Випробування погодою
СОФІЯ НЕСТЕРЧУК
Цей сезон увійде в історію, мабуть, як один із найбільш екстремальних за погодними умовами, причому нестабільними вони були в усіх зонах України. Аномально тепла безсніжна зима, холодна затяжна весна, на заході здебільшого із дощами, на сході без краплі вологи — у будь-якому разі для ярих просапних соняшнику та кукурудзи це неабиякі випробування. Як вони їх перенесли, які гібриди виявилися найбільш стійкими до таких аномальних погодних умов, розповіли експерти компанії «Сингента».
ОЛЕКСАНДР ЛЯСКІВСЬКИЙ,
технічний експерт напряму олійних культур
Цьогорічний виробничий сезон як для всіх аграріїв України, так і Центрального регіонузокрема видався надскладним, насамперед через брак вологи, який не дав культурам добре розвиватися і сформувати врожай, що відповідає їхньому потенціалу. Зима виявилася нетипово сухою і теплою, практично без опадів. Так, у середньому впродовж осінньо-весняного періоду ми отримали опадів лише до 115 мм, а місцями й менше. Цього абсолютно недостатньо, щоб забезпечити вологою рослини в метровому шарі ґрунту. Крім того, як ми пам’ятаємо, весна розпочалася стрімко, і багато виробничників у погоні за дорогоцінною вологою рано розпочали посівну кампанію, в тому числі й соняшнику в ультраранні строки. Проте починаючи з квітня температура стала коливатися, знижуватися, тож третя декада квітня і травень були холодними, а останній ще й дощовим. За нашою статистикою, в Центральному Лісостепі нічні температури в середині травня опускалися до -3,7 °С, а в окремих регіонах навіть нижче.
Це не могло негативно не позначитися на всіх сільгоспкультурах, у тому числі й на соняшнику. Ранні строки сівби, перезволоження спричинили затримку в розвитку культур. Наприклад, соняшник, який висіяли на початку квітня чи навіть у кінці третьої декади березня, зійшов на початку травня. Такий довгий термін проростання насіння, звісно, вплинув на енергію надалі, сходи часто були недружними. Крім того, отримані молоді рослини, які з’явилися через місяць після перебування насіння в ґрунті, практично втратили захист від хвороб та шкідників на початку вегетації від дії фунгіцидно-інсектицидних протруйників. Та й ґрунтові шкідники активізувалися дещо пізніше. Пошкоджені рослини в умовах наявності ґрунтових інфекцій та сприятливого середовища для фітопатогенів інтенсивніше уражуються хворобами. Тому цьогоріч ми часто зустрічали, особливо на ранніх строках посіву соняшнику, розвиток прикореневої форми склеротинії. Часто виробничники в гонитві за вологою висівали насіння глибоко, нехтували рекомендованою густотою, що вплинуло на розвиток культури.
Надалі ситуація ускладнилася браком вологи в орному шарі ґрунту та високими температурами в червні — серпні. Тож попри рясні дощі в травні, коли в деяких місцях випало дві місячні норми опадів, а десь і три, вологи виявилося недостатньо. Адже є закономірність: одиниця зимової вологи дорівнює трьом одиницям літньої. Тому тих травневих 120 мм вологи було недостатньо, щоб до кінця реалізувати рівень урожаю, який заклався з весни. От і виходить, що виробничники, які вже від кінця серпня — початку вересня збирають урожай, задовольняються 15–17 ц/га, хоч минулого року мали 4–4,5 т/га. Там, де в липні пройшли хоч невеликі дощі, ситуація краща.
Показова ситуація і з нормами висіву насіння: маємо досвід кількох господарств, які цього року висівали до 50 тис. насінин/га — на тих площах соняшник чудово розвинений, там ще фактично завершується вегетація (на момент написання статті. — Прим. ред.) і можна розраховувати на врожайність на рівні 4 т/га. Тому, якщо й надалі погодні умови будуть подібними до осені-зими 2019–2020 років, нам доведеться переглянути рекомендації щодо норм сівби. І ми це вже робимо, адже наша зона вже не є зоною стійкого зволоження, ми, тобто Київська, Черкаська, Чернігівська, Сумська, Полтавська області, фактично працюємо в посушливих умовах. Для таких умов, як цьогоріч, рекомендовані норми висіву повинні бути до 50 тис. схожих насінин/га. Однак у такому разі задля отримання бажаного результату агротехніка і захист культури мають бути на високому рівні, практично повинні зберегти всі рослини до моменту збирання.
Звісно, звинувачувати виробничників у тому, що вони сіяли, не дотримуючись температурного режиму, неправильно, оскільки на початку квітня температура вже була достатня для того, щоб висівати гібриди соняшнику лінолевого типу. Проте треба брати до уваги й календарні строки. Найбільшою проблемою був дефіцит вологи й аграрії стали заручниками ситуації — посіяли рано і дуже глибоко, намагаючись дістати вологу на глибині 6–7 см.
Позитивний момент — господарники часто переходять на обробіток ґрунту з глибоким розпушенням. Звісно, за такого обробітку волога накопичується краще. Тому моя рекомендація переходити з оранки на глибоке рихлення, що дасть змогу забезпечити краще збереження і накопичення ґрунтової вологи, особливо в глибоких шарах ґрунту. І, звичайно, слід пам’ятати, що культура потребує відповідних умов для розвитку: якщо вона теплолюбна — їй необхідний біологічний мінімум температур, її не можна висівати рано, тільки в оптимальні строки. Зрозуміло, що рік від року відрізняється, погодні умови складаються різні, відтак можна зміщувати строки сівби на кілька днів, але не на місяць.
Збиральна кампанія ще триває, але можна констатувати, що за цьогорічних умов найкраще себе показали ранньостиглі та середньостиглі гібриди нової лінійки HTS, зокрема Суомі, які генетично більш стійкі до стресових чинників. Так, гібрид Суомі, який ми першим зібрали на нашій демоділянці біля Узина, показав врожайність 5,5 т/га. Добрий результат на демоділянці продемонстрували й середньостиглий гібрид Суміко та середньопізній гібрид Субаро — до 3 т/га. В господарствах у товарних посівах також урожайності нижче ніж 3 т/га немає.
Непогано показали себе гібриди, призначені для вирощування за виробничою системою Clearfield ®, — в середньому 3,2–3,5 т/га. Це дуже добрий результат, особливо, зважаючи на те, що гібриди інших компаній дають урожайність 2–2,5 т/га. Хочу відмітити гібрид СИ Діамантіс, який у деяких господарствах показав урожайність на рівні до 4 т/га, а також НК Неома. Непогані результати у класичних гібридів СИ Купава, СИ Честер, СИ Арізона, СИ Ласкала.
МИХАЙЛО ТУТЕВИЧ,
технічний експерт напряму олійних культур
Цього сезону на Півдні України були значні проблеми із запасами вологи в ґрунті — це головний чинник, що вплинув на вегетацію і врожайність соняшнику. Наприклад, на Кіровоградщині на початку весни було зафіксовано близько 100 мм вологи в метровому шарі ґрунту, чого, безумовно, недостатньо. До того ж ця волога дуже швидко зникла. Якщо Бессарабія вже другий рік потерпає від посухи, то на Кіровоградщині така ситуація вперше за останні роки. На Миколаївщині та Одещині не було навіть такого об’єму.
Також на розвиток соняшнику вплинули коливання денних та нічних температур, а ще перезволоження на початкових етапах вегетації. Тобто, до середини червня, коли соняшник уже сформував 10-й листок, у нашій зоні трималися прохолодні ночі й було достатньо опадів — від 50 до 200 мм, але дощі були локальними, з невеликим покриттям території. Вологи культурі вистачило для того, щоб наростити вегетативну масу, але для формування закладеного врожаю надалі її було недостатньо — у липні-серпні була посуха і трималися надмірно високі температури. Відповідно, й урожай одержали невисокий.
Останні роки на Півдні — Херсонщині, Миколаївщині, Одещині — посівну починають із третьої декади березня. Цього року також соняшник розпочали сіяти досить рано — 25–26 березня. На Кіровоградщині, де зазвичай посівна починалася не раніше ніж 15 квітня, цього року соняшник почали сіяти 5 квітня, тобто в надто ранні строки, щоб вхопити вологу.
Щодо густоти сівби, то, на жаль, деякі клієнти нехтують рекомендованими нормами висіву 40–50 тис. рослин/га до збирання на богарі й 50–55 тис. рослин/га на зрошенні та на 10–15 % загущують посіви. Це стало однією з причин, чому цього року не добрали врожаю. Хочу нагадати, що всі наші гібриди мають дуже добру компенсаційну здатність за зрідженого посіву, формують більший кошик, тим самим забезпечуючи високий урожай. Тобто, густота 35 тис. рослин/га вважається абсолютно допустимою і дає добрий результат.
Помилками цього сезону самі виробничники вважають неефектно проведений захист посівів від бур’янів. У багатьох регіонах, коли необхідно було застосувати страховий гербіцид, фактично через день йшли дощі, відповідно, умови для ефективної дії гербіциду були несприятливі, а самі препарати вносили з порушенням регламенту. Крім того, відзначали промивання в нижчі шари ґрунту ґрунтових гербіцидів через значну кількість опадів, від чого постраждали деякі посіви.
Натомість спосіб прямої сівби соняшнику стерньовими сівалками без обробітку ґрунту виявився цього року ефективним. Як наслідок, ґрунт менше розтріскувався і в ньому краще зберігалася волога, що позитивно позначилося на врожайності. Наприклад, якщо на півдні Кіровоградщини за традиційного методу сівби господарства отримали 0,8–2 т/га соняшнику, то ті, хто посіяв методом прямого висіву, — понад 2 т/га.
У таких складних умовах достойно показали себе нові гібриди соняшнику компанії «Сингента», зокрема інтенсивний Clearfield ® Plus-гібрид СИ Бакарді, високоврожайний Clearfield ®-гібрид СИ Діамантіс. Останній в умовах зрошення на Херсонщині дав урожайність близько 5 т/га, що є дуже хорошим результатом для цього року. Фермери Кіровоградщини вже другий рік відмічають гібрид СИ Арізона, який дуже добре витримує високі температури і демонструє високу врожайність у таких умовах. Гарні відгуки в нашій зоні отримав гібрид Суміко — він залишається й цього року лідером у своєму сегменті HTS-гібридів. Варто відмітити і гібрид Сузука HTS, який в одному з господарств на півночі Кіровоградщини показав урожайність 3,5 т/га.
Хотів би згадати й два нові гібриди Суомі та Сайберік, які цього року ми тестуємо на демонстраційних посівах і які надійдуть у продаж наступного сезону. Вони будуть потужним доповненням нашого портфеля завдяки високій стійкості до хвороб та вовчка соняшникового.
ІННА ШВАЧУНОВА,
технічний експерт напряму олійних культур
Цей сезон видався екстремальним для соняшнику — найбільшою проблемою протягом його вегетації був брак вологи. Так, на території Донецької, Луганської, Харківської, частини Запорізької, Полтавської та Сумської областей, де ми працюємо, погодні умови були такими: із зими вийшли з нестачею вологи в метровому шарі ґрунту, дощі пройшли аж у травні, але вони були нерівномірними — місцями місячна норма опадів могла випасти за кілька днів, а потім дощики хоч і проходили, але це була непродуктивна волога. А на деяких територіях дощів фактично не було. Натомість з червня почалася спека.
У такій ситуації у господарствах намагалися проводити посівну, зважаючи на наявність вологи у ґрунті. Деякі почали посівну рано, на початку квітня, щоб ухопити вологу, деякі чекали оптимальних або навіть пізніх строків, могли сіяти аж на початку травня. Проте загалом на момент сівби на глибині загортання насіння волога в ґрунті була.
Більшість господарників прислухаються до наших рекомендацій і сіють зі зменшеною густотою, щоб рослинам соняшнику вистачило вологи. Однак були випадки, зокрема в Запорізькій області, коли сіяли з густотою 60–70 тис. рослин/га, хоч навіть для цієї області обґрунтованою є норма 50 тис. рослин/га. Загалом у Донецькій, Луганській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській областях цього року, реагуючи на складні погодні умови, зменшували норми сівби до 45–50 тис. рослин/га. Як виявилося, виграв той, хто посіяв рідше.
Протягом літа на всій території спостерігалася нестача вологи, у червні — липні дощів не було взагалі. Температури трималися високі, але в липні були коливання денних та нічних температур — удень могло бути за 30 °С, а на ранок — до 16–18 °С, що було причиною розвитку хвороб на соняшнику. Особливо цього року в товарних посівах поширилася іржа. До речі, фермери, які посіяли наш високоолеїновий класичний гібрид СИ Арко, відзначають його генетичну стійкість до іржі — хвороба його зовсім не уражувала, навіть якщо не проводили фунгіцидної обробки.
Натомість ті фермери, які відмовилися від другої фунгіцидної обробки у регіонах з кращим вологозабезпеченням, як виявилося, вчинили неправильно. Адже там посіви уражувалися комплексом хвороб — окрім іржі, ще й фомозом, фомопсисом тощо.
Загалом у такій складній ситуації гібриди компанії «Сингента» показали себе достойно, в тому числі й порівняно з гібридами інших селекцій. Аграрії та наші менеджери з продажів добре відгукуються про гібриди Сузука, СИ Честер, СИ Арізона, Алькантара, СИ Барбаті, які показали врожайність 21–36 ц/га. Гібриди стійко витримали посуху — сформували кошик, гарно запилилися, у них добре налилися сім’яники, вміст олії також був на високу рівні. Тобто, наші гібриди довели, що навіть в екстремальних умовах вони здатні максимально розкрити свій потенціал.
Загальновідомою проблемою у нашій зоні є вовчок соняшниковий. Проте наші гібриди Сузука, Алькантара, СИ Арізона, СИ Барбаті та інші продемонстрували свою стійкість до цього паразита. До того ж СИ Барбаті об’єднує подвійну стійкість — генетичну та гербіцидну, що дозволяє успішно контролювати вовчок. А гібрид СИ Честер, який є еталоном стійкості до вовчка, взагалі поза конкуренцією.
ТЕТЯНА ГОНЧАР,
технічний експерт напряму олійних культур
Цей сезон для західного бізнес-регіону видався надзвичайно складним, якого не було десятиріччями.
Через відсутність щедрих опадів від середини минулого літа до кінця квітня створилися критичні умови для вегетації усіх культур, у тому числі й соняшнику. З огляду на це навесні відчувався значний дефіцит запасів ґрунтової продуктивної вологи на рівні 30–70 %.
Соняшник — вимоглива до тепла та вологи культура, особливо в критичні періоди росту й розвитку: сходи, 8–12-й листок, цвітіння, налив насіння. Тому його потрібно висівати за оптимальних умов: глибина загортання насіння — 4–5 см, температура на глибині загортання 10 °С з обов’язковим урахуванням календарних строків.
Густота стояння соняшнику компанії «Сингента» на момент збирання в наших умовах повинна становити 50– 60 тис. рослин/га залежно від гібрида, типу ґрунту, технології вирощування. У жодному разі ми не рекомендуємо загущувати посіви, оскільки це призводить до витягування стебла рослин, його ламкості та поширення хвороб і втрат урожаю.
Через брак доступної вологи у верхньому шарі ґрунту частина виробничників почали сіяти соняшник надзвичайно рано — з останньої декади березня, причому на глибину понад рекомендовані 5 см, що не найкращим чином позначилося на появі сходів та вегетації культури надалі. На таких полях рослини отримали перший стрес уже у фазу сходів, період появи яких розтягнувся подекуди до 3–4 тижнів, що призвело до часткового виснаження рослин.
Протягом тривалого періоду, кінець квітня — початок червня (дещо коливається залежно від області), погода знову нас випробовувала неприємними явищами: відбулося довготривале, істотне зниження температури, подекуди до мінусових показників на фоні значного перезволоження через затяжні дощі, місцями зливового характеру. В цей час посіви соняшнику на холодовий стрес реагують призупиненням вегетації. У фазі до чотирьох листків ця культура пластична до знижених температур і може переносити короткочасні приморозки. Однак у полях з ранніми строками посіву соняшник знаходився у фазі 6–12 листків (період закладання генеративних органів), що є критичною фазою для культури, і на холодовий стрес відреагував появою аномальних квітів.
Складним цей період був і в технологічному відображенні. Несприятливі погодні умови унеможливили використання засобів захисту рослин. Тому ценози соняшнику, крім стресових умов, відчули пагубну дію шкідливих організмів (особливо бур’янів та хвороб).
Після закінчення критичного погодного періоду гібриди компанії «Сингента» швидко відновили свій ріст та розвиток. Тепла, не спекотна погода з достатніми запасами ґрунтової вологи утримувалася до кінця цвітіння соняшнику, що дало йому можливість у сприятливих умовах пройти процес запилення та сформувати повноцінні сім’янки.
Відсутність вологи в період наливу призвела до часткової невиповненості насіння, що завадило реалізації генетичного потенціалу гібридів соняшнику.
Гібриди помірно інтенсивного чи екстенсивного типу більш пластичні й «пробачають» незначні відхилення у технології вирощування чи несприятливі погодні умови. Вони показують стабільну врожайність із року в рік і 2020 й не став виключенням. Водночас більш потужні інтенсивні гібриди НК Конді, НК Бріо, СИ Діамантіс, НК Неома та ін. найкраще проявили себе в тих господарствах, які чітко дотримувалися технології протягом усього періоду їх вирощування.
Перші зібрані площі соняшнику свідчать про зниження врожайності порівняно з 2019 роком, що є наслідком несприятливих погодних умов та порушення деяких елементів технології вирощування.
Варто зазначити, що більшість виробничників дотрималися наших рекомендацій щодо вирощування соняшнику. Тому основним критичним чинником, який вплинув на врожайність культури, на мою думку, є вплив погодних умов, а також похибки в технології вирощування, особливо ранні строки сівби.
ІГОР ПРОКОПЧУК,
технічний експерт напряму насіння кукурудзи
З огляду на погодні умови цей сезон я б охарактеризував як надскладний. Через безсніжну зиму на початок весни в метровому шарі ґрунту утворилися мінімальні запаси вологи — подекуди навіть 10–15 мм, тимчасом як оптимально ці показники повинні бути 130–150 мм. Хочу зазначити, що проблема нестачі вологи з кожним роком набуває дедалі більшого значення і традиційне ґрунтово-кліматичне районування України вже не відповідає дійсності. З року в рік ця проблема буде щораз гострішою.
Наступним випробуванням було тривале весняне похолодання, подекуди з поверненням приморозків. Проте хочу наголосити, що гібриди компанії «Сингента» в таких умовах показали себе з най- кращого боку, пройшли випробування низькими температурами і з потеплінням відновили ростові процеси та інтенсивний розвиток.
Нарешті третім негативним чинником цього сезону, що вплинув на розвиток культур та формування врожайності, були високі температури влітку, які сягали навіть понад 40 °С, і це в умовах браку опадів.
Таким чином, сезон-2020 наочно продемонстрував, що під час вирощування кукурудзи аграріям треба детально переглянути багато технологічних заходів, одним із яких, на мою думку, має бути правильно сформована густота рослин на гектарі. Цього року правильна густота, як ніколи, була визначальною у формуванні врожайності кукурудзи, і ті господарники, які дослухалися до порад фахівців «Сингента» щодо норм висіву кукурудзи, пересвідчилися в цьому. Наші гібриди не потребують загущення, відтак ті фермери, хто посіяв із густотою 60 тис. рослин/га, мають нині набагато кращі посіви (насамперед добре сформований налитий качан), ніж ті, хто сіяв з більшою густотою. Таку ситуацію спостерігаємо нині у Вінницькій і Черкаській областях.
Інший чинник урожайності — правильний підбір гібрида для конкретного господарства і навіть конкретного поля, бо, як показала практика цього сезону, гібриди з коротшим ФАО сформували кращий урожай.
2020-го велику роль також відіграли строки сівби. Загалом всі намагалися посіяти раніше, вхопити той мінімальний запас вологи у ґрунті, але, як з’ясувалося, надранні та надпізні посіви себе не виправдали. Виграв той, хто посіяв в оптимальні терміни, дотримуючись рекомендованих виробником строків та температурних норм для конкретного гібрида.
Нині самі аграрії наголошують на тому, що у вирощуванні кукурудзи потрібно звертати увагу на попередника, натомість останнім часом чимало господарників нехтують таким правилом. Цього року дане правило спрацювало як ніколи — по кращих попередниках результат виявився кращий. Як показує досвід одного господарства, один і той самий гібрид кукурудзи, посіяний по кукурудзі, показав ліпший результат, ніж посіяний по соняшнику. Оскільки запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту по цих двох попередниках дуже відрізняються і ті незначні опади, що проходили впродовж сезону, зовсім його не компенсували. Тобто, не було компенсаційного підтягування вологи з нижніх ґрунтових горизонтів у верхні та поєднання їх з тими, що надходили з опадами.
Як я вже сказав, щоб налагодити стабільне виробництво зерна кукурудзи, треба дуже ретельно підбирати гібриди, зокрема, звертати увагу на високопродуктивні, з високою стійкістю до несприятливих умов, у тому числі посухи. Залежно від ґрунтових, погодних умов, за яких працює господарство, слід обирати гібриди з-поміж інтенсивних, середньопластичних і високоадаптивних — саме на такі групи поділено всі гібриди у портфоліо компанії «Сингента». Також хотів би зауважити, через щораз суттєвіший брак вологи зростає актуальність гібридів середньоранньої групи стиглості ФАО 200–299, які в умовах цього року показали себе краще, сформували вищий урожай.
Особливу увагу хочу звернути на лінійку нової генетики «Артезіан», гібриди якої є особливо стресостійкими, в тому числі до посухи. Цього року такі гібриди, а саме СИ Скорпіус, СИ Чорінтос, СИ Феномен, за дотримання рекомендованої густоти стояння рослин на гектарній площі, проявили себе досить продуктивно навіть у таких складних умовах вегетації. Також хотів відмітити новий гібрид СИ Премео, який довів свою підвищену холодостійкість та посухостійкість.
З інтенсивних гібридів дуже добре зарекомендували себе СИ Ротанго (ФАО 200), СИ Марімба (ФАО 240), СИ Торіно (ФАО 310). З-поміж середньопластичних гібридів аграрії вирізняють СИ Пандорас (ФАО 250), який можна використовувати і на зерно, і на силос. Ми провели аналіз якісних показників силосу, отриманого від цього гібрида, і з’ясували, що вони перевищують державний стандарт України першого класу. З високоадаптивних гібридів хочу відзначити СИ Теліас (ФАО 220), який ми рекомендуємо навіть для пересіву.
ГРИГОРІЙ ПЕДАН,
технічний експерт напряму насіння кукурудзи
Я б оцінив поточний сезон для розвитку кукурудзи на Західній Україні за погодним умовами як один із найбільш нетипових за останні роки. Затяжна холодна суха весна, коли до середини квітня середня денна температура трималася на рівні + 5–7 °С, а вночі знижувалася до нуля. При цьому регіональні агрохолдинги були змушені починати сіяти кукурудзу навіть з 26 березня. Звісно, ґрунт був ще непрогрітий, але це вимушена технологічна операція з огляду на посівні площі кукурудзи та раціональний розподіл наявного парку посівної техніки. Загалом до 20 % площ було засіяно в ультраранні й ранні строки. Від 27 квітня до 8 травня відбулося різке потепління з помірними опадами, яке дало змогу провести основну частину посівної кампанії — до 70 % посівів в оптимально ранні строки. Решта посівів були засіяні в пізні строки — з середини до кінця травня, що також позначилося на розвитку рослин кукурудзи.
Справжнім погодним випробуванням для аграріїв у 2020 році стала перша хвиля нічних морозів 13 травня, коли вночі протягом 1–6 годин температура на поверхні ґрунту опускалася від -1–3° до -6–8 °С, що значно пошкодило посіви кукурудзи на Прикарпатті, Поліссі та Поділлі. В різних випадках спостерігали, що посіви випадали майже повністю і далі залежно від генетики гібрида на полі вони або повільно відростали, або не відростали взагалі, тож такі посіви могли пересівати. На щастя, посіви кукурудзи в переважній більшості знаходилися у фазі розвитку 2–4 листки, а точка росту була під поверхнею ґрунту, що і врятувало рослини кукурудзи від повної загибелі. Однак такі поля все ж втратили початкову густоту стояння, яка зменшилася на 15–20 % порівняно з нормою висіву насіння.
На цьому погодні випробування для кукурудзи не закінчилися — аномально холодний червень забезпечив денні температури на рівні +9–12 °С, у фазу 6–8 листків, у період, коли формуються бруньки качана і волоті, а на качані закладається товарна частина врожаю. Як результат, пожива у ґрунті, особливо необхідний фосфор, часто була заблокована через низьку температуру і рослини потерпали від нестачі поживних елементів.
Надалі, вже в другій половині вегетації, можна було спостерігати прояви повітряної та ґрунтової посухи, переважно в південних районах регіону, що спричинено поступовим наступом кліматичних умов зони Степу з характерною відсутністю опадів у період наливу зерна кукурудзи тривалістю від 7 до 45 днів, а також дуже високими денними температурами — до +34–36 °С, що призвело до додаткового стресу для рослин кукурудзи.
Тим не менш, незважаючи на такий комплекс погодних негараздів, певні гібриди селекції компанії «Сингента» проявили дуже високу адаптаційну здатність витримувати комплексні стреси і при цьому формувати стабільний урожай, а саме: СИ Премео (ФАО 220), СИ Марімба (ФАО 240), СИ Імпульс (ФАО 280), СИ Торіно (ФАО 310), СИ Енермакс (ФАО 330), а також СИ Чорінтос (ФАО 290) новітнього бренда «Артезіан». Такому успіху рослини також завдячують ще одній цінній ознаці, спільній для багатьох гібридів від «Сингента», — синхронне квітування волоті й качана, що дозволяє досягти продуктивного запилення з перших днів цвітіння.
Звертаю увагу, що однією з основних рис сучасної генетики гібридів кукурудзи компанії «Сингента» є висока компенсаційна здатність, коли при зменшенні норми висіву рослини здатні краще розкрити свій потенціал і в умовах стресу забезпечити стабільність урожаю. Адже це дає можливість кожній окремій рослині як під час проростання, так і надалі мати більшу площу живлення, кращу освітленість посіву, більш продуктивне проходження процесів фотосинтезу, запилення і запліднення під час цвітіння. Тож рекомендую виробникам переглянути технологічні карти і не боятися зменшувати норму висіву кукурудзи на кінцеву густоту стояння при вирощуванні гібридів селекції «Сингента».
СЕРГІЙ КУЧМЕНКО,
технічний експерт напряму насіння кукурудзи
В зоні моєї відповідальності, тобто в Центральному та Північному бізнес-регіонах, погодні умови склалися надзвичайно несприятливі для розвитку кукурудзи. Повна відсутність опадів у квітні спонукала фермерів сіяти кукурудзу рано. У деяких районах, зокрема в Сумській області, кукурудзу сіяли ще 8–10 квітня, що на 20 днів раніше, ніж зазвичай. Проблем додали ще й пилові бурі, внаслідок яких був пересушений верхній шар ґрунту і сходи були механічно пошкоджені піщинками. Натомість там, де поверхню ґрунту вкривали пожнивні рештки, пошкодження були значно менші.
Другий складний період — дощовий холодний травень, коли кукурудза, що саме була у фазі 3–5 листків, припинила свій розвиток.
Ще один чинник, що спричинив недобір врожаю, — сильні опади, які подекуди навіть призвели до водного стресу культури, адже ґрунт був сильно перезволожений, а місцями і затоплений. У деяких районах у травні випало 220– 250 мм опадів.
Унаслідок таких складних погодних травневих умов цвітіння кукурудзи настало пізніше порівняно з нормою, що відтермінувало період наливу зерна, який відбувався за надвисоких температур та відсутності вологи у верхніх і нижніх шарах ґрунту. Слід зазначити, що брак вологи виник ще протягом зими, яка цього року була аномаль- ною з точки зору вологозабезпечення, тож у нижніх шарах ґрунту вологи було критично мало. Навіть травневих опадів вистачило тільки на першу половину вегетації культури, до періоду цвітіння. Натомість у період цвітіння кукурудзи почалося швидке наростання температур до 33–34 °С, навіть була повітряна, а також ґрунтова посухи. Водночас вологи для формування врожаю не було, тому ми й бачимо нині високі, до 3 м, рослини, які сформували качани, але зерно в них не налилося.
Окрім того, на формування врожаю вплинула завищена густота стояння рослин на гектарі. Компанія «Сингента» впродовж останніх років наголошує на необхідності зменшувати густоту стояння рослин, оскільки наші гібриди кукурудзи мають кращий компенсаційний ефект — рослини, посіяні з меншою густотою, за браку вологи здатні забезпечити себе поживою і, використавши наявну вологу, сформувати повноцінний качан. Тому цього року той, хто дослухався до порад і посіяв з нормою 60 тис. схожих насінин/га, виграв.
Також чимало господарників не зважали на те, що за браку вологи треба вносити менше азотних добрив під кукурудзу, і, як наслідок, надлишок азотних добрив спричинив порушення процесу надходження поживних речовин у рослину та їх засвоєння.
Саме такі погодні умови і технологічні помилки агрономів призвели до неврожаю кукурудзи в південних районах Полтавщини та Київщини і далі на південь.
За несприятливих погодних умов (посушливих із травневими холодами) найкраще себе показали високоадаптивні гібриди компанії «Сингента», зокрема ті, що мають проміжний або кременистий тип зерна, — СИ Теліас, СИ Фортаго, СИ Пандорас, СИ Феномен, СИ Чорінтос , СИ Скорпіус. Вони більш посухостійкі, тому здатні краще розкрити свій потенціал за менш сприятливих умов.
ІГОР ШЕВЧЕНКО,
технічний експерт напряму насіння кукурудзи
Цього сезону на Сході України погодні умови на початку посівної кампанії кукурудзи були доволі сприятливими — вологи було вдосталь, тож загалом сходи отримали всі добрі. Однак для формування хорошого врожаю ґрунтових запасів вологи не вистачило — в середньому 80–120 мм залежно від конкретного регіону Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Харківської, областей. Окрім того, до несприятливих чинників слід віднести повернення холодів, зливові дощі, які випадали в травні.
Також у деяких господарствах були проблеми із захистом, зокрема від бур’янів — через дощі дехто не міг внести ґрунтові гербіциди у посіви кукурудзи, а потім почалися проблеми ще й зі страховими гербіцидами: то температура середньодобова падала до 6–8 °С, то йшли дощі. За цей час кукурудза переросла, тож техніка просто не змогла зайти в поле, у результаті поля заросли бур’янами. Негативу додав ще й міжрядний обробіток, який позначився на кінцевій густоті посіву та показниках урожайності кукурудзи. Здебільшого це відноситься до господарств середнього класу, високоінтенсивні ж змогли все зробити вчасно, зокрема, й завдяки тому, що замінили гербіциди на ті, які можна вносити в пізнішу фазу.
Терміни сівби також вплинули на кінцеву врожайність кукурудзи. Цього року вони розтягнулися від ранніх до оптимально пізніх. Деякі господарства почали сіяти 15 квітня, деякі закінчили й 20 травня. Хто вклався в оптимальні строки і не побоявся рідко посіяти, врахував недостатні запаси ґрунтової вологи, той отримує врожайність 5–6 т/га залежно від регіону. Хто загустив посіви, у того кукурудза вигнала велику надземну масу, але утворила малий качан, а на деяких рослинах його взагалі не було. На утворенні качана також позначилося пізнє внесення гербіцидів.
У господарствах, що вирощують кукурудзу на зрошенні, технологічною помилкою також були невчасний полив і неправильно розраховані норми поливу посівів. Окрім того, у південній частині зазначеного регіону недобір урожайності стався через поширення в посівах кукурудзи павутинного кліща, який здатен зменшити врожайність на 40–60 %. Хтось не побачив, хтось не зміг зайти в поле оприскувачем для обробки посівів, бо пропустив потрібну фазу розвитку кукурудзи. Така ситуація переважно мала місце в Запорізькій та Херсонській і частково в Дніпропетровській областях.
Вагомо позначилася на результатах врожайності підготовка ґрунту. Де застосували оранку чи глибоке рихлення, в ґрунті сконцентрувалося більше вологи, а от після дискування чи поверхневого обробітку результати гірші.
До того ж значною мірою на розвиток кукурудзи вплинув попередник. Як відомо, у нашому регіоні основна культура — соняшник, який виявився не найкращим попередником цього року, оскільки потребує багато ґрунтової вологи. Натомість по зернових кукурудза має значно кращий вигляд, оскільки пшеницю збирають раніше за соняшник, тож земля має час відпочити й набратися вологи у період між збиранням пшениці та соняшнику. До речі, додала проблем ще й друга хвиля падалиці соняшнику.
У такій ситуації добре показали себе високоадаптивні й середньопластичні гібриди кукурудзи компанії «Сингента». Зокрема, хороші відгуки маємо про гібриди СИ Феномен, СИ Фортаго, СИ Чорінтос бренда «Артезіан». Ще не збирали гібрид СИ Октеон, але, зважаючи на його вигляд, є всі підстави сподіватися, що він покаже гарний результат. Гібриди СИ Орфеус, СИ Октеон і СИ Премео продемонстрували добру запиленість качана, навіть незважаючи на ФАО 360–380. На жаль, рослини цього року повністю не розкрили свій потенціал, є недоналив зерна, що свідчить про брак вологи у період цвітіння та наливу зерна. Водночас, якщо густота була зменшена до 40–50 тис. рослин/га, то рослини змогли сформувати значно вищий урожай.
