Україна

You are here

Share page with AddThis

Ампліго 150 ZC, ф. к. — надійний захист кукурудзи від лускокрилих шкідників

Кукурудза
26.05.2020

Микола Дем’янюк,
технічний експерт (інсектициди), компанія «Сингента»

Одна з найприбутковіших польових культур у сучасному агровиробництві України — кукурудза, що вирощується на зерно. Уже стала нормою її урожайність 80, 100 чи 120 ц/га. За оптимального температурного режиму, достатньої кількості вологи, використання сучасних високопродуктивних гібридів і високого рівня агротехніки ця культура здатна сформувати врожай і на рівні 150–170 ц/га. І навіть такими показниками сьогодні нікого не здивуєш. Отож кукурудза, як раніше, так і тепер підтверджує свій почесний титул «цариці полів».

Ще наприкінці ХХ століття вважалося, що кукурудза не надто потерпає від ураження хворобами чи пошкодження шкідниками, тому не знижує критично свою продуктивність від них. Кукурудзу сприймали як порівняно нейтральну культуру в динаміці фітосанітарного стану польових сівозмін, яка може бути якщо не добрим, то принаймні нейтральним попередником для інших. Її навіть зараховували до тих небагатьох с.-г. рослин, які витримують повторні й беззмінні посіви без особливих негативних наслідків. Почасти з цим можна погодитися, зважаючи на високий потенціал продуктивності кукурудзи та тодішній основний обробіток ґрунту у вигляді відвальної оранки майже під усі культури й збалансоване їх чергування.

У сучасних умовах ситуація на полях суттєво змінилася. За переходу більшості сільгоспвиробників на короткоротаційні сівозміни (або й узагалі без них), обробіток ґрунту без обороту пласта (або й за повної його відсутності після збирання урожаю і до настання зими), а також через розширення ареалів небезпечних видів шкідників і збудників хвороб у зв’язку зі змінами клімату, кукурудза фактично перестала бути «санітаром» наших сівозмін.  До того ж, вона й сама стала суттєво потерпати від шкодочинних організмів, помітно знижуючи свою продуктивність. У такій ситуації лише надійна система захисту здатна забезпечити максимальну реалізацію її генетично закладеного потенціалу..

Шкідливий ентомокомплекс. Загалом на території України нараховують майже 190 видів комах, здатних різною мірою пошкоджувати кукурудзу. Серед них 20–22 види вважаються найнебезпечнішими. Нині особливо зросла загроза від таких фітофагів ряду лускокрилих (Lepidoptera), як кукурудзяний стебловий метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) і бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hb.). Це сталося внаслідок розширення їх ареалів і збільшення чисельності. Це основні й найнебезпечніші види, які завдають значної шкоди культурі в другій половині її вегетації, а тому мають найбільше економічне значення. Крім них, кукурудзу в цей час нерідко пошкоджують лучний метелик (Pyrausta sticticalis L.), кілька інших видів листогризучих совок (Noctuidae sp.), західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte), низка видів попелиць та ін. Проте, як уже сказано, головні фітофаги культури в пізніший період її вегетації — стебловий метелик і бавовникова совка.

Кукурудзяний стебловий метелик. Мабуть, найшкодочинніший фітофаг кукурудзи. Поширений в основному в лісостеповій зоні, а також на півночі Степу і на Поліссі. Найбільшої ж шкоди завдає в Західному Лісостепу. Вид гігрофільний, нижній поріг відносної вологості повітря для нормального розвитку гусениць становить 80 %, температурний оптимум — +23...28 °С. Тобто для стеблового метелика важливі висока вологість і помірні температури середовища. У зв’язку з цим зона масових розмножень шкідника не поширюється на Центральний і Південний Степ, де утримується суха і спекотна погода. Літ метеликів починається в середині червня і триває близько одного місяця. У зонах із двома генераціями імаго першого покоління починають літати дещо раніше, а другого — лише в серпні. Після спаровування самиці через кілька днів починають відкладати яйця: купками, по 2–6 екз. у кожній (іноді й по 15–20), на спідній бік листків. Унаслідок розтягнутого періоду льоту і спаровування метеликів яйцекладка триває від 15 до 25 днів, і її початок зазвичай (але не завжди) збігається з фазою появи волоті в кукурудзи. Після відродження з яєць личинки першого віку одразу мігрують до черешків та пазух листків або волотей, вгризаються в них і згодом потрапляють усередину стебла. Далі їхнє життя й розвиток проходять у стеблах кукурудзи. Тривалість фенофаз стеблового метелика й інші його біологічні характеристики наведено в табл. Цей вид — поліфаг, тому може живитися й розвиватися на культурних і дикорослих рослинах близько 150 видів, зазвичай на товстостеблих. У кукурудзи личинки пошкоджують черешки листків, волоть, стебла, ніжки качанів, качани й зерно, прокладаючи в них ходи і часто прогризаючи їх наскрізь (рис. 1). Згодом через утворені отвори висипаються рослинні рештки й екскременти. Рівень продуктивності культури при цьому істотно знижується. За умов пізнього збирання (наприкінці осені — на початку зими), коли кукурудзяне поле «перестояло», нерідко можна спостерігати, як ушкоджені стебла легко обламуються й падають на поверхню ґрунту (часто разом із качанами). У результаті таких прямих утрат урожайність зерна різко зменшується. Крім того, пошкодження стебловим метеликом у літній період відкривають доступ таким патогенам як фузаріоз і пухирчаста сажка. Ураження ними призводить до непоправного погіршення якості зерна, яке стає некондиційним.

   
Рис. 1. Пошкодження гусеницею стеблового метелика

Високу шкідливість кукурудзяного стеблового метелика вчені вкотре підтвердили й зовсім недавно (Л. І. Трепашко, А. В. Биковська, 2014). За даними цих авторів, заселення рослини кукурудзи хоча б однією гусеницею призводило до зниження маси зерна в одному початку в середньому на 32–61 % залежно від характеру пошкодження. Неважко порахувати, що навіть у разі ушкодження 50 % рослин у посіві, що майже завжди спостерігається в районах масового розмноження шкідника без інсектицидного захисту, урожайність може зменшитися на 16–30 %. При потенціалі продуктивності 80–100 ц/га абсолютні втрати сягатимуть 13–30 ц/га.

Бавовникова совка. Унаслідок змін клімату і, можливо, інших чинників ареал цього фітофага нині розширився на більшу частину території України. Якщо раніше він був розповсюджений лише в південній (степовій) зоні, то тепер став типовим для кукурудзяних ланів Центрального й Східного Лісостепу, а в окремі роки шкодить посівам у Західному Лісостепу і навіть у південній частині Полісся. Залежно від географічної зони і температурного режиму весняно-літнього періоду (суми ефективних температур) бавовникова совка розвивається у двох або трьох генераціях. Виліт метеликів зимуючого покоління зазвичай відбувається в середині — другій половині травня, але за умов ранньої весни його можна спостерігати ще на початку цього місяця. Період льоту досить розтягнутий і триває понад місяць (хоча основна частина імаго вилітає за 10–15 днів). Через це одне покоління накладається на друге, і в результаті літ може тривати аж до початку осені. Після спаровування й відродження личинок усі наступні фенофази шкідника проходять досить швидко і завершуються утворенням метеликів нового покоління (табл.). Бавовникова совка — теж поліфаг і може живитися більше як 120 видами рослин. Серед сільськогосподарських культур гусениці 1-го покоління найчастіше пошкоджують види родини гарбузових (гарбуз, кабачки), пасльонових (томати, тютюн), бобових (соя, горох, нут, люцерна), а також кукурудзу, сорго, рицину та ін. Зокрема, у молодих рослин кукурудзи, які в цей час перебувають у фазі 10–14 листків, вони прогризають низки отворів у вигляді прямолінійних доріжок упоперек листкової пластинки. Куди більшої шкоди завдають гусениці 2-го покоління, які з’являються на посівах культури після утворення генеративних органів, найчастіше в липні. Одразу після відродження з яєць вони починають живитися нитками качанів, згодом проникають під їхню листову обгортку і вигризають зерно у фазі молочної й молочно-воскової стиглості (рис. 2). Простір по шляху руху гусениць заповнюється їхніми вологими екскрементами, що в результаті призводить до ураження початків червоною фузаріозною й іншими видами гнилей. Пошкоджене й уражене зерно в такому разі стає непридатним для господарського використання.

Таблиця. Біологічні особливості і тривалість стадій розвитку головних шкідників кукурудзи

Біологічні характеристики,

тривалість стадій розвитку

Кукурудзяний стебловий метелик

Бавовникова совка

Зимуюча стадія і місця зимівлі

Гусениці останнього віку всередині пошк. стебел

Лялечки в ґрунті

Тривалість льоту і спарювання імаго

Близько 1 місяця

Понад 1 місяць

Тривалість дозрівання яйцепродукції у самиць, днів

4–5

3–4

Середня плодючість 1 самиці за період життя, екз. яєць

250–400

300–600

Тривалість періоду яйцекладки, днів

15–25

біля 20

Ембріональний розвиток, днів

3–14

2–12

Кількість віків у личинок

5

6

Тривалість стадії лялечки, днів

10–25

10–15

Кількість генерацій

1–2

2–3

 

   
Рис. 2. Пошкодження гусеницею бавовникової совки

Ампліго 150 ZC. З огляду на описані вище потенційні загрози від лускокрилих зрозуміло, що агровиробники не можуть дозволити собі нехтувати захисними заходами, адже ризики є досить значними. Навіть недешеві комбіновані інсектициди (а вони звичайно й найефективніші) при сучасних цінах у кілька разів окупаються вартістю збереженого врожаю.

Для надійного захисту посівів кукурудзи від стеблового метелика і бавовникової совки компанія «Сингента» створила інноваційний інсектицид Ампліго 150 ZC, ф. к. (хлорантраніліпрол, 100 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л). Ця новаторська розробка стала можливою завдяки потужній технологічній базі і науково-дослідному потенціалу компанії.

Унікальне поєднання діючих речовин. До складу препарату Ампліго входять дві діючі речовини з окремих хімічних класів, які взаємно доповнюють одна одну, — лямбда-цигалотрин (синтетичні піретроїди) і хлорантраніліпрол (антраніламіди, або диаміди). Крім високої ефективності, тривалого періоду захисту і широкого спектра дії на фітофагів, таке поєднання (завдяки різним механізмам дії в обох сполук) ще й запобігає виникненню у них резистентності.

Лямбда-цигалотрин — контактно-кишкова інсектицидна речовина, у якої надзвичайно широкий спектр дії на багатьох видів шкідників із різних біологічних груп і висока стартова ефективність, що розвивається миттєво, або так званий «нокдаун-ефект». На організми комах впливає, порушуючи передачу нервових імпульсів між нервовими клітинами. Лямбда-цигалотрин ефективний і проти імаго, і проти личинок. Ці його корисні властивості особливо цінні, зокрема, для ефективного контролю личинок лускокрилих на кукурудзі.

Хлорантраніліпрол — інсектицидна сполука контактно-кишкової і трансламінарної дії. Її важлива позитивна характеристика — стабільно висока ефективність проти гусениць лускокрилих усіх віків упродовж усього періоду захисної дії. Ця речовина — інгібітор м’язових скорочень і на організми шкідників впливає, викликаючи параліч м’язової системи. Так, після отруєння комах їхні м’язи втрачають здатність скорочуватися, а самі вони перестають живитися й рухатися, що потім призводить до паралічу і швидкої загибелі. Хлорантраніліпрол також має трансламінарну дію: він здатний проникати в тканини листків (чи інших органів) і локально там поширюватися. Тобто, після проникнення через епідерміс обробленої листкової пластинки ця сполука рухається глибше, поширюється в паренхімі і переміщується аж до нижньої (необробленої) поверхні, захищаючи листок повністю. Таким чином, завдяки трансламінарному способу токсикації рослинних тканин і стабільній інсектицидній активності хлорантраніліпрол забезпечує тривалий захист від шкідників упродовж періоду, що перевищує три тижні. Крім того, ця речовина впливає також на яйця лускокрилих комах, тобто має овіцидну дію. Це означає, що після контакту препарату з яйцями личинки з них уже не відроджуються.

Наразі на ринку засобів захисту рослин України Ампліго єдиний із зареєстрованих інсектицидів, що має таку унікальну комбінацію активних речовин і здатний впливати і на нервову, і на м’язову системи органів фітофагів та спричиняти миттєву початкову токсичність і тривалу захисну дію. Також цей препарат є єдиним із зареєстрованих проти бавовникової совки й кукурудзяного стеблового метелика, який діє на всі важливі стадії їх розвитку — метеликів, яйця й гусениць. Отже, Ампліго працює комплексно і гарантовано знищує всіх шкідників, які зазнали з ним контакту.

Високотехнологічна формуляція. Препаративну форму інсектициду Ампліго створено за так званою «Зеон-технологією», і називається вона «концентрат мікрокапсульованої суспензії». Є схожою до вже добре відомих Карате Зеон та Енжіо. Суть цієї технології в тому, що піретроїд (лямбда-цигалотрин) було поміщено в тонкі полімерні мікрокапсули розміром від 1 до 10 мікрон (переважно 3–7 мкм), які розподілені в середовищі препаративної форми й утворюють своєрідну суспензію. До складу мікрокапсул також входять розчинники, сурфактанти і спеціальна речовина з фотопротекторними властивостями, яка захищає діючу речовину від сонячного ультрафіолетового світла. Крім того, полімерна оболонка мікрокапсул теж перешкоджає проникненню деструктивного ультрафіолету до їх вмісту, і є першим бар’єром, що оберігає піретроїд. Тому головне технологічне досягнення технології Зеон-капсуляції — саме фотостабільність препарату. Після нанесення робочого розчину на вегетативну масу рослин лямбда-цигалотрин утримується на обробленій поверхні у вигляді мікрокапсул, які захищають його від швидкої фотодеструкції; потім він із них поступово вивільняється, діючи на шкідливих комах упродовж подовженого періоду.

Ще одна корисна перевага цієї препаративної форми — можливість забезпечити стійкість робочого розчину до змивання опадами на оброблених рослинах. Фізико-механічні властивості мікрокапсул та швидка трансламінарна дія хлорантраніліпролу (який одразу поглинається листовим апаратом кукурудзи) надійно захищають від змивання інтенсивними дощами вже через 1 годину після обприскування. Тобто інноваційна формуляція Ампліго оберігає його і від інтенсивної сонячної інсоляції, і від рясних опадів, що в результаті запобігає передчасній втраті ефективності.

Інші технологічні переваги. Забезпечуючи неперевершений захист рослин кукурудзи від стеблового метелика і бавовникової совки, Ампліго при цьому ще й істотно знижує ризики розвитку грибних захворювань рослин, передусім їхніх генеративних органів. Адже внаслідок пошкоджень цими фітофагами качани із зерном часто уражуються фузаріозом, пухирчастою сажкою та іншими збудниками, в результаті життєдіяльності яких утворюються шкідливі мікотоксини. Застосування Ампліго надійно захищає посіви кукурудзи від лускокрилих і в такий спосіб не допускає їх ураження фітопатогенами; рівень мікотоксинів у зерні при цьому знижується в рази.

Регламенти застосування. Згідно з офіційними регламентами і рекомендаціями від компанії «Сингента», інсектицид Ампліго на посівах кукурудзи можна і потрібно застосовувати проти бавовникової совки й кукурудзяного стеблового метелика з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. Норма виливу робочої рідини для наземних оприскувачів становить 250–300 л/га, для авіаційної техніки — 50–100 л/га. Обов’язковий період від останньої обробки до збирання врожаю, якого слід дотримуватися, має становити не менше як 30 днів.

Загалом вікно застосування препарату по фазах розвитку кукурудзи досить широке і в середньому відповідає стадіям ВВСН 20–77 (рис. 3). Однак, найдоцільніше й економічно вигідніше вносити препарат у другій половині вегетації культури, а саме на початку утворення генеративних органів (або й дещо раніше). Адже ушкодження волотей, качанів і зерна у таких фазах призводять до найвищих втрат урожаю. Це зумовлено тим, що в цей період посіви заселяють лускокрилі найчисельніших і найшкодочинніших поколінь. Відповідно, найбільшу загрозу становлять гусениці стеблового метелика 1-ї генерації та бавовникової совки 2-ї генерації. Зазвичай відродження їх із яєць спостерігається в другій половині червня — першій половині липня, залежно від виду фітофага, суми ефективних температур і ґрунтово-кліматичної зони.


Рис. 3. Схема застосування Ампліго 150 ZC, ф.к. на кукурудзі

Однак правильніше визначати терміни обробок, спираючись на дані фенології шкідників, а не культури. Обприскування Ампліго потрібно проводити в період масового відкладання яєць — на початку відродження личинок. Цей інтервал розвитку лускокрилих найоптимальніший для їх максимального знищення, без щонайменшої втрати ефективності захисного заходу. Саме завдяки тому що Ампліго діє на обидві вказані стадії фітофагів, його можна застосовувати в ширшому часовому діапазоні, ніж більшість звичайних інсектицидів без овіцидної дії. При такому підході ефективність препарату, зокрема, проти кукурудзяного стеблового метелика сягає 80–95 % (Л. І. Трепашко, 2011–2013).

Ампліго сумісний із більшістю пестицидів у бакових сумішах. Так, практикою успішно перевірено його поєднання з фунгіцидом Амістар Екстра 280 SC, к. с., який рекомендовано застосовувати в такі самі фази проти хвороб листя, а також для фізіологічного ефекту на рослини з метою підвищення їхньої продуктивності.

Отже, з появою на ринку Ампліго хімічний метод контролю лускокрилих шкідників на кукурудзі перейшов ніби на новий етап свого розвитку. Завдяки високій ефективності і тривалій захисній дії цей унікальний інсектицид може надійно й надовго захистити посіви, чого не вдавалося досягти за допомогою препаратів групи піретроїдів чи фосфорорганічних сполук. За умови його вчасного застосування у лускокрилих шкідників не залишається жодних шансів!