Україна

You are here

Share page with AddThis

Сергій Заведія: «Щоб пом’якшити погодні впливи, треба все робити вчасно»

Новини компанії
20.03.2020

Софія  Нестерук


Із Сергієм Заведією, головним агрономом ПП АФ «Батьківщина», що поблизу Вінниці, ми зустрілися в гарячу для агронома пору, незважаючи на те, що на календарі був лютий. У господарстві саме вносили добрива по мерзлоталому ґрунтові — ледве вловили момент, коли трохи підмерзло та ще й снігу, хоч небагато, та випало, адже за теперішньої зими це неабияка розкіш. Тож часу не гаяли, бо кожна втрачена хвилина може для майбутньої ярини обернутися «недоїданням». Природно, що за такої ситуації розмова точилася здебільшого навколо того, як у теперішніх складних кліматичних умовах не втратити врожаю і що, власне, сам агроном може зробити, щоб цьому запобігти.

 

Пане Сергію, як триває робота в полі? Що вносите?

Вносимо азотні добрива по мерзлоталому ґрунтові під майбутні посіви кукурудзи і соняшнику. Під кукурудзу — у нормі 300 кг/га, під соняшник — 200 кг/га карбаміду. Коли сніг розтаватиме, а це відбудеться скоро, бо ж температура фактично плюсова, азот поступово проникатиме у нижні шари з мінімальними втратами і в майбутньому буде поживою для рослин кукурудзи та соняшнику. Багато хто цю операцію проводить під передпосівну культивацію, але ми вносимо взимку — таким чином вивільняємо техніку для посівної. Бо для внесення добрив нам потрібно задіяти три одиниці техніки, а в нас кожна з них нарозхват. До речі, на легких піщаних ґрунтах ми карбамід не вносимо, бо якщо пройдуть опади до сівби, добриво може промити на глибину, звідки рослина його не дістане. Фактично ми викинемо гроші на вітер.

Нині клімат підносить неприємні сюрпризи в кожному регіоні. Яким видався для вас минулий рік?

Для нас він теж був складним. Почалося все з літа: за червень випало 245 мм опадів, це при тому, що для нас нормою є 60 мм на місяць. Вода стояла в полях, ґрунт уже не міг її ввібрати — у результаті, не вся кукурудза зійшла, а та, що з’явилася, довго переживала стрес. Річ у тім, що кукурудзу, а саме гібрид СИ Феномен, ми сіяли 23–25 травня — раніше не могли зайти в поле знову ж таки через дощі.

Після дощового червня аж до кінця вересня було сухо. Тож у період наливу зерна кукурудзі дуже бракувало вологи, тому зерно було невиповненим — у результаті, ми не добрали врожаю. СИ Феномен — прекрасний гібрид, посіявши його не 27 квітня, а 25 травня, ми втратили майже місяць вегетації. А ми ж знаємо, що кожен день відтермінування сівби обертається втратою врожайності восени. Вчасно посіяна кукурудза мала б 20 % вологості, посіяна на тиждень пізніше — 24 %, за дощової осені вологість сягатиме 28 %. Але навіть за дощової осені посіяна вчасно кукурудза матиме на 3–5 % меншу вологість, що економить кошти на досушування. Звісно, СИ Феномен дав добрий урожай — 12,5 т/га з вологістю до 20 %, хоч і був посіяний пізно. Однак могло б бути й краще через виповненість зерна.

Коли йшли червневі дощі, соняшник отримав достатньо вологи. Ми попрацювали фунгіцидами та інсектицидами дуже добре, але кількість опадів була такою, що у фазу 10–12 листків у посівах розвинулося багато хвороб, особливо гнилей. Як наслідок, ми не добрали до 1 т/га врожаю, хоч на круг зібрали до 4 т/га. В одному місці робили контрольний обмолот — комбайн показував 5–5,5 т/га. Думаю, якби не ті дощі, це була б врожайність нашого НК Конді. До речі, в інших господарствах, де також добре захищали посіви, через розвиток хвороб олії фактично не було, бо соняшник повністю обсіли гнилі — і кошик, і стебло, а урожай отримали 2,5 т/га.

По ріпаку та ж ситуація. Коли треба було захищати НК Технік під час цвітіння, йшли дощі, обприскувач просто «втопився» в полі. Через тиждень, коли вже можна було зайти технікою, час було втрачено. Посіви ріпаку восени, навесні давали надію, що буде 5 т/га. І навіть до цвітіння їхній вигляд був чудовий, але після цвітіння, коли почало заливати, я вже бачив, що не доберемо врожайності — шкідники обсіли, хвороби з’явилися... Ми просто не змогли зайти в поле. У підсумку, врожайність по полю була строката: в одному місці контрольний обмолот показав 6 т/га, в іншому — 4 т/га. Шкода, що пізно познайомилися з компанією, яка пропонує сервіс обробки посівів дронами. От ми провели десикацію соняшнику дронами, і вони прекрасно спрацювали.

Дощі завадили вчасно провести й захист пшениці. Через брак вологи під час наливу зерна воно було невиповненим. У результаті, отримали врожайність 6,2 т/га, хоч контрольні обмолоти показували 9–9,5 т/га, але були й 5 т/га.

Нинішня аномально тепла зима створила сприятливі умови для перезимівлі шкідників та збудників хвороб. Як ви плануєте будувати свою систему захисту надалі?

Справді, цього року зима надзвичайно м’яка. Багато хто каже, що задоволені такою зимою, але я жодних плюсів не бачу. По-перше, абсолютний мінімум вологи. Це найбільше лякає — як би ми не удобрювали землю, боюся, якщо не підуть дощі, воно користі не принесе. По-друге, всі можливі збудники хвороб та шкідники збереглися в полі. І бур’яни також — вони почнуть рости, доки ще пшениця не відновить вегетації. І будуть тягнути всю поживу, яку ми внесемо для пшениці.

Тому по пшениці обов’язково буде три фунгіцидні обробки. Торішню схему не мінятимемо: першим внесемо Тілт ®, бо він працює за низьких температур (від +5 °С), далі посіви обробимо Елатус ® Ріа та Амістар ®. Інсектицид Енжіо ® ми вносили за потреби — і клопа на пшениці не було взагалі. Раніше проводили крайові обробки, а останні роки не чекаємо появи шкідників — коли заходимо в поле з фунгіцидом, обов’язково додаємо до суміші інсектицид. І тоді посіви чисті.

Окрім того, є великий ризик появи весняних приморозків — доведеться якось «витягувати» пшеницю, лікувати, вносити антистресанти тощо.

Складні погодні умови множать хвороби, ви на цьому й самі наголошуєте, що багато кого спонукає посилювати систему захисту і озимих, і ярих культур. Як ви реагуєте на ці проблеми?

Ще десять років тому на ріпаку було мінімум хвороб та шкідників, а тепер уже нагальним є питання внесення фунгіцидів восени. І річ не тільки в погоді, а й у перенасиченні сівозміни соняшником — хвороби ж то ці культури мають однакові. Я кажу не про наше господарство, а про ситуацію в Україні загалом. І це при тому, що, наприклад, компанія «Сингента» якісно обробляє насіння ріпаку протруйником під замовлення.

Одного разу був такий випадок: пізно ввечері, коли ніщо не передбачало опадів, ми почали вносити Елюміс ®, уже майже закінчили, аж раптом пішов рясний дощ — випало 10–15 мм. Проте ми все ж решту препарату внесли. За всіма нормами, він у цьому місці повинен був промитися. Я уранці так сказав директору: будемо на 20–30 га повторно вносити гербіцид, бо там він точно не спрацює. Але вирішили витримати паузу — фаза розвитку кукурудзи ще давала таку можливість. І сталося диво: через три дні на ділянці, де планували повторне внесення, побачив покручений бур’ян. Так, Елюміс ® його не знищив повністю, але він зупинив його ріст, а кукурудза, коли пішла в ріст, його затінила. Думаю, так проявилася ґрунтова дія гербіциду Елюміс ®. Коли ж молотили кукурудзу, то різниці в урожайності на цій проблемній ділянці й на решті посіву не було. Тобто, Елюміс ® стримав бур’яни повністю.

Але коли захисний період препарату минає, то вже одним Сетар ®, який, до речі, також має і фунгіцидну дію, не обійдешся. Тому на західній Україні вже проводять восени обробку фунгіцидом.

Те ж стосується соняшнику — дві фунгіцидні обробки для нас уже стали правилом. У фазу «зірочки» я вношу Амістар ® Екстра, а по кошику — Амістар ® Голд. Минулого року наймали вертоліт і вносили саме в момент початку цвітіння і отримали прекрасний результат.

Думаю, що в майбутньому буде більше обробок і посівів кукурудзи. Вже однієї інсектицидної обробки у фазу початку цвітіння буде мало — діабротика наступає, через перенасичення сівозміни кукурудзою будуть розвиватися совки, метелик кукурудзяний. Хоч років десять це були поодинокі випадки. Тепер захист треба посилювати.

Якщо порівняти пшеницю і кукурудзу, то, звісно, вигідніше вирощувати кукурудзу — там менше обробок, відповідно, вона менш затратна. Але ми ж не можемо вирощувати будь-яку культуру беззмінно — це і для ґрунту погано, і для урожайності. Тому має бути сівозміна. Собівартість вирощування пшениці більша, ніж кукурудзи, особливо в нас, де ґрунти дуже різнотипні за кислотністю, бідні на азот, тому ми змушені їх розкислювати, вносити чимало добрив. Пшеницю мінімум тричі обробляємо фунгіцидами та інсектицидами, плюс гербіцид. У результаті, кілька останніх років пшениця родить по 65 ц/га. Тобто, врожайність окупає затрати.

Щодо захисту кукурудзи від хвороб та шкідників, то поки покладаємо надії на заводську обробку насіння препаратами Максим ® ХL та Форс ® Зеа, але я розумію, що ми самі себе обманюємо — насправді ж протруйник має певний період захисту насінини і треба захищати рослину вже фунгіцидом. Стосовно інсектицидного захисту, то ми в період викидання волоті вносимо Ампліго ®, не чекаючи появи шкідників.

Окрім того, вже років 4–5 ми здешевлюємо технологію вирощування кукурудзи завдяки використанню препарату Елюміс ®. Це просто винятковий гербіцид, у якого немає конкурентів. Він має ґрунтову дію, до місяця тримає захисний «екран». Ми раніше вносили різні гербіциди від «Сингента», наприклад, застосовували Ланцелот ™ з Мілагро ®, вони працювали прекрасно, але треба було витрачати час, щоб зробити бакову суміш. А з Елюміс ® все набагато простіше.

Що стосується гербіцидного захисту, то цього року будемо сіяти Clearfield ®-гібрид НК Неома, внесемо препарат Каптора ®. У посівах НК Конді гербіцидну схему захисту змінювати не хочу — Примекстра ® TZ Голд працює добре. Ми останнім часом вносимо гербіцид тільки в ніч — тоді більша вологість і він краще спрацьовує. Але наступного дня його обов’язково прикочуємо важкими котками. Минулого року ми так робили — і міжряддя соняшнику були чорні.

Я, як агроном, можу пом’якшити погодні впливи хіба що тим, що буду все робити вчасно.

Вже два роки не використовую проти злакових бур’янів на соняшнику Фюзілад Форте ® — немає потреби, бо він прибрав увесь пирій та мишій. І фактично немає на соняшнику осоту.

Однак загалом я вважаю, що захист рослини повинен починатися із захисту насінини, тобто з протруйника. Бо коли восени збирають урожай ярих культур, про пшеницю трохи забувають, а тим часом там попелиці оселяються, різні мухи і розкошують, а потім — дивись, і жовті плями у посівах. І вже пізно щось робити. А якщо обробив насіння, то посіви чисті, зайдеш у поле — а там жодних шкідників.

Раніше використовували Селест ® Макс та Селест ® Топ для протруювання, але вже третій рік застосовуємо Вайбранс ®. Він відмінно справляється з ґрунтовими шкідниками, тож маємо дружні сходи, нема потреби в додаткових обробках посівів — він просто розв’язує нам руки. Ми не зважаємо на ціну препарату, бо якщо порівняти витрати на наймання техніки, додаткове внесення ЗЗР, щоб «загасити в полі пожежу», то застосування Вайбранс ® цілком окупається. Якщо буде новіший протруйник, то, може, не за один рік, але ми будемо його використовувати на всіх культурах, адже нове — це більш досконале, нові можливості.

Тобто, ви додатково самі обробляєте насіння протруйником?

Ні, ми самі не обробляємо насіння. Бо в домашніх умовах так не зробиш, як у заводських — не та рівномірність покриття препаратами. А якщо насінина неправильно покрита, вона слабша, менш захищена. І не тільки насінина, але й сходи. Неякісно захищене насіння та ще й посіяне не в строк обійдеться нам дуже дорого.

У компанії «Сингента» дуже якісні усі продукти, в тому числі й обробка насіння. Ми вже два роки замовляємо повну обробку насіння кукурудзи та соняшнику, зокрема й інсектицидну. Про ріпак і мови нема — нам його давно так обробляють. Кажуть, нібито обробка інсектицидом знижує схожість, але я думаю, якщо брати наші менші підкоригують густоту посіву, то це більше вплине на врожайність, аніж зниження схожості. Можна просто втратити врожай.

Чи проводите ви дослідження нових гібридів, препаратів на демоділянках? Які цікаві результати вони показують?

По-різному. Якщо компанія, наприклад «Сингента», рекомендує препарат, то ми його можемо випробувати на ділянці. Так, ми вносили гербіциди Ланцелот ™ і Мілагро ®, а поруч — Елюміс ® на 10 га з рекомендованою нормою 2 л/га. Приїхали представники компанії, проконтролювали внесення, ми перевірили дію препарату. У результаті, тепер користуємося гербіцидом Елюміс ®.

Про Енжіо ® я почув на семінарах, які проводила «Сингента», і без випробувань на демо одразу застосував у виробничих посівах. Уже два роки ми використовуємо його на пшениці. Загалом я впевнений у препаратах, які рекомендують серйозні компанії-оригінатори. От китайські продукти — справа ризикована, там не буде з кого спитати. А тут люди відповідають за якість.

Те ж стосується і насіння. Я ніколи не здавав насіння соняшнику чи кукурудзи від «Сингента» на аналіз на схожість. З її насінням приходить сертифікат — там цифри кажуть самі за себе. Збоїв не було жодного разу.

Взагалі в нашій системі захисту 95–98 % препаратів — від «Сингента». Я не стверджую, що в інших компаній немає якісних продуктів, але від добра добра не шукають. Ми співпрацюємо із «Сингента» тривалий час і ніколи проколів не було. Гібриди ріпаку та соняшнику повністю селекції компанії «Сингента». Думаю, нічого нового я не скажу, повторивши те, що кажуть люди: якщо хочеш мати добрий урожай соняшнику і не маєш багато ресурсів — сій НК Конді. Навіть якщо не будеш максимально вкладати в нього, то урожай в тебе буде. Тепер от почали й високоолеїновий НК Неома вирощувати. Нині є попит на високоолеїновий соняшник, навіть відчутно брак насіння, але нам на цей рік дісталося.

Кукурудзу також сіємо переважно від «Сингента», зокрема, минулого року був СИ Феномен, раніше висівали всю лінійку — десь із десяток гібридів.

Експериментувати — це точно не для мене. Мені потрібен результат. А досліди закладати — для цього є інститути, дослідні станції, які проводять дослідження і розказують нам про результат. Я вважаю, що якісне насіння, якісні препарати — це все дає дружні сходи і в подальшому добрий урожай.

Що може зробити агроном, щоб, попри погодні умови, все ж домогтися від рослини доброго врожаю?

Усі засоби для отримання врожаю в нас є. Я, як агроном, можу пом’якшити погодні впливи хіба що тим, що буду все робити вчасно. Нині насамперед треба вчасно закрити вологу. Хто «зловить» наявну в ґрунті вологу, буде мати шанси далі боротися за врожай. Не зібрати врожай, а боротися за нього. Кожна втрачена година в боротьбі за закриття вологи буде восени дорого вартувати.

Звісно, торік тим, хто вчасно не закрив вологу, пощастило — її було достатньо. А от позаторік дехто закривав вологу разом із передпосівною культивацією. У результаті, втратили дорогоцінний час. У такому разі насінину треба було класти або на глибину 7–9 см, бо вище вологи не було, або на глибину 4–5 см в абсолютно суху землю.

Коли вологи бракує, як от цього року, краще провести дві неглибокі передпосівні культивації, якщо в цьому є потреба, підчистити бур’яни перед сівбою, ніж закривати вологу пізніше. Я знаю випадки, коли дорогий гербіцид не спрацьовував і доводилося після нього вносити Елюміс ® — він дає змогу до 10-го листка працювати і має сильну ґрунтову дію. Ми ж зробили хитро: якщо достатньо вологи і поле рівне, висіваючи кукурудзу, ми замість дорогого препарату внесли дешевий гліфосат — поки кукурудза зійде, бур’ян вже пропаде. А потім страховим гербіцидом пройшлися, взяли той самий Елюміс ® — і поле чисте.

Ми зазвичай закриваємо вологу за два-три тижні до сівби. Бували роки, коли розрив між закриттям вологи і передпосівною культивацією був понад місяць. Однак посіяне на оптимальну глибину насіння у ґрунт, де вчасно закрита волога, має більше шансів зійти і боротися за життя.