Україна

You are here

Share page with AddThis

Простіше простого: як новий цифровий сервіс допомагатиме аграріям

Новини компанії
02.10.2019

НАТАЛІЯ ПОЛЯНСЬКА


У травні цього року цифрова скарбничка компанії «Сингента» поповнилася ще одним унікальним сервісом — було запущено онлайн‑систему «Агропрогноз», що дає змогу на основі історії погоди з великою точністю прогнозувати виникнення хвороб та шкідників на будь‑якому полі. Про переваги, які надає аграріям безкоштовний сервіс, та «внутрішню кухню» її адаптації для українського ринку нам розповіли директор відділу маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк та лідер групи з CRM і цифрового маркетингу компанії Олексій Долгодушев.

РОЗКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ПЕРЕДІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ПРОЕКТУ. ЯК ВИНИКЛА САМА ІДЕЯ ЗАПУСКАТИ ТАКИЙ СЕРВІС НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ?

Костянтин Іванюк: Робота над цим проектом розпочалася три з половиною роки тому. Тоді у нашому розпорядженні була пара десятків метеостанцій австрійської компанії Pessl Instruments, з якими працювали наші техексперти в різних регіонах. Експерт міг віддалено заходити в програму, куди надходила інформація з метеообладнання. Проте ці дані подавалися в такому вигляді, що їх міг оцінити лише фахівець вузької спеціалізації. Тільки після такого аналізу інформацію можна було використовувати всередині компанії та передавати на зовнішній ринок. Складність також була в тому, що дані не транслювалися он‑лайн: щоб оцінити поточний стан, потрібно було зайти в програмне забезпечення. Отже, якщо на полі зростали ризики втрати врожаю, про це дізнавалися постфактум, коли хвороба або шкідник вже завдали шкоди.

Що ми маємо тепер? Маємо систему, яка об’єднала інформаційні потоки з усіх станцій, зручний для клієнта інтерфейс та передачу даних он‑лайн. Додатковий дуже вагомий бонус — попередження користувача про можливі ризики. Також ми розширили парк метеостанцій: нині їх 64, і розташовані вони по всій території України.

МЕРЕЖА МЕТЕОСТАНЦІЙ КОМПАНІЇ «СИНГЕНТА» ПОКРИВАЄ ВСЮ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ.

Слід підкреслити, що, запускаючи нові цифрові сервіси, ми намагаємося допомогти аграріям отримати максимально якісний та щедрий урожай. У цьому і полягає наша основна місія. «АгроПрогноз» повністю відповідає принципам та пріоритетам роботи компанії «Сингента», адже сервіс безперервно моніторить ризики на полі, попереджає про виникнення хвороб та шкідників, а також надає цінні рекомендації для боротьби з ними, — можна сказати, стоїть на варті спокою агронома.

ЧИ ФУНКЦІОНУЮТЬ ПОДІБНІ ПЛАТФОРМИ ЗА КОРДОНОМ І НАСКІЛЬКИ ВОНИ ПОПУЛЯРНІ СЕРЕД АГРАРІЇВ?

Костянтин Іванюк: Запустивши сервіс «АгроПрогноз», ми не винайшли велосипед. В Європі такі системи з функцією SMS‑сповіщень функціонують вже давно. Вони користуються доволі великою популярністю серед аграріїв. Наприклад, у Швейцарії подібні сервіси я бачив ще у 2011–2012 роках. Виникло логічне запитання: то чому б не запустити такий портал у нас!? Адже в Україні система прогнозування хвороб та шкідників може бути ще кориснішою. Поясню, чому. В Європі фермери здебільшого працюють чітко за технологією: незалежно від того, є загроза чи немає, дотримуються протоколу із захисту рослин, зокрема, вносять фунгіцид, навіть якщо немає явних ознак хвороби. Насправді така стратегія є вигіднішою для аграрія. Коли ж працюють по факту (порахували кількість шкідників, діагностували хворобу), шкоди урожаю вже завдано, незалежно від того, наскільки швидкою була реакція з внесенням препарату і наскільки оперативно він спрацював. Втрати вже є, тому превентивна система захисту в довгостроковій перспективі завжди працює краще. У короткостроковій — ми можемо виграти максимум один рік. Наприклад, фунгіцид не внесли і хвороби не було, як результат, заощадили кошти.

Український фермер не настільки інтенсивно працює, як фермер із Західної Європи. Проте бажання наших аграріїв не вносити препарат, якщо немає загрози, можна зрозуміти. Адже ті, що господарюють на нашій землі, не отримують дотацій від держави й у складній економічній ситуації змушені рахувати кожну гривню. За допомогою системи «АгроПрогноз» ми, можна сказати, знайшли золоту середину, дали можливість працювати на випередження.

ЯКИЙ ПРИНЦИП ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ АЛГОРИТМІВ «АГРОПРОГНОЗУ»?

Костянтин Іванюк: Алгоритм, який використовується в «АгроПрогнозі», належить компанії — розробнику метеостанцій Pessl Instruments (хоча ми шукаємо співпраці з українськими фахівцями, які можуть взяти на себе розробку подібних рішень). Система акумулює історію погоди. В її основі — математична модель, але вона різна для різних культур. Насправді тема не нова, варто хоча б згадати університетський курс про метеопредиктори, і її давно потрібно було діджиталізувати.

До речі, компанія тестувала інші закордонні системи, однак лише модель Pessl можна використовувати в автоматичному режимі. До того ж вона протестована та апробована на практиці у різних куточках світу. На основі даних моніторингу погоди «АгроПрогноз» сигналізує, що є певна ймовірність виникнення та розвитку шкідника чи хвороби. Приміром, якщо це 20–30 %, то вірогідність низька і система просто рекомендує продовжувати моніторинг. Якщо вірогідність 80–100 %, то стає зрозуміло, що потрібно терміново йти в поле і вживати заходів. До речі, залежно від проблеми сервіс одразу ж пропонує продукти для її подолання.

Якщо полів багато, то, переглянувши вранці повідомлення, агроном вже точно знає, куди йому їхати. Можна провести аналогію із супутниковим моніторингом. На знімках із супутника фермер може бачити загальний план своїх угідь та визначати ділянки з гіршим NDVI, які потребують першочергової уваги. Тут принцип такий самий, але система додатково передає попередження, скануючи всі метеостанції кожні 5 хвилин.


Акаунт користувача, де він може побачити загрози для кожного конкретного поля.

АДАПТАЦІЄЮ СЕРВІСУ ЗАЙМАВСЯ DIGITAL ВІДДІЛ КОМПАНІЇ «СИНГЕНТА»?

Олексій Долгодушев: Насправді, щоб запустити таку складну програму в Україні, потрібно було задіяти одразу кілька відділів. Технічну частину ми взяли на себе. Потрібно було прописати зрозуміле для розробників технічне завдання, «переклавши» перелік необхідних опцій з мови агрономії на мову IT. На той час, три з половиною роки тому, заява про те, що ми хочемо розробити програму, пов’язану з метеостанціями, викликала у них щире здивування, адже з такими запитами досі до них ніхто не звертався. Скласти актуальне завдання забезпечувало 70 % успіху. Задіяли також відділ маркетингу та наших технічних експертів, які допомагали трактувати суху мову метеостанції. Паралельно тривало тестування системи на демополях компанії.

ОТЖЕ, УКРАЇНСЬКИЙ ВАРІАНТ ПРОГРАМИ МАЄ ДЕЩО ІНШИЙ ВИГЛЯД, НІЖ АВСТРІЙСЬКИЙ?

Олексій Долгодушев: У програмі, якою користуються власники метеостанцій Pessl Instruments по всьому світі, кожна з них має персональний кабінет, де можна переглянути дані з датчиків, зокрема вологість на конкретному полі, точку роси, індекс сонячної радіації. Також у персональному кабінеті користувач може побачити графічне відображення вірогідності появи певного шкодочинного об’єкта. Переглянути інформацію можна, але вона, як уже згадувалося, має дуже «математичний» вигляд. Наприклад, ві‑ рогідність визначається в умовних пунктах, а далі — детальне розшифрування, що ці пункти означають. Для агронома, який більшість робочого часу проводить в полі, аналізувати цю інформацію та приймати на її основі рішення доволі складно. Тому ми створили портал, де агрегували інформацію з усіх метеостанцій, і транслюємо її клієнтам простою мовою. Вона «підказує», що на полі виникла загроза, демонструючи користувачеві відповідну ймовірність не у пунктах, а у відсотках (надсилається SMS або повідомлення на пошту). На її основі фермер, який працює за превентивною схемою, може як мінімум звернути увагу на проблему. Максимум — одразу ж звернутися до представника постачальника необхідного препарату.

Система налаштована таким чином, що, якщо вірогідність появи хвороби чи шкідника становить 50 %, SMS не надсилається. Ми свідомо пішли на це, адже йдеться лише про ризик хвороби чи розвитку шкідника. Принцип прогнозування можна порівняти з імунітетом людини. Якщо ви посиділи кілька хвилин на протязі, ймовірність захворіти вкрай мала, а от якщо пробіглися у футболці під дощем за температури +5 ⁰С — небезпека для здоров’я зростає в рази, а отже, потрібно вжити заходів для профілактики. Чим більшу вірогідність показує система, тим ефективнішими можуть бути превентивні заходи.

Якщо ж п’ятдесятивідсотковий бар’єр пройдено, система автоматично надсилає попередження на зазначену під час реєстрації електронну адресу, де вказуються відсоток вірогідності та рекомендовані дії. Якщо ступінь ймовірності не змінюється, система нагадає про це через кілька днів. У разі зростання небезпеки вона повідомляє про це частіше. Вірогідність становить 80 % — програма вже б’є на сполох, надсилаючи коротке SMS-повідомлення про появу реальної загрози та детальнішу інформацію на електронну адресу. До речі, ми також хотіли налагодили сповіщення по Viber, але з цього року даний мобільний додаток закрив можливість комерційних сповіщень. Тому зараз розглядаємо можливість реалізації такої опції через Telegram, яким користуються чимало аграріїв.

Велика перевага сервісу полягає ще й у тому, що є можливість переглянути погодні ризики, які мали місце рік чи два тому, і порівняти. Згадавши ситуацію, що склалася тоді на полі, та вірогідність, яку показувала система, можна проектувати ці дані на поточний сезон. Наприклад, ймовірність становила 70 % і були перші ознаки хвороби на полі, цього року вона досягла 90 %, значить потрібно терміново вживати заходів.


Повідомлення «АгроПрогнозу», надіслане на електронну пошту користувача.

ЧИ ІСНУЄ МОЖЛИВІСТЬ ПІДКЛЮЧИТИ ДО МЕРЕЖІ МЕТЕОСТАНЦІЙ PESSL INSTRUMENTS СТОРОННІХ ВЛАСНИКІВ, НАПРИКЛАД ФЕРМЕРІВ?

Олексій Долгодушев: У фермерів, які були присутні на минулорічних «Майстернях Аграрія», це запитання також виникало. На сьогодні можу сказати, що підключити можна, ба більше, зробити це дуже легко. Проте слід враховувати, що кожна метеостанція — як конструктор: є певний набір базових та додаткових датчиків. Якщо є увесь набір, то можна прогнозувати розвиток усього комплексу хвороб і шкідників. Якщо ж якогось датчика немає, то ймовірність деякої частини ризиків неможливо буде визначити або вона буде дуже неточною. Серед базових датчиків — сенсори температури та вологості повітря, атмосферного тиску, сонячної радіації, точки роси. Додаткові датчики (вологості ґрунту, вологості листа, сили та напрямку вітру) суттєво розширюють можливості використання метеостанцій. Наприклад, датчик вологості ґрунту дуже важливий для прогнозування хвороб.

ЯКУ ТОЧНІСТЬ ПРОГНОЗУ НА СЬОГОДНІ ПОКАЗУЄ СЕРВІС?

Костянтин Іванюк: Насправді у світі немає поки що ідеального рішення зі стовідсотковою точністю, адже потрібно враховувати дуже багато природних чинників. На практиці доведено, що точність «АгроПрогнозу» становить у середньому 70 %, якщо система попередила про стовідсоткову вірогідність розвитку загрози. У принципі це доволі непоганий показник для моделювання.

ЩО ПОТРІБНО, ЩОБ ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ В «АГРОПРОГНОЗІ»?

Олексій Долгодушев: Минулого року на «Майстернях Аграрія» я говорив, що завдання порталу полягає в тому, щоб користувач на нього не заходив. Адже потрібно зайти на сайт лише один раз для реєстрації, а потім повідомлення будуть надсилатися в автоматичному режимі. Присутні фермери дуже дивувалися.

Оскільки портал розрахований не на внутрішнє, а на зовнішнє використання, сама реєстрація на ньому є максимально простою. Для тих, у кого все ж виникли труднощі, на цьому ж сайті міститься детальна інструкція. Обов’язковими для заповнення є кілька полів: ПІБ, назва компанії, посада, мобільний телефон та електронна адреса, куди будуть надсилатися повідомлення. Потім користувач обирає на карті своє поле. Система автоматично запропонує найближчу метеостанцію. Обов’язково потрібно вказати культуру, яка буде там вирощуватися поточного сезону, і бажано додати час доби, коли аграрія не варто турбувати.

Також ми попереджаємо клієнтів: якщо наступного сезону на цьому полі буде вирощуватися інша культура, то дуже важливо внести до системи відповідні зміни, інакше прогнози будуть неправильними.

Хочу наголосити, що зареєструватися у системі може будь‑хто абсолютно безкоштовно. Сервіс буде корисним не лише фермерським господарствам, а й людям, які мають плодові насадження на присадибній ділянці. Система не просто інформуватиме про можливі загрози для дерев, а й рекомендуватиме, за допомогою яких препаратів з ними боротися (дається посилання, де можна дізнатися про характеристики засобу захисту).

ЗА ВАШИМИ ПІДРАХУНКАМИ, СКІЛЬКИ ФЕРМЕРІВ УЖЕ ЗАРЕЄСТРУВАЛИСЯ В СИСТЕМІ?

Костянтин Іванюк: Сервіс було запущено в липні минулого року у тестовому режимі, й на сьогодні на ньому зареєструвалися 160 клієнтів. І це на старті активної рекламної кампанії. Ми лише запустили систему і розповіли про неї на кількох заходах, які проводила компанія «Сингента». Очікуємо, що користувачів буде набагато більше. І в цьому нам допоможуть не тільки пошукові системи та соціальні мережі, а й наші менеджери з продажів, які працюють безпосередньо в полях.


Дотримуючись рекомендацій «АгроПрогнозу», користувач зможе успішно подолати проблему на полі.

ПІСЛЯ ЗАПУСКУ СИСТЕМИ ЯКИЙ ФІДБЕК ОТРИМУЄТЕ ВІД КОРИСТУВАЧІВ?

Олексій Долгодушев: Як не дивно, але найповніший фідбек сьогодні ми отримали саме від агрохолдингів. Швидше за все це пов’язано з тим, що великі компанії більш зрілі у сприйнятті та використанні нових технологій. На мою думку, якби ми запустили сервіс три роки тому, це було б зарано. Зараз, можна сказати, аграрії готові. У кількох агрохолдингах ми протестували платформу на кукурудзі, соняшнику та озимих. За словами агрономів, якщо сервіс попереджав про стовідсоткову загрозу, ця загроза дійсно на полі була. Нині наш основний меседж буде спрямовано на середні та маленькі господарства. Мало мати якісний продукт — потрібно, щоб про нього знала максимальна кількість потенційних користувачів. Тому ми запустили активну рекламну кампанію в мережі Інтернет, також будемо використовувати наші мобільні додатки, які зараз охоплюють доволі широку аудиторію.

На мою думку, це рішення передусім має бути цікавим садівничим господарствам. Вони найчастіше використовують метеостанції та превентивний підхід. Моє припущення зараз підтверджується на практиці. Саме фермери‑садівники одними з перших почали реєструватися у системі. І мої колеги, які працюють із такими господарствами, нині отримують дуже позитивні відгуки про роботу сервісу, мовляв, «АгроПрогноз» дає змогу побачити модель хвороби, оцінити ризики (наприклад заморозки) і вжити адекватних заходів.

ЧИ МАЄТЕ ПЛАНИ ЩОДО РОЗШИРЕННЯ РОБОТИ СЕРВІСУ (ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ КУЛЬТУР, ПРОГНОЗОВАНИХ ХВОРОБ, ШКІДНИКІВ)?

Олексій Долгодушев: Якщо виробник розширить коло контрольованих хвороб та шкідників, ми обов’язково поділимося оновленнями. А на сьогодні зі 120 культур, які можна моніторити, система робить прогнози ризиків на десяти польових культурах (злакові, кукурудза, соняшник, ріпак) та плодових деревах. Для старту системи цього більш ніж достатньо. Проте уже зараз до нас звертаються з проханням розширити цей список, додати плодові дерева, овочі. І це приємно. Думаю, будемо працювати саме в означеному напрямі. До того ж ми проводимо безперервний моніторинг сервісу і фіксуємо, які опції використовуються частіше. Відповідно до цього будемо коригувати роботу порталу. Уже сьогодні бачимо, що часто реєструються компанії, які територіально знаходяться поруч. Отже, систему рекомендують друзям, сусідам…

Це пілотний для України проект, тому ми розуміли, що краще мати не якийсь жорсткий каркас, а гнучку основу, яка може реагувати і на зміни у розвитку цифрових технологій, і на запити наших клієнтів. Тому технічні можливості для розширення функціоналу є, та й ідей для вдосконалення роботи сервісу більш ніж достатньо. Проте на сьогодні перед нами насамперед стоїть завдання просування продукту на ринок та відстеження його ефективності, яку, на жаль, ми можемо оцінити лише після закінчення сезону. З нетерпінням очікуємо результатів цього року.