Україна

You are here

Share page with AddThis

Пленум 50 WG — безкомпромісне рішення проти ріпакового квіткоїда

Ріпак озимий
06.04.2020

Микола Дем’янюк,
експерт з технічної підтримки, компанія «Сингента»


Ріпак — одна із найбільш рентабельних, господарсько-важливих і популярних польових культур у світовому агровиробництві. Сьогодні це найпоширеніша олійна сільськогосподарська рослина родини капустяних, адже в насінні сучасних сортів вміст олії, найціннішої фракції переробки урожаю, сягає 38–50 %. Враховуючи світовий попит на рослинні жири, що постійно зростає, господарське значення ріпаку переоцінити важко. Про це свідчить стабільно висока ціна на його урожай, яка з 2015 року і дотепер перебуває на рекордно високому рівні, сягаючи 400–450 дол./т або й більше. Отож обсяги вирощування культури у світі лише зростають. Торік тільки в Україні посівна площа озимого ріпаку становила 1,2 млн га.

Успішне вирощування ріпаку — завдання непросте і залежить від низки природних чинників та правильного підбору агротехнічних заходів. З одного боку, ріпак досить вимогливий до умов вирощування: він полюбляє високородючі ґрунти, площі яких у світі й у Європі обмежені. З іншого боку, ріпак активно реагує на фітосанітарну ситуацію, а тому чутливий до пошкоджень шкідниками й ураження хворобами. З огляду на це ріпак забезпечує високу продуктивність лише в разі правильного підбору попередників та чергування культур, що унеможливлює розмноження і накопичення небезпечних для нього, спільних з іншими культурами збудників хвороб і шкідників. Проте навіть за науково обґрунтованої організації сівозмін, оптимізації систем живлення та обробітку ґрунту шкідливі організми досить часто створюють неабияку небезпеку для посівів. Особливо гостру загрозу становлять окремі види комах-фітофагів, яким притаманні широка екологічна адаптивність, здатність до інтенсивних міграцій, поліфагія й висока шкодочинність.

Ріпаковий квіткоїд. Є найнебезпечнішим і одним із найбільш розповсюджених шкідників ріпаку. Тобто, він поширений в усіх природно-кліматичних зонах України, щороку з’являється на посівах у небезпечній чисельності і здатний завдати чималої шкоди. Без інсектицидного захисту втрати врожаю від цього фітофага найбільші порівняно з іншими і можуть становити 19–58 % (В. М. Писаренко , О. Ф. Гордєєва , 2009). Про високу небезпеку квіткоїда свідчить також його досить низький економічний поріг шкідливості (ЕПШ) — лише 5–6 жуків/рослину (табл.).

Табл. Біологічні, екологічні особливості та шкідливість ріпакового квіткоїда (Meligethes aeneus F.)

Показник

Значення

Показник

Значення

Час виходу імаго після зимівлі

У середині квітня, за температури +8...9 °С

Тривалість періоду додаткового живлення жуків (до початку яйцекладки)

12–15 днів

Температурні умови початку льоту жуків

+10...11 °С

Тривалість ембріонального періоду (стадія яйця)

4–5 днів

Температурні умови настання масового льоту жуків

+14...15 °С

Тривалість розвитку стадії личинки

20–30 днів

Середня плодючість самиць, (кількість яєць, відкладених за період життя)

40–50 екз.

Тривалість розвитку стадії лялечки

14–20 днів

Кількість генерацій за рік

1–3

Економічний поріг шкідливості (ЕПШ)

5–6 екз./рослину

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) належить до родини блистянки (Nitidulidae). Зовні це дрібні жуки (завдовжки 1,5–2,7 мм) дещо овальної форми, чорні, із зеленуватим блиском (рис. 1). Його біологічні й екологічні особливості наведено в таблиці. Вид розвивається у 1–3 поколіннях за рік. Шкодять генеративним органам як імаго, так і личинки. Зимують дорослі особини у верхньому шарі ґрунту, під опалим листям або під іншими рослинними рештками. Пробуджуються рано навесні, за температури середовища +8...9 °С. Спочатку жуки заселяють квіти різних дикорослих трав’янистих рослин родини айстрові (кульбаби, мати-й-мачухи) та капустяні (гірчиці польової, суріпки, сухоребрика, кучерявця Софії). Згодом, з настанням фази цвітіння в капустяних культур, переселяються на їх посіви. Причому, насамперед квіткоїд з’являється на краях полів, а далі вже поширюється по всьому масиву. Зручним методом моніторингу й обліку чисельності шкідника в цей період є використання жовтих чашок-пасток.

Отже, на рослинах озимого ріпаку жуків можна спостерігати, починаючи від фази бутонізації, зазвичай у другій половині квітня — на початку травня. Отож і шкоди фітофаг починає завдавати, об’їдаючи бутони ще до того, як вони розкриються. Пошкоджені органи засихають і опадають, звісно, не утворюючи плодів. Згодом імаго продовжують живитися органами квітів — тичинками й маточками. За період свого живлення на одній рослині один жук здатний знищити до десятка бутонів чи квіток, які могли б перетворитися на стручки з урожаєм насіння. Після спаровування самиці в основу бутона відкладають кілька яєць. Через 4–10 днів із них відроджуються личинки, які живляться пилком і за низької чисельності істотної шкоди не завдають. Проте в разі інтенсивного заселення (3 екз./квітку і більше) вони можуть-таки спричинити відчутні втрати врожаю. Період живлення й розвитку личинок сягає 20–30 днів і триває майже до завершення цвітіння рослин ріпаку. З огляду на високу шкодочинність ріпакового квіткоїда, хімічні заходи з контролю його чисельності слід застосовувати, починаючи з фази бутонізації рослин, тобто ще до того, як він пошкодить генеративні органи, на яких формуватиметься майбутній урожай.

Інсектицидний захист. Як показує практичний досвід, надійний захист посівів озимого і ярого ріпаку від найголовніших шкідників можливий лише за умови проведення обов’язкових інсектицидних обробок. Щороку в усіх зонах вирощування цих культур і прихованохоботники, і ріпаковий квіткоїд заселяють посіви в чисельності, яка зазвичай швидко перевищує ЕПШ і створює загрозу істотних утрат урожаю. Тобто, навіть за порівняно невисоких рівнів чисельності цих фітофагів (що спостерігається майже одразу після їх появи на полях) постає необхідність негайно їх знищити. Тому за сучасних умов потрібні саме обов’язкові інсектицидні обробки, які нумеруються відповідно до їх кількості/кратності: Т1, Т2 і т. д. Зокрема, з метою ефективного контролю ріпакового квіткоїда найчастіше проводять Т2-обробку — у фазі бутонізації або на початку цвітіння культури. Отже, сьогодні питання необхідності застосування інсектицидів виникати не повинно, важливо натомість зосередити увагу на правильних термінах обробок, щоб попередити непоправну шкоду рослинам.

Для надійного захисту посівів ріпаку від ріпакового квіткоїда компанія «Сингента» 2019 року вивела на ринок в Україні новітній інсектицид Пленум 50 WG, в. г. (піметрозин, 500 г/кг). Створення цього спеціалізованого препарату з високою ефективністю саме проти квіткоїда стало можливим завдяки потужному науково-дослідному потенціалу компанії.

Активна речовина піметрозин належить до нового класу інсектицидних сполук, що називається піридинкарбоксаміди, й за хімічними властивостями та дією на фітофагів принципово відрізняється від препаратів групи піретроїдів чи неонікотиноїдів. При контакті з жуками квіткоїда вона виявляє два різні механізми дії на їхні організми. По-перше, викликає миттєве і незворотне припинення живлення: комахи якийсь час (протягом 2–3 днів) ще слабо рухаються, але вже не живляться, а згодом гинуть від голоду. По-друге, піметрозин впливає на хордотональні органи — зовнішні механорецептори, які відповідають за розміщення й орієнтацію кінцівок шкідників у довколишньому просторі. Як наслідок, м’язи ніг перебувають у постійно напруженому стані, що перешкоджає нормальному закріпленню комах на листках чи бутонах. У результаті вони падають на поверхню ґрунту, назад на рослину вибратися не можуть і зрештою так само гинуть від голоду, або ж їх знищують ентомофаги. Такий унікальний подвійний механізм дії піметрозину унеможливлює виникнення резистентності у квіткоїда або успішно долає її в тих популяцій, що вже стали стійкими до інсектицидів групи синтетичних піретроїдів або неонікотиноїдів.

Інсектицид Пленум на ріпаку доцільно і потрібно застосовувати у фазу бутонізації: від початку (від «зеленого бутона») і до закінчення цієї фази (до «жовтого бутона»); фази органогенезу рослин за шкалою ВВСН 51–59 (рис. 2). Зареєстрована норма витрати препарату — 0,15–0,25 кг/га. Обприскування посівів ріпаку саме в період утворення і розвитку бутонів продиктовано регламентами у зв’язку з необхідністю почати контроль ріпакового квіткоїда якомога раніше- - до того, як він завдасть істотних пошкоджень рослинам. Отже, Пленум знищує шкідника при обробці по бутонах ще до їх розкриття, тобто до початку цвітіння. Таким чином, препарат максимально зберігає майбутній урожай і водночас не створює щонайменшої небезпеки для корисних комах-запилювачів.

Інша важлива властивість піметрозину — його різні способи виявлення токсичної дії на фітофагів та способи проникнення і локалізації в культурних рослинах після обробки. Крім контактно-кишкової дії, ця активна сполука виявляє ще й системну дію, що триває 8–10 днів. Відповідно, захисний ефект препарату Пленум, застосованого наприкінці бутонізації ріпаку (ВВСH 57–59), поширюється й на початок цвітіння, забезпечуючи ефективний контроль квіткоїда в період його максимальної концентрації на посівах. Тому однієї обробки цим інсектицидом цілком достатньо для надійного захисту від цього шкідника.

Серед інших унікальних властивостей препарату Пленум, які надають йому важливі технологічні переваги над конкурентами, слід відзначити такі:

  • Репелентний ефект (або відлякувальна дія) на жуків ріпакового квіткоїда — препарат захищає посіви від повторного заселення.
  • Надзвичайно висока термостабільність — діюча речовина зберігає свою інсектицидну активність за дуже високих денних температур (навіть до +35 °С).

Аналізуючи видовий склад шкідливого ентомокомплексу агроценозів ріпаку, слід звернути увагу й на інших фітофагів, які концентруються на рослинах у фазі бутонізації. У цей час посіви ще продовжують заселяти, зокрема, стеблові прихованохоботники — ті види «хрестоцвітних» довгоносиків, личинки яких розвиваються саме в стеблах рослин культури. Через порівняно низькі температури весняної реактивації їхніх жуків після перезимівлі, вони з’являються на посівах озимого ріпаку досить рано, ще в кінці березня — на початку квітня (залежно від природно-кліматичної зони). При цьому перша ранньовесняна інсектицидна обробка термостабільними препаратами проти них особливо потрібна, ба навіть обов’язкова. Головне завдання в цей період — провести її вчасно. Тобто надзвичайно важливо «спрацювати на випередження», щоб знищити першу частину імаго ще до того, як вони спаруються, відкладуть яйця і на рослинах почне розвиватися нове покоління. Слід також завважити, що міграція стеблових прихованохоботників буває розтягнутою в часі, й «останні хвилі» жуків ще  можуть з’являтися на ріпакових полях аж до завершення стеблування — початку бутонізації. Зазвичай таке трапляється за умови тривалої прохолодної погоди в першій половині весни, як це сталося, наприклад, минулого 2019 року. Що стосується ріпакового насіннєвого прихованохоботника, то у фазі утворення й розвитку бутонів він лише починає заселяти посіви.

За такої ситуації доцільно і рекомендовано застосовувати бакову суміш інсектицидів Карате Зеон (0,15 л/га) + Пленум (0,2 кг/га). Це поєднання успішно перевірено у виробництві; у суміші краще виражений «нокдаун-ефект» і ширший спектр інсектицидної дії, що забезпечує ефективний і повний контроль одночасно всіх видів прихованохоботників та квіткоїда. До того ж ця комбінація препаратів надійно захищатиме посіви й від гусениць деяких лускокрилих (перших генерацій) і хрестоцвітних клопів, що теж можуть заселяти ріпак (особливо ярий) у фазі бутонізації.

Усі офіційні рекомендації із застосування інсектициду Пленум спеціалісти розробили та обґрунтували на основі його цінних технологічних характеристик і даних багатьох польових дослідів. Сільгоспвиробники, які торік спробували на своїх полях цей препарат, переконалися у його надійності. Особливо важливим і знаковим став відзначений ними факт його високої ефективності проти популяцій шкідника, які набули резистентності до інших інсектицидів. Так, завдяки появі в арсеналі аграріїв новітнього інсектициду Пленум 50 WG, ВГ ріпаковому квіткоїду сьогодні стало справді «непереливки».