Працювати на своїй землі та розвивати рідне село
СВІТЛАНА ЦИБУЛЬСЬКА
Планую працювати на цій землі довго.
ГРИГОРІЙ ТУЛБА, ФГ «ЕЛІТ»
Саме невеликі фермерські господарства — основа майбутнього процвітаючого села, переконаний Григорій Тулба, власник ФГ «Еліт». На полях господарства, що знаходяться на півночі Одещини, в Любашівському районі, вирощують зернові та олійні. «Майстерня Аграрія» розпитала у Григорія Ілліча про насущні виклики і плани на майбутнє.
– Розкажіть, будь ласка, про історію ФГ «Еліт», з чого все починалося і з якими проблемами стикалися?
– Я довгий час працював у сільському господарстві, в 1997 році був головою КСП ім. Гагаріна, трудився в приватних аграрних структурах. Тому, коли постало питання, куди рухатися далі, то відповідь була очевидна: на чому ж я іще розуміюся, як не на аграрній справі. І вирішив розпочати щось своє, щоб уже не бути залежним ні від кого.
Господарство засноване у 2004 році. Починав з нуля — не було ні техніки, ні зерносховищ. Щоб отримати кошти на розвиток, власний будинок віддав банківській установі під заставу а також 10‑річний автомобіль «нива», з цього й почався мій бізнес. У Любашівці, районному центрі, на той час було п’ять банків. Як новоствореному підприємству без кредитної історії ніхто не хотів давати кошти. Поїхав до Одеси. Два банки відмовили, і лише третій повірив.
У ті роки кращі землі вже розібрали, тому мені дісталися ділянки на схилах, малородючі ґрунти. На початку діяльності в господарстві оброблялося 130 га, з часом я збільшив земельний банк до 700 га.
Землі були після колгоспів, а вони останні роки своєї діяльності, як і наступні приватні структури, не дуже дбали про підживлення ґрунтів, економлячи на добривах. Тому почав відновлювати ґрунти, вносити добрива. Зараз даю достатню кількість живлення, і проведені аналізи показали значне покращення складу ґрунту, хоча і є поля з невеликим закисленням.
– Яку технологію обробітку застосовуєте зараз?
– Глибоку оранку, глибоке розпушування, при цьому всі пожнивні рештки заробляю в ґрунт, що сприяє покращенню біоти. Планую працювати на цій землі довго, тому в моїх інтересах — покращення складу ґрунту і збереження родючості землі.
– Які основні культури вирощуєте? Які гібриди сієте?
– Пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак, нут, горох, кукурудза. У компанії «Сингента» купую гібриди соняшнику й ріпаку. «Сингента» — один із лідерів за якістю насіння соняшнику. У мене посіяно три ВО гібриди соняшнику, два з них даної компанії. Цього року посіяв новий ранньостиглий СИ Арко і вже відомий гібрид СИ Експерто, що дає стабільно добрий результат.
Раніше вирощував НК Конді, теж був задоволений. Тоді ВО соняшник ще не був таким популярним. Різниця в ціні була не такою відчутною, і, головне, що були сильні обмеження щодо приймання такої продукції олійними заводами, були певні «вікна», коли його приймали. До того ж ВО гібриди показували дещо нижчу врожайність. Зараз ВО соняшник дуже затребуваний, і реалізувати його можна будь‑коли, різниця в урожайності скоротилася майже до нуля, а в ціні, навпаки — зросла. В середньому ВО соняшник на 2000 грн/т дорожчий, ніж лінолевий, а у пік попиту різниця в ціні сягає і 4000 грн/т. Тому вирішив рухатися в напрямі ВО соняшнику і вже останні два роки сію виключно його.
– Чи можете поділитися показниками врожайності?
– На жаль, і цей, і минулий роки були важкими для нас — з вологозабезпеченістю була просто катастрофа. Загалом у нашому регіоні випадає дуже мало опадів. І 2019‑й не став виключенням. Гібриди, що були посіяні в нашому господарстві й у більш‑менш вдалі по опадах роки давали від 30 до 40 ц/га соняшнику, цього року показали 26 ц/га, минулого — 23,5 ц/га. Однак, зважаючи на великий дефіцит вологи, це хороший результат.
– Як ви обираєте гібриди соняшнику?
– Всі новинки завжди випробовую. Це стосується і соняшнику, і кукурудзи, і ріпаку, тому що зазвичай усе нове чимось краще від попереднього. Проте чи підійде під конкретні ґрунти і умови — покажуть лише випробування. Тож щойно СИ Арко з’явився на ринку, відразу придбав насіння. Порівняно з іншими гібридами він дав на 1 ц менше зерна, але воно містило менше вологи через ранні терміни дозрівання. Отже, якщо привести до єдиного показника — вмісту вологи — результат буде практично однаковий.
– Чи має значення стійкість до вовчка?
– Так, хоча в нашій зоні цей паразит лише з’являється. Раніше у Любашівському районі вовчка зовсім не спостерігали, від нього страждали південніші райони. А втім, поволі вовчок все ж піднімається на північ, майже досягнувши нашого регіону. Думаю, у майбутньому з цим буде проблема, тому в даному питанні я дію на випередження. Вовчок контролює технологія Clearfield ®.
– Наскільки складніша технологія вирощування високоолеїнового соняшнику і чи дорожче насіння?
– Насправді особливих складностей немає. Просторова ізоляція потрібна, але відстань між полями не така велика, як потребують батьківські форми. Достатньо витримати 50 м і одержати продукцію з необхідним вмістом високоолеїнової кислоти (від 82 %). Потрібне окреме збирання і зберігання — це й усе.
Насіння трохи дорожче, але це того варте, витрати окупаються. Тому в подальшому площі під ВО соняшником буду тільки збільшувати і випробовувати новинки, щоб взагалі відмовитися від традиційного соняшнику.
– Які гібриди кукурудзи застосовуєте?
– Цього року висіяв лінійку з 24 гібридів кукурудзи, включаючи і насіння від «Сингента», а саме СИ Чорінтос і СИ Фортаго. Останній дав кращий урожай — на рівні 43–44 ц/га. Знову ж таки, враховуючи надскладні умови цього року, за останні сім років, що я вирощую кукурудзу, отримав найгірший урожай, проте це все одно вище, ніж у середньому по району. Так, з одного поля було зібрано 40 ц/га кукурудзи, з іншого — 53 ц/га, тоді як у середньому по нашому регіоні збирають від 25 до 40 ц/га кукурудзи.
Погодні умови сприяли гібридам із ФАО 400–430. СИ Фортаго з меншим ФАО 280, але те, що в своїй групі він у лідерах, — це точно.
По кукурудзі особливих проблем із хворобами немає, основні труднощі — відсутність опадів. Кукурудза любить азотне підживлення, а ми обмежені по волозі, тож потреби рослини у воді повною мірою не задовольняються. Під час цвітіння і наливу зерна — з липня по середину вересня, мали дуже високі температури, до 40 ⁰С. За таких умов рослина отримує величезний стрес, волога просто перестає циркулювати по каналах, рослина впадає в анабіоз. На кожен наступний градус після 35 рослина «скидає» центнер зерна. Зараз кукурудза у нас йде як протектор у сівозміні, і ми дуже хочемо ї ї сіяти, але змушені обмежувати площі під цією культурою. Дуже важливі опади під час цвітіння та наливу зерна, навіть незначна кількість вологи дає можливість отримати гарний результат. Одним із найкращих по урожайності був 2013 рік, кукурудзи отримали близько 100 ц/га, соняшнику — 40 ц/га. Такі роки дуже рідкісне явище. Наступний більш‑менш вдалий рік був 2018‑й, коли ми отримали кукурудзи по 80–90 ц/га.
– А які показники по ріпаку?
– Озимий ріпак отримуємо від 20 до 40 ц/га. Восени минулого року рослини дуже гарні зайшли в зиму, ми їх підживлювали і захищали, розраховуючи на максимальний урожай (мінімум 40–45 ц/га). Проте під час наливу вдарила надзвичайна спека, тому, за моїми підрахунками, ми недоотримали близько 10–15 ц/га. Були ділянки, на яких рослини передчасно зупинили свій розвиток, через це в середньому мали 30 ц/га.
Ось на початку жовтня випав перший дощ за осінь, невеличкий, але маємо надію, що волога дійде до насіння, що ще не зійшло, і воно таки зійде, хоча терміни вже пізні. Зрозуміло, що на 30–40 ц/га немає чого розраховувати, було б добре отримати хоча б 20 ц/га.
– Які новинки по ріпаку спробували?
– Цього року посіяв СИ Анабеллу і Торес, який, на жаль, ще не зійшов. Минулого року він дав 29 ц/га, гібрид хороший. СИ Анабелла — новий гібрид із групи ранніх строків посіву, сходи вже є, але поки що в фазі 2–3 листочків, рослина чекає вологи.
– Які ЗЗР та протруйники використовуєте?
– Цього року пшеницю протруїв препаратом Максим ® Стар, минулого року використовував Максим ® Форте. Часто користуюся протруйником Круїзер ®, а також фунгіцидами компанії «Сингента». По ріпаку в фазі цвітіння застосовуємо Амістар ® Екстра, по пшениці — Елатус ® Ріа, Альто ® Супер.
«Сингента» пропонує бонуси за купівлю препаратів. Так, за преміальні бонуси минулого року придбав Максим ® Форте. Також постійним покупцям вони дають преміальні знижки.
– Використовуючи гарне насіння, отримуєте і достойний урожай, тому питання зі збутом відсутні, напевно? А які новинки хотіли б побачити найближчим часом?
– Так, зернотрейдери задоволені якістю зерна, вмістом олеїнової кислоти у соняшнику, показники якості зерна завжди високі, що відповідно оцінюється.
Пропонуючи посухостійкі гібриди, «Сингента» обирає правильний напрям, тому що проблема дефіциту вологи стосується не лише нашого регіону, а й більш північних областей. Однозначно буде популярним ВО соняшник. По кукурудзі цікаві гібриди з високим ФАО.
– Чи плануєте розширювати своє господарство?
– Потенціал технічний у господарстві розрахований на 1000 га й більше. Проте вільних земель немає, а з сусідами треба жити в мирі. Що стосується зняття мораторію та відкриття ринку землі, то, на мою думку, невеликі господарства, як‑от моє, не конкуренти іноземному капіталові. Обмеження, що пропонує встановити Уряд після зняття мораторію, не є достатніми. А зважаючи на потенційно величезний іноземний капітал і таку привабливу інвестицію, як українська земля, дуже великий ризик, що весь цей вільний капітал хлине на наш ринок і ми, прості фермери, не зможемо йому протистояти. До того ж ті, хто має по десятки тисяч гектарів землі, не живуть на селі й навряд чи будуть дбати про інфраструктуру і його розвиток. Для них це буде територія заробітків — і все. Ще одним важливим чинником є те, що такі невеликі господарства працевлаштовують більшу кількість людей, ніж агрохолдинги. В моєму господарстві, наприклад, працює 12 чоловік. Я тут побудував дім, тут розвиваю свій бізнес і тут бачу своє майбутнє.
