Україна

You are here

Share page with AddThis

Виноградарство та виноробство сьогодні. Вектор руху та розвитку галузі

Новини компанії
10.10.2019

ОЛЕКСАНДРА СОБІСЛАВ

Інтерв’ю з генеральним директором корпорації «Укрвинпром»
Володимиром Кучеренком


Пане Володимире, для початку розкажіть, будь ласка, про корпорацію «Укрвинпром». Хто входить до її складу?

Українську корпорацію з виноградарства і виноробної промисловості «Укрвинпром» було засновано в 2000 році. Зараз це одне із провідних галузевих громадсько‑професійних формувань, яке входить до Європейського комітету виробників вина при Єврокомісії, до Міжнародної федерації вин та алкогольних напоїв (FIVS) і активно співпрацює з міжурядовою Міжнародною організацією виноградарства і виноробства. До складу корпорації входять обласні формування та окремі виноградно‑виноробні підприємства, серед яких такі відомі виробники, як «Дім марочних коньяків «Таврія», Ужгородський коньячний завод (ТМ «Тиса»), «Коблево», «Айсберг ЛТД» (ТМ «Чизай»), Artwinery та інші.

У якому стані сьогодні перебуває виноградарство та виноробство в Україні? Які основні показники галузі за минулий рік?

Динаміка основних показників розвитку виноградарства та виноробства в Україні за підсумками 2018 року свідчить про те, що площі під виноградними насадженнями практично не змінилися (43 тис. га в 2018 році, тимчасом як у 2017‑му складали 43,5 тис. га). Водночас це майже вдвічі менше, ніж було в 2013 році, до анексії АР Крим, коли цей показник складав 75,1 тис. га. У 2018‑му в Україні закладено 527,1 га виноградників: у Миколаївській області — 184,2 га, Одеській — 137,5 га, Херсонській — 25,3 га, Запорізькій — 18,4 га. Попри незначне зменшення площ під виноградними насадженнями валовий збір винограду в країні дещо збільшився завдяки сприятливим погодно‑кліматичним умовам. Зокрема, в 2018 році Україна зібрала 467,6 тис. т винограду, а у 2017‑му — 409,6 тис. т. Тобто, торік урожай винограду зріс на 58 тис. т, чи на 14,2 %. Також минулого року дещо зросло виробництво виноградного вина: 6768 тис. дал порівняно з 6671 тис. дал у 2017‑му (на 97 тис. дал більше, або ж + 1,5 %). Зросло і виробництво коньяку в Україні: 2268,9 тис. дал у 2018‑му, що на 113,4 тис. дал більше, ніж у 2017 році (або + 5,3 %). Такими є офіційні дані Державної служби статистики України, які з 2014 року подаються без урахування АР Крим, м. Севастополь та інших тимчасово окупованих територій.

Якими Ви бачите головні тенденції галузі за останні роки?

Суттєвим показником, на який варто звернути увагу та який говорить про тенденції на ринку виноградно‑виноробної продукції, є виробництво виноматеріалів. Наприклад, згідно з даними Держстату в Україні зросло виробництво коньячних виноматеріалів: якщо в 2017 році їх виробництво складало 3985,4 тис. дал, то за підсумками минулого року цей показник досяг позначки 4990,2 тис. дал (+ 25,2 %). Зросло і виробництво виноматеріалів для шампанських та ігристих вин: в 2018‑му воно склало 5079,2 тис. дал, або на 2 % (до 4978,2 тис. дал). А також для столових вин: 9279,1 тис. дал у 2018 році порівняно з 8654,5 тис. дал у 2017‑му, або на 7,2 %. Водночас суттєвого скорочення зазнало виробництво виноматеріалів для кріплених вин. Зокрема, у 2018 році воно склало 279,9 тис. дал порівняно з 842,5 тис. дал у 2017 році (або ‑ 33,2 %). Звісно, запити споживачів породжують пропозицію, а отже, такі показники свідчать про те, що уподобання українців трансформуються.

Якими ще досягненнями виноробної галузі відзначився 2018 рік?

Однією з характерних ознак 2018 року є те, що українські виноградні вина показали себе важливим гравцем міжнародного ринку, адже саме в цій категорії експорт переважив над імпортом. Так, експорт українських вин у 2018 році склав 4469,3 тис. дал, тимчасом як імпорт — 3378 тис. дал. Загальна місткість ринку склала 5676,7 тис. дал. Така картина, на жаль, свідчить ще й про те, що українці часто віддають перевагу імпортним напоям, недооцінюючи вітчизняну продукцію. До того ж приємно, що в української продукції з’являється дедалі більше поціновувачів за кордоном.

Розкажіть детальніше про основні тенденції у споживанні українських вин. Чи збільшується реалізація вітчизняної продукції на внутрішньому ринку?

Споживання вина в Україні завжди було традиційним, хоча і більшість експертів стверджують, що культура споживання вина в нашій країні є ще нерозвинутою порівняно з країнами Західної Європи.

На збільшення обсягів виробництва та споживання вина в Україні негативно впливає скорочення сировинної бази, високі енергозатрати, від яких залежить кінцева вартість продукту, стрімке зростання мінімальних роздрібних цін, конкуренція з боку імпортних напоїв і постійне зростання податкового навантаження на галузь.

Загалом ємність основних видів виноробної продукції України у 2018 році складала: вина виноградного тихого — 5676,7 тис. дал, ігристих вин — 3440,4 тис. дал, коньяку та бренді — 5152,7 тис. дал. На сьогодні рівень споживання вина в Україні становить близько 3,5–5 л сухого вина на людину замість потрібних щонайменше 15–20 л на рік; для прикладу, рівень споживання вина у провідних європейських країнах — до 40–50 л на людину.

У цьому контексті не можна не згадати про «Середземноморський феномен». Його суть полягає в тому, що в Італії, Франції та Іспанії — країнах, чия кухня вирізняється високим вмістом холестерину, — здавалося б, населення приречене хворіти серцево‑судинними захворюваннями. Проте жителі цих країн хворіють на них рідше, ніж населення Північної Європи. Пояснюється це тим, що в країнах Середземномор’я натуральне червоне вино вважається продуктом харчування та є обов’язковим за обіднім столом.

Водночас в Україні столове вино і досі є підакцизним продуктом та відноситься до алкогольних напоїв. Тому наразі гостро стоїть питання перекваліфікації столового вина на продукт харчування відповідно до діючих європейських практик.

Попри те, що структура споживання виноградних вин в Україні зміщується на користь вітчизняних, вона й досі програє іноземним винам. У 2018 році структура споживання виноградного вина в Україні складала 40,5 % вітчизняного та 59,5 % імпортного, а в 2017‑му 37,2 % та 62,8 % відповідно.

Розкажіть, будь ласка, про пошук українськими виноробами нових назв для своєї продукції. На якому етапі знаходиться це питання?

Зараз Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Європейський проект «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» опрацьовують можливі нові назви українського коньяку. На сьогодні зазначений проект перебуває на етапі консультацій та робочих зустрічей для пошуку найбільш оптимальних варіантів.

Україна відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має право використовувати деякі географічні зазначення Європейського Союзу для позначення продуктів, що походять з України, протягом перехідного періоду. Для виноробної продукції він закінчується 1 січня 2026 року.

Заразом під час перехідного періоду посиленої уваги потребує наближення українського законодавства до права ЄС та контроль за виробництвом автентичної української виноробної продукції, зокрема «коньяків України». І в цьому питанні нам потрібно зважати на необхідність виконання «Правил виробництва коньяків України» щодо обов’язкового використання зростаючої частки вітчизняної сировини при виробництві ординарних «коньяків України».

Відповідно до взятих на себе зобов’язань проект ЄС надаватиме Україні підтримку, зокрема, в ідентифікації та реєстрації (як в Україні, так і у ЄС) нових географічних зазначень кількох українських продуктів, та сприятиме ребрендингу «чутливих» продуктів.

А як щодо розроблення нової нормативної документації?

Українські виробники виноградно‑виноробної продукції опинилися в ситуації, коли діючі стандарти було скасовано, а на їх заміну не було запропоновано оновлених стандартів та методик. На розробку нових національних стандартів, адаптованих до міждержавних вимог, потрібен час, а підприємствам необхідно працювати вже сьогодні.

Науковий центр «Український інститут вина» ініціював подовження терміну чинності необхідних для виробників національних стандартів, що допоможе виробникам виноградно‑виноробної продукції вирішити проблему достовірності фізико‑хімічних показників виноробної продукції як для внутрішнього споживчого ринку, так і для реалізації на експорт. Ця проблема була неприпустимою з точки зору контролю за виробництвом виноробної продукції та забезпечення виробниками належної якості та безпечності продукції.

Загалом із якими проблемами та викликами стикаються українські виноградарі й винороби сьогодні?

Верховною Радою ухвалено зміни до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України в частині використання певних матеріалів і речовин для виготовлення вин і коньяків України. А саме, дозволяється застосовувати матеріали та речовини неукраїнського походження без будь‑яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві. Ця поправка набирає чинності з 1 липня 2019 року і вносить неясність у подальшу діяльність українських виробників.

Згідно з Господарським кодексом та Законом України № 481 до матеріалів і речовин для виготовлення вин і коньяків України не входить сировина, зокрема коньячні спирти. Отже, внесені до Податкового кодексу зміни не відміняють «Правила виробництва коньяків України», які зобов’язують використовувати частку вітчизняних коньячних спиртів при виробництві ординарних коньяків України».

З огляду на створену колізію виробники виноградно‑виноробної продукції звернулися до центральних органів виконавчої влади: Кабміну, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Держпродспоживслужби та ДФС із проханням надати роз’яснення та забезпечити дотримання вимог діючих Правил виробництва коньяків України.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано доопрацьований законопроект № 9439 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини), розроблений з метою підтримки та захисту вітчизняного виробника й розвитку виноградно‑виноробної галузі в Україні, зокрема розвитку національної сировинної бази.

Прийняття законопроекту та його подальша реалізація сприятимуть виробництву в Україні національного продукту «коньяк України». Без ухвалення норм цього законопроекту галузь зазнає суттєвих втрат, які надалі негативно позначаться на споживачах.

Нагадаю, що згідно з діючими Правилами виробництва коньяків України починаючи з 2019 року мінімальна частка вітчизняних коньячних спиртів при виготовленні ординарного коньяку України повинна складати 15 % і щороку вона має збільшуватися, доки не досягне позначки у 85 %.

Дотримуючись саме цих діючих норм Правил, ми зберігаємо автентичний український продукт, забезпечуючи при цьому гармонізацію вітчизняного законодавства до європейського, та підтримуємо сприятливий бізнес‑клімат в Україні. Завдяки цим Правилам споживач не вводиться в оману, оскільки коньяк України як продукт України повинен мати у своєму складі вітчизняну сировину. Виготовлення його зі 100‑відсотково імпортної сировини — це пряма омана споживачів і далеко не та якість, яка повинна бути у коньяків України.

Які прогнози ви робите на поточний рік і чого від нього очікуєте?

Від 2019 року виробники виноградно‑виноробної продукції очікують передусім виваженого та головне прогнозованого державного регулювання галузі. Це стосується практично всіх сфер її діяльності: і акцизної політики, і вимог до продукції, державного протекціонізму у питаннях представлення на міжнародних ринках та виконання вимог згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Бажаю Вам успішного року і дякую за розмову!