Україна

You are here

Share page with AddThis

Цікаві факти про ріпак: ріпакова рапсодія

Ріпак озимий
15.07.2020

ТЕТЯНА МАЛИНА,
менеджер лабораторії Харківського діагностичного центру

АННА БАТАЛОВА,
менеджер з маркетингу насіння олійних культур, компанія «Сингента»

В умовах сьогодення ріпак є другою за важливістю олійною культурою у світі, поступаючись лише сої. У багатьох країнах ріпак — стратегічна культура для виробництва олії, яка використовується у харчовій промисловості, а за своїми властивостями складає конкуренцію навіть оливковій. Також ріпакова олія може бути сировиною для виробництва біодизеля, мастил, пластику, застосовується у лакофарбовій промисловості. З ріпаку також виділяють два види смол, які використовуються у виробництві чорнил для поліграфії. До речі, ця культура є одним із найкращих медоносів, оскільки період цвітіння триває понад 30 днів, і з одного гектара ріпаку можна отримати до 100 кг меду.


Ріпак — однорічна трав’яниста рослина, яка відноситься до родини капустяних.
За науковими джерелами, ріпак з’явився внаслідок випадкового схрещування капусти дикої (brassica oleracea var. Sabellica) та турнепсу (brassica rapa l., var. Rapa (l.) Thell.).

У країнах Європи, зокрема й в Україні, переважно вирощують ріпак озимий, а, наприклад, у Китаї, Канаді та Австралії — ріпак ярий. В Україну ця культура потрапила в ХVІ ст. На сьогодні за обсягами виробництва в нашій країні ріпак є третьою за значенням олійною культурою, поступаючись соняшнику та сої. Посівні площі під ріпаком озимим в Україні протягом останніх років досягли близько 1 млн га.

Впродовж перших 30–40 днів ріпак росте досить повільно, в цей час він утворює потужну кореневу систему, при цьому ріст кореня спочатку випереджає ріст стебла. В озимого ріпаку восени утворюється листова розетка. Суцвіття нещільне, китицеподібне, починає зацвітати ярусно знизу до верху. Квіти у ріпаку жовті, бутони розташовані вище, ніж відкриті квітки. Найбільша врожайність припадає на нижній ярус, тому для отримання високих і сталих урожаїв його необхідно максимально захистити та зберегти. Ріпак — само- й перехреснозапильна культура. Так, запилення у близько 70 % квіток може проходити шляхом самозапилення а у 30 % — перехресним запиленням. Плід стручок, його довжина у гібридів ріпаку «Сингента» становить у середньому 8–12 см. В одному стручку формується близько 20 насінин. Вегетативна маса починає інтенсивно наростати вже після стеблування.

Ріпак є чудовим попередником, він рано звільняє поле, покращує структуру і родючість ґрунтів, зменшує ризик водної та вітрової ерозії, знижує засміченість полів. Водночас є гарним фітосанітаром, оскільки рослинні рештки ріпаку багаті на глюкозинолати, що призводить до утворення токсичних сполук, які здатні пригнічувати патогенні грибкові утворення, що зберігаються у ґрунті, тому було відмічено, що ураженість зернових кореневими гнилями значно менша.

Ріпак також позитивно впливає на навколишнє середовище, якщо порівнювати з економічною вигодою. Встановлено, що 1 га посівів ріпаку виділяє майже 10,6 млн л кисню, для порівняння — цукровий буряк 15 млн л, а 1 га лісових насаджень виділяє всього 4 млн л кисню. Таким чином, за цим показником ріпак посідає друге місце після цукрових буряків.

Під час вибору гібрида ріпаку потрібно враховувати особливості та умови певної кліматичної зони. Так, при вирощуванні ріпаку в посушливих умовах слід віддавати перевагу більш посухостійким гібридам, зокрема Торес та СИ Харнас.

В умовах помірного та достатнього зволоження краще обирати інтенсивні гібриди зі стійкістю до збудників основних хвороб, такі як СИ Анабелла, СИ Савео та СИ Мартен.

А також варто мати гібрид з високою пластичністю, наприклад НК Технік, який демонструє високі та сталі показники врожайності в різних агрокліматичних зонах і характеризується високою зимостійкістю.

Рекомендується дотримуватись термінів і норми висіву, оскільки потрібно розуміти, що загущені та перерослі посіви більш здатні до переростання, що може призвести до підняття точки росту над поверхнею ґрунту, і внаслідок цього може зменшитися їх захищеність у морозний період.

Оптимальною є норма висіву, яка забезпечує густоту рослин на рівні 35–40 шт./м² після перезимівлі. Рекомендованою нормою висіву за оптимальних умов посіву для гібридів «Сингента» є 50 ± 10 рослин/м². До того ж глибина заробки насіння повинна становити 2,0–2,5 см. Посів на глибину до 3,0 см слід застосовувати при нестачі вологи в ґрунті.

Протягом вегетації необхідно проводити моніторинг полів та фітопатологічну діагностику. До діагностичних центрів компанії «Сингента» навесні та восени надходили рослини ріпаку для визначення наявності збудників хвороб. Як показує практика, восени ми стикаємося з розвитком кореневих гнилей, фомозу та інколи борошнистої роси. Навесні після перезимівлі протягом двох останніх років на ріпаку дедалі більше в різних регіонах вирощування ми виявляємо тифульоз, фомоз, альтернаріоз, сіру гниль, склеротиніоз, альтернаріоз та несправжню борошнисту росу. Варто зауважити, що розвиток хвороб в осінній період призводить до зниження зимостійкості культури, а після відновлення вегетації безпосередньо впливає на врожайність та якість отриманої продукції, тому фунгіцидний захист посівів ріпаку повинен бути неодмінним елементом технології вирощування.