Україна

You are here

Share page with AddThis

У зоні захисту Вайбранс

Захист насіння
18.01.2019

 

НАТАЛІЯ СТЕПАНЧУК


Україна стала наступною за Аргентиною, Чилі, Мексикою, Сша, Канадою, Китаєм, Австралією, Францією, Німеччиною та Великою Британією сільськогосподарською країною, де компанія "Сингента" впроваджує новітню технологію захисту насіння за допомогою речовин класу SDHI.

Йдеться про протруйники Вайбранс Інтеграл та Вайбранс 500 на основі нової синтезованої молекули седаксан, які надійно контролюватимуть збудників як уже розповсюджених хвороб, так і тих, що активно набирають обертів внаслідок кліматичних змін. Про початок нової ери в захисті рослин науковці компанії «Сингента» і провідних вітчизняних та зарубіжних інститутів розповіли на проведеній нещодавно в Києві конференції.

Зазначимо, що протруйник Вайбранс Інтеграл, який в Україні зареєстровано на пшениці та ячмені, вже відомий багатьом агрономам, адже «Сингента» доволі активно проводить просвітницьку роботу щодо цього препарату. Відомі такі переваги його застосування на пшениці й ячмені: тривалий посилений захист проти фузаріозної, ризоктоніозної кореневих і прикореневих гнилей, тифульозу й снігової плісняви; можливість застосування після будь‑якого попередника; наявність Формули М у складі протруйника, що забезпечує краще утримання препарату на насінні та ідеальну якість протруювання. Деякі господарства вже придбали і використали продукт, а деякі заклали демоділянки для його випробування. У компанії вирішили спочатку протестувати новий препарат як у лабораторних, так і в польових умовах саме України і тільки після цього, спираючись на результати досліджень, аргументовано рекомендувати його для застосування вітчизняним виробникам.

Приходу нової технології захисту насіння в Україну передували роки ретельного дослідження нової діючої речовини седаксан проти різноманітних патогенів у різних країнах. Наприклад, у Великій Британії науковці Ноттінгемського університету вивчали її вплив на збудників Fusarium, Microdochium, Rhizoctonia. Так, на 200 обстежених угіддях дослідники виявили ураження посівів озимої пшениці коричневою кореневою гниллю та пліснявою колосу. Збудниками цих хвороб є патогени Fusarium та Microdochium. У результаті відмирання коріння відбувається полягання посівів, схоже на ураження стебла ризоктонією. Крім того, спори цих патогенів проникають у колос і спричиняють його пліснявіння. Зерна стають отруйними, бо цей гриб продукує токсини. У результаті втрати врожаю становлять 20–70 %.

Інший патоген, Rhizoctonia, призводить до полягання рослин. У разі посухи на ґрунтах, інфікованих цим грибом, відбувається пліснявіння колосу, адже рослині бракує мінералів, щоб він міг нормально розвиватися. Доведено, що втрати врожайності від інфікування ґрунтів цим грибом можуть становити 26–50 %.

«Ми висунули гіпотезу, що молекули седаксану та флудиоксонілу допомагають знищити кореневу гниль й отримати добрі сходи і, як результат, хороший урожай, — зазначила доцент кафедри патології рослин факультету біологічних наук Ноттінгемського університету Руміана Рей. — Тож інфікували цими патогенами ґрунт і досліджували втрати врожаю, а також ефективність обробки насіння пшениці препаратами седаксан і флудиоксоніл, зокрема, вплив цих речовин від фази проростання пшениці до зрілої культури».

Водночас науковці розробили унікальний прилад CE Phoenix Nanotom — це щось на кшталт комп’ютерного томографа, який бачить рослину наскрізь. У результаті з’ясували, що Rhizoctonia на 50 % зменшує довжину кореневої системи, натомість седаксан + флудиоксоніл повністю знешкоджують патоген. Флудиоксоніл активно діє проти Fusarium і Microdochium. Після обробки насіння седаксаном на 23 % збільшувалися сходи на ділянках, уражених ризоктонією, ріст і виживання рослин — на 20 %, знижувалися захворювання стебла до 50 %.

СТРЕСПРОТЕКТОРНИЙ ЕФЕКТ

Вважається, що близько 50 % урожаю культурних рослин втрачається під впливом абіотичних стресорів (екстремальних температур, посухи, засолення, важких металів, ультрафіолетового опромінення тощо). Ще 10–30 % урожаю аграрій може недобрати внаслідок хвороб. Окрім розроблених методів клітинної селекції, застосовують агротехнічні заходи, що дозволяють індукувати комплексну стійкість рослин. Серед них використання регуляторів росту й препаратів захисту рослин, що впливають не тільки на паразитарні організми, а й на саму рослину. До таких речовин відноситься й седаксан.

Нову речовину седаксан, що захищає насіння від патогенів і може створювати стреспротекторний ефект, протестували у лабораторії фізіології та біохімії стресу рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Доцент ХНАУ Юрій Карпець представив результати свого дослідження впливу обробки насіння седаксаном на стійкість рослин проти стресорів різної природи.

Дію седаксану в університеті перевіряли на етіольованих проростках сортів пшениці Елегія, Досконала, Національна (лісостеповий екотип) й Антонівка, Бунчук, Херсонська 99 (степовий екотип). У серіях експериментів з вивчення впливу штучної посухи в лабораторній ґрунтовій культурі використовували сорти степового екотипу Бунчук, лісостепового Досконала і поліського Новокиївська. Осмотичний стрес створювали внесенням у чашки Петрі до насіння, що пророщувалося, непроникаючого осмотика ПЕГ6000 у концентрації 12 %. Потенційно летальний тепловий стрес створювали, прогріваючи чотириденні проростки у водному ультратермостаті за температури +46 °С протягом 10 хв. Теплотривкість проростків визначали за їх виживанням через 3 доби після прогріву. Штучну посуху в лабораторній ґрунтовій культурі створювали протягом 6 діб, починаючи з 7‑го дня вирощування, зменшуючи норми поливу з посту‑ повим зниженням вологості ґрунту до 25–30 % ПВ.

«У результаті проведених досліджень з’ясували, що передпосівна обробка насіння пшениці седаксаном із різними концентраціями значно зменшувала інгібіторну дію осмотичного стресу на ріст проростків, — розповів Юрій Карпець — За обробки коренів проростків седаксаном у них знижувалася активність сукцинатдегідрогенази (СДГ), зменшувався вміст пероксиду водню й підвищувалася активність пероксидази. Седаксан чинив значний позитивний ефект на стійкість рослин до абіотичних стресорів як у лабораторних дослідах, так і в польових. Такий вплив був більшим у поліської та лісостепової екогруп пшениці, які мають порівняно меншу стійкість до високих температур і зневоднення. Ми відзначили позитивний вплив седаксану на ріст рослини у висоту, накопичення сирої та сухої маси, на ураження інфекційним виляганням, оводненість і вологодефіцит, уміст фотосинтетичних і протекторних пігментів. Дійшли висновку, що седаксан можна використовувати не лише як фунгіцид, а і як стреспротекторну речовину».

ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ SDHI НА КОРЕНЕВУ СИСТЕМУ

Класичне завдання селекції та фізіології рослин — підвищення продуктивності шляхом збільшення біомаси їхньої надземної частини. Але дослідження проводяться фактично на половині рослини, не зачіпаючи складний світ кореневої системи. Водночас підвищення продуктивності неможливе без зміцнення ризосфери, поліпшення архітектури системи поглинання води й елементів живлення, створення умов для азотфіксації.

Відтак член‑кореспондент НААН України, доктор біологічних наук Віктор Швартау радить аграріям звернути увагу на застосування фунгіцидів класу SDHI — карбоксамідів, або інгібіторів сукцинатдегідрогенази ІІ покоління. Науковець вважає, що застосування фунгіцидів класу SDHI працює на реалізацію великої аграрної місії України — забезпечення світу високоякісним хлібом. Ще десять років тому рекорди врожайності, встановлені українськими аграріями, які вирощували сорти пшениці Інституту фізіології рослин і генетики, навели вчених цього інституту на думку, що зерновий потенціал України становить понад 100 млн т на рік. Наприклад, сорт пшениці Фаворитка академіка Володимира Моргуна на площі 136 га 2009 року вродив по 13,18 т/га. Цей рекорд поки неперевершений у нашій країні. Того ж року сорт селекціонера Блекмена Оклі у Новій Зеландії показав урожайність 16,7 т/га.

Проте, якщо порівняти хімічне навантаження на гектар, то на полях Нової Зеландії воно значно вище. Наприклад, ефективність використання азоту на посівах Фаворитки становила 23 кг на тонну зерна, забезпеченість вологою — 370 мм, новозеландські показники —33 кг/т та 550 мм відповідно. Контроль бур’янів: у першому випадку — лише трибенурон‑метил; у другому — флуфенацет, дифлуфенікан, мезосульфурон‑метил, йодосульфурон‑метил натрій, мефенпір‑диетил. Контроль хвороб: флудиоксоніл. Отже, завдяки грамотній роботі з системами живлення й захисту рослин, використанню високоінтенсивних сортів можна перевершити найвищі світові показники врожайності, вважає Віктор Швартау.

ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПАНІЇ «СИНГЕНТА»

Фунгіциди класу SDHI можна вважати третім етапом розвитку системи захисту насіння. Початок сучасній системі захисту в 90‑х роках минулого століття поклали триазоли. На зміну їм у 2000‑х прийшли стробілурини. Утім, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників Світлана Чоні радить зважено їх застосовувати, адже у разі посухи, використовувати стробілурини не завжди економічно доцільно. Іноді це призводить до значного скорочення періоду вегетації культури.

З продуктами групи SDHI з огляду на їхню вартість та неоднозначність слід поводитися ще більш виважено. На них не можна економити, давати меншу дозу — тільки регламентовані норми, інакше буде резистентність. У країнах Європи SDHI‑продукти використовують раз за вегетацію, окрім протруйника Вайбранс, — цей препарат можна раз нанести на поверхню насіння і потім застосувати повну норму інших SDHI‑продуктів у період вегетації.

«Сьогодні ми маємо науково доведені результати щодо ефективності седаксану проти тифульозу, — розповідає Світлана Чоні. — Випробування проводили на штучному інфекційному фоні на наших дослідних станціях. Ми вирощували чисту культуру тифули, інокулювали нею рослини, модифікували штучний сніговий покрив, якщо цього покриву не було в місці проведення експерименту. На основі таких досліджень ми можемо стверджувати, що Вайбранс Інтеграл на сьогодні — надважливий продукт для захисту від тифульозу».

Однією з характеристик седаксану є тривалий період захисної дії — від моменту обробки насіння до поновлення вегетації. Це й зрозуміло, адже снігова пліснява й тифульоз — хвороби, які проявляються навесні, тому важливо, щоб речовина захищала насінину аж до цього моменту. Крім того, за словами менеджера компанії «Сингента», седаксан чинить посилену дію на збудників хвороб Microdochium, Fusarium і фітопатогенів, які досі в Україні були у невеликій кількості, зокрема Rhizoctonia. У підсумку можна стверджувати, що седаксан — це посилення контролю старих патогенів і ефективний контроль нових.

Ще одне дослідження науковців компанії «Сингента» було присвячено впливу седаксану на розвиток кореневої системи культури як у лабораторних дослідах, так і в польових. У лабораторних умовах вчені обробили насіння рослин Вайбранс у нормі 1,75 л/т і для порівняння еталоном — протруйником Селест Макс у нормі 1,75 л/т. Вирощували рослини у склянках протягом 45 діб у чистому просмаженому піску, після чого пісок змивали і отримували візуалізацію розвитку кореневої системи. У результаті переконалися, що седаксан справді покращує її розвиток.

«Польові дослідження також засвідчили посилений розвиток кореневої системи і вегетативної маси рослин, оброблених седаксаном, максимально у фазі 32–37 ВВСН, — розповіла Світлана Чоні. — Побачити цю різницю можна було з 30‑ї доби вегетації. Та й візуально було помітно: на ділянках, де застосовували Вайбранс, індекс фотосинтезу (NDVI) навесні у фазу 31–32 був на 15 % вищим, порівняно з ділянкою, де висіяли насіння озимої пшениці, оброблене іншим продуктом. Відповідно, там і розвиток кореневої системи був кращим».

З урожайності в Україні було закладено понад 100 дослідів. У контрольних варіантах використовувалися такі продукти компанії «Сингента», як Селест Макс, Максим Форте, Максим Стар, а також деякі нові цікаві препарати конкурентів. У результаті Вайбранс виграв це змагання в усіх регіонах. На Заході різниця на його користь становила 10–30 ц/га, на Сході — 17–30 ц/га, в Центрі — 15–42 ц/га, на Півдні — 17–47 %.

Отже, з огляду на ці результати аграрій має дати собі відповідь на запитання: Чи доцільно використовувати Вайбранс, якщо його вартість становить 100 кг/га зерна? За яких умов найкраще використовувати Вайбранс? За словами Світлани Чоні, на посівах ранніх термінів висіву, після цукрових буряків, картоплі й овочів, де завжди спостерігається велике накопичення грибів роду ризоктонія, які суттєво обмежують подальшу врожайність озимої пшениці.

«Ми продовжуємо досліджувати Вайбранс на території України, — зазначила експерт компанії «Сингента». — Ми повинні дати відповіді на питання: чи можна застосовувати Вайбранс за раннього висіву зернових, чи допоможе цей препарат подолати так звану алелопатію, коли рослини самі себе пригнічують, наскільки він ефективний проти різних типів фузаріуму й тифули, за яких умов він може посилювати стреспротекторний чинник, впливає на поліпшення перезимівлі тощо».

ЗАХИСТ ПРИМХЛИВОЇ КУКУРУДЗИ

Ще один новий однокомпонентний продукт Вайбранс 500 на основі седаксану призначений для захисту кукурудзи від ризоктоніозної кореневої гнилі та летючої сажки. Утім, цей препарат буде доступний лише насіннєвим заводам.

«Понад 60 % урожаю кукурудзи формується до фази 7‑го листка, отож всі проблеми треба розв’язати саме в цей період, — наголосила Світлана Чоні. — Проте кукурудза не любить хімічного навантаження, бо це одразу позначається на врожаї. Тому до захисту цієї культури треба підходити дуже зважено. Фахівці компанії «Сингента» пропонують таку комбінацію: Форс Зеа (інсектицидний протруйник), Максим XL і Вайбранс 500. Однак Форс Зеа — це дві діючі речовини, Максим XL — це ще дві діючі речовини. Чи не забагато для примхливої кукурудзи? Проте викинути хоча б один продукт із цього комплексу ми не можемо. Тож на допомогу приходить Вайбранс, який зареєстрований у двох нормах, 4 мл і 24 мл, на посівну одиницю. Він нейтралізує ризоктоніоз, стимулює розвиток кореневої системи і нівелює хімічне навантаження від уже чотирьох діючих речовин. А 24 мл на посівну одиницю — це захист від хвороби, яка з 2012 року активно прогресує на території України, а саме летючої сажки кукурудзи. В лабораторних умовах, коли ураженість на контролі становить 72 %, застосування седаксану знижує ураженість до рівня нижче десяти відсотків, тобто в польових умовах це 0,01 %. Ще один ефект від Вайбранс — стійкість проти вилягання. Там, де він був внесений, спостерігалася одночасність цвітіння, а в умовах посухи це плюс до врожайності…»

…СОЯ ТА РІПАК НА ДОДАТОК

Захистом пшениці, ячменю, кукурудзи технологія Вайбранс не обмежиться. Голова департаменту захисту насіння в Україні компанії «Сингента» Крістіан Шлаттер анонсував розширення переліку культур, на яких можна застосовувати цей препарат у майбутньому.

«Коли ми побачили, що Вайбранс дає дуже добрі результати на пшениці, вирішили поширити технологію на інші культури, — розповів Крістіан Шлаттер. — У нас є технології Вайбранс для зернових, кукурудзи, у найближчі роки будуть технології для цукрових буряків, а згодом — для сої та ріпаку. Препарати лінійки Вайбранс абсолютно безпечні для навколишнього середовища і ґрунту. Їхній потенціал розрахований не лише на захист насіння та рослин на початкових, а й на наступних стадіях вегетації впродовж тривалого періоду. Вони також є надійним щитом рослини від стресів, спричинених посухою чи заморозками».

Менеджер упевнений в успіхові нового продукту в Україні, для цього є кілька передумов: по‑перше, місцеві аграрії цінують інновації; по‑друге, продукт і справді класний; по‑третє, компанія має великий досвід технічної підтримки клієнтів, котрі скористалися новим продуктом, і насамкінець — їм будуть запропоновані гнучкі схеми співпраці.