Особливості технології захисту соняшнику
Олександр Зозуля, кандидат біологічних наук, керівник групи технічних експертів; Геннадій Малина, кандидат сільськогосподарських наук, технічний партнер з підтримки й розвитку бізнесу
Соняшник – головна олійна культура України, а для багатьох господарів ще й основна економікоутворювальна культура.
Тому захист посівів соняшнику – важливий елемент у технології його вирощування. Повністю розкрити потенціал будь-якого гібрида соняшнику та отримати рівномірні і здорові сходи неможливо без надійного захисту. Перший крок у цьому аспекті – захист насіння і проростків від хвороб та шкідників. З цією метою насіння обробляють спеціальними препаратами-протруйниками, серед яких базовий препарат – Максим XL (6,0 л/т). Він містить 25 г/л флудиоксонілу і 10 г/л металаксилу-М і не тільки забезпечує надійний захист від комплексу хвороб (пліснявіння насіння, фузаріозних кореневих гнилей, несправжньої борошнистої роси тощо), а й – це головне – не має негативної дії на енергію проростання насіння навіть протягом року після обробки. У разі високої загрози ураження сходів несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом) при протруєнні слід збільшити кількість металаксилу-М, додавши, наприклад, протруйник Апрон XL (3,0 л/т). У такій суміші норму витрати Максима XL можна знизити до 3,0 л/т. Крім хвороб, насіння і сходи соняшнику може пошкоджувати цілий комплекс шкідників сходів: дротяники, довгоносики, попелиці, мідляки та ін. Для захисту соняшнику від цих шкідників на перших етапах органогенезу насіння обов’язково протруюють Круїзером, т. к. с. (6,0– 10,0 л/т), який протягом 40–45 днів забезпечує захист сходів і молодих проростків. До того ж цей препарат має так званий «вігор»-ефект, тобто проявляє стимулюючу дію на кореневу систему, внаслідок чого рослини розвиненіші, сходи рівномірніші і краще переносять посуху. При високій чисельності ґрунтових шкідників до Круїзеру додають препарат Форс (2,0 л/т). Особливість цього протруйника – те, що завдяки своїм фумігаційним властивостям він утворює навколо насіння і молодих коренів захисну сферу, шкідники потрапляють у неї і гинуть, не пошкодивши рослини.
Наступний крок у технології вирощування соняшнику – захист посівів від бур’янів. Основа цього – застосування насамперед ґрунтових гербіцидів, ефективність яких залежить від низки чинників. Наприклад, норма використання залежить від абсорбційних властивостей ґрунтів та кількості бур’янів: чим їх більше, тим вища норма. Навіть якщо це легкі ґрунти, а рівень забур’яненості в кілька разів перевищує поріг шкодочинності, слід використовувати максимальні норми витрати і, навпаки, у разі невисокого рівня забур’яненості норму препарату слід зменшити. Ґрунт, на який вносять гербіцид, має бути дрібногрудочкуватий, щоб препарат міг рівномірно покрити захисним екраном усю поверхню поля, а не потрапив тільки на грудки чи рослинні рештки, з-під яких безпечно проростуть бур’яни.
Вибір гербіциду залежить від типу вирощування й очікуваного врожаю. При екстенсивній технології вирощування соняшнику для захисту від однорічних злакових і дводольних бур’янів застосовують бакову суміш Трофі та Гезагард. Слід пам’ятати про недопустимість перевищення норм витрати Трофі, що може призвести до виникнення фітотоксичності. Головні ознаки фітотоксичності ацетохлорів на соняшнику – слабий розвиток бічної кореневої системи, деформування рослин культури, відставання в розвитку (Рис. 1).

Протягом вегетаційного періоду достатньо буде однієї обробки, система ефективна також при мінімальному й нульовому обробітку ґрунту. У період вегетації слід звернути увагу ще на один момент – захист соняшнику від хвороб, адже в останні роки висока щільність культури у сівозміні сприяла різкому поширенню й розвитку хвороб, а отже, виникла потреба проводити фунгіцидні обробки. Основні хвороби, які дошкуляють соняшнику, – фомоз, фомопсис, іржа, пероноспороз. У період свого епіфітотійного розвитку вони можуть спричинити повну втрату врожаю. Високу ефективність проти цих хвороб демонструє фунгіцид Амістар Екстра (0,75–1,0 л/га). Застосовують його в період від 4–5 пар листків до розкриття кошиків. Обробку фунгіцидами слід поєднувати з іншими захисними заходами, як-от використання гібридів, толерантних або стійких до певних хвороб. За рівнем стійкості до фомопсису від більше до менш толерантних гібриди можна розташувати в такому порядку: НК Делфі, НК Долбі, НК Конді, НК Армоні, Арена ПР, НК Бріо, НК Неома, НК Ферті, Трістан, Санлука РМ, Опера ПР, Санай, Казіо, Босфора, Трансол.
Також соняшник дуже вражають збудники сірої й білої гнилі. Найкраще захищати посіви від них, поєднуючи вирощування толерантних до білої гнилі гібридів та обробку фунгіцидом Амістар Екстра (1,0 л/га). Толерантність гібридів до ураження білою гниллю (склеротинія) можна градуювати так: НК Армоні, Опера ПР, Трістан, НК Конді, НК Делфі, НК Бріо, Казіо, НК Рокі, НК Неома, Санлука РМ. Найстійкіший серед них Арена ПР, а найменш стійкий НК Ферті. Для контролю сірої гнилі краще використовувати фунгіцид Хорус (0,75 кг/га), який дозволяє попередити або обмежити ураження кошиків хворобою. Для захисту посівів соняшнику від попелиці й соняшникової шипоноски ефективний Енжіо (0,18 л/га). Отже, технологія захисту соняшнику потребує ретельного підходу: вибір гібриду, агротехнічні заходи, обробки насіння, внесення засобів захисту рослин. І тільки вмілий вибір та користування технологією захисту дозволять розкрити потенціал гібриду та отримати стабільний прибуток навіть у складних погодних умовах.