Україна

You are here

Share page with AddThis

Важливі аспекти підвищення прибутковості вирощування кукурудзи

Кукурудза
06.04.2018

ІГОР КОВАЛЬЧУК,
Менеджер з маркетингу, розвиток напряму насіння кукурудзи (канд. с.‑г. наук, доцент)


Кукурудза — одна з основних культур сучасного світового землеробства. Це культура різнобічного використання з високою врожайністю.

Важливою складовою всього зернового господарства України є виробництво зерна кукурудзи. Її сучасне народногосподарське значення і, зокрема, забезпечення надійного зернофуражного балансу не має альтернативи. Ця культура великою мірою визначає не тільки економічний стан тваринництва, але й зернової галузі в цілому. Завдяки вигідному географічному розташуванню, сприятливим природно‑кліматичним умовам в Україні існують об’єктивні умови для вирощування кукурудзи. Агрокліматичні умови зон кукурудзосіяння в нашій країні вирізняються надзвичайною різноманітністю, що істотно впливає на ріст, розвиток рослин і формування зернової продуктивності культури. Кукурудза — теплолюбна культура. Мінімальна середньодобова температура ґрунту для проростання насіння становить +8–10 °С, а сходи з›являються за +10–12 °С. Кукурудза, висіяна в холодний і перезволожений ґрунт, проростає дуже повільно, сходи її часто бувають зріджені, бо набубнявіле насіння уражується грибними хворобами і втрачає польову схожість. Небезпека повернення весняних примо‑ розків в Україні трапляється один раз на 5–6 років. Найменші ранні приморозки восени пошкоджують листки і рослину в цілому. Так, у фазу 2–3 листки кукурудза витримує зниження температури до ‑2 °С; загибель сходів може спричинити тривала дія приморозків потужністю ‑3 °С, а ‑5 °С знищить посів за кілька годин, незалежно від фази розвитку. В період розвитку рослин кукурудзи від сходів до викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку становить +20–23 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до +25–30 °С кукурудзі не шкодить. У фазі цвітіння підвищення температури понад +30 °С негативно впливає на запилення рослин. Мінімальна температура, за якої припиняється ріст кукурудзи, становить +10 °С, а максимальна — +45 °С.

ПОПЕРЕДНИКИ

Кукурудза не належить до дуже вимогливих до попередників культур.

ДІАГРАМА 1. ЗАПАСИ ДОСТУПНОЇ ВОЛОГИ В ПІВТОРАМЕТРОВОМУ ШАРІ ҐРУНТУ НА ЧАС СІВБИ КУКУРУДЗИ ПІСЛЯ РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ (дані Драбівської дослідної станції зі стаціонарного досліду), мм

 

У Лісостепу вона найкраще росте після озимини, зернобобових, гречки, картоплі. В зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі. У районах недостатнього зволоження не рекомендовано висівати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти кукурудзу після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника — кукурудзяного метелика. Кукурудза у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні — для озимих. Проте у південних регіонах країни її часто використовують як провокаційну культуру для вовчка і попередник для соняшнику. Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. На чорноземах беззмінне вирощування за умови щорічного внесення добрив можливе упродовж 6–10 років, а на менш родючих ґрунтах — 3–5 років. У районах достатнього зволоження зони Лісостепу та Полісся кукурудза на силос більше реагує на добрива, ніж на попередники. За даними М. Г. Цехмейструк, Н. М. Музафаров, К. М. Манько1, серед найпоширеніших попередників кукурудзи найбільше висушують кореневмісний шар ґрунту рослини буряків цукрових, тому й запаси ґрунтової вологи у більшості випадків залишаються після цього попередника на час сівби кукурудзи найменшими (рис. 1). Крім цього, з наведених даних видно, що кращі умови вологозабезпечення посівів є в повторних посівах кукурудзи. Останнє підтверджується і дослідженнями Уманського державного аграрного університету, згідно з якими
на час сівби кукурудзи запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0–100 см при повторному її вирощуванні в середньому за 10 років були на 14 мм більшими порівняно з ланкою, де кукурудза розміщувалася після одного з найкращих попередників — пшениці озимої.

РИС. 2. ПОТРЕБИ РОСЛИН КУКУРУДЗИ В ЕЛЕМЕНТАХ ЖИВЛЕННЯ

ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ

Досвідчені агрономи знають, що кукурудза — це класична культура. Вона любить оранку з осені, під яку, як правило, вносять до 80 % фосфору й калію і не більше ніж 20 % азотних добрив. Основні азотні добрива вносять навесні в передпосівну культивацію, даючи у рівних частинах аміачну селітру і карбамід. Щоб правильно розрахувати норми внесення добрив, слід застосовувати балансовий метод розрахунку, зважаючи на фактичний вміст поживних речовин на кожному полі та винос культурою мікро‑ і макроелементів з ґрунту (рис. 2). Рослини кукурудзи потребують для свого живлення макро‑ й мікроелементи. Основними елементами живлення є NPK, а також кукурудза чутлива до нестачі цинку, середньочутлива до нестачі бору й міді, а на лужних ґрунтах ― марганцю.

Чинники, що впливають на рівень ефективності добрив:

• клімат, збереження і накопичення вологи, органіка, щілювання;
• ґрунтові умови, рівень забезпеченості елементами живлення;
• реакція ґрунтового середовища;
• оптимальна щільність ґрунту;
• способи внесення добрив (локально чи врозкид), припосівне, позакореневе підживлення;
• збалансованість живлення за макро‑ і мікроелементами на основі результатів агрохімічного обстеження ґрунтів;
• проведення діагностики елементів живлення в критичні періоди росту і розвитку рослин;
• правильний вибір гібрида.

ГІБРИДИ

Для одержання високих і стабільних урожаїв кукурудзи в кожному господарстві необхідно мати спектр гібридів, які мають різноманітний тип реакції на мінливість умов середовища, в тому числі інтенсивного типу (для одержання максимальних урожаїв на високому агрофоні) середньопластичні, які мають широкий адаптивний потенціал (для одержання відносно стабільних урожаїв на полях із нестабільним агрофоном), і високостабільні (для одержання гарантованого врожаю в умовах змінних метеорологічних факторів на бідних за поживним складом ґрунтах). 

ТАБЛИЦЯ 1. КРИТЕРІЇ ГРУПУВАННЯ КУКУРУДЗИ ЗА СКОРОСТИГЛІСТЮ І ТИПОМ АДАПТИВНОСТІ

Вибір гібридів кукурудзи — відповідальна і нелегка справа, адже в умовах одного господарства поля відрізняються за родючістю ґрунтів, попередниками, вологозабезпеченістю. Тому слід використовувати декілька гібридів, різних за скоростиглістю, типом зерна, густотою стояння, чутливістю до добрив, стійкістю до ураження збудниками хвороб тощо. Варто зауважити, що навіть у зонах, де можна використовувати генотипи з високим ФАО, рекомендується обирати для сівби гібриди з різними строками дозрівання. Це зменшить ризики недобору валового врожаю, спричинені дією несприятливих погодних факторів, дасть змогу оптимізувати строки сівби і збирання культури. Для наших гібридів кукурудзи характерні висока врожайність, швидка віддача вологи зерном під час дозрівання, високий компенсаційний потенціал (здатність утворювати додатковий качан в умовах оптимальної густоти стояння рослин, вологозабезпечення і поживного стану ґрунту), стійкість до хвороб, до стресових умов середовища тощо. 

СТРОКИ СІВБИ І ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ

Згідно з даними багаторічних досліджень науково‑дослідних установ у зонах кукурудзосіяння, оптимальним строком сівби кукурудзи є стійке прогрівання ґрунту до +10–12 °С на глибині загортання насіння. Як надто ранні, так і пізні строки сівби можуть знизити врожай культури. Однак експериментальні дослідження свідчать, що при ранніх (прогрівання ґрунту до +6–8 °С) строках сівби у кукурудзи цвітіння волотей настає раніше, ніж при пізніх, що дає змогу рослині у найбільш важливі фази розвитку упродовж вегетації раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи й певною мірою зменшити ризик негативного впливу посухи і високих температур. За сприятливих умов
проростання насіння і відсутності бур'янів рання сівба кукурудзи має суттєві переваги над пізньою, найбільш вагомі з яких — вища урожайність і нижча вологість зерна при збиранні. У процесі ухвалення рішення про настання строків сівби кукурудзи слід також врахувати вірогідність приморозків на початкових фазах розвитку рослини, які здатні викликати суттєві пошкодження надземної вегетативної маси. Також при цьому необхідно зважати на рівень
холодостійкості гібрида і використовувати для сівби спеціально оброблене (наприклад, Максим XL + Форс Зеа) насіння.

Створені селекціонерами компанії «Сингента» такі холодостійкі гібриди кукурудзи, як СИ Ротанго, СИ Талісман, СИ Теліас, НК Фалькон, НК Джитаго, Делітоп, СИ Енігма, НК Термо, придатні для ранньої сівби (за стійкого прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння 6–8 °С). Це дає змогу отримати сходи на 5–7 днів раніше, ніж у нехолодостійких, навіть у роки з недостатньою сумою активних температур. Отже, з’являється можливість збільшити фазу активного фотосинтезу, за якої в рослині інтенсивно накопичується органічна речовина. Отримання більш ранніх сходів і швидшого розвитку рослин у холо‑ достійких гібридів дозволяє підвищити врожайність зерна і силосної маси, особливо в ті роки, коли друга половини вегетації проходить в посушливих умовах. Необхідно зазначити, що цьогорічне тривале весняне похолодання не завдало суттєвої шкоди посівам гібридів компанії «Сингента», які з честю витримали це випробування і підтвердили свої високі адаптаційні властивості. Для одержання гарантованих дружних сходів кукурудзи надзвичайно важливою є наявність продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту. Запаси продуктивної вологи на рівні 7–8 мм під час сівби культури у шарі 0–10 см вважаються недостатніми, 9–13 мм є задовільними, а 14–15 мм і більше — добрими. Глибина загортання насіння кукурудзи істотно залежить від фізико‑механічних властивостей ґрунту, його вологості й температурного режиму. Оптимальна глибина загортання насіння кукурудзи при сівбі на важких суглинкових ґрунтах становить 4–5 см, на легких суглинкових — 5–6, на чорноземних — 5–7, а на супіщаних — 6–8 см. При пересиханні верхнього шару глибину загортання насіння збільшують на 1–2 см. Отже, щоб отримати високий урожай кукурудзи, треба звертати увагу на всі складові технології її вирощування. Якщо з огляду на умови вирощування, агротехніку і потенціал поля зробити правильний підбір гібридів і препаратів, які дозволяють отримати прогно‑ зований урожай та захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, — є всі шанси використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток.