Україна

You are here

Share page with AddThis

Результатом задоволені!

Соняшник
14.01.2020

СОФІЯ НЕСТЕРЧУК

В Україні завершився збір урожаю соняшнику. І хоч найбільшу середню врожайність, за статистичними даними, показують центральні області, але Південь, навіть незважаючи на екстремальні погодні умови, впритул наблизився до п’ятірки лідерів. Задоволені цьогорічними результатами і в розташованому в Миколаївській області ПСВП «Рутенія‑М», що є структурним підрозділом агрохолдингу «ТАС‑Агро». Про те, як в господарстві вдалося добитися високої урожайності соняшнику, розповів головний агроном Микола Бурла.

– Миколо Васильовичу, наскільки важливою культурою для вашого господарства є соняшник? Взагалі, яка цьогоріч структура посівних площ?

– Соняшник для нас нарівні з кукурудзою є стратегічною культурою. Судіть самі: із загальної площі ріллі 3780 га соняшник ми цьогоріч посіяли на площі 1247 га, кукурудзу — на 1274 га, решту посівів займають озима пшениця та ячмінь. Левова частка площі під соняшником — 960 га — засіяна класичним гібридом СИ Купава компанії «Сингента», нарешті площ вирощували високоолеїнові гібриди. СИ Купава ми вирощували перший рік і результатом задоволені — отримали в середньому 3,5 т/га, уміст олії склав 50 %. А взагалі, з «Сингента» співпрацюємо давно — вирощували її гібриди Тутті, СИ Фламенко, Суміко HTS, НК Бріо, НК Конді.

– Не дуже ризикували, коли в перший рік посіяли гібрид одразу на таку велику площу?

– Я планував засіяти цю площу кількома гібридами: СИ Купава, Тутті, Суміко HTS і СИ Фламенко. Однак наш комерційний відділ вирішив розподілити культури за гібридним складом по трьох областях, де розміщені господарства нашого холдингу, — Миколаївській, Кіровоградській та Вінницькій. От тому в нашому господарстві зробили ставку на гібрид СИ Купава, а в інших — на НК Ферті й НК Бріо.

В будь‑якому разі я ризику не бачив, висіваючи СИ Купава на 960 га, оскільки ми всі гібриди досліджуємо на демоділянках, на частині площ свої досліди закладає «Сингента». За результатами багаторічних досліджень бачимо, що СИ Купава є лідером з урожайності для нашої зони. Гібрид адаптований до наших умов недостатнього зволоження, стійкий до хвороб, тобто за всіма показниками дуже добре підходить для нашого регіону.

– З якими проблемами довелося стикнутися в полі цього року?

– Найбільша проблема — брак опадів. За липень і серпень випало 8 мм опадів. І протягом усього вегетаційного періоду стояли високі температури.

– І як у таких умовах розвивався гібрид?

– На початкових стадіях розвивався не надто швидко, тобто явного різкого старту не було, але далі пішов у ріст. Взагалі, зважаючи на його зовнішній вигляд, я б ніколи не подумав, що гібрид має такий потенціал, я не розраховував на високу врожайність. А от коли почали збирати врожай, я побачив, що справді, гібрид вартий уваги. На різних полях вродив від 3,4 до 3,8 т/га. Я не очікував, що в нашому регіоні він покаже такі результати.

– Яку технологію застосовували, щоб отримати такий результат?

– Попередником під соняшник була кукурудза. З осені під оранку вносили 100 кг/га діамофоски та 130 кг/га карбаміду. Далі вирівнювали ґрунт — зазвичай ми виконуємо цю операцію з осені, але якщо не встигаємо, то робимо навесні. Потім проводимо передпосівну культивацію і сіємо. Цього року почали сіяти 19 квітня і завершили 27‑го. Норма висіву становить 60–64 тис. насінин/га.

Після сівби внесли ґрунтові гербіциди, а згодом — страхові. Проти злакових бур’янів проводили обробіток посівів грамініцидом у баковій суміші з фунгіцидом. Також здійснили другу фунгіцидну обробку. Оце й уся наша система захисту.

– Яка потреба була у двох фунгіцидних обробках, адже дощів не було, хвороби не повинні були б розвиватися?

– Річ у тім, що в нас дощі були невеликі, але провокаційні — по 1–2 мм. Після чого випадали роси, і ураження інфекціями було значним. Спостерігали і фомоз, і фомопсис, і гнилі. Тому змушені були працювати фунгіцидами двічі.

 

– Чи є у вас проблема з вовчком?

– Вона є, але стоїть не так гостро, як у інших господарствах. Проте ми сіємо стійкі до вовчка гібриди, тому й результат маємо добрий.

– Окрім стійкості до вовчка, які ще характеристики гібридів соняшнику для вас особливо важливі?

– Насамперед висока врожайність. Окрім того, стійкість до хвороб, посухи та до вилягання, оскільки в нас часто дмуть сильні вітри, особливо влітку, і соняшник може вилягати. Так було не один раз. От цього року в нас, наприклад, багато вилягло кукурудзи, коли випадав грозовий дощ. Однак гібриди соняшнику компанії «Сингента» мають генетичну стійкість до вилягання через те, що у них судинно‑волокнисті пучки, які йдуть уздовж стебла рослини, більш потужні, щільні, тому воно витримує боковий вітер, навіть коли кошик виповнений. А з огляду на те, що соняшник ще й стійкий до захворювань, то він міцно «стоїть на ногах».

– Які гібриди плануєте висівати наступного року?

– Остаточно ще не визначилися, але хочемо робити ставку на високоолеїнові гібриди. Однозначно це будуть гібриди від «Сингента». Ми провели дослідження на демоділянках і нас, зокрема, зацікавив гібрид Тутті. Проте будемо зважати на наявність насіння на ринку й на те, що нам запропонує «Сингента».