Україна

You are here

Share page with AddThis

Зберегти здоровим озиме поле

Вебінари компанії
14.03.2018

На початку березня компанія «Сингента» провела для учасників аграрного ринку відеоконференцію, присвячену актуальним проблемам вегетаційного періоду—2018. У заході взяли участь науковці з провідних аграрних закладів НААН та експерти «Сингента». У центрі уваги учасників вебінару постали три основні питання: фітопатологічний стан зернових культур у різних регіонах України, прогнози розвитку хвороб на зернових та рекомендації з фунгіцидного захисту посівів.

Людмила Морозова

Одразу зазначимо, що, на думку всіх учасників вебінару, новий сезон для аграріїв буде напруженим і неоднозначним в усіх регіонах України. З одного боку, достатня кількість вологи, акумульована нині на більшості території країни, — добра передумова для формування врожаю озимих зернових. Утім, серйозною перешкодою для отримання рекордних врожаїв виступають інфекції, які зберігаються в посівах. Як пояснила технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників компанії «Сингента», кандидат с/г наук Світлана Чоні, інфекційний потенціал в агроценозах нині набагато переважає рівень останніх п’яти років, а сприятливі погодні умови цьогорічної зими, коли середньодобова температура перейшла нульовий поріг лише в третій декаді січня, цю загрозу тільки посилили. Тим часом особливості погодних умов у різних регіонах призводять до появи нових хвороб і розширюють сферу охоплення тих, які вже існують.

Фітопатологічний стан озимини

У західному регіоні зміни у видовому складі основних хвороб озимої пшениці — це часто результат перепадів вологої й посушливої погоди та температурних коливань: і протягом сезону, і протягом доби. За словами доцента Львівського національного аграрного університету Галини Косилович, у 2016–2017 роках найбільше посівам шкодили борошниста роса і септоріоз, збільшилися площі ураження пшениці жовтою іржею, залишається актуальною бура іржа. Серед хвороб листового комплексу озимої пшениці зросла частка пероноспорозу, зате зменшилася частка темно-бурої плямистості. Крім того, погодні умови сприяють розвитку фузаріозу колосу, кореневих і прикореневих гнилей.

Прогнозуючи розвиток хвороб у західному регіоні в цьому сезоні, Галина Косилович звертає увагу, що після танення снігу на посівах озимої пшениці слід очікувати розвитку снігової плісняви й тифульозу. Концентрації збудників хвороб на рослинах сприяла затяжна волога осінь, випадіння снігу на непромерзлий ґрунт та збільшення кількості рослин озимої пшениці, пошкоджених ґрунтовими шкідниками, зокрема дротяниками, личинками хрущів і хлібних жуків. Відтак ці пошкоджені рослини сильніше уражуватимуться хворобами.

Крім того, у разі затяжної прохолодної весни у фазі кущіння пшениці можуть розвиватися кореневі гнилі, які призводять до пустоколосиці, білоколосиці і щуплозерниці і як наслідок — до втрати маси тисячі зерен і кількості зерен у колосі.

Слід очікувати розвитку борошнистої роси й септоріозу, а наприкінці фази кущіння — початку виходу в трубку ще й піренофорозу, особливо коли чергуватимуться сухі теплі дні з дощовими, вночі випадатиме рясна роса, а вдень стоятиме суха вітряна погода. Якщо ж у період цвітіння пшениці йтимуть дощі і буде спекотно, є велика загроза ураження фузаріозом колосу.

Для жита і ячменю небезпеку становить розвиток ринхоспоріозу, або облямівкової плямистості. Хвороба розвивається, коли при температурі +3...27 °С вологість повітря перевищує 95 %, але найкомфортніше збудники хвороби почуваються при температурі +16...20 °С.

У східному регіоні найбільше фіксують ураженість насіння пшениці фузаріозом (18–49 %) та гельмінтоспоріозом (до 12 %), а ще септоріозом (0,5–5,0 %). Тим часом майже половину (до 46,5 %) насіння ячменю уражено гельмінтоспоріозом. Фузаріоз найбільше розвинувся в Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, гельмінтоспоріоз — у Херсонській, Харківській і Луганській областях. Крім того, у східному регіоні в останні два роки поширилися снігова пліснява і тифульоз, великого розвитку сягнули борошниста роса, септоріоз і бура листкова іржа.

Через спекотні умови серпня і першої декади вересня озимі культури в східному регіоні посіяли пізно, тому нині посіви перебувають у зрідженому ослабленому стані. Професор Харківського національного аграрного університету, доктор с/г наук Володимир Туренко прогнозує на цей сезон ураження сніговою пліснявою і тифульозом посівів у Харківській, Донецькій, Луганській і Дніпропетровській областях. Також слід чекати на ураженість рослин прикореневими гнилями, на озимій пшениці розвиватиметься септоріоз листя й колосу, на ячмені — альтернаріоз.

У центральному регіоні, як вважає заступник директора Інституту захисту росин НААН, доктор с/г наук Сергій Ретьман, на добре розвинених посівах зернових залежно від розвитку стеблостою інтенсивно проявляться борошниста роса, кореневі гнилі, снігова плісень. На задовільних посівах домінуватиме снігова плісень, імовірний також розвиток борошнистої роси і, але меншою мірою, ніж на добре розвинених посівах. На слабких і зріджених посівах розвиватимуться головним чином кореневі гнилі, менше — снігова плісень. Щодо піренофорозу і септоріоу, незалежно від стану посівів хвороби можуть уражувати листкову поверхню, оскільки запасу інфекції достатньо.

При цьому Сергій Ретьман наголошує: якщо до 50 % посівів буде уражено сніговою плісенню, то, зважаючи на погодні умови, які склалися, відновити листову поверхню рослини вже не вдасться. Усе залежатиме від того, як швидко наростатиме вегетативна маса рослини і наскільки сильною буде її регенеративна здатність. Невтішний прогноз і по розвитку тифульозу: згідно з дослідженнями науковців Інституту захисту рослин, склероції гриба вже сформувалися, тож уражена листова поверхня відмиратиме. На півдні   обстеженнями встановлено наявність уредоспор збудника листкової іржі.

Стосовно ризоктоніозу аналіз показує, що хвороба розвивається переважно в низинних місцях, де загущені посіви і висока відносна вологість. Ризик захворювання зростає, коли пшеницю посіяли після стерньового попередника.

Згідно з обстеженнями в центральному регіоні рослини пшениці ранніх і оптимальних строків посіву вже з осені на, 5–10 % уражені септоріозом листя.. Сергій Ретьман звертає увагу, що після відновлення вегетації розвиток хвороби залежатиме від підвищення температури повітря — запасів вологи для цього вже достатньо.

На розвиток борошнистої роси великий вплив матимуть надлишок азоту і загущені посіви.

Слід звернути увагу на поширення нової для України хвороби пшениці – гібеллінозу, яку виявлено в південних регіонах. Рослини можуть уражуватись протягом всього періоду вегетації.

Стратегія захисту

Отже, прогноз розвитку хвороб на озимих зернових для кожного регіону зроблено, і тепер кожне господарство може обрати стратегію захисту. Однак у цій ситуації Світлана Чоні радить через три тижні після відновлення вегетації насамперед провести діагностику посівів. Це дозволить з’ясувати, де недопрацювали протруйники і знайти їм заміну. Крім того, в період вегетації пшениці на всій території України слід ужити заходів проти розвитку септоріозу, фузаріозу, борошнистої роси, піренофорозу, жовтої і бурої іржі, а на ячмені — ринхоспоріозу і гельмінтоспоріозу.

— Для захисту посівів зернових у портфелі компанії «Сингента» є всі потрібні препарати, — зазначила Світлана Чоні. — Якщо ви бачите на ячменю розвиток гельмінтоспоріозу чи ринхоспоріозу, а на пшениці — септоріозу чи борошнистої роси, то ці хвороби треба проконтролювати на ранній стадії. З цим завданням чудово впорається фунгіцид Тілт Турбо, який має стоп-ефект і може працювати при температурі від +6 °С.

Якщо на полі переважає фузаріозна листова плямистість, треба застосовувати Амістар Екстра й Амістар Тріо, які володіють трансламінарною дією. До речі, діюча речовина цих препаратів — азоксистробін — еталон захисту від фузаріозу в цілому світі. Цього року Світлана Чоні радить більше уваги звернути на Амістар Тріо: рівень азоксистробіну в ньому дещо менший, ніж в Амістар Екстра, але триазольна група потужніша, як в Альто Супер, отож препарат має і трансламінарну дію, і миттєвий стоп-ефект. Натомість Альто Супер слід застосовувати, коли проблему на полі не можна чітко визначити. Проти фузаріозу й септоріозу на колосі ефективний фунгіцид Магнелло.

Цього року компанія «Сингента» вивела на ринок України новий фунгіцид Елатус Ріа, який містить нову д. р. від «Сингента» — солатенол, а також повну норму ципроконазолу і пропіконазолу. Нині у Європі продукт солатенол — препарат № 1 для захисту зернових колосових. Його переваги — здатність зв’язуватися з восковим шаром рослини і зберігатися в активному стані протягом 6–8 тижнів. Препарат має неперевершену ефективність проти септоріозу листя, піренофорозу, борошнистої роси, фузаріозної листової плямистості, іржастих хвороб тощо. Виробники наголошують, що складники Елатус Ріа збалансовано саме до умов України і його можна використовувати в умовах посухи, та нагадують, що застосовувати треба рекомендовані норми, аби уникнути резистентності збудників хвороб.

Щоб зберегти посіви пшениці від хвороб, схема захисту повинна бути така: перша фунгіцидна обробка — Тілт Турбо, друга — Елатус Ріа, для захисту колосу слід застосувати Магнелло.

У кожному разі вегетаційний період зернових культур цього року буде дуже непростим і дуже цікавим для сільгоспвиробників. Не варто суворо дотримуватися старих кліше, треба вміти вчасно реагувати на фітопатологічну ситуацію. Основа успішного захисту — це вчасний і правильний моніторинг.

Загальні втрати урожаю зернових  культур від грибкових хвороб — до 2500 кг/га

 

 

Озима пшениця: високий рівень інтенсифікації

 

Озима пшениця: стратегія використання фунгіцидів