Україна

You are here

Share page with AddThis

СОНЯШНИК ПО‑УКРАЇНСЬКИ

Соняшник
20.09.2017

СОНЯШНИК ДЛЯ БАГАТЬОХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ — СТРАТЕГІЧНА КУЛЬТУРА, ВІДТАК І ПЛОЩІ ПІД НЕЮ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ З РОКУ В РІК. ПРОТЕ РАЗОМ ІЗ ПОПУЛЯРНІСТЮ СОНЯШНИКУ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ І НОВІ ПРОБЛЕМИ, НАПРИКЛАД ХВОРОБИ, ТА Й ПОГОДА ОСТАННІМИ РОКАМИ ПІДНОСИТЬ ЩОРАЗ ІНШІ СЮРПРИЗИ. ЯК ПРОТИСТОЯТИ ЦИМ ВИКЛИКАМ ТА ЗА БУДЬ‑ЯКИХ УМОВ ОТРИМУВАТИ ВИСОКІ ВРОЖАЇ, МИ ДІЗНАЛИСЯ В ОПЕРАЦІЙНОГО ДИРЕКТОРА СФГ «АСТРА.» АНДРІЯ ГОРОБЦЯ.

– Пане Андрію, коротко розкажіть про специфіку діяльності вашого господарства.

– СФГ «АСТРА.» — сімейне господарство, яке працює в Глобинському і Семенівському районах Полтавської області з 1999 року. Починали діяльність з 50 га землі, поступово добираючи паї, наростили банк землі до 2200 га. Вирощуємо кукурудзу, сою, пшеницю та ячмінь, соняшник, горох і просо. Окрім того, маємо 2 га саду й спробували цього року себе в овочівництві. Я відповідаю за всю операційну діяльність на полі, на току, в складах. Рідний брат веде економічний блок — планування, фінанси тощо. Двоюрідний брат займається закупівлями, мій дядько — садовод. Головою нашого господарства є мій батько Іван Горобець. Маємо найманих працівників — 13 трактористів, 8 водіїв, а ще співробітники бухгалтерії, земельного відділу, який активно розповсюджує інформацію про наше господарство через соцмережі. Крім того, ми випускаємо бюлетень для наших пайовиків і також поширюємо його в соцмережах.

– Які технології застосовуєте? Чиє насіння обираєте для вирощування?

– Застосовуємо класичну технологію, тобто оранку, зокрема, після кукурудзи, після ранніх зернових проводимо глибоке рихлення дисколаповим культиватором. Не жаліємо коштів на добрива, обираємо продукти тільки всесвітньовідомих компаній, адже вони найкращі. Взагалі ми вважаємо, що ліпше заплатити трохи більше, але мати гарантовано якісний продукт. Результат вартий понесених затрат. До того ж вносимо під культури мікро‑ та макроелементи. Щоб визначити, які саме добрива необхідно внести, кожну осінь робимо аналіз ґрунту. Аналогічним чином ми обираємо якісне насіння тільки визнаних виробників. Сою сіємо канадської або австрійської селекції. Пшеницю та ячмінь — вітчизняної селекції Селекційно‑генетичного інституту (м. Одеса). Цього року спробували посіяти німецькі сорти — вони дуже продуктивні, вимагають високої культури землеробства, але водночас потребують дуже багато вологи. Натомість у нас, наприклад, цієї весни з березня випало 80 мм опадів. Тому для нас ці сорти неприйнятні. Соняшник ми сіємо тільки селекції компанії «Сингента». Пробували сіяти й гібриди інших компаній, але зупинилися на сингентівських. Причина проста: у них упевнений, вони стабільні щодо врожайності. Ти знаєш, що мінімум 3 т/га отримаєш у будь‑якому випадку. От минулого року ми сіяли гібриди соняшнику двох компаній, то сингентівські уродили по 3,3 т/га, а іншої компанії — 2,9 т/г. Різниця в 400 кг — це 4 тис. грн, і за однакової технології вирощування.

До того ж на момент збирання соняшник компанії «Сингента» зазвичай уже сухий. Натомість гібриди конкурентів потрібно або досушувати, або проводити їх десикацію. Зрозуміло, що це додаткові витрати. Минулого року ми гібрид соняшнику від «Сингента» збирали з вологістю 7 %, а гібрид конкурентів — з 9,5 %, і його довелося ще досушувати.

– Як ви обираєте собі гібриди соняшнику для товарних посівів?

– Маємо демоділянки. Кожного року висіваємо по 1–2 га різних гібридів різних виробників і обираємо найкращий. Стосовно соняшнику можу сказати, що для нас важлива його врожайність, стійкість до хвороб та віддача вологи. Ми спостерігаємо, що бувають гібриди, для яких потрібно дві фунгіцидні обробки, а для інших досить однієї. Звісно, це має значення.

– То які гібриди сієте?

– Цього року сіємо мій улюблений гібрид НК Конді та НК Бріо.

– За що ви любите НК Конді?

– За те, що він середньостиглий, але його можна збирати вже в середині вересня і після нього можна сіяти ячмінь. Окрім того, як я вже казав, приваблює в соняшнику його швидка вологовіддача: на середину вересня він уже сухий. І достигає дуже рівномірно й швидко — буквально за десять днів, і врожайність 35–36 ц/га. НК Бріо мені також подобається. Ми його вирощували в 2013 році й він уродив по 36 ц/га.

– За якою технологією вирощуєте соняшник?

– Загалом соняшнику ми намагаємося сіяти не більше ніж на 10 % усієї площі. Таким чином дотримуємося сівозміни — соняшник повертається на своє місце не раніше ніж через 5 років. Під соняшник з осені оремо, навесні проводимо культивацію, під час сівби вносимо амофос, бо в нас ґрунти багаті на калій, але бідні на азот і фосфор. Норми сівби становлять 60 тис. насінин/га, щоб на момент збирання було 55–57 тис. насінин/га. Тобто, згідно з рекомендаціями компанії «Сингента» посіви ми не загущуємо. Ми не можемо сіяти з більшою густотою, бо буде велика конкуренція між рослинами за вологу. Після сівби обробляємо ґрунтовим гербіцидом Примекстра TZ Голд у нормі 4,5 л/га. До речі, часто агрономи скаржаться на те, що ґрунтовий гербіцид промивається. Минулого року у нашому районі було багато дощів і справді гербіциди у більшості не спрацювали. У нас такої проблеми з Примекстра TZ Голд не було. Фунгіцидна обробка — це Амістар Екстра. Вносимо препарат у фазі 12–14 листків, а у фазі «зірочки» застосовуємо мікродобриво з умістом бору.

Поза тим наша технологія передбачає міжрядний обробіток. Таким чином ми прибираємо другу хвилю бур’янів, якщо вони з’являються, а головне — даємо доступ повітря до коріння соняшнику. Помітили, що тоді рослина краще росте. Добрив у міжряддя не даємо.

Позаминулого року в нас середня урожайність була 37 ц/га, минулого року — трохи менша, бо була дуже холодна весна і нерівномірне розподілення вологи протягом весни — літа.

– Чи позначилися на ваших сходах соняшнику несприятливі погодні умови цієї весни?

– Ми посіяли 17 квітня. Зазвичай ми сіємо соняшник, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить не менше ніж 8 ᵒС. На той момент вона вже сягнула цієї позначки. Травневі приморозки на соняшник не вплинули, не вплинуло й інше: ми сіємо соняшник після кукурудзи, яку минулого року збирали на початку грудня. І основний обробіток проводили навесні. Щоб не перевертати пласт ґрунту і не висушувати його, ми провели глибоке рихлення. Вийшло так, що спочатку зійшло 80 % соняшнику — той, який ми сіяли першим, а решта 20 % — через два тижні. Тому на середину червня у нас є рослини у фазі 14 листків і є сояшник, у якого 4–6 листків. Але, звісно, він вирівняється.

 – Якою була рекордна урожайність соняшнику?

– У 2015 році ми сіяли НК Конді та гібрид іншої компанії. У середньому ми вийшли на 37 ц/га, але в одній частині поля було 20 га, де вони обидва дали по 4 т/га. Тільки гібрид конкурента мав вологість до 10 %, а в НК Конді — 7,5 %. Ми технологію минулого року не міняли, просто видався хороший рік — тепла весна, рівномірно розподілені опади.

– Чи плануєте ви вносити зміни до технології вирощування своїх культур?

– Ми йдемо до точного землеробства. З 2016 року почали співпрацювати з компанією «Агрілаб», яка нам створює карти полів, робить аналізи ґрунтів. Цього року купили сівалку «Хорш Маестро», яка може відключати секції, робити диференційоване внесення добрив. Окрім того, плануємо купити розкидач міндобрив, також із диференційованим внесенням. На всіх тракторах у нас стоять GPS автопілоти. Тобто, ми на 85 % готові до запровадження точного землеробства.

– Чи плануєте міняти гібриди соняшнику?

– Хочу спробувати НК Неома. На жаль, цього року не вдалося його купити, бо не вистачило насіння. А зупинився саме на цьому гібриді, бо побачив його в полі. У нас, у Глобиному, є полігон, де Торговий дім «Насіння» проводить дуже багато досліджень, у тому числі й гібридів соняшнику. Так минулого року НК Неома там показав результат 4,5 т/га. А ще ми з 2012 року маємо ділянки гібридизації соняшнику, де вирощуємо гібрид F1. Цього року це соняшник НК Рокі.

– Як сталося, що ви вирішили зайнятися ще й виробництвом насіння соняшнику?

– Річ у тім, що ми співпрацюємо з компанією «Маїсадур Семанс» — партнером ТОВ «Сингента». Оскільки ми високотехнологічне господарство, маємо добрий парк техніки, всі роботи в полі виконуємо вчасно, то «Маїсадур Семанс» нам виділяє батьківські форми сингентівських гібридів для розмноження. Це велика відповідальність вирощувати такі гібриди, тут треба дуже ретельно дотримуватися технології.

Тим, хто не наважується сіяти гібриди, вирощені в Україні, я відверто можу сказати, щоб не боялися. Я сам сію українські, бо технологія їх вирощування дотримується, в тому числі й просторова ізоляція. Насіння доробляють на заводі «Маїсадур Семанс» у Могильові, який набагато сучасніший, ніж аналогічний завод у Франції, де я, до речі, також побував і особисто в цьому пересвідчився. Тож сійте українське!