Україна

You are here

Share page with AddThis

Родина Вайбранс — сучасна відповідь науковців на примхи природи

Захист насіння
01.10.2019

СВІТЛАНА ЧОНІ,
канд. с.‑г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»


Невдовзі почнеться пора збирання зернових колосових культур. Вегетаційний період 2019 року, як зазвичай, був складним і непередбачуваним. І як би ми не намагалися звикнути до примх природи, як би не враховували всі її можливості, вона все одно приносить свої сюрпризи. Основна складність цього сезону полягала в пізньому поновленні вегетації, сильних коливаннях температури і вологості навесні. До всього вищеперерахованого слід додати тривалу суху осінь і стане зрозуміло, що цей рік у повному сенсі був роком боротьби за врожай.

Надалі літо було стрімким із високими температурами й частими опадами (майже по всій території України). Все це неодмінно позначиться на якості врожаю і насіннєвому матеріалі. Ми всі добре пам’ятаємо, чого нам вартував минулий рік. До насіння зернових колосових культур як пшениці, так і ячменю була низка запитань. Особливе занепокоєння викликав темно‑сірий наліт на борідці чи в борозенці.

Як видно на рис. 1, зерно в минулому році мало специфічний брудний колір. Щодо цього зерна виникало багато нарікань при надходженні його на елеватор. Основним нормативним документом при прийманні зерна на елеваторі на сьогодні є ДСТУ 30483‑97, за яким зовнішній вигляд цьогорічного зерна підпадає під опис сажкового: «…зерно, у якого забруднена борідка, борозенка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою». І саме при проведенні такої експертизи встановлюється, що переважна частина спор належить збудникам пліснявих грибів. Зараз ми добре розуміємо, що ці ж нарікання будуть актуальними і в 2019 році.


Рис. 1. Загальний вигляд насіннєвого матеріалу у 2018 році.

Ми не торкатимемося питання продовольчого зерна, оскільки маємо на меті зрозуміти, що робити з насіннєвим матеріалом, які критерії будуть мати значення при виборі протруйників.

Отже, на що слід звертати увагу, коли йдеться про вибір протруйників на посівну кампанію 2019 року.

ПЕРЕДПРОРОСЛІ ЗЕРНА

За даними діагностичних центрів компанії «Сингента», в 2018‑му зустрічалися партії насіннєвого матеріалу, у яких відсоток предпророслих зерен становив понад 25 %. Нормативно‑правовими документами цей показник ніяк не обмежується, крім того, схожість таких партій в умовах лабораторій може становити 98–97 %, але слід розуміти, що при протруюванні, транспортуванні, висіванні це насіння буде під впливом механічних чинників втрачати схожість (пошкодження проростка і зародка), тому радимо розглядати показники передпророслого насіння як домішку й не використовувати до висіву партії, у яких цей показник перевищує 10 %.


Рис. 2. Зовнішній вигляд передпророслого зерна.

ПЛІСНЯВІННЯ НАСІННЯ

Перше, що слід пам’ятати при визначенні кількості та видового складу пліснявіння насіння, це те, що візуальної оцінки недостатньо. Для достовірності необхідно проводити фітопатологічну експертизу насіннєвого матеріалу. Варто розуміти, що плісняві гриби будуть активно розвиватися в осінньо‑зимовий період, особливо за умови теплої та вологої погоди, що може призвести до значних втрат.

Пліснявіння насіння і проростків у ґрунті потужно розвивається в умовах затяжної безсніжної осені, у разі висівання насіння в недостатньо зволожений або недостатньо прогрітий ґрунт, заглиблення насіння при висіванні, за умов неякісного обробітку ґрунту, недостатньої аерації та низького рівня забезпеченості органічними добривами. Пліснявіння насіння — одна з головних причин зниження польової схожості зернових культур, особливо в зоні ризикованого землеробства. Інфекційний початок збудників пліснявіння міститься в ґрунті або на поверхні насіння.

Пліснявіння насіння спричиняє комплекс збудників, таких як Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis, Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium та ін. Як правило, ці збудники є скрізь і завжди, тому фактично спричиняють інфекцію та визначають швидкість її наростання тільки вологість і температура. Внаслідок пліснявіння насіння послаблюється енергія росту рослин, знижується схожість, зріджуються посіви. Основний симптом — формування на поверхні зернівок нальоту грибів різного кольору.

Основні ознаки головних пліснявих грибів:

  • Alternaria spp. утворює темнозабарвлений, від оливкового до чорного кольору, наліт з досить великими пляшкоподібними спорами (розміри 24–38 х 8–20 мкм).
  • Peniciliium sp. Fr. утворює зеленувато‑сизий наліт з китицеподібними розгалуженими верхівковими гілочками, на яких розташовуються ланцюжки дрібних округлих безбарвних спор діаметром 2–4 мкм.
  • Aspergillus spp. Fr. утворює рихлий жовтувато‑зелений наліт (рис. 3). Конідієносці нерозгалужені, розширені з верхівки і несуть стерігми, які радіально розходяться й відмежовуються на кінцях у вигляді ланцюжка. Спори дрібні, кулеподібні, з щетинками, зелені, діаметром 7–15 мкм.
  • Triehothecium roseum Fr. утворює густий повстяний наліт. Конідієносці нерозгалужені, на кінцях голівок розташовуються грушеподібні двоклітинні спори розміром 12–18 х 8–10 мкм.
  • Mucor mucedo Fres. утворює білий пухкий наліт з темними цятками (спорангіями). Спорангієносці поодинокі, спорангії спочатку жовті, пізніше темно‑сірі, 100–200 мкм у діаметрі, спори циліндричні, розміром 12–15 х 5,5 мкм.


Рис. 3. Розвиток грибів роду Alternaria й Aspergillus на насінні озимої пшениці.

ЗБУДНИКИ КОРЕНЕВИХ ТА ПРИКОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ

До наступної, більш численної та різноманітної групи інфекцій зернових відносяться кореневі та прикореневі гнилі. Боротьба з цими захворюваннями набагато складніша, оскільки тут представлені збудники різних класів та різної біології з дуже різним рівнем чутливості до різних діючих речовин і, крім того, більшість з них є факультативними патогенами, тобто здатні уражати не тільки зернові, але й цілу низку інших культурних та диких рослин. Ще однією важливою особливістю цієї групи грибів, яка ускладнює боротьбу з ними, є те, що вони здатні передаватися як через насіння, так і через ґрунт.


Рис. 4. Розвиток кореневих гнилей фузаріозної природи.

Зазвичай розрізняють 6 видів головних і найхарактерніших для нашої зони кореневих прикореневих гнилей. Це фузаріозні, гельмінтоспоріозні, церкоспорельозні, офіобольозні, пітіозні та ризоктоніальні гнилі. Якщо говорити про їх географічний розподіл територією України, то маємо таку картину:

  • фузаріозні кореневі гнилі (к. г.) зустрічаються на більшій частині території нашої країни і завдають значної шкоди як в умовах достатнього, так і недостатнього зволоження. Водночас за нестачі вологи шкодочинність більш відчутна матеріально, але майже непомітна з точки зору наявності симптомів;
  • гельмінтоспоріозні к. г. зустрічаються повсюдно, але переважають на Півдні та Сході України;
  • церкоспорельозні к. г. поширені всюди, але найбільш шкодочинні на Поліссі, в Західному та Центральному Лісостепу, в Степу на зрошенні;
  • офіобольозні кореневі та прикореневі гнилі зустрі‑ чаються в зоні достатнього зволоження в західній частині Полісся та Лісостепу. Значної шкоди завдають також в Одеському регіоні та на Півдні в умовах зрошення.
  • пітіозні к. г. є будь‑де, але найбільш шкодочинні на Півночі, в Центрі та Заході України;
  • ризоктоніальні прикореневі гнилі (очкова плямистість) — Степ, Південний Степ, зони достатнього зволоження, небезпечні за умови використання попередників, що вирощувалися в умовах зрошення.

Гельмінтоспоріозна коренева гниль (Bipolaris sorokiniana Shoem., син. Helminthosporium sativum Pamel., King Bakkel, Drechslera sorokiniana Subram., телеоморфа Cochliobolus sativus (Ito et Kurib.)) уражає пшеницю, ячмінь, жито, овес, а також багаторічні злакові трави та бур’яни.


Рис. 5. Симптоми розвитку септоріозу на насінні.

Симптоми: на сходах — темно‑бура штрихуватість на колеоптилі й перших листках, побуріння і деформація проростків, можливе їхнє відмирання ще до виходу на поверхню ґрунту; недорозвиненість первинних корінців (часто один замість трьох), у дорослих рослин бурі штрихи, смужки й плями на коренях, обгортках нижніх листків і основі стебла; побуріння вузла кущіння і першого надземного міжвузля. У вологу погоду хвороба проявляється як базальна гниль: на нижніх листках з’являються спочатку темно‑бурі, потім світло‑бурі подовжені плями з темною облямівкою, основи стебел загнивають, рослина вилягає, на уражених органах утворюється темний оксамитовий наліт спороношення гриба, загальне пригнічення рослин (у посіві виділяються осередки низькорослих рослин темного забарвлення), загибель продуктивних стебел або білоколосиця, можливі щуплість і побуріння зерен у колосі («чорний зародок»).


РОЗВИТОК СЕПТОРІОЗУ НА НАСІННІ

Тривалий період вологої погоди з сильними вітрами у фазу молочно‑воскової стиглості насіння сприяв збільшенню відсотка ураження насіння озимої пшениці септоріозом колосу. За даними діагностичних центрів, на сьогодні зустрічаються партії насіннєвого матеріалу, де розвиток септоріозу становить 15 %. Дуже важливо контролювати розвиток St. nodorum, починаючи з фази насіннєвого матеріалу, тобто за рахунок протруйників. Джерелом інфекції септоріозу колосу є також рослинні рештки (стерня, солома, полова) і зерно, де збудник зберігається у вигляді пікнід зі спорами або перитеціїв із сумками, в яких містяться сумкоспори, звідки інфекція переходить на сходи і потім, упродовж усієї вегетації, розвивається на всіх надземних органах аж до колосу й зерна.

ХВОРОБИ ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ

Слід добре пам’ятати про те, що снігова пліснява та тифульоз завдають значної шкоди посівам озимої пшениці та ячменю протягом останніх 5 років. Відповідно, їх збудники накопичуються у ґрунті. Зимовий період не може хоча б частково стати на заваді вказаним хворобам, оскільки вже впродовж декількох років фізіологічна зима відсутня: ґрунт не промерзає, низькі температури не тримаються протягом 5–6 тижнів. Крім того, в цьому році спостерігався досить суттєвий розвиток тифульозу на ріпаку — одному з найбажаніших і найкращих попередників під озимі пшеницю та ячмінь. Отже, необхідно розуміти, що природа поклала відповідальність за контроль цих патогенів на нас із вами. Контролюються зазначені хвороби сильними контактними діючими речовинами з широким спектром.


Рис. 6. Ефективність Вайбранс ® Інтеграл 1,75 л/т проти снігової плісняви в умовах штучного інфекційного фону.

І останнє, але, мабуть, найголовніше правило при виборі протруйника на посівну кампанію 2019 року, — пам’ятати про необхідність контролю сажкових хвороб!

Передусім потрібно зважати на те, що першочергове завдання протруйника — це саме контроль сажкових хвороб. І саме з цією метою з’явилася така група засобів захисту, як протруйники. Ми стали про це забувати, і сажкові хвороби нагадали про себе. В цьому році проблема сажки як твердої, так і летючої актуальна як ніколи. Сучасна наука стверджує, що збудник твердої сажки озимої пшениці зберігається не тільки на насінні, а й у ґрунті, і саме «ґрунтова» частина становитиме основну небезпеку. Тому обов’язково звертайте увагу на контроль сажкових хвороб при виборі препарату для обробки насіння.

На жаль, ми нічого не знаємо про ідеальну діючу речовину, яка б забезпечувала абсолютний захист проти всіх фітопатогенів. До речі, це й неможливо взагалі, тому що велика різниця в біології хвороб та шкідників вимагає дуже різних властивостей. Деякі види хвороб краще контролюються діючими речовинами з високою швидкістю переміщення по рослині, для контролю інших захворювань необхідно, щоб препарат тривалий час міг зберігати свою активність в прикореневій зоні. Крім того в сучасному протруйнику повинно бути поєднано системний і контактний механізми дії. Саме тому більшість сучасних високоефективних протруйників є сумішами різних за дією хімічних сполук. Звичайно, треба почати з найбільш шкодочинних сажкових захворювань (особливо твердої та летючої), для боротьби з якими обов’язковим є застосування системних діючих речовин, здатних проникати всередину. Еталон світового контролю сажкових хвороб — тебуконазол.

Отже, в умовах сьогодення вибір протруйника повинен ґрунтуватися на класичних методах контролю хвороб і на реакції на нові патогени. Сучасний протруйник має бути результатом поєднання досвіду та інновацій. І саме тому компанія «Сингента» рекомендує звернути увагу на нову родину протруйників Вайбранс ®.


Рис. 7. Ефективність Вайбранс ® Інтеграл проти шкідливих об’єктів.

Що таке Вайбранс ®? Лінійка продуктів Вайбранс ® — це сучасна відповідь європейських науковців на примхи української природи. В основі протруйників лежить нова діюча речовина седаксан, яка відноситься до інгібіторів синтезу сукцинатдегідрогенази, або, простіше кажучи, карбоксамідів. Для седаксану характерне поєднання відмінних фітопатологічних властивостей і фізіологічного впливу на рослину. Седаксан входить до складу двох продуктів для обробки озимих зернових культур: Вайбранс ® Інтеграл та Вайбранс ® Тріо. Різниця між ними полягає в тому, що Вайбранс ® Інтеграл містить інсектицидний компонент у своєму складі, а саме 175 г/л тіаметоксаму. А Вайбранс ® Тріо — це тільки фунгіцидний захист. Стосовно фунгіцидного захисту, він максимально збалансований під вищеперераховані проблеми. До складу продуктів входять: седаксан, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л. Норма використання однакова для обох продуктів — 1,5–2,0 л/т насіння.

Вайбранс ® Інтеграл та Вайбранс ® Тріо — це максимальний захист від усіх можливих проблем в осінній та зимовий періоди на озимих зернових. Це подовжена дія, покращений контроль проти септорії, снігової плісняви, сажкових хвороб, кореневих та прикореневих гнилей різної природи, пліснявіння насіння, єдиний протруйник, який контролюватиме тифулу і надаватиме рослинам стримуючого ефекту розвитку кореневої системи та вегетативної маси. Це єдиний продукт, що відмінно регулює стресовий чинник.

На території України ми тривалий час проводили випробування продуктів на штучних інфекційних фонах тифули та снігової плісняви для визначення рівня максимального контролю цих хвороб. І сьогодні впевнено можемо говорити про те, що проти захворювань зимового періоду вищезазначені протруйники не перевершені жодним із конкурентів.

Як ми вже сказали, про ідеальну діючу речовини ми нічого не знаємо, а от ідеальну комбінацію діючих речовин для озимих зернових культур у посівній кампанії 2019 року можемо порекомендувати. Зверніть увагу на нові протруйники Вайбранс ® Інтеграл та Вайбранс ® Тріо від «Сингента» і це дасть вам надійну гарантію захисту посівів озимих зернових протягом тривалого осінньо‑зимового періоду.