Морфологія і біологія основних збудників хвороб картоплі та їх контроль

ВОЛОДИМИР БОРИСЕНКО,
менеджер з технічної підтримки, напрям «ЗЗР для овочевих культур та картоплі», компанія «Сингента»

ЮЛІЯ ДОЛГАЛЬОВА,
фахівець лабораторії Білоцерківського діагностичного центру

Картопля (лат. Solanum tuberosum) — сільськогосподарська культура, яка по праву вважається другим хлібом та найбільш вживаним продуктом харчування в Україні. Адже наразі поряд із запашною паляницею на кожному українському столі обов’язково є різноманітні страви з картоплі. Українці дуже її люблять і споживають у середньому 130–140 кг картоплі на рік на особу, посідаючи друге місце у світі, поступившись у цьому лише жителям республіки Білорусь, де її з’їдають понад 180 кг.

Кожного року в Україні висаджують близько 1,5 млн га картоплі. Виробництво даної культури потребує належної технології вирощування та відповідних процесів — від вибору садивного матеріалу до вчасного збору врожаю та якісного його зберігання. Сучасне картоплярство важко уявити без ретельного підбору сорту. До 2020 року до реєстру сортів України було включено понад 190 сортів, різних за групами стиглості, напрямом використання та вирощування в різних зонах нашої країни.

Таке сортове різноманіття дає можливість широко застосовувати сортозаміну як основний чинник високопродуктивного картоплярства і значною мірою може задовольнити товаровиробників усіх форм господарювання. Якісний насіннєвий матеріал картоплі, крім генетичного потенціалу та сортової чистоти, повинен бути чистим від різних шкодочинних організмів.

Тому важливою складовою будь-якої технології вирощування є постійний моніторинг фітопатогенів садивного матеріалу картоплі, вегетативної маси рослин, вчасний і ефективний їх контроль. Найбільш шкодочинними хворобами, які регламентуються на законодавчому рівні для насіннєвого матеріалу картоплі (ДСТУ 4014–2001 «Картопля насіннєва. Відбір проб і методики визначення посівних якостей), є мокра гниль картоплі (чорна ніжка) Pectobacterium atrosepticum (van Hall 1902) Gardan et al. 2003.; кільцева гниль картоплі Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (Spieckermann & Kotthoff 1914) Davis et al. 1984; бура бактеріальна гниль картоплі Ralstonia solanacearum (Smith 1896) Yabuuchi et al. 1995; фітофтороз Phytophthora infestans (Mont.) de Bary; суха фузарі- озна гниль Fusarium oxysporum Schl. f. solani Bilai, F. sambucinum Fuck., F. solani App. et Wr., F. culmorum Sacc. та ін.; фомоз Phoma exigua Desm., ризоктоніоз Rhizoctonia solani Kuehn. та парша звичайна Streptomyces scabies Waks. et Henur і парша срібляста Spondiloeladium atrovirens Harz. Даний перелік хвороб за етіологією можна розділити на дві групи: грибні та бактеріальні.

Згідно зі стандартом посадковий матеріал з ознаками ураження мокрою гниллю (чорна ніжка), фітофторозом та паршею звичайною не допускається! Слід зазначити, що в оригінальному насіннєвому матеріалі й еліті картоплі наявність бульб, уражених хворобами, не повинна перевищувати 5–7 % від загальної кількості.

ГРУПА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ БАКТЕРІАЛЬНОЮ ЕТІОЛОГІЄЮ

Кільцева гниль картоплі Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus. Типовим проявом хвороби є ураження судинної системи бульб у вигляді кільця, звідки хвороба й отримала свою назву. При натисканні з ураженого місця виступає світло-жовта маса зруйнованих клітин із бактеріями. Гниття поширюється до серцевини, і бульби повністю руйнуються, перетворюючись на тягучу масу, яка має неприємний запах. Ураження розпочинається зі столонного кінця, а вже пізніше хвороба поширюється у середину бульби.

В період вегетації розвиток хвороби протікає повільно. Після цвітіння спостерігаємо перші симптоми, коли збудник переміщається з ураженої материнської бульби в стебла. Бактерії викликають закупорку судин, унаслідок чого рух води та поживних речовин припиняється, згодом в’януть окремі стебла, а потім і весь кущ. Джерелом інфекції є уражені бульби картоплі, інфіковане бадилля.

Мокра гниль та чорна ніжка картоплі Pectobacterium atrosepticum. На бульбах симптоми хвороби проявляються у вигляді мокрої гнилі, що спочатку розвивається у пуповинній частині бульби, далі поширюється на серцевину, яка пізніше повністю загниває і перетворюється на м’яку однорідну буру масу зі специфічним запахом. Чорна ніжка проявляється протягом усього періоду вегетації. У разі ураження картоплі у фазі сходів значна частина інфікованих рослин гине. У фазі цвітіння можуть уражуватися окремі стебла, при цьому решта куща вегетує, утворюючи інфіковані дрібні бульби. Уражені тканини стебла мають темно-коричневе або чорне забарвлення, симптоми розвиваються на прикореневій частині, такі стебла легко вириваються. На хворих рослинах жовтіють та скручуються листки і поступово засихають. Уражені рослини відстають у рості, листки на верхівці стебла зближуються, утворюється так звана скупчена верхівка. Джерелом резервації збудника є інфіковані бульби та рослинні рештки.

Бура бактеріальна гниль Ralstoni solanacearum. Ознаки проявів хвороби на бульбах під час візуального огляду подібні до кільцевої гнилі. Однак тільки при ураженні бурою гниллю виділяється ексудат з вічок та місць прикріплення бульб, завдяки чому відбувається налипання ґрунту. На картоплі перші ознаки хвороби проявляються на початку фази цвітіння. Рослини раптово в’януть (2–3 дні), листки зморщуються, жовтіють, а їхні черешки і стебла поникають. Прикоренева частина стебла розм’якшується і загниває, у деяких випадках спостерігається його поздовжнє розщеплення.

Бура гниль — судинна хвороба, збудник якої проникає в середину рослини через пошкодження на коренях або стеблах. При цьому на коренях утворюються зони потемніння, які з часом розширюються. На поперечних розрізах стебел ураженої рослини видно побурілі судини у вигляді кільця, з яких виступають краплі бактеріального ексудату. При надавлюванні на уражені тканини стебла виділяється бурий слиз. Основними джерелами хвороби є заражений ґрунт, рослинні рештки, бульби, бур’яни, забруднені бактерією поверхневі води, які використовують для поливу, нематоди.

ГРУПА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ ГРИБНОЮ ЕТІОЛОГІЄЮ

Ризоктоніоз, або чорна парша Rhizoctonia solani. Уражує бульби, стебла та столони. На поверхні бульб утворюються чорні опуклі склероції різної форми, що нагадують часточки ґрунту, які прилипли до поверхні, хоча при обмиванні бульб вони залишаються. Хвороба може проявлятися у формі сітчастого некрозу поверхні бульб та чорних вдавлених плям навколо вічок. На паростках та стеблах утворюються вдавлені бурі або чорні плями, місцями мокрі або сухі виразки. Також у період цвітіння на стеблах хвороба проявляється у вигляді «білої ніжки» — розростання на прикореневій частині сірувато-білого щільного міцелію. Уражені корені мають штрихувату плямистість. Сильне ураження може призвести до загибелі як проростків, так і повністю сформованого дорослого куща, що в підсумку спричинює зрідження насаджень.  Джерелом інфекції є склероції,ьякі зберігаються в ґрунті та на ураженому посадковому матеріалі.

Фітофтороз Phytophthora infestans. Уражує бульби та вегетативну масу рослин. На бульбах утворюються вдавлені бурі або свинцево-сірі плями різної форми. При розрізі бульб у місцях ураження спостерігається буре або іржаво-коричневе забарвлення паренхіми. На листках утворюються крупні зеленувато-водянисті, світло-коричневі плями з світло-зеленою облямівкою, що швидко некротизуються. У вологу погоду вони невпинно розростаються і охоплюють всю листкову пластину, такі листки загнивають і звисають на стеблах. На черешках листків, стебел, квітконосах та ягодах картоплі виникають довгасті, штрихуваті бурі плями. У місцях ураження тканина загниває, утворюються перетяжки, внаслідок чого з’являються надломи. За сприятливих умов хвороба стрімко розповсюджується і вже за короткий період часу може знищити все насадження. Джерелом інфекції є уражені бульби картоплі, в яких зберігається грибниця і уражене стебловою формою бадилля з ооспорами гриба.

Суха фузаріозна гниль Fusarium spp. На поверхні бульб з’являються сірувато-бурі трохи вдавлені у м’якоть зморшкуваті плями різної форми та розміру. На їхній поверхні формуються невеликі, опуклі сірувато-білі, зрідка жовтуваті або рожеві подушечки. У місцях ураження м’якоть стає бурою, трухлявою і сухою. У сухих умовах зберігання уражені гниллю бульби поступово висихають. За вологості повітря понад 90 % гниль буває вологою, але без слизу та неприємного запаху, що спостерігається при бактеріальних гнилях.

Слід зазначити, що гриби роду Fusarium spp., які є збудниками даного захворювання, можуть спричинювати різноманітні симптоми ураження на вегетуючій рослині у вигляді плямистостей та некрозів. Захворювання поширюється за допомогою конідій і грибниць, які зберігаються у бульбах, на рослинних рештках та в ґрунті.

Фомоз Phoma exigua. Уражує бульби, стебла та столони картоплі. Ознаками ураження під час зберігання є округлі вдавлені плями діаметром 20–25 мм, які нагадують слід від ґудзика. Трапляється і некрозна форма ураження бульб фомозною гниллю — зовні плями нагадують ураження фітофторозом, проте на розрізі бульби видно, що симптоми не поширюються в середину бульби. Під час зберігання фомоз на бульбах майже завжди розвивається у комплексі з іншими збудниками, найчастіше з сухою фузаріозною гниллю. Збудник захворювання проникає в бульби через механічні пошкодження з крапельною вологою при контакті з ураженими бульбами та під час різних технологічних процесів. Зовнішні ознаки захворювання проявляються тільки через декілька тижнів і навіть місяців після збирання. Джерелом інфекції може бути ґрунт, хворі бульби, тара.

Парша звичайна Streptomyces scabies. На поверхні бульб, уражених звичайною паршею, утворюються глибокі плоскі або випуклі виразки неправильної чи округлої форми. Зливаючись, виразки часто формують суцільну рвану шкірку і нагадують сітку. Пошкоджені бульби вкриваються сильно розтрісканою корковою тканиною. Порушення цілісності покривних тканин у місцях ураження створює так звані ворота для зараження бульб збудниками сухої та мокрої гнилей під час зберігання.

На молодих бульбах зустрічається переважно плоска й опукла парша. Симптом прояву плоскої парші характеризується ураженням тільки шкірки або поверхневого шару перидерми, опукла ж має вигляд бородавок. Глибока парша характерна для дозрілих бульб, тра- пляється під час збирання картоплі та утворює вдавлені у м’якоть виразки до 0,5 см. Джерелом інфекції є уражений посадковий матеріал картоплі та ґрунт.

Парша срібляста Spondiloeladium atrovirens. Уражує бульби, на поверхні яких спочатку утворюються злегка вдавлені сірувато-буруваті плями різної форми та розміру. Пізніше уражена тканина набуває яскраво вираженого металічного або сріблястого блиску. Утворення останнього пояснюється тим, що перидерма не дозволяє патогену проникати в середину бульби, збудник, знаходячись у шарі між перидермою та епідермісом, відшаровує тканини і забезпечує доступ повітря в порожнини, які набувають вигляду сріблястих лусочок. На поверхні плям гриб розвиває конідіальне спороношення та дрібні, ледь помітні чорні склероціальні клубочки. Джерелом інфекції є уражений посадковий матеріал картоплі й ґрунт, де гриб зберігається у вигляді склероцій.

Ми розуміємо, що отримання високих та якісних урожаїв бульб картоплі стримується численними хворобами. Вищезазначені збудники захворювань картоплі мають одну спільну й досить невтішну особливість — вміння вести безперервний активний паразитичний спосіб життя впродовж вегетації рослин та зберігання бульб. Варто зазначити, що рослини та бульби без візуальних симптомів прояву не завжди слід відносити до здорових, адже доведена можливість існування збудників всередині рослинних тканин зовні здорових рослин (латентна форма). Все це зумовлює складність проведення захисних заходів на цій культурі.

Білоцерківський діагностичний центр компанії «Сингента» вже декілька років поспіль у рамках технічної програми «АгроГід» надає своїм клієнтам можливість використання лабораторних сервісів з дослідження садивного та рослинного матеріалів картоплі.

Фітоекспертиза насіннєвого матеріалу

• Дослідження середньої проби садивного матеріалу картоплі на наявність ураження хворобами та шкідниками, їх ідентифікація. Наявність механічно пошкоджених бульб з фізичними вадами, деформованих, з наростами і встановлення відповідності за розміром та сортовими особливостями.
• Тривалість аналізу — 8 днів.

Фітоекспертиза рослинного матеріалу

• Дослідження середньої проби рослинного матеріалу картоплі на наявність ураження хворобами та шкідниками, їх ідентифікація. Опис загального стану й розвитку рослини, що досліджується, фаза розвитку згідно зі шкалою BBCH.
• Тривалість аналізу — 8 днів.

Імуноферментний аналіз насіннєвого та рослинного матеріалів

• Дослідження середньої проби рослинного та/або насіннєвого матеріалу на наявність збудників бактеріальних хвороб.
• Тривалість аналізу для насіннєвого матеріалу — 40 днів, для рослинного — 3 дні.

Протоколи діагностичних центрів компанії «Сингента» — це висновки лабораторної діагностики відповідно до загальноприйнятих методик, кваліфіковані рекомендації щодо запобігання розвитку і поширенню хвороб та шкідників, обґрунтовані консультації з підбору й застосування препаратів та агротехнічних заходів для збереження майбутнього врожаю.

ЗАХИСТ КАРТОПЛІ

Вибір продуктів (ЗЗР) для побудови системи захисту насамперед залежить від призначення врожаю бульби: чи то картопля для переробки, чи для насіння або мита та фасована картопля чи просто насипом. Відповідно, будуть різні технології та різні системи захисту культури. Компанія «Сингента», як лідер на ринку України і світу, пропонує виробникам картоплі виключно ефективні ЗЗР. Однак треба чітко розуміти, що кожен пестицид має свій визначений термін для застосування протягом сезону. Так, для захисту картоплі перед посадкою бульби обробляють протруйниками (Максим ®, Селест ® Топ).

Також з метою захисту бульб безпосередньо під час посадки картоплю можна обробляти баковою сумішшю інсекто-фунгіциду Селест ® Топ у нормі 1 л/га й ґрунтового фунгіциду Юніформ ® у нормі 1,5 л/га. Комбінація цих препаратів забезпечить надійний захист проростків у ґрунті на етапі їх проростання, а також молодих рослин.

Зазначимо, що Селест ® Топ захистить картоплю від ризоктоніозу, альтернаріозу, парші, комплексу ґрунтових і наземних шкідників. Водночас цей препарат має «вігор»-ефект, що стимулюватиме сходи, позитивно вплине на розвиток кореневої системи, підвищить стресостійкість культури. Фунгіцид Юніформ ® працюватиме проти широкого спектра патогенів, захищатиме кореневу систему і проростки від ризоктоніозу, сріблястої парші, фітофторозу та пітіозу.

Проти збудників хвороб наземної маси картоплі компанія «Сингента» пропонує широкий вибір фунгіцидів для профілактики і лікування: Ширлан ®, Ридоміл ® Голд, Квадріс ®, Скор ®, Ревус ® Топ.

Перше обприскування картоплі слід починати після досягнення рослинами висоти 10–15 см фунгіцидом Ширлан ® (0,4 л/га). Оскільки рослини в цей період ще не повністю покриють ґрунт, частина робочого розчину потраплятиме на його поверхню. Проте це не буде вважатися втратою робочого розчину, а, навпаки, матиме позитивний ефект, оскільки флуазинам (д. р. препарату Ширлан ®) є єдиною діючою речовиною, яка працює і на поверхні ґрунту, пригнічуючи рухомість ооспор. Надалі для боротьби проти фітофторозу, альтернаріозу можна використовувати системні препарати Ридоміл ® Голд, Квадріс ®, Ревус ® Топ. Наприкінці вегетації важливо правильно проводити десикацію, щоб сформувати в бульб гарну шкірку перед збиранням урожаю. У компанії «Сингента» пропонують для цього застосовувати бакову суміш десиканту Реглон ® Супер та фунгіциду Ширлан ®. Останній потрібен для уникнення ураження бульб фітофторозом під час збирання врожаю через можливий контакт хворої листової маси з бульбою.