Україна

You are here

Share page with AddThis

Агропрофесії майбутнього: агроеколог

Новини компанії
01.12.2020

ОЛЕКСАНДР ЗОЗУЛЯ,
керівник підрозділу регіональної технічної підтримки,
компанія «Сингента»


У минулому номері ми розповіли, які майбутні професії бачать футуристи в аграрній сфері, і показали, як деякі з них втілюються в життя у нас в Україні. Зокрема, розказали про ферми на балконах квартир, офісів і на дахах будинків та як можна забезпечити себе городиною в міській квартирі.

Зараз давайте обговоримо таку професію, як аграрний еколог. Необхідність вирішення проблем впливу сільгоспвиробництва на навколишнє середовище змушує господарства мати в своїх лавах штатного спеціаліста, який зможе оцінити ризики цього впливу та дати рекомендації щодо запобігання негативним наслідкам діяльності.

Більшість крупних компаній в агросфері зараз втілюють великі екологічні програми по всьому світу. Не виняток і наша компанія. Ви мабуть чули про глобальну програму «План успішного зростання» (GGP), в рамках якої «Сингента» взяла на себе декілька зобов’язань, зокрема: сприяти зменшенню викидів в атмосферу, допомагати збереженню біорізноманіття та родючості ґрунтів, здійснювати навчання безпечному використанню пестицидів тощо. Згідно з цим планом компанія зобов’язується до 2025 року інвестувати $2 млрд у розвиток сталого сільського господарства і щороку представляти на ринку дві технологічні новації.

Ось уже декілька років «Сингента» в рамках цієї програми у плідній співпраці зі спеціалістами ФГ «Широкоступ» та провідними науковцями профільних інститутів реалізує низку проєктів. За цей період на базі даного господарства було створено власний мікрозаказник для диких запилювачів та ентомофагів. Його розташували на місці колишнього звалища старої техніки — очистили територію, посіяли гречку, дику рослинність. Цього року посадили павловнію, яка має тривалий період цвітіння та є чудовим медоносом. Для комах створили місця гніздування, або, як їх тут називають, «мініготелі». Використання приманкових місць штучного гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, значно збільшує їх чисельність. Також спільно з господарством компанія розробляє і втілює заходи з відновлення родючості орних земель, зупинення ерозійних процесів та зменшення впливу пестицидів на навколишнє середовище.

Чому так важливо створювати подібні осередки для диких комах? Тому, що комахи є індикаторами здорового середовища. Через розорювання полів в Україні зменшилася площа для проживання комах і павуків. Саме вони природним шляхом сприяють збільшенню врожайності, а також є регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Так, власник ФГ «Широкоступ», к. с.-г. н. Олександр Широкоступ вважає, що завдяки лише одному дозапиленню прибавка до врожаю соняшнику складе щонайменше 10 %. Загалом розраховують на 20–40 %.

«Розораність земель в Україні є найбільшою в світі та досягла 56 % всієї території держави і наближається до 80 % сільськогосподарських угідь», — зауважує Віктор Камінський, академік НААН, директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», повідомляє сайт Академії (https://superagronom.com/news/5127-za-rivnem-rozoranosti-zemelukrayina-z...).

Тимчасом як у Польщі, наприклад, розорано 35 % від загальної площі країни, у Франції — 33 %, у Німеччині — 34 %, у Великобританії — 26 %, у США та Австрії — близько 16 % (https://superagronom.com/news/6385-viznacheno-reyting-krayin-liderivzari...).

З огляду на це українським аграріям потрібно відновлювати природні екосистеми для збереження популяції диких запилювачів та ентомофагів, які є невід’ємною частиною агроландшафту. І якщо такі ділянки розмістити біля полів, то вони стануть свого роду резерватами корисної фауни, що сприятиме збільшенню врожайності сільсько- господарських культур та зменшенню розповсюдження шкідників.

Саме необхідність впровадження нових підходів до збереження біорізноманіття, запобігання екологічним катастрофам, зменшення ерозійних процесів спонукала до відкриття нової спеціальності в аграрних вишах «Аагроеколог». Потреба в таких фахівцях для с.-г. підприємств зростатиме з кожним роком.

ЛАРИСА ГОЛОВАНЬ,
завідуюча кафедрою екології та біотехнології Харківського
національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва

Аграрний сектор є однією з найважливіших галузей економіки. За рівнем негативного впливу на довкілля нині його можна порівняти з екологічно небезпечними промисловими галузями (внесок агропромислового комплексу у забруднення і деградацію довкілля становить у середньому 35–40 %, у тому числі земельних ресурсів, поверхневих водойм, ґрунтових вод).

Сучасні агроландшафти — це складні системи, які поєднують різні елементи (орні землі, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), ареали лісів, чагарників, лісосмуг, природних лук, боліт, торфовищ.

Нинішня система ведення сільського господарства і використання природних ресурсів в Україні не відповідає вимогам збалансованого природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площі орних земель, природних кормових угідь і лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Для України є характерним надмірне освоєння земельних ресурсів. Так, за оцінкою експертів, близько половини сільгоспугідь потребує відновлення від різних видів забруднення. Розораність крутосхилів спричиняє посилення ерозійних процесів. Забруднення ґрунтів важкими металами, радіоактивними елементами, хімічними речовинами, які використовують для захисту рослин, загрожує біорізноманіттю, знижує якість харчових продуктів, негативно впливає на здоров’я людей.

Успішний і стабільний розвиток суспільства неможливий без належного використання природних ресурсів у процесі виробництва. Тривалий час природний ресурсний потенціал зазнавав нераціонального використання, надмірного антропогенного навантаження, що прискорило процеси деградації та позначилося на рівні продуктивності аграрного виробництва.

Розв’язання всіх цих проблем потребує інтеграції екологічної складової в усі галузі сільського господарства.

Екологічна освіта є основним інструментом у захисті довкілля в умовах збалансованого розвитку людства. Проблеми екологічної освіти включено до порядку денного ООН. Підготовка фахівців-екологів у ХНАУ ім. В. В. Докучаєва спрямована на набуття знань і навичок, що сприяють формуванню нового екологічно свідомого члена суспільства з новим світоглядом, позицією, цінностями, що забезпечують розвиток, який є соціально бажаним, економічно життєздатним і екологічно збалансованим.

На всіх етапах навчання особлива увага приділяється розумінню збалансованості, покращенню якості життя, зниженню еколого-економічних ризиків. Підтримується взаємозв’язок програм різних рівнів з урахуванням місцевих особливостей; різноманіття форм і методів навчання; зв’язок із практичною діяльністю.

Вивчення предметів починається з точки зору відновлення, збереження атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери від забруднення шкідливими речовинами. Студенти вчаться не тільки спостерігати, збирати теоретичну, експериментальну інформацію з екологічних проблем, а й складати схеми спостережень, встановлювати причинно-наслідкову залежність екологічної кризи.

Практична підготовка студентів займає важливе місце у формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця. Практична підготовка екологів спрямована не лише на закріплення теоретичних курсів, а й на отримання нових знань, умінь, навиків. Основною метою її є максимальне наближення до природних та інших об’єктів досліджень. Для проходження виробничої практики пропонуються установи, організації, науково-дослідні заклади, які є базовими для набуття практичних навичок екологами, зокрема природоохоронні установи й організації.

З перших днів відкриття спеціальності пріоритетним напрямом діяльності кафедри є природоохоронна діяльність. Щороку студенти беруть участь у Всеукраїнських екологічних акціях, метою яких є привернення уваги до проблеми охорони біорізноманіття, висаджують дерева та кущі у дендрологічному парку, біля дитячих садочків та навчального закладу, надають допомогу в розвитку колекцій Ботанічного саду, проводять широку просвітницьку та інформаційно-агітаційну роботу: розповсюджують листівки та методичні матеріали щодо збереження біорізноманіття. Підтримують Всеукраїнський проєкт «Чисті береги», що полягає в розчищенні, облаштуванні та догляді території навколо джерел води: озер, водосховищ, водотоків та річок.

 

І наостанок хочеться сказати, що біорізноманіття — це основа життя на нашій планеті. Фізично життя — це не що інше, як кругообіг біогенних і хімічних елементів у вигляді екосистеми. Чим більше компонентів у цьому ланцюжку передачі, тим стабільніша екосистема й тим стабільнішою вона залишатиметься під впливом господарської діяльності людини.