Україна

You are here

Share page with AddThis

Стратегія для отримання високого врожаю

Новини компанії
17.10.2017

— Анатолію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, докладніше про специфіку вашого виробництва.
— Наше господарство має в обробітку 13 тис. га землі у двох районах Полтавської і Харківської областей. Вирощуємо до десятка культур, але стратегічні кукурудза, соя і соняшник. Вони займають найбільшу площу — в середньому по 3 тис. га, хоча ця площа з року в рік у кожному кластері змінюється. Також великі площі маємо під озимою пшеницею. Ярий ячмінь вирощуємо переважно для годівлі тварин та для розрахунку з пайовиками. Крім того, сіємо просо, гречку, цукровий буряк, горох. Таке розмаїття зернових культур нам необхідно, щоб задовольнити потреби нашої переробної галузі — в об’ємах, які можемо реалізовувати через власну торгову мережу «Домашній смак» та під власною зареєстрованою торговою маркою «Докучаєвський продукт». У нас чималий штат — понад тисячу людей, багато працівників задіяно в переробній галузі, яка в господарстві дуже розвинена. Крім того, багато людей нині працює в плодово‑ягідно‑ му виробництві, а це понад 120 га садів і ягідників. Вирощуємо яблука, груші, аличу, черешню, вишню, малину, виноград. Усе це інтенсивне виробництво — дерева на карликовій підщепі. Основний вид — яблуня, збільшили також насадження груші до більше як 8 га, цього року площі під полуницею довели до 10 га. Ще вирощуємо овочі за інтенсивною технологією: майже 8 га овочів борщового набору на зрошенні та баштанні культури. До речі, в саду теж облаштовано крапельне зрошення. У тваринництві перевагу віддаємо свинарству: у нас понад 4,5 тис. голів свиней, яких утримуємо за чеською технологією з використанням чеського обладнання. Усі процеси автоматизовано, так ми мінімізували втручання людини у виробництво. Використовуємо змішані гібриди порід, які дають максимальний доважок — до 1200 г за добу. Маємо сім порід свиней, проводимо дво‑, трипорідне схрещування для отримання гібридів, які дають сплеск продуктивності в першому поколінні, тобто активно працюємо над селекцією свиней. Ще у нас є інкубаторно‑птахівниче підприємство, де утримуємо 10 тис. курей, 10 тис. качок, 10 тис. гусей для відгодівлі й реалізації. На маточне стадо залишаємо близько 5 тис. кожного виду птиці. Потім проводимо інкубацію яйця на своєму підприємстві і реалізуємо молодняк для своїх працівників та в торговельні мережі. Крім того, утримуємо 700 овець, понад 1 тис. нутрій, кролів, перепелів, фазанів. Маємо власне мисливське господарство, де розводимо диких кабанів.

— Яка галузь найрентабельніша?
— На цей час — рослинництво. Якщо порівняти рентабельність рослинництва за останні роки, то в середньому по Україні вона становить 40–50 %, а в нас у сприятливі роки — 80–120 %. Рентабельність сягає 120 % у ті роки, коли ми зазнаємо мінімально‑оптимальних затрат. Адже можна піднімати затрати до високої планки, а рівень рентабельності при цьому не зростатиме. Тож ми, зважаючи на фінансовий стан минулих років, починали з того, що технології в рослинництві були мінімально-оптимальні, нині вони просто оптимальні.

— Які врожаї ви отримуєте?
— Вони не можуть бути низькими, щоб давати таку рентабельність. Ми застосовуємо інтенсивні технології, і це здебільшого мінімізує кліматичні ризики. Нас цього навчила погода. У 2008 році у нас були оптимально‑максимальні затрати і ми отримали добрий урожай — 650 ц/га цукрового буряку, 36 ц/га соняшнику, 88 ц/га кукурудзи, 62 ц/га пшениці, 52 ц/га ячменю. Однак упали ціни, кукурудза, наприклад, була по 300 грн/т. Тоді ми зрозуміли, що треба нести оптимальні затрати й отримувати максимальний прибуток. Після цього ми змінили сівозміну: 2009–2010 роки були переломними, перехідними. У нас одна культура, яку можна вирощувати в монокультурі, — кукурудза, і саме через неї я змінив сівозміну. У нас створено кластерну систему, маємо шість підприємств, і нині дотримуємося сівозміни за принципом «одне підприємство — одна культура». Скажімо, одного року в одному підприємстві вирощуємо кукурудзу і пшеницю, наступного року там буде тільки соняшник. В іншому підприємстві цього року вирощуємо тільки кукурудзу. Ще в одному кластері — соняшник і цукровий буряк, в іншому — сою. Такий підхід вирішує і питання логістики, і питання контролю та організації праці: коли треба, вся техніка працює в одному місці, наявний людський ресурс спрямовано на виконання певних операцій тощо.

— Які системи обробітку ґрунту застосовуєте?
— Майже всі, залежно від культури і по‑ годних умов. Для нас головне — зберегти вологу. Під соняшник, цукровий буряк і сою (після кукурудзи) проводимо оранку. Під пшеницю (по сої і горосі) застосовуємо мінімальний обробіток.
Під кукурудзу переважно проводимо рихлення ґрунту на глибину 25–27 см, почасти можемо орати. Уже кілька років ми не використовуємо ноу‑тіл, який раніше практикували на пшениці, сої, соняшнику, кукурудзі. Не побачили великої ефективності від цієї технології. Я не скажу, що у нас усе було без помилок: ми багато їздили, переймали досвід. А проте вирішили, що ноу‑тіл може бути тільки за форс‑мажорних обставин. Нині ж ми повернулися до випробуваних часом технологій. Маємо всі потрібні агрегати, щоб усі операції проводити вчасно і якісно — щоб зберегти вологу.

— Як довго ви вирощуєте кукурудзу? Які гібриди? Яку врожайність отримуєте в товарних посівах?
— У «Докучаєвських чорноземах» я працюю одинадцятий рік, як я вже сказав, увесь цей час кукурудза була нашою стратегічною культурою. Цього року площа під кукурудзою у зв’язку із сіво‑ зміною у нас дещо зменшилася — до 3,5 тис. га. Змінився і підбір гібридів: цьогоріч ми посіяли тільки гібриди компанії «Сингента» — ранній Неріса і середньостиглий НК Термо. Це два перевірені часом гібриди, які дають стабільний урожай. Хоча взагалі сіємо три‑чотири гібриди, зокрема Делітоп, НК Джитаго, НК Люціус. До моменту збирання врожаю у нас працюватиме на пелетах своя сушарка потужністю 1200 т/добу. Тому, маючи можливість швидкого обмолоту, досушування, довезення і складування кукурудзи, вирішили сіяти два гібриди. Щодо врожайності, то ми отримуємо врожай у межах 10 т/га. Це при тому, що вносимо під кукурудзу 50–60 кг/га азоту, не вносимо фосфорно‑калійні добрива. Наша технологія забезпечує оптимальне отримання сходів після вчасної, не ранньої сівби. Ми не кидаємо насіння в холодний ґрунт. Важливо не допустити появи шкідників і хвороб — для цього ми протруюємо насіння. Крім того, вносимо мікроелементи під час вегетації кукурудзи.

— Чому ви зупинилися цього року саме на гібридах компанії «Сингента»?
— На основі наших кількарічних випробувань. Чому ми сіємо саме НК Термо? У компанії є більш високоінтенсивні гібриди, але у НК Термо надзвичайна стабільність. А ми не ганяємося за спалахами врожайності, ми прагнемо мати стабільність. Урожайність НК Термо — біля 10 т/га, Неріса — біля 9 т/га. Це при мінімально‑оптимальній кількості внесених добрив та за умов достатнього зволоження. Одного року ми проводили дослідження: восени внесли на певній площі азотні добрива в межах 100 кг/га д. р., причому двох видів — безводний аміак і азотну селітру. Вегетація кукурудзи проходила нормально до періоду наливу, але «на коло» ми отримали біля 5 т/га, а на цих площах не отримали і 4 т/га. Тобто, велика кількість азоту за відсутності вологи дала негативний результат. Це нас іще виручила густота сівби, а інші господарства отримали по 18 ц/га, хоча урожайність закладали 150 ц/га.

— Як ви взагалі обираєте гібриди для сівби в товарних посівах?
— Як я вже сказав, тільки після кількарічного тестування на дослідних ділянках. За останні 5–7 років висіваємо понад 50 гібридів соняшнику і більше як 100 гібридів кукурудзи загалом десятка різних селекційних компаній. Ми хочемо пересвідчитися в їхній якості, бо не надто довіряємо тому, що бачимо на інших демоділянках: я не знаю, яке насіння там сіяли, які препарати вносили тощо. Натомість на своїх ділянках ми чітко бачимо, які гібри‑
ди придатні для вирощування в нашій зоні. До речі, дослідні ділянки розташовуємо вздовж траси: так не тільки зручно демонструвати їх під час семінарів, а й представники компаній можуть у будь‑який момент подивитися на свої гібриди — тоді у них не виникає питання, чому ми згодом у товарних посівах сіємо одні, а від інших відмовляємося. Цього року ми ще й організували дослідні ділянки сої — досліджуємо вплив густоти сівби і ширини міжрядь на вегетацію й урожайність. Колись дослідження кукурудзи на густоту сівби допомогло нам збільшити врожайність. Тоді рекомендації компанії «Сингента» відрізнялися від рекомендацій інших фірм: вони категорично не радили загущувати посіви, особливо якщо засуха. І знаєте, було так, що в один посушливий рік ми молотимо 40 ц/га кукурудзи, а наші сусіди — 25 ц/га. Це при тому, що вони посіяли майже 100 тис. рослин до збирання, а ми — 50 тис. А ще ж слід врахувати витрати на насіння. Ось вам і користь від досліджень.

— Яку методику оцінювання нових гібридів ви застосовуєте?
— Мене як господарника цікавить насамперед рівномірність сходів. Надалі це впливатиме на всі обробки засобами захисту. Ми кукурудзу сіємо по соняшнику і на цих полях двічі вносимо ЗЗР: перший раз гербіцид Пріма у фазі трьох листків кукурудзи після першої хвилі падалиці соняшнику, другий раз — інший гербіцид по 5–7 листках. Нам дуже важливо внести перший гербіцид чітко по трьох листках, точніше, це важливо для кукурудзи. А щоб вносити препарати вчасно, всі рослини на полі мають бути в одній фазі. Ще один метод оцінювання гібрида — його стартовий ріст. Дослідні ділянки ми сіємо після того, як засіємо товарні посіви. Торік урожайність кукурудзи в товарних посівах була 8,5 т/га, а на дослідних ділянках — 9,5 т/га. Це суто за рахунок різних термінів сівби і різних гібридів. Далі ми спостерігаємо за періодом викидання волоті — як гібрид може максимально формувати й утримувати кількість вологи в стеблі і в листі, адже в негативних погодних умовах це може вплинути на дозрівання і налив зерна. Крім того, для нас важливий початок обмолоту зерна — щоб уникнути зайвих витрат, зокрема й на досушування.

— Ви не практикуєте ранню сівбу. А чи не збігається в такому разі цвітіння кукурудзи з термокритичним періодом?
— У нас таке було раніше. Років три тому у нас рання кукурудза давала більший урожай, ніж пізня, за рахунок того, що цвітіння припадало на період посухи і всі гібриди припиняли вегетацію: одні висохли, дозріваючи, інші — не дозрівши. Проте рання сівба й отримання ранніх сходів — це трохи різні речі. Можна посіяти рано і 20 днів не отримувати сходів, а можна їх отримати через 10 днів.
Усе залежить від температури ґрунту і його зволоження. Ми робимо все в оптимальні терміни.

— Наскільки важлива для вас вологовіддача гібрида?
— Для гібридів компанії «Сингента» вона великого значення не має. Зазвичай ми молотимо гібриди «Сингента» з вологістю 16–19 %, а інколи й 14 %. Загалом під час пізнього обмолоту ми не мали проблем із їхніми гібридами. Щоправда, ми не сіємо гібриди з ФАО понад 340–360. Для нас має значення кількість гібридів з великим ФАО під час початку й закінчення обмолоту. Ми не хочемо сіяти багато гібридів, бо бажано кожен гібрид сушити окремо: кожний має різну вологовіддачу під час сушіння, навіть якщо вони одного типу. У противному разі будуть зайві витрати на сушіння зерна і, відповідно, втрати — бите зерно під час транспортування й завантаження.

— Нині на ринок виходять гібриди нової селекції Артезіан, зокрема посухостійкий гібрид СИ Феномен компанії «Сингента». Чи досліджували ви його?
— Так, ми його вирощували на дослідних ділянках. Він забезпечив урожайність 104 ц/га, а вологовіддача у нього виявилася найвищою — 15,8 %, тоді як у гібридів‑конкурентів — 17–18 %. Цей гібрид найбільше реалізує свій потенціал у стресових умовах, зокрема під час посухи. У нас опадів ніби й достатньо, але випадають вони нерівномірно. Скажімо, торік у серпні була посуха, опадів майже не було і ми недоотримали урожай. Тому й придивляємося до цього гібрида, але висновки робитимемо після кількох років випробувань. Вивчимо питання термінів сівби, густоти, обробітку ґрунту. Якщо випробовувати гібрид, його треба висівати після різних попередників, з різною густотою, в різні терміни — це основні моменти. Якщо різні попередники, то й різний обробіток ґрунту. Ми завжди проводимо випробування на тих землях, де наступного року сіятимемо цю культуру. Ми виводимо гібрид у товарний посів тільки після того, як він пройшов сприятливий і несприятливий роки, як правило, на це потрібно три роки. Тому СИ Феномен ми випробовуватимемо ще мінімум два роки, адже минулий рік був непоказовий.

— Застосовування яких технологій приносить вашому господарству найбільший економічний ефект?
— Усе треба робити вчасно і якісно — сіяти, вносити ЗЗР і добрива, збирати врожай тощо. У нас не повинно бути авралу, битви за врожай, — лише планомірна робота.