Україна

You are here

Share page with AddThis

Аграрні професії майбутнього вже в «Сингента»

Новини компанії
16.07.2020

ОЛЕКСАНДР ЗОЗУЛЯ,
керівник підрозділу регіональної технічної підтримки, компанія «Сингента»

Уже не вперше натрапляю в інтернеті на статті про майбутні аграрні професії. Якщо вірити футурологам, то найближчі 10–20 років на сільське господарство чекає революція, яку можна порівняти з процесом переходу від ручної та кінної тяги до механізації сільського господарства, яка пройшла в першій половині ХХ століття. З появою нових технологій з’являться і нові професії, деякі з них приводять як приклади.

СІТІ-ФЕРМЕР

Це робітники, які будуть спеціалізуватися на вирощуванні сільськогосподарської продукції в умовах великих мегаполісів. Уже зараз ми маємо приклади такого вирощування на дахах хмарочосів або дізнаємося про наявність у містах вертикальних ферм. Ці спеціалісти повинні мати навики організації виробництва аграрної продукції в обмежених умовах сучасного мегаполісу.

АГРОНОМ-ГЕНЕТИК

Незважаючи на всі жахайки про ГМО, останні поступово завойовують світ. Тому в майбутньому будуть потрібні агрономи, які спеціалізуватимуться на цьому напрямі. Вони будуть застосовувати досягнення біотехнології на практиці, адаптуючи їх до місцевих особливостей як культури споживання, так і природно-кліматичних умов, покращуючи смак, підвищуючи врожайність, подовжуючи строки зберігання тощо.

АГРОІНЖЕНЕР

З кожним роком сільськогосподарська техніка стає дедалі більш складною. Навиків механіка вже недостатньо, щоб відремонтувати «розумний» трактор або комбайн. Водночас такому фахівцеві потрібні знання з мікроелектроніки, програмування і мережевих технологій. Тому найближче десятиліття з’явиться професія агроінженера, до обов’язків якого входитиме обслуговування і налаштування «розумних» машин, а також об’єднання їх в інтелектуальні кластери.

БІОХАКЕР

Провідний футуролог Томас Фрей вирішив не зупинятися на цивілізованому використанні сільськогосподарської генетики. На його думку, найближчі 30 років з’являться біохакери, які зможуть зламувати генетичний код організмів подібно до комп’ютерних систем. Їхні здібності будуть оцінені тими, хто грішить нечесною конкуренцією. Скажімо, компанія A вклала величезні кошти у вирощування в умовах міста генномодифікованих томатів, які не накопичують у собі шкідливі речовини і містять антиоксиданти, що допомагають людині впоратися з токсинами. Щоб не втратити свою частку на ринку, компанія B наймає біохакера, який розробляє генетичний код і вживлює його в рослини, що прискорює розкладання плодів. У підсумку компанія A зазнає значних збитків через швидке псування зібраного врожаю.

ЗООТЕХНІК

Для підвищення продуктивності поголів’я необхідно створити ідеальні умови вирощування худоби, тобто потурбуватися про мікроклімат, збалансований раціон і своєчасну профілактику захворювань. Професія зоотехніка вимагатиме знань у галузі біології, ветеринарії, дієтології, а також наявності технічних навиків. До обов’язків такого спеціаліста входитиме налаштування кліматичних систем, пристроїв автоматичного годування, експлуатація ветеринарного устаткування, що відстежує стан тварин у режимі реального часу, розробка ефективних методів відгодівлі й інші завдання з поліпшення умов життя худоби.

АГРОКІБЕРНЕТИК

Сьогодні цілі штати програмістів і техніків працюють над автоматизацією заводів і фабрик. Подібні фахівці з’являться і в сільському господарстві. Агрокібернетики відповідатимуть за налаштування і обслуговування «розумних» ферм, упровадження нових методів автоматизації, а також за контроль технологічних процесів. У недалекому майбутньому можуть з’явитися цілі компанії, що пропонуватимуть фермерам перетворити їхні господарства на єдину цифрову систему.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЕКОЛОГ

В Інституті да Вінчі вважають, що розвиток сільського господарства найближчі десятиліття буде нерозривно пов’язаний з екологією. В умовах скорочення родючих ґрунтів потрібно буде створити новий клас екологів, які спеціалізуватимуться на методах збереження природних ресурсів. З-поміж завдань, які стоятимуть перед с.-г. екологами, будуть утилізація відходів, відновлення ґрунтів після вирощування окремих культур, а також створення програм із ведення екологічно чистого сільського господарства, що не порушує природні процеси. Ці фахівці повинні будуть чітко знати, які методи варто застосувати, щоб отримати екологічно чистий урожай, що відповідатиме всім вимогам покупця.

ОПЕРАТОР ДРОНІВ

У багатьох країнах безпілотні літальні апарати вже сьогодні активно використовуються для контролю за сільгоспугіддями. Тому найближчі 10 років у великих аграрних компаніях з’являться цілі відділи, що відповідатимуть за супутникову і аеророзвідку. Працювати в таких відділах будуть оператори, які контролюватимуть роботу ескадрилей безпілотних апаратів, й аналітики, що надаватимуть рекомендації з поліпшення технологічних процесів. З розвитком розумної сільгосптехніки навіть звичайні трактористи будуть вимушені пересісти за офісні столи з комп’ютерами, звідки зможуть контролювати процес висадки рослин, зрошування і збору врожаю.

Джерело: АгроІнфо

Чи справдяться такі прогнози футурологів — питання часу. Проте одне можна сказати точно: майбутній технологічний прорив, пов’язаний із масовим впровадженням цифрових методів управління і біотехнології, змінить сільське господарство до непізнаваності.

Однак ми вже бачимо, що ці прогнози набувають реального змісту у нас в Україні й безпосередньо серед наших колег як у «Сингента», так і в наших партнерів. Тому ми вирішили започаткувати в журналі «Майстерня Аграрія» рубрику «Агропрофесії майбутнього». І почнемо з вищезгаданої спеціальності зі списку футурологів Сіті-фермер. Наскільки реально та швидко буде розвиватися міське фермерство? Я вважаю, що в проміжку навіть не десятка, а буквально через кілька років такі ферми стануть звичним явищем у нашому житті. І щоб підтвердити цю думку, наведемо приклади реального втілення ідеї створення міської ферми.

Сільське господарство — це не тільки агровиробництво в полях, які займають сотні-тисячі гектарів, не лише тепличні промислові господарства,
а й такий новий напрям, як міське фермерство, що починає розвиватися глобально.

 
ВАЛЕРІЙ ЯКОВЕНКО,
директор та засновник компанії DroneUA


Зараз в умовах урбанізації, коли площі для ведення класичного фермерства скорочуються, коли люди хочуть споживати здорову, свіжу продукцію, міські мешканці починають використовувати для фермерських контейнерів балкони квартир та офісів і навіть дахи будинків. Такі технічні рішення створюються в усьому світі, і Україна не є винятком. Ми вирішили долучитися до подібних ініціатив і розробили власне рішення — роботизоване господарство, в якому всі маніпуляції з рослинами, від підготовки і посадки й до збору врожаю, здійснюються автономно, без участі людини. 14,5 м2 ферма здатна виробляти кількість зелені, що людина споживає протягом року (і ми зараз у процесі доведення цієї теорії). Дана система називається «Фармбот». Це агроробот з відкритим вихідним кодом. Усі складові системи та її програми відкриті для тих, хто хоче створити своє власне рішення. Це як комп’ютер на Linux, але ферма. Ми розвиваємося як компанія в робототехніці та постійно шукаємо нові рішення, які допоможуть автоматизувати рутинні процеси. Безпосередньо до «Фармбот» нас підштовхнули соціальні мережі, де ми спілкуємося з інженерами по всьому світі й обмінюємося цікавими ідеями та технологіями, які ми знаходимо.

Що це дуже серйозна технологія, ми побачили, коли стикнулися з розробками в одному з центрів НАСА в Сполучених Штатах. Технологія подібних роботизованих ферм відкрита для всіх, хто хоче створити свої власні модифікації автономних систем. Є вже близько 3000 таких установок по всьому світі, і ми хочемо розробити українське рішення.

Перший прототип ми створили у вересні минулого року і в жовтні показали цю ферму на InterAgro. Його було побудовано виключно з компонентів, придбаних за кордоном. Наступний прототип був на 95 % з українських комплектуючих, ми не змогли поки що замінити тільки центральну плату (точніше, ми її по-новому розробили, однак не можемо наразі змусити працювати коректно).

   

Для керування фермою ви можете використовувати телефон або комп’ютер, за допомогою яких заздалегідь програмуєте роботу ферми на період від декількох днів до навіть тижнів. Ви ставите завдання, поміщаєте відповідне насіння в лоток, підключаєте воду й електрику і залишаєте ферму працювати, поки не прийде повідомлення на ваш телефон, що ваш урожай дозрів. Управління дуже просте і зрозуміле для нефахівця.

А ось як втілюється в життя прогноз футурологів на прикладі нашого колеги, директора відділу маркетингу ЗЗР в Україні компанії «Сингента» Костянтина Іванюка, який створив міську мініферму на своєму балконі.


КОСТЯНТИН ІВАНЮК,
директор відділу маркетингу ЗЗР в Україні,компанія «Сингента»


Звісно, балконній міській фермі далеко до справжньої, навіть невеликої професійної конструкції або розробок, які впроваджуються для подальшої комерціалізації. Однак, за бажання, кожен із нас може долучитися до «міського фермерства» та сучасних технологій, оскільки вони вже набагато доступніші, ніж це може здаватися.

Коли я планував облаштування балкона, то подумав, чому б не зробити його не тільки гарним та затишним, а й трохи корисним. Безумовно, індустрія, в якій ми працюємо, зобов’язує робити все як треба. Отже, було прийнято рішення висадити на балконі не тільки декоративні рослини, а ще й такі, що можна вживати в їжу. Зокрема, до переліку ввійшли базилік, м’ята, розмарин. А цієї весни ще додав карликові томати чері. Але ж рослинами у горщиках на балконі, мабуть, нікого не здивуєш, і до сучасних технологій тут ще далеко. Тому я пішов трохи далі й для початку спроєктував систему крапельного автоматичного поливу, яка подає воду за визначеним графіком до кожного горщика. Це виявилося дуже корисним під час відряджень у спекотні літні дні. Наступним кроком стало обладнання мого мінігороду системою фітомоніторингу, а саме встановлення спеціальних датчиків у горщики з рослинами. Вирішив зупинитися на датчику Xiaomi Flower Care. Система поєднує усі наявні датчики через програмне забезпечення у смартфоні. Кожен датчик «прив’язаний» до певної рослини, і система «знає», які параметри для рослини оптимальні. Моніторинг здійснюється за температурою повітря біля рослини, вологістю ґрунту, наявністю в ньому необхідної кількості добрив та рівнем освітленості. Вся інформація доступна на смартфоні у будь-якій точці світу, де є Інтернет. Також система відправляє мені повідомлення, якщо параметри виходять за межі оптимальних, до того ж вона інтегрована з програмним забезпеченням інших елементів «розумного будинку», що дозволяє віддавати команди таким приладам, як вимикачі, розетки, лампи тощо. Завдяки даній можливості цього сезону я планую інтегрувати систему поливу та фітомоніторингу і вмикати полив автоматично й саме тоді, коли рослини цього потребують, а не за графіком.


Датчик фітомоніторингу і крапельний полив


Інформація про стан рослин, яка накопичується в системі


Ось що з того вийшло

У наступному номері ми розкажемо, як у нашому буденному житті втілюються інші прогнози футурологів стосовно агропрофесій майбутнього.