Україна

You are here

Share page with AddThis

Особливості осіннього захисту посівів озимого ріпаку

Ріпак озимий
21.09.2017

ВОЛОДИМИР МАКСИМОВИЧ,

менеджер з маркетингу, напрям розвитку ЗЗР на кукурудзі компанії «Сингента


НА СЬОГОДНІ ОЗИМИЙ РІПАК Є ОДНІЄЮ З НАЙРЕНТАБІЛЬНІШИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ. ЦЕ СПРИЧИНЕНО ПОПИТОМ ІЗ БОКУ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ, ДЕ УСПІШНО ДІЄ ПРОГРАМА БІОДИЗЕЛЯ, СИРОВИНОЮ ДЛЯ ЯКОГО І Є ЦЯ КУЛЬТУРА. НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО СВІТОВІ ЦІНИ НА НАФТУ І НАФТОПРОДУКТИ ЗНАЧНО ВПАЛИ В ЦЬОМУ РОЦІ, ЄВРОПА «ЗАМИСЛЮЄТЬСЯ» НЕ ТІЛЬКИ НАД ВЛАСНИМ ЗБАГАЧЕННЯМ, АЛЕ Й ПИЛЬНО СЛІДКУЄ ТА ПІКЛУЄТЬСЯ ПРО СВІТОВУ ЕКОЛОГІЮ. ТОМУ І ПРОГРАМИ БІОДИЗЕЛЯ ДОСІ ІСНУЮТЬ ТА РОЗВИВАЮТЬСЯ.

З метою забезпечення виробництва якісною сировиною та зменшення хімічного навантаження на довкілля європейські контролюючі органи посилюють вимоги до насіння ріпаку. Одним із головних параметрів є якість насіння, а от другий дуже суттєвий параметр — це особливості захисту посівів цієї культури. Мета цієї статті стисло розглянути особливості захисту озимого ріпаку саме в осінній період.

Останнім часом ми часто чуємо про те, що озимий ріпак вимерзає. Можна багато говорити про погану зимостійкість культури, несприятливі погодні умови або неякісне насіння, але наявність на достатньо близькій відстані полів, що перезимували, та полів, що вимерзли, наштовхує на думку, що питання не стільки в зимостійкості або погодних умовах, скільки у правильній підготовці полів до зимівлі. Крім зимостійкості сорту або гібрида, що, безумовно, дуже важливо, існує багато факторів, які впливають на перезимівлю культури. Двома словами усі ці фактори можна назвати «технологія захисту». Відсутність будь‑якого елемента технології призведе до погіршення зимостійкості рослин та збільшить ризик вимерзання взимку.

Для того щоб створити рослині найбільш сприятливі умови для підготовки до зими, необхідно усунути конкуренцію з боку бур’янів, не дати шкідникам та хворобам пошкодити листкову поверхню та зміцнити кореневу систему рослин за допомогою регуляторів росту. Бур’яни є найбільш обмежуючим фактором у вирощуванні ріпаку, оскільки вони пригнічують ріст, погіршують зимостійкість та суттєво знижують продуктивність культури. Для обмеження шкодочинності бур’янів необхідно використовувати комплекс заходів, що застосовуються залежно від конкретних умов і доповнюють один одного.

Багато запитань виникає з приводу використання ґрунтових гербіцидів. Приміром, навіщо застосовувати останні, якщо можна дочекатися сходів усіх бур’янів та обробити їх післясходовими препаратами. Крім того, далеко не завжди на момент посіву ріпаку є достатньо вологи для того, щоб ґрунтові препарати ефективно спрацювали. Звичайно, проти природи нічого не вдієш — якщо вологи немає, то вони працювати будуть погано, якщо взагалі будуть. Але деякі передові господарства, зокрема Західної України, починають сіяти озимий ріпак ще у першій декаді серпня, як раз для того, щоб рослини встигнули потрапити у більш меншвологі умови, необхідні для дружного проростання цієї культури. Для таких господарств компанія «Сингента» може запропонувати використати гербіцид Дуал Голд 960 ЕС, к. е. Він найменш фітотоксичний серед усієї великої групи хлорацетамідів і чудово працює проти всього спектра однорічних дводольних бур’янів. Деякі господарства для розширення спектра ефективності до Дуал Голд додають препарати на основі діючої речовини кломазон у баковій суміші. Декілька тижнів після внесення такої суміші поля будуть чисті від однорічних бур’янів, включаючи хрестоцвіті види. Практично одночасно з питанням знищення бур’янів постає проблема захисту від шкідників. В осінній період посіви пошкоджують хрестоцвіті блішки, пильщики, але найбільшої шкоди завдає група шкідників, які з’явилися відносно недавно, — це стеблові прихованохоботники. Більша частина їх шкодять посівам навесні, але деякі види, наприклад капустяний стебловий прихованохоботник, пошкоджують їх вже в осінній період. Комахи надзвичайно небезпечні тим, що личинки розвиваються всередині стебла, виїдаючи внутрішні тканини та доходячи до кореневої шийки, що призводить до суттєвого підвищення ризику вимерзання посівів у зимовий або ранньовесняний період. Якщо обробка проведена невчасно, то навіть надзвичайно потужні інсектицидні суміші з додаванням системних препаратів не здатні завдати їм серйозної шкоди.

Для запобігання пошкодженню стебловими прихованохоботниками необхідно проводити моніторинг їх появи за допомогою чашок жовтого кольору. При потраплянні 8–10 жуків на одну пастку протягом 3 діб необхідно проводити обробку інсектицидами. Одним із найкращих препаратів проти прихованохоботників є інсектицид Нурел Д (0,6 л/га), який завдяки наявності у своєму складі двох діючих речовин забезпечує як потужний миттєвий ефект, так і достатньо тривалий період захисту (до 3 тижнів залежно від умов навколишнього середовища). Але повернемося до розгляду питання захистувід бур‘янів.

Найбільш шкодочинними в осінній період є сходи однорічних зимуючих та багаторічних бур’янів: підмаренника чіпкого, видів ромашки, осотів та інших. Варто зазначити, що вибір того чи іншого гербіциду буде залежати від видового складу бур’янів, що з’являються.

З післясходових гербіцидів проти ромашок, гірчаків, осотів та інших бур’янів родин складноцвітих, гречкових, бобових, пасльонових ефективну дію проявляють препарати Лонтрел 300, в. р. (клопіралід) 0,3–0,5 л/га і Лонтрел Гранд 750, в. г. (клопіралід) 0,12–0,2 кг/га. Обробка проти однорічних видів найбільш ефективна у фазу сім’ядоль — 6 листків. Що стосується боротьби з осотами, то головне — знищити кореневу систему, а для цього рослини повинні мати достатню площу листкової поверхні. Як правило, ця умова виконується у фазу розетки діаметром 15–20 см. Якщо листкової поверхні недостатньо — буде знищена тільки надземна частина бур’янів, а від кореневої системи, що вижила, через певний час почнеться відростання нового листкового апарату. При вчасному використанні препаратів Лонтрел 300 і Лонтрел Гранд осоти та інші багаторічні коренепаросткові бур’яни вищеназваних родин гинуть повністю, включаючи кореневу систему.

За наявності в посівах підмаренника, лободи, щириці застосування гербіцидів Лонтрел 300 або Лонтрел Гранд буде недостатньо, оскільки ці бур’яни вони не контролюють. В такому разі краще використати більш потужний препарат Галера Супер, в. р. (клопіралід, 266 г/л + піклорам, 80 г/л + амінопіралід, 17 г/л) з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. Завдяки трьом діючим речовинам він ефективний не тільки проти бур’янів, які контролює Лонтрел Гранд, але й ефективно діє на підмаренник та деякі інші дводольні бур’яни. Краще всього гербіцид Галера Супер, в. р. вносити за наявності 3–4 листків у культури. На сьогодні одними з проблемних видів бур’янів у посівах ріпаку є представники родини хрестоцвітих. Навіть начебто прості види, які з успіхом знищуються в інших культурах, такі як талабан польовий, грицики звичайні та види сухоребрика, в посівах ріпаку є проблемою, адж він сам по собі — хрестоцвіта культура. Для ефективного контролю вказаних бур’янів на ринку існує гербіцид на основі діючої речовини етаметсульфуронметил. Таким чином, для розширення спектра дії препарату Галера Супер проти деяких хрестоцвітих видів на початкових етапах їх росту та розвитку можна додавати вищезазначений гербіцид.

Вони чудово змішуються та проявляють синергетичний ефект проти бур’янів. Сьогодні більшість сільгоспвиробників на озимому ріпаку посходові гербіциди вносять переважно навесні.

Проте при такому застосуванні препаратів є певні недоліки, а саме: за нормально розвинених рослин, що увійшли в зиму (розетка 8–10 листків), більшість ґрунтової поверхні покрита листками, під якими можуть бути бур’яни, а тому знижується ефективність дії гербіцидів. Крім того, не завжди є можливість вчасно провести обробку через погодні умови весняного періоду. А найголовнішим є те, що на момент внесення на ріпаку післясходових гербіцидів навесні існує 2 основних ризики — це температурний режим і вікно застосування на культурі. Під час внесення, коли ріпак «оживає» навесні, середньодобова температура рідко перевищує +10С. При такій температурі внесення гербіцидів, подібних за дією до синтетичних гормонів росту, є недоцільним, адже вони можуть не спрацювати. Інший фактор — як ріпак у цей момент, так і бур’яни можуть бути перерослими, тому краще за все такими препаратами, як Лонтрел 300, Лонтрел Гранд та Галера Супер, посіви ріпаку обробляти восени.Слід також звернути увагу на сходи падалиці зернових культур, після яких зазвичай сіють ріпак. Її наявність також суттєво пригнічує посіви.

З іншої точки зору, падалиця зернових культур погано контролюється ґрунтовими препаратами, тому треба передбачити в системі захисту внесення грамініцидів. Одним із оптимальних препаратів є Фюзілад Форте. В нормі витрати 1,5 л/га він знищує сходи самосівів зернових, а при підвищенні норми до 1,8– 2,0 л/га повністю знищує багаторічні злакові бур’яни, наприклад пирій повзучий. Оптимальний строк застосування препарату проти однорічних злакових бур’янів — фаза 3–4 листки, проти багаторічних — висота рослин бур’янів 12–15 см. Обробку посходовими гербіцидами бажано проводити до того періоду, коли листя культури закриває бур’яни і робоча рідина має можливість у достатньому обсязі потрапити на листя бур’янів. Необхідно пам’ятати, що забур’яненість посівів в осінній період послаблює рослини ріпаку та знижує ймовірність доброї перезимівлі. На сьогодні одним із критичних елементів у технології вирощування озимого ріпаку є підвищення його зимостійкості за рахунок забезпечення правильного і вчасного формування рослини ріпаку. Насіння його проростає при температурі 1 .С, рослини вегетують за 5–6 .С. Озимий ріпак, що сформував розетку 6–8 листків, переносить температури на рівні кореневої шийки до ‑12–16 .С, а за наявності снігового покриву витримує зниження температури на поверхні снігу до ‑25–30 .С. Довжина центрального кореня повинна становити 15–20 см. Рослини, які не сформували розетку та мають слабо розвинену кореневу систему, можуть загинути за температури повітря ‑10 .С. Компанія «Сингента» в своєму портфелі має спеціалізований фунгіцид‑ретардант для застосування на ріпаку. Це препарат Сетар 375 SC, к. с., який містить дві діючі речовини: паклобутразол та дифеноконазол. Паклобутразол є спеціалізованим ретардантом для ріпаку. Застосування Сетар в осінній період дає змогу призупинити переростання культури та водночас забезпечує значний розвиток кореневої системи. Після використання даного препарату діаметр кореневої системи і кореневої шийки збільшується удвічі порівняно з контролем. Це дає змогу рослині покращити доступ до ґрунтової вологи та поживних речовин, а отже, забезпечити необхідний рівень накопичення цукрів, пентозанів, амінокислот й інших речовин із низькою точкою замерзання. На зниження рівня зимостійкості ріпаку також впливає розвиток хвороб. Збільшення посівних площ ріпаку та соняшнику в Україні, недотримання технологій сівозміни призвели до масового розвитку таких хвороб, як фомоз і альтернаріоз. Їх епіфітотійний розвиток стане великою загрозою в найближчі роки. Зараження та розвиток фомозу ріпаку починаються в осінній період, на листі з’являються жовті плями із сіро‑білою серединою, згодом відбувається розрив тканин листка. На верхній частині листка всередині плями іде формування пікнід із конідіями. На стеблі з’являються сіро‑коричневі чітко окреслені плями також із пікнідами, при сильному розвитку спостерігається побуріння серцевини стебла. Також відбувається розвиток цього патогену і на кореневій шийці та корені, що проявляється в побурінні, всиханні та здерев’янінні. За навіть незначного розвитку фомозу знижується рівень зимостійкості ріпаку. Період обробки фунгіцидом збігається з внесенням ретарданту. Саме тому другим елементом у препарат Сетар було включено діючу речовину дифеноконазол, який має виражені лікуваль‑ ну та профілактичну дії проти фомозу й альтернаріозу, що дає змогу зупинити розвиток цих патогенів, провести оздоровлення рослини, а також додатково підвищити її зимостійкість. В осінній період Сетар рекомендовано застосовувати в фазу 4–6 листків ріпаку з нормою 0,3 л/га.

На жаль, ніхто не може спрогнозувати, які саме сюрпризи приготує нам наступна зима, але якомога більш повний захист посівів суттєво підвищує шанси ріпаку на нормальну перезимівлю, а відсутність лише одного елемента може стати вирішальною.