприятливо для розвитку зернових, через що було отримано ослаблені сходи озимини. Аномально посушливий і теплий зимовий період негативно вплинув на розвиток культур. Протягом зими температура повітря не опускалася нижче за +5 °С. Весняний період, навпаки, видався несподівано прохолодним, із частими нічними заморозками, що теж негативно вплинуло на озимі зернові культури. З другої декади травня почався період різкого наростання температур і водночас інтенсивного зволоження. У червні далі утримувалася дуже тепла погода з частими опадами різної інтенсивності, грозами і шквалами, подекуди з градом. Середньодобова температура на 2...8 °С перевищувала декадну норму і становила від +18,1 °С на Заході до +24,5 °С на Півдні. Максимальна температура повітря в найтепліші дні на Заході підвищувалася до +24,8 °С, на Сході — до +37 °С, мінімальна в найхолодніші ночі знижувалася до +12...18 °С. Поверхня ґрунту вдень прогрівалася до +51...63 °С, уночі охолоджувалася до +11...17 °С. Майже в усіх областях країни спостерігалися опади різної інтенсивності у вигляді дощів, часто злив з випаданням граду. За даними Українського гідрометеорологічного центру, в більшості західних (крім Рівненської), в Одеській і Херсонській областях кількість опадів за другу декаду червня становила від 125 до 222 % від норми (норма — 35–65 мм). У Житомирській, Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській і Запорізькій областях середня кількість опадів по області наближалася до норми (19–29 мм). У східних, Рівненській і Чернігівській областях вона становила 52–80 % від норми (10–20 мм), у Сумській і Полтавській областях — лише 30–46 % (8–11 мм). Найбільша за декаду кількість опадів випала в Одеській області — 122 мм (581 % від декадної норми). Добовий максимум опадів в окремих районах південних, Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Київської, Чернігівської, Дніпропетровської, Черкаської областей сягав 26–65 мм (1–3 декадні норми). У Дніпропетровській області (метеостанція Нікополь) за добу випало 88 мм опадів (майже дві місячні норми).
  2. Опади в червні суттєво поповнили запаси вологи в ґрунті, що позитивно вплинуло на ріст і розвиток пізніх культур. Натомість для ранніх зернових опади спричинили затримку зі збиральними роботами, погіршили фітосанітарний стан посівів і якість зерна, призвели до утворення підгонів, посиленої забур’яненості, а на добре розвинених посівах призвели до вилягання рослин.
  3. Обстеження посівів у середині червня показало, що на більшій частині території країни, залежно від попередників, сорту і рівня мінерального живлення, рослини озимих зернових культур (пшениця, жито, ячмінь) перебувають у фазі кінець молочної стиглості, у південних, на окремих площах східних і центральних областей — на початку воскової стиглості зерна, подекуди у фазі повної стиглості зерна. Очікуваний термін настання повної стиглості зерна на більшості площ по країні — 2–5 липня.
  4. Стан більшості посівів озимих зернових культур у середині — кінці червня можна оцінити як добрий і задовільний.
  5. А от фітосанітарний стан зернових культур і насіннєвого матеріалу цього року викликає суттєве занепокоєння. Спектр хвороб, від яких треба захистити озимі зернові культури, у цьому вегетаційному сезоні набагато ширший, ніж останні три роки. Варто взяти до уваги «старі знайомі патогени», контроль яких має бути основою захисту насіння. Це сажкові хвороби, кореневі гнилі (фузаріозні, гельмінтоспоріозні, пітіозні, ризоктоніозні), фузаріоз колосу, септоріоз, а також хвороби, які почали активно розвиватися на території України в останні п’ять років, — тифульоз, гельмінтоспоріози, гібеліноз, піренофороз. Цього року суттєвого розвитку набрало ураження вірусними і бактеріальними хворобами.
  6. Отже, сучасні умови посіву й осінньої вегетації озимих зернових культур вимагають максимальної точності у використанні як хімічних, так і агротехнічних прийомів. Треба створити всі умови, щоб рослина максимально реалізувала свій генетичний потенціал.
  7. Ключ до високих урожаїв і рентабельного зерновиробництва — вибір сорту, доцільний вибір найкращих для регіону зареєстрованих сортів/гібридів зернових культур. Щоб зменшити ризики впливу важкопрогнозованих погодних умов, бажано висівати найкращі за результатами виробничих випробувань у регіоні сорти з різними біологічними характеристиками. Високопластичні сорти пшениці Подолянка, Богдана та ін. мають високі рівні толерантності до несприятливих ґрунтово-кліматичних умов, до скорочення в сучасному рослинництві витрат на системи живлення й захисту, до того ж вони одні з важливих «страхових» чинників посівів озимини. Останніми роками ці сорти озимої пшениці впевнено займають найбільші посівні площі в Україні.
  8. Відзначимо перспективність гібридів зернових колосових культур у плані отримання високих урожаїв.
  9. Забезпечення відповідних потребам сорту/гібрида фонів живлення. При цьому важлива від самого початку і протягом вегетації доступність для рослин азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, кальцію, мікроелементів.
  10. Велике значення в системах захисту приділяється протруйникам. Сучасний протруйник повинен захистити рослину не тільки від хвороб і шкідників, які становлять загрозу на момент осінньої вегетації, а й забезпечити надійний захист від патогенів, які розвиваються в пізніші терміни. Зниження норм протруйників так само неприпустимо в разі посіву в сухий ґрунт із дальшим очікуванням опадів.
  11. З огляду на чималий відсоток пізніх посівів та обмеженість періоду для повноцінного кущіння озимини восени важливо відзначити додаткові фізіологічні ефекти сучасних протруйників, пов’язані з активацією розвитку кореневої системи й підвищенням ефективності використання елементів живлення. Це ще й чинник для формування високопродуктивних посівів в умовах дефіциту вологи і при знижених рівнях внесення елементів живлення. Важлива також відсутність у протруйника ретардантної активності, тобто уповільнення схожості насіння.
  12. Велике значення для отримання високих врожаїв має і науково обґрунтоване використання фунгіцидів. Не слід нехтувати можливими ризиками виникнення резистентності. Особливу увагу варто звернути на коректне використання фунгіцидів із хімічної групи карбоксамідів — інгібіторів сукцинатдегідрогенази ІІ покоління. Якщо протягом сезону багато разів використовувати препарати цієї хімічної групи, у збудників хвороб може швидко сформуватися до них резистентність. Тому не можна використовувати ці продукти в знижених дозах і більше ніж один раз за сезон. Крім того, треба формувати складові композиції для фунгіцидного захисту відповідно виявлених проблем конкретного агрофітоценозу.
  13. Подовжений період осінньої вегетації вимагає ефективно контролювати хвороби протягом довшого періоду, а цього неможливо досягти у разі знижених норм внесення. Крім того, введення в композиції протруйників інгібіторів сукцинатдегідрогенази ІІ покоління подовжує період активного захисту насіння проти збудників хвороб.
  14. Щоб забезпечити ефективний захист сходів від ураження хворобами і шкідниками, особливу увагу треба приділити якісному протруєнню насіння озимини. Насіння слід протруювати лише високоякісними оригінальними препаратами. На ринку України суттєво зріс імпорт пестицидів, а водночас частка фальсифікатів, які завдають великих збитків у рослинництві. Перевагу краще віддавати протруйникам із широким спектром дії, у яких висока фунгіцидна ефективність проти твердої і летючої сажок, фузаріозної і гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, снігової плісняви, тифульозу й прикореневих гнилей, поширених в агроценозах, та до інших хвороб. У разі загрози пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками (дротяник, хлібна жужелиця й ін.), злаковими мухами, попелицею, цикадками тощо для передпосівної обробки насіння варто обрати інсектицидно-фунгіцидні протруйники.

Отже, готуючи до посіву пшеницю озиму й інші зернові колосові культури, ми враховуємо сучасні досягнення селекціонерів і генетиків та виробничий досвід у зерновиробництві попередніх років; передбачаємо можливі зміни погодних умов протягом вегетації; зважаємо на суттєве погіршення фітосанітарної ситуації в агрофітоценозах за останні роки.

РезюмеНалежний захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб від посіву до жнив, використання фізіологічних ефектів сучасних агрохімікатів, наприклад у сприянні формуванню потужної кореневої системи, — важливі чинники підвищення резистентності посівів до несприятливих умов вирощування та досягнення високих рівнів урожайності озимини й рентабельності зерновиробництва.