Ефективність використання фунгіцидів

В. П. Туренко, доктор с.-г. наук, проф., завідувач кафедри фітопатології ХНАУ ім. В. В. Докучаєва

В ІНТЕГРОВАНОМУ ЗАХИСТІ РОСЛИН ВІД ХВОРОБ НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИМ І ЕФЕКТИВНИМ Є ХІМІЧНИЙ МЕТОД. ХВОРОБИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР СПРИЧИНЯЮТЬ ЗНАЧНІ ВТРАТИ ВРОЖАЮ. У СВІТОВОМУ МАСШТАБІ ВОНИ СТАНОВЛЯТЬ ПОНАД 30 МЛРД ДОЛ. СЕРЕДНЬОРІЧНИЙ НЕДОБІР СВІТОВОГО ВРОЖАЮ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР СКЛАДАЄ БЛИЗЬКО 26 МЛН Т (І. Л. МАРКОВ, 2017 Р.). ХІМІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН, НЕЗВАЖАЮЧИ НА НЕДОЛІКИ, ЩЕ ТРИВАЛИЙ ЧАС ВІДІГРАВАТИМЕ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ЗБЕРЕЖЕННІ ВРОЖАЮ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР.

Доцільність застосування фунгіцидів залежить від фітосанітарного стану посівів, ступеня стійкості сортів до хвороб, біологічних особливостей їх збудників. Своєчасне і ефективне проведення захисних заходів  від хвороб є значним резервом збереження врожайності сільськогосподарських культур та підвищення  якості рослинницької продукції. Інтенсифікація виробництва сільськогосподарської продукції потребує розроблення  антирезистентної системи використання новітніх фунгіцидів і проведення всебічної оцінки  ефективності діючих речовин нових хімічних груп та схем диференційованого їх застосування.

Серйозною проблемою у виробництві зерна є шкідливість від збудників хвороб, що заселяють насіння і рослинні рештки в полі. Для підвищення життєздатності та схожості насіння проводять його знезараження.

На сьогодні ринок України пропонує для захисту зернових культур велику кількість фунгіцидів, більшість із яких мають системну і контактно-системну дії, і тільки незначна їх кількість — контактну. В залежності від класу хімічних сполук, які входять до складу препаратів, вони мають різні механізм дії на збудників хвороб, спектр фунгіцидної активності, тип метаболізму, швидкість розкладу в рослинах та ґрунті, а також ризик виникнення резистентності у грибів. Знання хімічної структури фунгіцидних засобів захисту необхідно для побудови антирезистентної стратегії використання нових хімічних груп діючих речовин фунгіцидів на зернових культурах та принципів диференційованого  їх застосування.

Триазоли — один із найбільших класів сполук системної дії. Використовуються фунгіциди на основі диніконазолу, дифеноконазолу, тебуконазолу, триадеменолу, тритіконазолу, ципроконазолу, флутріофолу. Механізм дії триазолів полягає в інгібуванні біосинтезу ергостерину в мембранах клітин грибів. Ця реакція в бінарній системі рослина-живитель-патоген досить специфічна, тому що рослини не містять ергостерину. Завдяки високій специфічності й ефективності речовин-інгібіторів триазоли стали найбільш поширеними серед фунгіцидів останнього покоління. Вони проявляють захисну, лікувальну і викорінюючу дії, мають широкий спектр активної дії на гриби класів аскоміцети, базидіоміцети, в тому числі на збудників септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, ринхоспоріозу, фузаріозу.

Під час вибору препарату необхідно враховувати і погодно-кліматичні умови. Так, препарати, похідні триазолів на основі диніконазолу-М, тебуконазолу, тритіконазолу, при недостатній вологості повітря та високій температурі здатні спричиняти фітотоксичність на зернових культурах. За таких умов слід використовувати препарати на основі пропіконазолу й ципроконазолу.

Наприкінці 90-х років минулого століття на ринку хімічних препаратів з’явилася нова група фунгіцидів — стробілурини: Абакус, м. к. е. (піраклостробін 62,5 г/л + споксиконазол 62 г/л; Абакус Плюс, к. с. (пропіконазол 125 г/л + флуксапіроксад 30 г/л + піраклостробін 200 г/л); Амістар Екстра 28 % SC, к. с. (азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л); Амістар Тріо 255 ЕС, к. е. (азоксистробін 100 г/л + пропіконазол 125 г/л + ципроконазол 30 г/л).

До групи стробілуринів входять синтетичні речовини, схожі за своєю будовою з дійсними фунгіцидними токсинами стробілуринами А і В, виділеними з культури мікроорганізмів Strobilurus tenacellus. За останні 25 років група отримала інтенсивний розвиток завдяки широкому спектрові дії препаратів, їх високій біологічній активності та безпечності для теплокровних і навколишнього середовища. Препарати відносяться до похідних В метоксиакрилової кислоти. Ці хімічні речовини можна віднести до біофунгіцидів, тому що вони мають природне походження. Фунгіциди-стробілурини вирізняються широким спектром дії в захисті зернових культур від хвороб. Вони стійкі проти змивання дощем завдяки ліпофільним частинкам, які затримують препарат на поверхні листка і гарантують триваліший період захисної дії. Ефективність дії в захисті від хвороб досягає 80 %. Стробілурини є контактними фунгіцидами з системним ефектом і лікувальною дією. Фунгіцидна дія стробілуринів обумовлена здатністю хімічних речовин тамувати мітохондріальне дихання клітин патогенів. За даними С. В. Ретьмана й І. Л. Маркова, 2010 р, ці препарати найбільш ефективні на ранніх фазах розвитку патогенів, пригнічують проростання конідій, початковий ріст міцелію і запобігають спороутворенню.

При нормі витрати 100–300 г д. р./га дані препарати не дають можливості для розвитку патогенів із класів базидіоміцети (іржасті хвороби), аскоміцети (борошнисторосяні), дейтероміцети (септоріози) з захисною дією до шести тижнів. Стробілурини пригнічують розвиток популяцій грибів, стійких до бензамідазолів, феніламідів та інгібіторів синтезу стеринів. Препарати добре взаємодіють із восковим нальотом листя, в подальшому вони розподіляються по поверхні рослин завдяки утворенню газової фази і постійному потоку діючої речовини. Крім того, вони проникають у тканини рослин і проявляють трансламінарну активність, що підвищує їх ефективність.

Слід також зазначити, що різні діючі речовини з класу стробілуринів неоднаково діють на патогени. Так, наприклад, азоксистробін буде експертом у захисті від грибів роду Fusarium, тоді як піраклостробін має найкращу ефективність проти пікнідіальних грибів.

Проте використання стробілуринової групи покладає певну відповідальність на агрономів і захисників, тому що потребує чіткої стратегії. По-перше, слід розуміти, що стробілурини значно схильніші до появи резистентних рас фітопатогенів. По-друге, потрібно пам’ятати, що застосовувати вказану групу можна тільки за умови достатнього зволоження ґрунту і відносної вологості повітря в травостої рослин не нижче за 70 %, інакше використання стробілуринів призведе до швидкого закінчення вегетації будь-якої культури.

Карбоксаміди, або SDHI — інгібітори сукцинатдегідрогенази ІІ покоління. Завдяки яскраво вираженим ліпофільним та гідрофільним властивостям препарати легко поглинаються кореневою системою рослин, проникають через клітинні оболонки, розчиняються в клітинному сокові й переміщуються по флоемі, забезпечуючи ефективний захист вже сформованих органів рослин, а також нових приростів. Саме завдяки відмінним системним властивостям дані препарати ефективно контролюють сітчасту і смугасту плямистості, борошнисту росу, ринхоспоріоз та інші. Однією з переваг даних фунгіцидів є те, що водночас із контролем плямистості листя вони забезпечують ефективний захист від кореневих гнилей і снігової плісняви, які призводять до значного зрідження посівів та недобору врожаю.

ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНЕ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ХВОРОБИ, КОЛИ НЕ ПЕРЕВИЩЕНИЙ РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОГО ПОРОГА ШКОДОЧИННОСТІ. 

В осінній період рослини впродовж 30–40 діб захищені від ураження збудниками хвороб препаратами, якими було протруєне насіння. Однак використання даної хімічної групи передбачає ще вищий рівень відповідальності агрономів і власників господарств, адже необхідно чітко розуміти, що у препаратів цієї хімічної групи значно більший ризик виникнення резистентності, ніж у двох перших груп. Саме тому ми не рекомендуємо застосовувати знижені норми цих препаратів, а також використовувати дану хімічну групу на одному полі двічі за один сезон.

Упродовж вегетації з урахуванням прогнозу розвитку хвороб та фітосанітарного стану агроценозів фунгіциди названих хімічних груп слід застосовувати, використовуючи диференційовані схеми. Варто пам’ятати, що ми маємо не тільки побудувати систему захисту рослин, яка буде ефективною протягом одного вегетаційного періоду і дозволить отримати високий урожай у цьому році, а й повинні забезпечити відповідальний підхід до захисту зернових культур від хвороб упродовж багатьох років. Це дасть змогу отримувати стабільний дохід не тільки нам, але й нашим дітям.